Українська правда

Там, звідки я, мрії помирають: найкращий гравець Суперліги виріс на найбільшому смітнику Африки

Віктор Осімхен, Getty Images
Там, звідки я, мрії помирають: найкращий гравець Суперліги виріс на найбільшому смітнику Африки

Про наближення Олусосуна подорожніх попереджає нестерпний сморід – аж до блювоти.

Так би мовити, ласкаво просимо до Лагоса, найбільшого міста Нігерії.

Це не центр, звісно, а лише околиця. Звалище тут заклали ще англійці в 50-х, тоді воно було за межею міста. Зараз – вже ні.

Останні 20-30 років Олусосун – жилий район, що межує з горами гнилі, гною, навіть хімічних і радіаційних відходів, які звозять сюди контейнерами з цілого світу. Усе це примикає впритул до халуп. Чим дешевша оренда – тим ближче до смітника.

Агов, Грето, ти де?

Але в цих краях нема активістів – тут лише бідняки снують убогими провулками, в яких нема навіть назв.

Межа Олусосуна, punchng.com
Межа Олусосуна, punchng.com

До них щодня привозять 10 тисяч тон нового сміття – це найбільша цифра в Африці.

Ті, хто живуть в Олусосуні, сортують його, палять. Їхні діти, змалку привчені до смороду й щурів, риються в гігантських купах, надіючись знайти щось цінне.

Віктор Осімхен – один з таких:

"У цьому місці мрії лише помирають. Ніхто не скаже вам, що у вас є шанс. Ні в кого там шансу нема".

***

Своєї матері Крістіни він не пам'ятає, вона померла рано.

Його батько Патрік втратив роботу і разом з сімома дітьми знімав кімнатку прямо під звалищем – це каже все про соціальний статус.

Власник квартири Джаміу Санні дуже пишається ним сьогодні: "Я всім хвалюся, що Віктор мені як рідний син. Він же народився в домі, що належав моєму батьку! Ми з ним сиділи прямо ось в цій вітальні нагорі!"

20 років тому він говорив інше.

Дім, де народився Осімхен, thecable.ng
Дім, де народився Осімхен, thecable.ng

Хоча всі Осімхени працювали, в них не завжди було чим сплатити комірне. Віктор – найменший – виконував доручення для господинь по всій вулиці. Він лущив квасолю, носив клунки з рисом, продавав воду в пакетах водіям у пробках на в'їзді в Лагос. Коли постаршав – траву косив.

"У нього не було мами, але Віктор став ніби сином для всіх матерів району. Пам'ятаю, моя теж посилала його за гасом!" – сміється Рісікат Белло, сусідка.

Каже, що батько Осімхена дуже хотів сина-лікаря і бив, коли той не йшов до школи.

Віктор, однак, марив одним футболом, все повторював за Дрогба, а за бутсами, як у Дідьє, брів на сміттєві пагорби Олусосуна:

"Бувало, знайду праву надірвану бутсу Nike, а за кілька годин трапиться ліва – Reebok. Сестра мені їх підлатає – і я готовий грати". 
Рісікат Белло досі мешкає в Олусосуні, thecable.ng
Рісікат Белло досі мешкає в Олусосуні, thecable.ng

***

"Тоді я тренував команду в Егбеді. Але я бачив, як Осімхен грає в середній школі Олусосуна. Одного разу я запросив його до себе, і він одразу забив три голи. Відтоді я возив його на всі турніри, де ми грали", – каже Баба Мосіліма.

По суті, це він його відкрив. Він нарадив Віктора юнацькій Ultimate Strikers Academy.

Вже там одноклубники пригадують, що Осімхен одягався в дрантя, від нього буквально смерділо звалищем. І ще він часто запізнювався на заняття, бо в обід продавав водіям холодну воду в пляшках; прибігав прямо з траси. Навіть для нігерійця Віктор був аномально бідним.

"І знаєш, це я вмовив його не покидати футбол. Був момент, коли він почав працювати на місцевого авторитетного чоловіка, Баба Іджебу. Він хотів піти", – пишається Мосіліма.

За його словами, ключовим для Осімхена став звичайний спаринг в категорії U15. Вони не знали, але Нігерія якраз збирала склад на Мундіаль U17, різні впливові люди роз'їхалися країною шукати молодь. До них в клуб приїхав Шира Аїла – крупний агент і брат ексдинамівця Юсуфа Аїли:

"Він вибрав шістьох хлопців, яких запросив на перегляд в Абуджу. Авжеж, вони не мали за що купити квитки і проїхати 300 км, тож всі залізли в його автомобіль і так їхали 10 годин. Дорога, знаєте, не дуже".
Баба Мосіліма, punchng.com
Баба Мосіліма, punchng.com

Ну, і сам перегляд – просто пісня. 4000 підлітків, яких розбили на команди, щоб вони спарингували по 30 хвилин кожна. Найкращих відбирав особисто герой Олімпіади в Атланті Емануель Амунеке, але під палючим сонцем він швидко втомився, і поки черга дійшла до Осімхена, час для кожної групи скоротили до 15 хвилин.

15 хвилин, аби стати кимось або назавжди залишитись ніким.

