Прокляття, що не спрацювало лише двічі: як збірна України грала у "стиках"

В очікуванні відбірного матчу чемпіонату світу 2026 Україна – Швеція "Чемпіон" вирішив згадати, коли та за яких обставин ми намагалися прорватися на великий турнір через плейоф.

В цьому матеріалі ви дізнаєтеся:

• Чому Йожеф Сабо припустив "змову" проти України у жовтні 1997-го?
• Яке відношення може мати японське авто до головної помилки у кар'єрі Олександра Шовковського?
• Що вимагав німецький арбітр Бернд Хайнеманн перед київським матчем зі Словенією?
• Чого, на думку Олексія Михайличенка, не можна було робити з греками?
• Завдяки кому нам вдалося позбутися прокляття "стиків"?

Відповідаємо.

Кваліфікація ЧС-1998. Пам'ятка від Педерсена та конспірологія Сабо

Підсумкове становище у групі:

1. Німеччина – 22;
2. Україна – 20;
3. Португалія – 19;
4. Вірменія – 8;
5. Північна Ірландія – 7;
6. Албанія – 4.

1997-го в Україну повернувся Валерій Лобановський, під керівництвом якого швидко відродилося Динамо та й збірна, відповідно, стала по-справжньому конкурентоспроможною. Достатньо згадати, як на груповому етапі ми двічі зіграли внічию з Німеччиною та виграли вдома у Португалії.

Нашою останньою перепоною на шляху до ЧС-1998 стала Хорватія під керівництвом Мирослава Блажевича, яка у своїй групі пропустила вперед Данію. Лідер тієї команди "картатих" Давор Шукер через роки визнавав: сили були рівні, але його команді більше пощастило.

Спочатку – в загребському матчі, який Хорватія виграла з рахунком 2:0 (Україна грала без дискваліфікованих Шевченка та Лужного), а потім у київському – 1:1. У нас же почали на всі лади відмінювати прізвище норвезького арбітра Руне Педерсена, який, на загальну думку, засудив підопічних Сабо на "Олімпійському".

Тоді ми швидко повели в рахунку після гола Шевченка. А невдовзі рефері скасував гол Косовського, після чого гра у господарів розладналася. Дивне рішення. Можна було б зрозуміти, якби Педерсен не зарахував м'яч Андрія (ось там офсайд, можливо, мав місце), але гол Віталія був чистим.

Така явна несправедливість підкосила "синьо-жовтих". Команда зменшила оберти. Незабаром Бокшич зрівняв рахунок (чортів рикошет!) і на ЧС-1998 поїхали хорвати – як з'ясувалося пізніше, за бронзою. А нам залишалося смакувати феєричні перемоги Динамо над Барселоною, здобуті тієї ж осені. І обговорювати тему… міжнародної футбольної змови проти України.

Ось що, наприклад, розповідав з цього приводу навіть через роки Сабо:

"Все було зрозуміло заздалегідь. Один цікавий факт: спочатку судити матч у Загребі мав П'єрлуїджі Колліна, але в останній момент його замінили Аленом Сарсом. Причому ніхто нам нічого навіть пояснювати не став. І я ще тоді відчув, що на чемпіонат світу Україну не пустять…

Ну, а потім ці рішення Педерсена у Києві... Спочатку він не зарахував гол Косовського, потім не дав пенальті за фол проти Реброва… В один ряд можна поставити й ситуацію з Нагорняком, у якого після першого матчу в крові знайшли сліди бромантану. Думаю, що навіть якби ми досягли в Києві потрібного результату, гравець, упійманий на допінгу, був чудовим приводом для скасування нашого виходу до фінального турніру.

А ще мені Йєрко Леко, який багато років грав у Динамо, розповідав, що в нас у тому протистоянні з Хорватією не було жодного шансу, тому що у Мирослава Блажевича, що входить у коридори міжнародної федерації, все надійно схоплено".

Кваліфікація чемпіонату світу 1998
Загреб, стадіон "Максимір", 30 000 глядачів
Перший матч, 29.10.1997

Хорватія – Україна – 2:0

Голи: 1:0 – Білич (11), 2:0 – Влаович (49).

