Тренер нації: як Дідьє Дешам проклав місток від Платіні до Мбаппе
Дідьє Дешам ще взимку оголосив, що покине пост тренера збірної Франції після чемпіонату світу-2026.
Без перебільшення, це кінець епохи.
DD, як називають його французи, очолював Ле Бле з 2012 року, і під його керівництвом збірна пройшла шлях від невдахи великих турнірів до фаворита Мундіалю.
Фінал Євро-2016. Перемога на ЧС-2018. Фінал ЧС-2022. Тепер-от знову Франція зіграє у півфіналі на ЧС-2026 проти Іспанії.
Дешам задав таку планку наступникам, до якої не факт, що хтось колись зможе дотягнутися.
***
"Слухайте, не скажу, що це слово мене втомлює, але мені щоразу хтось каже, що я це роблю востаннє. За день – по кілька разів!
Навіть медсестра, яка брала у нас аналізи після приїзду до Клерфонтена, сказала, що я здаю їх востаннє. Але я сподіваюся ще не раз здати кров, просто не тут!" – бідкався Дідьє Дешам перед турніром.
Журналісти дружно засміялися.
Загалом-то Дешам рідко жартував на цьому посту. Він серйозний чоловік, як і личить баску із традиційним, суворим вихованням. Колись давно його дідусь послав подалі скаутів Бордо, за який вболівав внук, бо Нант давав більше ігрових хвилин молоді.
Ех, славні старі часи!
Дешам прибув на "Божуар" у 1983-му, де одразу заприязнився з Марселем Десаї:
"Дідьє ходив у в'язаних светрах, які висилали з дому, і загалом його одяг весь був застарілий. Він фокусувався на футболі й лідерстві, а я його від них відволікав".
Не дивно, що вони потоваришували на все життя.
І хоча в це складно повірити, капітаном Нанта Дешам став вже в 19 років.
"Він природжений лідер – тому я так вирішив. Смілива людина, яка нічого й нікого не боялася", – говорив Мирослав Блажевич, що після "Канарок" став героєм рідної Хорватії.
Тим часом Дешам рухався до того, щоб стати героєм Франції.
Почалося, правда, жахливо. Його дебют у 1989-му – матч з Югославією, що позбавив Францію шансів на вихід на ЧС-1990.
"Дідьє Дешам – півзахисник Нанта і велика надія французького футболу", – представив його легендарний коментатор Тьєррі Ролан, а L'Equipe після гри написала: "Він показав неординарну зрілість і особистість, яка покаже себе вже найближчим часом".
Так воно й вийшло.
Півзахисник, який найкраще переривав атаки суперників і негайно розпочинав свої – мрія всіх тренерів.
Вже тоді він любив бути поруч з аналітиками, директорами, обговорювати тактику; пояснювати партнерам, як треба грати.
"Уникай підкатів! Гравець, який впав, вже вибув з гри", – повчав тоді Дешама Мішель Платіні, і той так і робив. Почасти звідси й його стиль – непоказний; часто непомітний для "кузьми".
Бернар Тапі, наприклад, його спершу не розумів.
У 1991-му він наполягав, щоб Дешам разом зі ще двома марсельцями вирушив до ПСЖ в обмін на Жослена Англома. У відповідь Дідьє глянув всесильному міністру в очі і сказав: "Не піду".
Вже наступного дня Тапі прийшов на тренування і призначив 23-річного Дешама капітаном Марселя, де були Жан-П'єр Папен, Драган Стойкович, Кріс Воддл, Абеді Пеле.
А ще за 2 роки Дешам першим підняв над головою трофей Ліги чемпіонів.
Так тоді робилися справи – у старі часи.
***
Зараз, звісно, все давно інакше.
"Є чарівне слово "адаптація". Те, що працювало раніше, потребує змін сьогодні. Нове покоління сильно відрізняється. У 2026 році їм потрібно більше спілкування", – ділиться Дідьє.
Коли його тільки-но призначали тренером у 2012-му, збірна Франції ще перебувала в густій тіні Найсни.
Що ж робити?
Популісти кричали, що треба повернути все, як було колись, але Дешам надто розумний для таких дурниць.
У пошуках відповідей він зателефонував своєму сину Ділану – банкіру з Morgan Stanley у Лондоні – за новими знаннями:
"Він допоміг мені зрозуміти це нове покоління, багато пояснив. Він розповів, яку музику вони слухають, як спілкуються, чому сидять в соцмережах, які мають звички. Я навіть вів конспекти, де записував імена реперів чи сленгові словечка. За ними ховалася психологія цих нових людей".
Дешам не намагався прищепити молоді свої цінності, але вліз кожному під шкіру, і якогось ранку Олів'є Жиру проснувся, прийшов до їдальні та... завис:
"Кіліан, Рафа Варан і Дембеле обговорювали біографію Філа Джексона! Клянуся, доти я навіть не був певен, що Усман вміє читати!"
Хтозна, може, він і не прочитав раніше жодної книжки, але Дешам якось переконав Дембеле й інших, що це корисно – і ті послухали. Так само, як кивнув Аділь Рамі, коли Дідьє постукав у двері і сказав особисто, що на півфінал Євро вийде пара Косельні – Юмтіті.
"Дякую за чесність, тренере. За обідом я жартуватиму, але не подумайте, що мені байдуже. Мені просто так легше пережити", – відповів той.
І хоча Франція програла фінал після диво-удару Едера, фундамент майбутнього тріумфу було закладено.
Вже на Мундіалі в Росії все склалося, як треба.