Віктор за свої 15 хвилин забив 2 голи.

***

"А я його не помітив! До мене підійшов чи то асистент, чи лікар команди, і сказав, типу, ось той, в зеленій майці. Я їм довіряв, тож погодився передивитися ще раз", – сміється Амунеке.

Свій фінальний вердикт він виніс вже наступного дня – каже, взяв не за голи, а за старання.

"Крім здібностей, мені сподобався також його характер: голод, бажання, він був гравцем, який бився. Так-от він прийшов у команду".

У них на носі був чемпіонат світу U17 в Сантьяго, де Нігерія мала захищати титул, тож часу багато не було. Осімхен побоювався зіркового тренера і звернувся до секретаря команди Тайо Егбаєло, щоб той дав йому грошей на бутси – не їхати ж на мундіаль в знайдених на смітнику:

"Я хочу забити якомога більше голів, і в нових бутсах я впевнений, що їх заб'ю, бос".

Ті 250 доларів були найкращою інвестицією Суперорлів в ХХІ столітті.

"Перша гра в будь-якому турнірі важлива", – розмірковує Амунеке. "Вона визначає думку про команду і додає гравцям упевненості. Гра проти США, де Осімхен забив, була ключовою для Нігерії і для нього самого. Першим дотиком він мало не втратив м'яч, а другим вдарив винятково добре".

Збірну США, до слова, на турнірі тягнув Крістіан Пулісік, а на воротах стояв його кузен Вілл. Згодом Осімхен також познущався над Австралією; забив Бразилії, відклеївшись від Едера Мілітао. Не промахнувся і в фіналі з Малі. Разом – 10 голів в 7 матчах.

Дорога в світ була не відкрита, а вибита з ноги.

***

Осімхена в 2015-му радили навіть Барселоні з її MSN, але в підсумку він опинився в Вольфсбургу.

Ви не чули про нього там, правда? Бо травма коліна, три складні операції. А потім ще й вивих плеча. Це лише в кіно адаптація від смітника до еліти проходить просто.

До 2018-го на Осімхені навіть повторно хрест встигли поставити. Ніхто його не хотів, лише Шарлеруа – і то в оренду.

Вольфсбург тоді погодився – і будь ласка, 20 голів на любий смак.

Ну, а далі – приз Марка-Вів'єна Фое в Ліллі, перше за 33 роки Скудетто для Наполі, найкращий гравець Африки-2023. Трофеї пішли, як з рогу достатку.

В Олусосуні кожну нову віху Осімхена святкували неймовірно гучно. Старійшини громади оплатили величезну фреску, де Віктор зображений у футболці збірної. Менші плакати й прапорці з ним усюди.

"Він став зіркою, але ніколи не применшував наш маленький внесок у його життя. Він не забув своє коріння. Щоразу, коли Віктор повертається сюди, він дає нам гроші. Не скажу цифру, але це величезні суми", – каже Белло.

Це все щира правда. Віктор повертається додому в кожне міжсезоння, коли нема матчів, і просто бродить вулицями.

Його рідних тут вже нема – усіх вивіз в престижніші райони. Батько хіба лишався, та помер в 2020-му. Осімхен приїздить заради друзів, спогадів і, чого гріха таїти, деякого поклоніння, бо для Олусосуна він наче божество – єдиний тут, хто зміг.

***

Баба Мосіліма дуже задоволений тим, що це сталося. Каже, діти на районі тепер марять футболом:

"Це якийсь новий рівень рішучості. Навіть батьки стали сприяти тому, щоб вони грали, чого ніколи не було. Віктор ніби показав всім, що є вихід – крім злочинності і всякого такого".

Між тим життя тут суворе, як і раніше.

Юний Ісраель Аджибаде вчиться в початковій школі Олусосуна і грає за команду U13. Разом з іншими в класі він отримав від Осімхена фірмову футболку, а от за м'ячами ходить на ті ж гори сміття, що й кумир.

До всього загострилося питання води – вона жовтувата на колір, смердить і, за запевненнями екологів, переносить холеру. Аби не заразитися, місцеві купують воду в пляшках навіть щоб помитися.

"Ми маємо економити, щоб вистачило і на душ, і форму випрати", – бідкається Аджибаде. Влада, по класиці, розводить руками.

Ще в 2015-му після юнацького мундіалю Осімхена зустрічав натовп, який не вмістився в Олусосуні, і відтоді це повторюється щороку. Також кожне 29 грудня – день народження нападника – район святкує грандіозною вечіркою, і байдуже, що Віктора на ній не буває. Для цих людей, що живуть під горами сміття, він не просто футболіст, а ніби живий доказ – хороше теж стається. Кожен його гол – аргумент на користь світла.

Олусосун Юнайтед грає на полі, де колись починав Осімхен, punchng.com
Олусосун Юнайтед грає на полі, де колись починав Осімхен, punchng.com

Заради цього подивляться вони і Галатасарай – Динамо, можете не сумніватись.

А навколо тим часом гул – це привозять нові й нові контейнери, від яких сморід просто нестерпний – аж до блювоти.

Telegram-канал автора: Футбольні історії

Галатасарай Динамо Київ Лілль Віктор Осімхен Збірна Нігерії з футболу