Фартовий старт, квиток у фінал ЛЧ та фаєр в Діду: Андрій Шевченко – король міланських дербі
Сьогодні Інтер та Мілан зіграють між собою в 28-му турі Серії А.
А ви знали, що й донині найкращим в історії бомбардиром міланських дербі залишається Андрій Шевченко?
А саме так воно і є.
14 голів!
Шева забивав Інтеру в Серії А, Кубку Італії, Лізі чемпіонів, ставши справжнім прокляттям для покоління чорно-синіх тіфозі.
Чемпіон згадує історії, які обожнювали дивитися одночасно в Україні та Італії.
***
На початку був фарт
23 жовтня 1999 року, 7-й тур Серії А
Інтер – Мілан – 1:2
Голи: Роналдо (з пенальті) – Шевченко, Веа
"Коли Ар'єдо Брайда прийшов підписувати мій контракт, то подарував мені футболку і сказав: "У цій футболці ти виграєш Золотий м'яч. Це була доля", – розповідав потім Шевченко.
Але спочатку, у 1999-му, до ЗМ було ще неблизько.
Той Мілан, що купив Шеву, стрімко старів, і Веа, Бобан та Альбертіні вже не гарантували результат, як раніше.
По суті, зі старту чемпіонату саме українець усіх на собі і тягнув.
Гол Лечче, гол Перуджі, асист з Барі, хет-трик Лаціо, гол Кальярі – перед дербі Шевченко відзначався результативною дією в кожному турі Серії А, майже негайно заслуживши прізвисько "Цар".
Альберто Дзаккероні здивував, коли в старті на Інтер випустив Олівера Біргоффа та Джорджа Веа – навіщо?!
Здавалося, вже на 20-й хвилині Роналдо його покарав, реалізувавши пенальті.
Дзака врятувала наелектризована атмосфера "Сан Сіро", якій піддався навіть зазвичай доброзичливий Феномен, що вгатив ліктем в обличчя Роберто Аялі. Те вилучення Нерадзуррі так і не пробачили ні судді Борієлло, ні самому Аялі – за мірками тих суворих часів, він був симулянт.
Ну, і от по такій грі на втомлених суперників вийшов Шева.
Його перший гол у дербі – фарт.
Андрій-то круто пробив головою після навісу Сержіньйо, але влучив у поперечину, після чого сталася метушня, і хтось зі стоперів, вибиваючи м'яч, пробив прямо в ногу Шевченку, що була направлена на ворота.
Тіфозі жбурляли на поле фаєри, ніби то буденна справа; усе кипіло, та Інтер надламався, і в кінці Веа його добив – 2:1.
Через багато десятиліть у Шеви спитали, яке саме дербі він хотів би зіграти вдруге:
"Перший матч, але не тому, що він пройшов погано, навпаки. Я хотів би зіграти ще раз, щоб пережити неперевершені емоції першого разу, побути ще раз враженим неймовірною якістю гравців на полі. В Інтері були Дзанетті, Саморано, Вієрі, Роналдо. Я був справді зворушений".
Сізіфова праця
12 січня 2000 року, 1/4 фіналу Кубка Італії
Мілан – Інтер – 2:3
Голи: Шевченко (2) – Вієрі, Муту, Зеєдорф
Той же сезон, але трішки пізніше.
Уже ясно було, що все розвалюється. Мілан посів останнє місце в групі ЛЧ, де змагалися Челсі, Герта й Галатасарай.
В Серії А захистом титулу теж не пахло, Веа тільки-но поїхав до Челсі в оренду – і ось на цьому тлі гралося чергове дербі, де Шевченко намагався ледь не самотужки всіх врятувати.
Біргофф робив скидку чи пробивав? Нема різниці, Андрій був там.
Далі він перетворив на гол звично геніальну передачу Альбертіні.
При тому Інтер постійно виходив вперед з асистами Альваро Рекоби, і під завісу гри логічно переміг – це вже "майбутній зрадник" Зеєдорф забив зі штрафного.
І навіть у матчі-відповіді нічого не змінилося – Шева знову був проти всіх. Цього разу він відкрив рахунок технічно складним елементом з пасу Бобана, та Баджо зрівняв – і далі пройшов Інтер.
