"Більше в житті нічого не страшно". Моторошна історія із 00-х – як бандити катували Маркевича на його дачі
74-річний Мирон Маркевич – справжній патріарх футбольного тренерського корпусу України, який ще минулого року працював зі львівськими Карпатами.
Мало хто знає, що у 2004 році Мирон Богданович пережив страшенно неприємні хвилини під час збройного пограбування на власній дачі. Бандити відібрали у Маркевича 8 тисяч доларів та тривалий час катували досвідченого тренера.
Мирон Маркевич: І тут іде до мене чорт і простягає різку...
Пограбування
"Одному з них довелося гарчати, імітуючи собаку – для того, щоб я відчинив двері – в розмові з автором цих рядків пригадував ту моторошну історію Мирон Маркевич. – Зі мною на дачі був собака. Вони йому щось бризнули, приспали. Дії злочинці були продумані до дрібниць. Вони були справжніми професіоналами у своїй справі. 8 тисяч доларів, які у мене були, я їм відразу віддав. Їх ця сума тільки розлютила. Катували мене, питали, де ховаю мільйони. Було моторошно.
Однак позитив у цьому теж є. Суто психологічний. Після того, що я пройшов, мені більше в цьому житті нічого не страшно".
З часом грабіжників знайшли. На відміну від замовника злочину.
"Вони стільки всього наробили, що давно були в розшуку, – підтверджував Мирон Богданович. – Але тих, хто замовив цей злочин, так і не знайшли. Як зазвичай буває – покарання несуть дрібні сошки. Хоча грабіжники просто так до мене на дачу, ясна річ, ніколи б не пішли".
У футбольному світі ходили чутки, що історія з побиттям Мирона Маркевича пов'язана із трансферами під час його роботи тренером в Карпатах. Мовляв, Маркевич міг заробляти на продажі/купівлі футболістів, яких він брав собі в команду, і саме це стало причиною його "знайомства" з бандитами. У такий екстравагантний спосіб тодішній президент клубу Петро Димінський вирішив перевірити, правда це чи ні.
"Тільки тут заминка виходить – у Карпатах купівлею футболістів займався сам Петро Петрович, – так коментував ці чутки Маркевич. – Саме за його вказівкою до Львова привозили гравців, про яких я ніколи нічого не чув. Коли запитував Димінського, навіщо вони нам потрібні, він зазвичай махав у відповідь рукою. Мовляв, ти зробиш із них нормальних виконавців".
Зазначимо, що ще в серпні 2017 року Петро Димінський за кермом свого мерседеса вчинив смертельну ДТП та втік від відповідальності за кордон. Димінського було оголошено в розшук.
Батька заслали до Сибіру
Батько Мирона Маркевича Богдан Дмитрович теж був футбольним тренером. Йому довелося також витерпіти чимало лиха – пройшов сталінські табори.
"У 1941 році німецькі війська просувалися швидко, – розповідав Мирон Богданович. – 16-річний підліток Богдан Маркевич опинився в окупації. У 1942 році тата відправили до Німеччини, де він працював на заводі до весни 1945 року. Коли радянські війська зайняли Німеччину, батька заслали до Сибіру. Але його врятував футбол – у таборі один з місцевих начальників поважав футболістів. Допоміг батькові повернутися додому через півтора року ув'язнення. Незабаром тато перейшов на тренерську роботу.
Його вихованці в складі Карпат ставали володарями Кубка СРСР, Ростислав Поточняк був капітаном молодіжної збірної СРСР".
Батько працював бургомістром 11 сіл. Олімпійський чемпіон — про життя свого села в окупації
Максим Розенко, Чемпіон