Україна: Шовковський, Дмитрулін, Скрипник, Головко, Ващук, Гусін, Максимов (Гецко, 86), Нагорняк (Зубов, 59), Косовський, Ателькін (Михайленко, 52), Ребров.

Тренер – Йожеф Сабо.

Україна – Хорватія – 1:1

Голи: 1:0 – Шевченко (5), 1:1 – Бокшич (28).

Україна: Шовковський, Лужний, Беженар, Головко, Попов, Дмитрулін (Михайленко, 62), Гусін (Кривенцов, 86), Калитвинцев, Косовський, Шевченко, Ребров.

Тренер – Йожеф Сабо.

***

Кваліфікація Євро-2000. Кошмар Шовковського та каприз природи

Підсумкове становище у групі:

1. Франція – 21;
2. Україна – 20;
3. Росія – 19;
4. Ісландія – 15;
5. Вірменія – 8;
6. Андорра – 0.

Скільки там тієї Словенії, міркували українські вболівальники напередодні матчів плейоф Євро-2000. І футболісти збірної, схоже, були налаштовані так само. Нам дістався найзручніший суперник. І всі ми гадали, що квиток на Євро-2000 у нас у кишені. Все ж таки за спиною в тому циклі залишалися дві нічиї з французами, домашня перемога над РФ, чудо-гол Шевченка у Москві...

Покарання було жорстоким. Наші футболісти виявилися не готовими до того, що словенці дадуть запеклу відсіч. А тут ще – моторошний нефарт.

У першому матчі невдало зіграв Парфьонов, який заміняв Лужного – до 60-ї хвилини він заробив два гірчичники й залишив команду в меншості. Втім, на табло на той момент горіли цифри 1:1, що цілком влаштовувало нас перед другою грою.

І, здавалося, внічию гра і завершиться. Але тут трапилася безглузда помилка Шовковського, який вибіг на позицію лівого захисника до самої брівки та вибив м'яч в район центрального кола прямо на… Ачимовича. Вийшла – гольова передача.

Що ж, напевно, кожен великий футболіст припускається помилок, які неможливо пояснити. Ось і Шовковський. Хоча… У тому відборі він прекрасно провів важкий для нас вересневий поєдинок в Ісландії, де ми виграли 1:0. Олександра визнали найкращим гравцем матчу, за що обіцяли приз від спонсорів – автомобіль "Мазда".

Але машину Шовковський так і не отримав. Прямого зв'язку з голом Ачимовича тут, звісно, ​​немає. Але на психологічну рівновагу воротаря історія з "Маздою" цілком могла вплинути. "Просто так нічого не відбувається", – філософськи відзначив з цього приводу сам Шовковський в одному з останніх інтерв'ю.

З чим асоціюється матч-відповідь проти словенців? Мороз, снігопад, важке поле "Олімпійського", надія після гола Реброва з пенальті, який заробив Шевченко, і... фатальний рикошет біля наших воріт після удару Павлина наприкінці зустрічі.

"Погода повністю зламала нам план на матч-відповідь. Пам'ятаю, сидів на базі, дивився за вікно на пластівці снігу – і сльози на очі крутилися. Наша перевага над словенцями в чому полягала? У швидкості та пресингу.

Небесна канцелярія все це нівелювала, перетворивши футбол на хокей. Треба було переносити гру, але суддя не наважився. Вимагав червоний м'яч, який, пам'ятається, досить довго шукали, і вивів команди на ковзанку…", – пояснив цю невдачу Сабо.

Словенія – Україна – 2:1

Голи: 0:1 – Шевченко (33), 1:1 – Захович (53), 2:1 – Ачимович (84).

Україна: Шовковський, Парфьонов, Гусін, Головко, Ващук, Дмитрулін, Кандауров (Кардаш, 56), Попов, Косовський, Шевченко, Ребров.

Тренер – Йожеф Сабо.

Вилучення: Парфьонов (60, друге попередження), Гусін (88, друге попередження).

Україна – Словенія – 1:1

Голи: 1:0 – Ребров (68, з пенальті), 1:1 – Павлин (78).

Україна: Шовковський, Лужний, Федоров, Головко, Ващук, Дмитрулін, Кандауров (Ковальов, 46), Скаченко (Мороз, 58), Косовський (Попов, 74), Шевченко, Ребров.

Тренер – Йожеф Сабо.

