Українська правда

Чемпіон спільно з Українською Правдою розігрує футболку Довбика за донат на ЗСУ

Станіслав Лисак — 29 жовтня, 16:33
Чемпіон спільно з Українською Правдою розігрує футболку Довбика за донат на ЗСУ
Getty Images

Сайт Чемпіон спільно з Українською Правдою запустив розіграш футболки збірної України, яку подарував та підписав нападник Роми та номінант на нагороду Золотий м'яч-2024 Артем Довбик.

Для участі в розіграші необхідно зробити донат на суму 500 гривень, для подвоєння шансів потрібно скинути 1000, потроїти – 1500 грн. Зібрані гроші підуть підрозділу 55-ї артилерійської бригади "Запорізька Січ" для купівлі РЕБ Бумбокс.

Розіграш завершиться, коли назбирається потрібна сума. Задонатити на банку в Моно можна за цим посиланням також для користувачів ПриватБанку створений "конверт".

Нападник збірної України Артем Довбик, наразі є гравцем італійської Роми, перейшовши у стан римлян влітку 2024-го.

Попередній сезон 27-річний вихованець черкаського футболу провів іспанській Жироні. Футболіст допоміг клубу посісти третє місце в Ла Лізі та з 24 голами став найкращим бомбардиром чемпіонату, отримавши трофей "Пічічі". Також українського футболіста було визнано найкращим футболістом команди.

Напередодні Довбик посів 29 місце у голосуванні та став першим з 2006 року українцем, який був номінований на Золотий м'яч. Загалом лише 15 представників України до цього претендували на нагороду:

  • Андрій Шевченко (1998, 1999, 2000, 2001, 2003, 2004, 2005, 2006);
  • Олександр Шовковський (1999);
  • Олексій Михайличенко (1988, 1989, 1991);
  • Олександр Заваров (1986, 1987, 1988, 1989);
  • Олег Кузнецов (1988, 1989);
  • Анатолій Дем'яненко (1985, 1988);
  • Павло Яковенко (1986);
  • Ігор Бєланов (1986);
  • Олег Протасов (1985);
  • Олег Блохін (1974, 1975, 1976, 1981);
  • Леонід Буряк (1975);
  • Євген Рудаков (1971, 1972);
  • Володимир Мунтян (1969);
  • Анатолій Бишовець (1967);
  • Юрій Войнов (1959).

За всю історію лише 3 українці отримували Золотий м'яч. Це Олег Блохін (1975), Ігор Бєланов (1986) та Андрій Шевченко (2004).