Сімеоне виховав монстра. Філіпе Луїс виграв усе в Південній Америці та лідирує у Франції з Монако
Бразилія давненько не випускала тренерів світового рівня, проте Філіпе Луїс готовий це виправити.
Еге ж, той-самий Луїс, який роками бороздив ліву бровку мадридського Атлетико.
Той, який давав бій Мессі, Ді Марії, Бейлу та іншим зіркам епохи.
По завершенні кар'єри у Фламенго, цей захисник із грацією фігуриста одразу перейшов на тренерську роботу – і з тих пір його статус, авторитет у футболі лише ростуть.
Після того, як його Монако здолав ПСЖ у Парижі, про Філіпе заговорила і Європа.
***
Старт сезону в Монако не просто хороший, а історичний.
Ніколи ще монегаски не розпочинали сезон бодай із 5 матчів без поразок, а тут їх вже 9 – і серія триває.
Монако здолав срібного призера минулого сезону – Ланс (2:1).
Біло-червона команда легко розібрала на молекули найпопулярніший у Франції Марсель (2:0).
Але головне – вона здобула перемогу над найкращою командою Європи останніх двох років.
"Я був першим скептиком щодо приходу Філіпе Луїса. Він не знав ні клубу, ні Ліги 1, ні всього середовища. Але він мене підкорив. Те, що він передає; його поведінка на лаві запасних. У його словах – командний дух. Ми знову бачимо солідарність у Монако!" – радіє ветеран Себастьян Скіллачі.
Не менш вражений і рекордсмен клубу Жан-Люк Етторі: "Я не очікував нічого особливого, але, схоже, помилився. Я приємно здивований. Команда неймовірно добре збалансована. У Луїса кожен гравець знає, що робить на полі".
А все чому? Бо не слідкували у Монако за Бразилейрао.
За 100 матчів на чолі Фламенго Філіпе Луїс виграв Кубок Бразилії, Суперкубок Бразилії, чемпіонат штату Ріо-де-Жанейро, чемпіонат Бразилії та Копа Лібертадорес.
Ну, і ПСЖ теж пробував на зуб. У Міжконтинентальному кубку парижани лише в серії пенальті дотиснули "Менгао" Луїса.
***
У чому секрет?
Знайомі Філіпе стверджують – насамперед це йде від інтелекту.
А ще попереджають – Луїсу комфортніше розмовляти про політику, шахи, кіно, науку, а не суддівство у попередньому турі.
"Не знаю, чи я справді такий хороший. Я вмію складати кубок Рубика лише тому, що хтось розумніший за мене зробив це першим і розповів про цей трюк.
Я захоплююся астрофізикою; тим, як найкращі уми не можуть відповісти на всі питання, і на кожне, на яке відповідають, з'являється ще десять. Відчуття, що ти лише маленька крихта у Всесвіті, повертає тебе на землю", – зізнається бразилець.
Такому хобі ніде взятися у фавелах, де банди ділять наркотрафік, але Луїсу пощастило – він із середнього класу. До 14 років грав лише у футзал, проте виходило надто добре, і батько натякнув – пора робити вирішальний крок, інакше буде пізно.
В ту пору у їхньому містечку якраз переглядав дітей Фігейренсе, і Філіпе легко пройшов відбір:
"Ти знаєш, я – протилежність більшості бразильців. Тут зазвичай страждають, а тоді футбол дає їм усе. А я жив у комфорті, вчився у хорошій школі. З нестачею їжі я вперше зіткнувся в кампусах Фігейренсе".
Такий-от "несправжній" бразилець. Може, це тому, що його прадід пан Казьмерський емігрував до Америки із польського Каліша?
Ну, а далі – кар'єра в Європі.
Філіпе не вистрілив у Аяксі, Реалі та Челсі, проте став зіркою Атлетико у Дієго Сімеоне, де й затримався майже на 10 років. Мабуть, грав би і за збірну, якби не Марсело.