У Мілані офіційно стартувала перебудова; за той рік трансферне сальдо клубу склало -60 млн.
Добре, мабуть, мати власника прем'єр-міністра!
Ну, а Шева на закуску ще й пенальті Інтеру забив у 2-му колі чемпіонату. Це була 93-тя хвилина, і Нерадзуррі святкували перемогу, але якби не той удар, українець не став би капоканоньєре – найкращим бомбардиром сезону Серії А-1999/2000.
Вже тоді він обожнював ці матчі:
"Я по-іншому підходив до ігор проти Інтера. Я дуже переймався ними, щось у мені мінялося, я ставав більш зосередженим. Змінювалася мотивація. Те, що було далі, не мало для мене значення".
Розгром, яких ще не бачили
11 травня 2001 року, 30-й тур Серії А
Інтер – Мілан – 0:6
Голи: Командіні (2), Джунті, Шевченко (2), Сержіньйо
І знову та ж картина – Шевченко у вогні, а Мілан весь сезон у кризі.
Після того, як Депортиво та Галатасарай обійшли Россонері в 2-мугруповому раунді ЛЧ (був і такий!), Дзаккероні турнули, його місце зайняла легенда клубу Чезаре Мальдіні.
Особливих задач на Серію А він вже не мав – просто треба було дограти весну гідно.
Знав би хто, що буде далі!
Інтер теж сильно ослабнув через травми й типові для Массімо Моратті дурнуваті трансферні рішення, тому на дербі в основі вийшли, наприклад, Грешко, Феррарі, Фарінос. Але 0:6?!
По честі, того вечора Нерадзуррі розгромив насамперед Джанні Командіні – майбутня жертва травм і палкий шанувальник серфінгу.
Шева додав до розгрому нотки зверхності – і не лише голами, а й елегантним асистом на Сержіньйо.
"Це не було дербі, і навіть не матч: це була справжня різанина з боку команди Мілана", – вражено писала La Gazzetta dello Sport.
П'єрлуїджі Колліна, що судив те дербі, не додав ні секунди, бо нащо?
Відтоді минуло чверть століття, але більшого рахунку в цих матчах ніколи не фіксували. Хоча Мілан приплівся до фінішу тієї Серії А 6-м, знищення Інтера скрасило враження, і наступного літа Сільвіо Берлусконі довів чисті витрати на склад до 137 млн.
46 млн за Руя Кошту, 36 млн за Піппо Індзагі, 17 млн за Андреа Пірло – і це лише ті, хто заграв. Ви досі вважаєте, що шейхи придумали щось нове?
Через Кордобу – у фінал!
13 травня 2003 року, півфінал ЛІги чемпіонів
Інтер – Мілан – 1:1
Голи: Мартінс – Шевченко
Само собою, Шева забивав Інтеру і в сезоні-2001/02, але без бурхливих наслідків для обох.
Інша справа – ось цей гол.
Вперше в еру українця Інтер з Міланом перетнулися в єврокубках, і долю протистояння вирішило правило виїзного голу, хоча обидва матчі гралися на "Сан Сіро".
На той момент у Мілані ніхто не думав, що героєм стане Шева. Він отримав травму на старті сезону, а потім не набрав форму і випав з основи. За всю весну-2003 Андрій забив лише 4 голи:
"Коли я повернувся, а Анчелотті змінив схему: спочатку ми грали з двома нападниками, а тоді з "ялинкою", що... мені не дуже сподобалося. Індзагі грав нападника, а за ним стояли Рівалдо та Руй Кошта; я сидів на лаві запасних і страждав. Я чекав свого моменту".
Півфінал проти Інтера був ідеальним часом для камбеку:
"Я сказав Зеєдорфу, що простору буде мало, і він має пасувати одразу, як я почну рух".
Кларенс так і зробив.
Іван Кордоба – дуже чіпкий персональник, що чудово знав кожен рух українця, але Шевченко якось його прокинув, а тоді пробив над Тольдо:
"Кордоба – милий був хлопець. Завжди, коли бив по ногах, вибачався".