***

Кваліфікація ЧС-2002. Тремтячі коліна та дортмундський бліцкриг

Підсумкове становище у групі:

1. Польща – 21;
2. Україна – 17;
3. Білорусь – 15;
4. Норвегія – 10;
5. Вельс – 9;
6. Вірменія – 4.

Цього разу у суперники нам дісталася Німеччина, яка у своїй групі пропустила вперед Англію. Збірна ФРН переживала не найкращі часи, але Бундестім – є Бундестім. Кан, Шнайдер, Баллак, Нойвілл, Янкер… Бар'єр плейоф нам знову подолати не вдалось.

У першому матчі – в Києві – ми зіграли непогано. Наша команда, яку в тому циклі очолював Валерій Лобановський, у своїх найкращих традиціях розпочала дуже активно. З чудової позиції зарядив у штангу Воробей (як пізніше з'ясувалося, затремтіли коліна, коли побачив перед собою Кана), забив Зубов…

Ну а потім німці "прокинулися", зрівняли рахунок та майстерно "підсушили" гру. Хоча по моментах у нас все одно було трохи "більше": наприклад, Кан двічі врятував свою команду після ударів Шевченка, а Шищенко не влучив у ціль із лівої частини штрафної площі.

Про поєдинок у Дортмунді згадувати, якщо чесно, важко. Тепер ставку на швидкий гол зробили підопічні Руді Феллера, які буквально змели нашу команду з поля, забивши три м'ячі за перші 15 хвилин. Далі вже можна було не продовжувати…

Це була дуже болюча поразка. І можна лише уявити, як тоді переживав Лобановський, для якого цей поєдинок став останнім біля керма збірної.

Україна – Німеччина – 1:1

Голи: 1:0 – Зубов (18), 1:1 – Баллак (31).

Україна: Левицький, Лужний, Несмачний, Головко, Ващук, Тимощук (Парфьонов, 72), Гусін, Зубов, Шевченко, Воробей (Мелащенко, 76), Ребров (Шищенко, 55).

Тренер – Валерій Лобановський.

Німеччина – Україна – 4:1

Голи: 1:0 – Баллак (4), 2:0 – Нойвілл (11), 3:0 – Ремер (15), 4:0 – Баллак (51), 4:1 – Шевченко (90+1).

Україна: Левицький, Лужний, Несмачний (Шищенко, 55), Головко, Ващук, Парфьонов, Тимощук (Гусін, 24), Скрипник, Зубов, Шевченко, Воробей (Ребров, 70).

***

Кваліфікація ЧС-2010. Грецький горішок

Підсумкове становище у групі:

1. Англія – 27;
2. Україна – 21;
3. Хорватія – 20;
4. Білорусь – 13;
5. Казахстан – 6;
6. Андорра – 0.

Олексія Михайличенка, котрий прийняв збірну після провалу Олега Блохіна у відборі Євро-2008, часто критикували. Мовляв, надто обережно грає його команда. Але хоч би що там говорили, а завдання-мінімум на груповий етап Михайличенко виконав. Ну, а в плейоф... Можна сказати, нам трохи не пощастило.

Перший матч проти Греції Отто Рехагеля завершився сухою і нудною нічиєю. В Афінах господарі, мабуть, були трохи ближчими до гола. Але фаворитами перед другою грою в Донецьку вважалися, звичайно ж, підопічні Михайличенка.

На жаль, "Донбас Арена" виявилася нещасливою для головної команди країни. Греки зіграли у свій фірмовий футбол, який приніс їм золото Євро-2004: поставили "автобус" біля воріт, а попереду зробили ставку на контратаки невеликими групами гравців.

Одна з таких зрештою і спрацювала. А наші скільки не атакували – все марно. Не вистачило точності на завершальній стадії, та й воротареві греків Цорвасу треба віддати належне...

"Ми пропустили перший м'яч за останні кілька матчів, і він став для нашої команди фатальним. Багатьом не вистачило досвіду та майстерності. Для тих же Кобіна, Ракицького та Хачеріді це перші матчі такого рівня.

Звичайно, відповідальність за результат несу я. Але вважаю, що задуми на матчі зі збірною Греції та підбір гравців були правильними. З греками не можна було грати у відкритий футбол. Це абсолютно точно", – резюмував Михайличенко.