Юго Льоріс тоді був капітаном і найчастіше спілкувався з Дешамом тет-а-тет:
"Знаєш, з усіх тренерів, які в мене були, він найближчий до гравців. Нема жодних бар'єрів, лише діалог. Дешам не викликає до кабінету, бо його у нього немає. Він з нами. Його промови завжди потужні і розпалюють щось всередині. А принцип, по суті, один: я віддаю все тобі, а ти віддайся мені".
І віддалися ж!
Антуан Грізманн, Поль Погба, Олів'є Жиру, Бенжамен Павар, Люка Ернандес провели найкращі хвилини саме у збірній.
Ба більше, тільки у футболці Ле Бле ефективну командну гру показує Кіліан Мбаппе.
Ось як воно робиться у нові часи.
***
В старі, звісно, все було по-іншому.
Дешам грав у день, коли Еміль Костадінов забив шалений гол на 93-й хвилині і позбавив Францію ЧС-1994.
Він був у Ле Бле, коли Еме Жаке відчепив Еріка Кантона й Давида Жинола за надмірний егоїзм.
Він капітанив у Ювентусі, що домінував у Італії та Європі у середині 1990-х, і де штрафні майданчики називали "ключовими зонами".
Дідьє і досі так говорить.
На його теоретичних заняттях висять плакати, де розписано, хто і кого має прикривати на різних типах стандартів. Це, а також величезна увага до позиціонування в захисті – вплив боса Юве Марчело Ліппі.
Від Еме Жаке Дешам взяв впевненість у складних кадрових рішеннях. Якщо Насрі. Бен-Арфа чи навіть Бензема треба відчепити – Дідьє не вагався.
Ще один його ментор – Жан-Клод Сюодо із Нанта 1980-х – навчив DD мистецтву індивідуальних бесід.
"Моя ігрова кар'єра дала мені безліч інформації. Але якщо треба, я брав телефон і питав про деякі речі у тих, хто вплинув на мене найбільше – Сюодо, Ліппі та Жаке", – зізнався Дешам у 2001-му в Монако.
Його перший сезон – це був жах. Вони ледь не вилетіли!
Та вже за три роки він вивів Жюлі, Пршо, Ротена, Евра до фіналу Ліги чемпіонів.
"Тактично Дідьє розуміє футбол, але це вміють багато тренерів. Його велика сила – це психологія. В команді панувала виняткова атмосфера", – розповідав Ротен.
Переможець ЛЧ-1996, ЧС-1998, Євро-2000 – для молоді монегасків Дідьє був напівбогом. Але не для Платіні! У 2008-му той відкинув кандидатуру Дешама на тренера збірної на користь Раймона Доменека. Ну як так?!
І навіть коли у Марселі після першого чемпіонства з часів Тапі, до нього у ресторані підсів лідер ультрас Рашид Зеруаль і пообіцяв відрізати голову, Дешам не втік і доїв обід.
Бо чоловік мав лишатися чоловіком. Так воно було заведено у старі часи.
***
У нові, звісно, акценти трохи змістилися.
Люка Шевальє втратив місце третього воротаря в збірній головно у момент, коли лайкнув пост ультраправого політика, що закликав до депортації нелегалів.
Ви склад Франції бачили? У ній вже не впізнати команду, чий "магічний квадрат" знищував усіх на Євро-1984.
І лише Дешам – увінчаний трофеями, посивілий та монументальний – залишався актуальним весь цей неймовірно мінливий час.
Його адаптивність вражає. Дідьє виграв ЧС-2018, дійшов до фіналу ЧС-2022, і коли на Євро-2024 його методи втратили силу, а команда забила 4 голи в 5 матчах, він ще раз змінив схему, омолодив склад і повернув Ле Бле у топи.
Вважається, що це почалося з матчу проти хорватів у березні 2025-го, коли Майкл Олізе вперше зіграв "10-ку".
З того дня Франція забиває по 2,61 голу за матч.
Сам Платіні оцінив: "Вважаю, в Олізе є всі якості, щоб грати старомодну "10". Оце і є інтелект тренера – побачити сильні сторони футболістів і зіграти на них".
Паралельно Дідьє змінив "головного" у роздягальні – Льоріс пішов, а його місце зайняв Мбаппе.
"Він говорить від імені колективу, і його прохання рідко бувають безпідставними. При тому авторитет Дідьє на місці. Якщо гравець спізнюється двічі, він знаходить правильні слова й тон, щоб той зрозумів – третього разу не буде", – ділиться інсайдер L'Equipe.
Останніми тижнями світ бачить результати реформ Дешама на Мундіалі.
І ні, це не театральне гримання дверима. Дідьє ніколи не був "автобусним" тренером – він лише адаптувався до гравців та футболу загалом. У 2026-му нормою стали рахунки 5:3 чи 4:4 – от і він змістив акценти, щоб не відставати.
Нова Франція іноді збивається на 4-2-4, бо Мбаппе, Дембеле, Дуе та Олізе творять таку магію, що Рабйо та Коне встигають усе підчистити удвох.
Шкода, Копа з Фонтеном не дожили – вони б оцінили!
Та й хто б не оцінив?
Це більше, ніж тактика; більше навіть, ніж сам футбол, бо йдеться про душу, настрої в державі.
Поки Францію з усіх сил поляризують політики, Дешам ледь не останній тримає оборону на містку, де старе не воює з новим, а навчає і передає естафету.
"За ці 14 років він змінив збірну, менталітет її гравців, заново відкрив її для вболівальників", – каже лідер ультрас Яннік Ване. "Навіть коли ми не виблискували, то не відчували жодної кризи. І зараз Дідьє завершує стильно – із 4 форвардами. Хто б уявив таке у 2012-му? Як на мене, він заслуговує на статую – і то вже зараз".
Телеграм-канал автора: Футбольні історії