Той матч став особистим тріумфом Шеви і ще поразкою для джокера Інтера Мохамеда Каллона, який перед фінальним свистком вибіг віч-на-віч, але програв дуель Абб'яті.
А далі Мілан ще й фінал ЛЧ виграв у Юве – з тим-самим пенальті Андрія.
Дербі, яке не дограли
12 квітня 2005 року, чвертьфінал Ліги чемпіонів
Інтер – Мілан – 0:3 (технічна поразка)
А це вже один з останніх штрихів у його картині.
У грудні 2024-го Шева отримав Золотий м'яч – і це епохально.
А вже в лютому 2025-го у боротьбі з Сімоне Лорією зламав вилицю – та так, що майже забув, хто він і де.
На лікування пішли тижні, але Андрій не міг пропустити улюбленого суперника:
"Мені довелося грати з п'ятьма металевими пластинами у вилиці. У підтрибунці Марко Матерацці розповідав неприємні речі, які зробить з моїм обличчям, та я тільки посміхався".
У першому чвертьфіналі Інтер з Вероном, Крусом, Камб'ясо, Станковичем домінував, але напоровся на два геніальні навіси Пірло – і один був якраз на Шеву. Навіть з металом в обличчі він все одно пішов на верховий м'яч!
Ну, а матч-відповідь усі запам'ятали по ось цьому фото.
Руй Кошта та Марко Матерацці разом спостерігали, як лютують фани Інтера на трибунах після того, як Маркус Мерк відмінив гол Камб'ясо за порушення правил.
Ще раніше Шева забив лівою з-за меж штрафного, мабуть, найкрасивіший свій гол у дербі, тож для Інтера це був вирок.
Яка різниця, як вилітати?
У підсумку один фаєр влучив у Діду, матч вирішили не догравати, і УЄФА вліпив Нерадзуррі технар 0:3.
У той момент здавалося, що сильнішої команди за Мілан просто немає. Золота ера Кальчо-бо завершувалася, і Берлусконі зібрав ледь не всіх найкращих, хто ще грав на Апеннінах. Шева й Креспо в атаці; Кака під ними; Зеєдорф, Пірло та Гаттузо у півзахисті; на воротах Діда, а четвірку захисників складали Мальдіні, Неста, Стам та Кафу.
Те, що сталося потім у Стамбулі, відчувалося ніби поразка баскетбольної збірної США.
Або бейсбольної.
Неможливо!
Спадщина назавжди
11 грудня 2005 року, 15-й тур Серії А
Інтер – Мілан – 3:2
Голи: Адріано (2), Мартінс – Шевченко, Стам
Останній гол Інтеру Шева провів з пенальті 11 грудня 2005-го – і того дня його дублем перебив молодий Адріано.
Ера Царя завершувалася, наставав час Імператора.
Ба більше, в кабінетах помалу розгоралося Кальчополі – отже, дні величної Серії А вже були полічені.
Фінішна позначка Шеви у дербі – 14 голів у 20 матчах. Це більше, ніж навіть у Джузеппе Меацца, чиїм іменем названий їхній спільний стадіон. Звісно, що Шеву ввели до Залу слави Кальчо:
"Моя кар'єра в Мілані була фантастичною з самого початку. Я приїхав сюди, знаючи, що йду до чудового клубу, з чудовими гравцями та чудовим тренером.
Я знайшов тут родину – від Мальдіні до Костакурти, Альбертіні та інших. Ці чемпіони зустріли мене обіймами та допомогли мені познайомитися з клубом, містом та італійською культурою".
Це був взаємовигідний обмін, еге ж?
Італія отримала бомбардира на всі часи, а Шевченко – другий дім, де йому завжди раді.
"Гол Шеви та сейв Абб'яті будуть перед моїми очима, поки живу", – каже Брайда, і те саме повторять ще тисячі Россонері.
А от в Інтері, певно, зраділи, коли Андрій пішов з футболу після Євро-2012, адже навіть без швидкості, побитий травмами та знову в Динамо, Шевченко вийшов проти "Нерадзуррі" в 2009-му і... все одно забив гол. Страшна все-таки штука – рефлекс.
Телеграм-канал автора: Футбольні історії