Греція – Україна – 0:0

Україна: П'ятов, Ракицький, Кучер, Хачеріді, Кобін, Михалик, Тимощук, Гусєв (Алієв, 83), Ротань (Ярмоленко, 46), Мілевський, Шевченко.

Тренер – Олексій Михайличенко.

Україна – Греція – 0:1

Гол: 0:1 - Салпінгідіс (31)

Україна: П'ятов, Ракицький, Кучер, Тимощук, Хачеріді, Кобін, Михалик (Гай, 66), Алієв (Селезньов, 57), Ярмоленко (Гусєв, 69), Мілевський, Шевченко.

Тренер – Олексій Михайличенко.

***

Кваліфікація ЧС-2014. Феєрія в Києві та розчарування у Парижі

Підсумкове становище у групі:

1. Англія – 22;
2. Україна – 21;
3. Чорногорія – 15;
4. Польща – 13;
5. Молдова – 11;
6. Сан-Марино – 0.

Цей відбірковий цикл – як американські гірки. Провалилися на старті після відходу Олега Блохіна, але різко пішли вгору з приходом Михайла Фоменка. Те саме – і в плейоф проти Франції. Тільки спочатку зліт, а потім...

Отже, 15 листопада 2013 року збірна України провела, мабуть, найкращий матч у своїй історії, перевершивши французів практично за всіма параметрами.

Федецький "з'їв" Рібері, Ярмоленко щоразу перегравав Евра, періодично іскрив Коноплянка, невтомний Зозуля тероризував лінію французької оборони, забивши перший гол і заробивши пенальті… А якби Безус на 90-й хвилині віддав пас точніше, то рахунок цілком міг би вирости до 3:0.

У будь-якому випадку це була дуже крута перемога, після якої путівка на ЧС-2014 до Бразилії не здавалася чимось примарним. Однак через три дні оптимізм змінився глибоким розчаруванням.

Дідьє Дешам неабияк перетасував свій склад на матч-відповідь, Рібері з Бензема та й інші французи завелися не на жарт, а нам катастрофічно не вистачило часу, щоб відновитися функціонально та психологічно після першої гри. На жаль, Фоменко, на відміну від Дешама, не мав ресурсів для якісної ротації складу. А тут ще перебір жовтих карток у Федецького...

До того ж наш тренерський штаб явно помилився, випустивши у старті Безуса – гравця з хорошими креативними задатками, але без даних для жорсткої силової боротьби. В результаті, опинившись під шаленим натиском суперника, ми начисто програли центральний плацдарм.

Отже, удар у відповідь свіжіших і просто розлючених французів вийшов занадто важким і жорстким: збірна України двічі пропустила у першому таймі, вже на початку другого залишилась у меншості, а зрештою отримала 0:3. Хоча могло бути й більше…

"Я бачив, що суддівство не те, що гра будується не так, як треба, що нам не вистачає цілісності… Але змінити нічого не міг", – визнав після гри наставник нашої команди.

Україна – Франція – 2:0

Голи: 1:0 – Зозуля (61), 2:0 – Ярмоленко (83, з пенальті).

Україна: П'ятов, Хачеріді, Кучер, Шевчук, Федецький, Коноплянка (Гусєв, 90+2), Степаненко, Ротань, Едмар (Безус, 76), Зозуля (Селезньов, 87), Ярмоленко.

Тренер – Михайло Фоменко.

Франція – Україна – 3:0

Голи: 1:0 – Сахо (22), 2:0 – Бензема (34), 3:0 – Сахо (72).

Україна: П'ятов, Мандзюк, Хачеріді, Ракицький, Шевчук, Едмар, Ротань, Ярмоленко, Безус (Гусєв, 64), Коноплянка, Зозуля (Селезньов, 76).

Тренер – Михайло Фоменко.

Вилучення: Хачеріді (47, друге попередження).

***

Кваліфікація Євро-2016. Реванш

Підсумкове становище у групі:

1. Іспанія – 27;
2. Словаччина – 22;
3. Україна – 19;
4. Білорусь – 11;
5. Люксембург – 4;
6. Македонія – 4.