"Саме Дієго зробив мене тренером. Він змінив моє бачення футболу, мій менталітет. Саме у нього, в 25 років, я вперше зрозумів, добре зіграв чи погано. При тому у мене є й інші джерела натхнення – це і Пеп Гвардіола, і Унаї Емері, і Луїс Енріке, якого я вважаю зараз найкращим тренером світу. І я маю власний стиль теж", – зізнається Луїс.
У його футболі легко вгадується Ель Чоло – високий пресинг, швидкі рішення; якомога менше пасів між відбиранням м'яча та ударом по воротах, що впирається в ідеальну фізичну форму.
При тому елементи "Бразилії" теж є. Все-таки після Атлетико Філіпе Луїс поїхав догравати до Фламенго, за який вболівав школярем. Переговори вів спортдир Фла Бруно Шпіндель:
"Е ні, таке не забувається! Зустріч була 10 травня 2019-го у мадридському ресторані. Я хотів завербувати гравця, і під час обіду зрозумів, що також вербую майбутнього тренера. Його бачення та інтелект мене повністю захопили".
Сам Луїс пояснює: "Я люблю докопуватися до деталей у кожній сфері. У футболі я хотів розуміти все, і якщо тренер просив щось зробити, я запитував, чому це важливо. Такий вже я. Мене слід було переконати".
Тому-то як настала пора переходити на тренерську лаву, все пройшло так органічно.
Філіпе очолив Фламенго U17 на початку 2024-го – і одразу перемоги.
Далі – три місяці на чолі Фламенго U20.
Ну, а восени того ж року з основної команди звільнили Тіте, і він прибув, аби врятувати сезон, ніби це якась іграшка.
***
Пам'ятаєте колишнього шеф-скаута Шахтаря Жозе Боту? Він працював тоді у Фла і бачив усе зблизька:
"Перше, що мене вразило, – це трудова етика. Він повністю відданий справі та працює цілодобово. У нього є ця потреба вчитися, розуміти все. Він також має дуже багатий запас тактичних знань, що особливо круто для того, хто нещодавно завершив кар'єру".
Філіпе дав тоді дорогу молодому Веслі, нагримав на знахабнілу зірку Педро; в скрутний час інтегрував навіть списаного Габігола.
Статус, вік – неважливо; Луїс володіє даром залазити в голову їм усім.
Схема – теж вторинне. Він підбирає її під наявних гравців, а не навпаки.
"Я хочу, щоб ми були командою, яка ускладнює життя суперникам. Фламенго має завжди тиснути, завжди атакувати. Це не підлягає обговоренню", – оголосив молодий тренер.
При тому окремі ситуації віддані на розсуд гравцям: "Я люблю давати їм напрямок, але не впливаю на їхні рішення. Це один з моїх тренерських принципів. Я заохочую їх робити вибір, почуватися вільно з м'ячем. Я хочу, щоб вони координували свої рухи між собою, аби бути ефективними".
Ба більше, вінгер Майкл якось зізнався, що "Філіпе не вважає, ніби має монополію на правду" – така собі віддушина, аби гравці легше сприймали гігантські навантаження.
Задовго до того, як це запрацювало у Монако, філософія Луїса підняла на вершину Фламенго, який між 22 січня та 9 квітня 2025-го мав 16 поспіль матчів без поразок.
Ветерани славетного Фла, що громили Ліверпуль у Міжконтинентальному кубку-1981, не вірили очам.
"Багато років я не бачив такого футболу! Вони грають так само, як і ми – завжди на половині поля суперника, завжди пробують забити. Це та команда, про яку мріяли уболівальники", – тішився Андраде.
Зрештою, Челсі переконався у їхній силі на клубному чемпіонаті світу.
Вже тоді Філіпе Луїса сватали до збірної Бразилії, але він, звісно, відмовився. Зарано.
А далі...
Мабуть, він єдиний тренер в історії, якого звільнили після перемоги 8:0. Казали, що керівництво Фла дізналося про таємні переговори з Челсі, і отак зреагувало.