Третє місце у групі не стало катастрофою, оскільки УЄФА як раз ухвалив рішення про розширення кількості учасників ЧЄ до 24 команд. Ну а коли стали відомі результати жеребкування плейоф, всі одразу почали згадувати осінь 1999-го… Але цього разу протистояння зі Словенією пройшло вдало, хоч і не без проблем.

У першому матчі – у Львові – все вирішила індивідуальна майстерність Ярмоленка та простріл Федецького, який замкнув Селезньов. Ми, до речі, могли забити й тричі. Але, зокрема, тому ж Селезньову не пощастило влучити у стійку.

Хоча треба визнати, що словенці цілком могли ускладнити команді Фоменка завдання перед другим поєдинком: це якби Ілічич і Новакович реалізували свої шанси.

2:0 – це був добрий заділ, ну і Словенія – все ж таки не Франція. У матчі-відповіді потрібно було просто акуратно зіграти за рахунком. Власне, Фоменко так і планував, але у Маріборі словенці примудрилися забити швидкий гол. Тому не обійшлося без нервів.

Так, ми за грою виглядали сильнішими та цікавішими. Тільки підтвердити це голом ніяк не вдавалося, тож наприкінці стало тривожно – особливо після удару Цесара головою, коли П'ятов записав у свій актив суперсейв.

Відлягло лише на сьомій хвилині компенсованого часу, коли знову своє слово сказав Ярмоленко, встановивши остаточний рахунок – 1:1 та 3:1 за підсумками двох зустрічей.

Ось так Україна позбавилася прокляття стикових матчів, вперше прорвавшись на великий турнір через плейоф.

Україна – Словенія – 2:0

Голи: 1:0 – Ярмоленко (20), 2:0 – Селезньов (54).

Україна: П'ятов, Хачеріді, Ярмоленко (Караваєв, 90), Коноплянка, Селезньов (Кравець, 84), Шевчук, Сидорчук, Федецький, Рибалка, Гармаш (Малиновський, 79), Ракицький.

Тренер – Михайло Фоменко.

Словенія – Україна – 1:1

Голи: 1:0 – Цесар (11), 1:1 – Ярмоленко (90+7).

Україна: П'ятов, Хачеріді, Степаненко, Ярмоленко, Коноплянка (Тимощук, 90+6), Селезньов (Кравець, 80), Шевчук, Сидорчук (Гармаш, 61), Федецький, Рибалка, Ракицький.

Тренер – Михайло Фоменко.

***

Кваліфікація ЧС-2022. Найприкріший автогол

Підсумкове становище у групі:

1. Франція – 18;
2. Україна – 12;
3. Фінляндія – 11;
4. Боснія та Герцеговина – 7;
5. Казахстан – 3.

Згідно з новим регламентом тепер, щоб потрапити на ЧС, у плейоф треба зіграти два матчі з різними суперниками – півфінал і фінал. Ну і, зрозуміло, такий формат виключив будь-які компроміси. Програв перший матч – прощавайте мрії про ЧС.

У 2022-му нам випала спочатку Шотландія – команда нескладна, але досить міцна. І яка мала явну перевагу щодо ігрової практики. Адже для більшості гравців збірної України друга частина сезону-2021/22 на клубному рівні так і не почалася через широкомасштабне вторгнення військ РФ.

Так, наші клуби грали виставкові благодійні матчі, а тренер головної команди країни Олександр Петраков отримав змогу провести тривалий збір. Але тонус футболістів із вітчизняних клубів викликав питання.

Проте у Глазго все пройшло непогано. Підопічні Петракова відразу захопили ініціативу і могли зняти всі питання ще першому таймі. Якби не блискуча гра голкіпера шотландців Гордона. Втім, піти сухим на перерву йому не вдалося – Ярмоленко майстерно перекинув м'яч через воротаря після передачі Малиновського та забив свій 45-й гол за національну команду.

Невдовзі після перерви Яремчук подвоїв нашу перевагу. Але ось кінцівка вийшла нервовою – шотландці один м'яч зуміли відіграти й міцно тиснули в надії на другий. Поки не пропустили контратаку з Довбиком на вістрі.

На жаль, на фінал плейоф проти Вельсу, який своєю чергою пройшов Австрію, у наших футболістів трохи не вистачило фізики, та й напевно емоцій теж. А може це просто був не наш день.

Прикрий автогол Ярмоленка, непризначений пенальті у ворота валлійців, кілька втрачених гольових моментів, кураж воротаря суперників Хеннесі... Загалом, за грою ми ніяк не заслуговували на поразку, але на ЧС поїхала команда Роберта Пейджа.

Шотландія – Україна – 1:3

Голи: 0:1 – Ярмоленко (33), 0:2 – Яремчук (49), 1:2 – Макгрегор (79), 1:3 – Довбик (90+5).

Україна: Бущан, Караваєв, Забарний, Матвієнко, Миколенко, Степаненко (Сидорчук, 90+4), Малиновський (Шапаренко, 72), Зінченко, Ярмоленко (Зубков, 78), Циганков (Мудрик, 72), Яремчук (Довбик, 78).

Тренер – Олександр Петраков.

Вельс – Україна – 1:0

Гол: 1:0 – Ярмоленко (34, автогол).

Україна: Бущан, Караваєв, Забарний, Матвієнко, Миколенко, Степаненко (Сидорчук, 70), Малиновський (Шапаренко, 70), Зінченко, Ярмоленко, Циганков (Мудрик, 77), Яремчук (Довбик, 77).

Тренер – Олександр Петраков.

***

Кваліфікація Євро-2024. На морально-вольових

Підсумкове становище у групі:

1. Англія – 20;
2. Італія – 14;
3. Україна – 14;
4. Північна Македонія – 8;
5. Мальта – 0.

Ми знову фінішували на третьому місці у групі. Але уникли "незапланованих втрат" і по разу зіграли внічию з фаворитами – Англією та Італією. До речі, фіналістами попереднього ЧЄ.

А в плейоф почали з Боснії та Герцеговини. Півфінал вийшов дуже складним. Суперник впевнено грав від оборони, руйнуючи всі спроби українських футболістів закрутити щось тямуще у комбінаційному плані та періодично вибігаючи у контратаки.

А після того, як на 57-й хвилині Хаджикадунич замкнув простріл Дедича, наші перспективи накрило густим туманом. Бракувало креативу, бракувало швидкості… І от коли грати залишалося зовсім нічого, наших "осінило". Спрацювала заміна, та ще й як!

Свіжий Яремчук спочатку зреагував на передачу Коноплі та зрівняв рахунок, а за кілька хвилин вивів на ударну позицію Довбика. 2:1 – так і закінчили, в терміновому порядку взявшись вивчати Ісландію, яка у своєму півфіналі переграла Ізраїль (4:1).

"Острів'яни" на той момент трохи втратили бойову міць, яка допомогла їм "вистрілити" на ЧЄ-2016, де вони сенсаційно дісталися вісімки кращих. Але, звичайно, всі розуміли – легкої прогулянки не передбачається. Так і сталося.

Нам знову довелося відіграватись – після удару Гюдмюндссона під саму стійку. Але цього разу підопічні Сергія Реброва виглядали набагато впевненішими: не просто контролювали м'яч, а створювали небезпечні моменти.

І невдовзі після досягли свого – Циганков поклав фірмовий для вінгера гол. Далі – свого роду "гойдалка" з нашою територіальною перевагою та більярдний удар Мудрика приблизно з 17 метрів – 2:1.

У ісландців контраргументів уже не знайшлося. Ну а всі ми ще раз переконалися, що не такі вони й страшні – ці стики.

Боснія і Герцеговина – Україна – 1:2

Голи: 1:0 - Хаджикадунич (57), 1:1 – Яремчук (85), 1:2 – Довбик (88)

Україна: Лунін, Конопля, Забарний, Матвієнко, Миколенко, Бражко (Яремчук, 76), Судаков, Мудрик, Зінченко (Малиновський, 75), Зубков (Гуцуляк, 75), Довбик (Таловєров, 90+2).

Тренер – Сергій Ребров.

Україна – Ісландія – 2:1

Голи: 0:1 – А.Гюдмюндссон (30), 1:1 – Циганков (54), 2:1 – Мудрик (84).

Україна: Лунін, Миколенко, Матвієнко, Забарний, Конопля, Бражко, Судаков, Малиновський (Зінченко, 64), Мудрик, Циганков (Таловєров, 88), Яремчук (Довбик, 72).

Тренер – Сергій Ребров.