При тому контракт сині все одно не підписали, і починати в Європі Луїсу довелося з середняка – плата за занепад латиноамериканської тренерської школи. Що казати, якщо 5 із 7 останніх Лібертадорес виграли менеджери з Португалії?
***
Ну, а монегаски, так виглядає, зірвали джекпот.
Філіпе Луїс за лічені тижні вивів на інший рівень ледь не усіх в Монако – знову-таки, не схемою, а підходом до футболістів.
Підзабутий Ерік Даєр, якого вимагали продати влітку, раптом став одним з лідерів Ліги 1 за виносами (43) м'яча після навісів.
Ветеран-голкіпер Лукас Градецкі, що провалив минулі сезони, нині найкращий у Франції за голами, яким вдалося запобігти (4,4). У матчі з ПСЖ він виконав 8 сейвів, врятувавши перемогу в доданий час.
Були страхи, що центрхав Ламін Камара образився на клуб за зірваний у дедлайн трансфер до Челсі, проте Філіпе зарядив і його. Сенегалець зараз найкращий у Лізі 1 за відбираннями (29) та виграними єдиноборствами (55). Його інтенсивність, об'єм роботи вийшли на новий рівень.
Ба більше, Луїс навіть перетворив немолодого росіянина Алєксандра Головіна на найбільш пресингуючого гравця чемпіонату Франції – 305 спроб загалом, із яких 195 на чужій половині. До всього, він ще й 3 асисти віддав.
У Філіпе забиває юний Паріс Брюнер, випалюють фланги Назінью та Вандерсон, а вчорашній запасний Мамаду Кулібалі так повірив у себе, що мріє про чемпіонство:
"Ми боремося за те, щоб перемогти Париж. Ми знаємо, що можемо це зробити. Нам просто потрібно внести кілька коректив, і ми досягнемо цього!"
Нічого собі зміни у настроях колективу, що набрав 5 очок у 6 турах на фініші минулого сезону!
Як і у Фламенго, Луїс заліз гравцям у голови, і вони працюють вдвічі більше, проте щасливі:
"Ми ще не досягли моїх тактичних цілей. Я знаю, що багато вимагаю від гравців. Я вимагав величезних захисних зусиль від Голо в матчі проти Ланса, і купу бігових зусиль від Ідумбо та "Маду" Кулібалі в Парижі.
Зараз команда може виглядати втомленою, бо вони не біжать ідеально. З кожним матчем їхні тіла будуть адаптуватися до моїх навантажень. Ставатиме легше. Ми будемо більше бігати в листопаді та грудні. Більше і краще, я сподіваюся. Це єдиний спосіб досягти великих результатів".
***
Вражає, правда? Така ясність мислення...
Одне прикро – ви ж бачили ПСЖ на полі Ман Сіті. Команда Луїса Енріке занадто велика не лише для Монако, а й для всіх.
При тому якщо Філіпе Луїс не зупиниться, то ще до кінця сезону матиме купу варіантів у грандах. Той футбол, що він пропонує, це і є гра 2020-х. Той же стиль, що сповідують Енріке, Флік, Мареска, Іраола, Артета – тільки у різних варіаціях, і у Луїса є своя.
Він любить йти пішки зі "Стад Луї ІІ", і коли навколо збираються фани, це вже нагадує не роботу, а місію. Як тут не згадати, що він називав себе "особистістю, сформованою кіно", а улюбленим днем у житті – зустріч із Майклом Кейном?
У клубі, де якісних гравців мало, атмосфера блокбастеру може тимчасово підняти на інший рівень посередностей.
Філіпе це знає, та й загалом діє виключно холоднокровно як для бразильця і навіть поляка:
"Красивий футбол існує лише коли ти перемагаєш. Ти можеш володіти м'ячем 80% або креслити фантастичні комбінації, але якщо ти програєш, то все це марно. Ти втрачаєш своїх гравців. І зараз ми все ще далекі від команди, яку я уявляю..."
Телеграм-канал автора: Футбольні історії