Яремчук в Ліоні: 200 млн збитків, Фонсека-ініціатор та силова підтримка бразильцю з Реала
Форвард збірної України Роман Яремчук до кінця сезону гратиме за Ліон на правах оренди.
Олімпіакосу він давно вже не треба, там виходять інші.
Але тоді навіщо Роман команді, що бореться за топ-3 у французькій Лізі 1? І що чекає його на "Люм'єрі"?
Чемпіон розповідає деталі найнесподіванішого "українського" переходу зимового трансферного вікна-2026.
***
Як все було?
Та дуже швидко.
Перші інсайди про переговори Ліона з Олімпіакосом щодо Романа Яремчука з'явилися в пресі 28-29 січня.
Спочатку це були чутки, нічого остаточного.
"Наскільки чув, Паулу Фонсека полював на Яремчука ще минулого літа. Тобто, не взимку, а ще тоді була історія, що Роман цікавий конкретно Фонсеці", – писав журналіст Володимир Звєров.
Ну, а вже 31 січня про укладення угоди синхронно написали у Франції та Греції.
Афінська Sport24 інформує про "піврічну оренду за 0,5 млн та право викупу ще за 5 млн євро".
Французька L'Equipe – про "необов'язковий викуп приблизно за 4 млн".
Контракт 30-річного Яремчука з Олі розрахований до середини 2028-го, тож цінник реалістичний і навіть скромний.
Ну, а далі вже були тільки медогляд, офіціоз та матеріал від Foot01, що назвала Романа "не форсмажором, а креатурою Фонсеки на 100%".
Чому Олімпіакос відпускає?
А ви б тримали нападника, що за півроку не забив жодного голу в чемпіонаті та ЛЧ, а заробляє 1,5 млн євро на рік?
От і Олімпіакос не став.
Яремчуку не пощастило. Весною 2025-го він грав добре й часто, але під час передсезонки влітку отримав травму і вибув на 74 дні, повернувся аж у жовтні.
Взагалі-то в Піреї він мав стати другим нападником після суперзабивного марокканця Аюба Ель-Каабі (16 голів в 25 матчах), але через травму українця клуб в кінці серпня придбав у Інтера Мехді Таремі за 2 млн.
Так-от Яремчук став третім – і, по суті, зайвим.
Все, що міг запропонувати Роману Хосе Луїс Менділібар – кубкові матчі, яких, звісно, було замало.
Чим особливий Яремчук?
Досвідом і широченним набором навичок.
По суті, на полі Яремчук вміє все, що потрібно центрфорварду, і неодноразово демонстрував це у найрізноманітніших умовах.
Роман просто чудово пробивав з будь-яких відстаней у Бельгії...
... він чітко розбирався у чужому штрафному в Португалії, граючи за Бенфіку.
Яремчук класно пробивав головою в іспанській Прімері за Валенсію...
... і він натхненно забивав з далекої відстані у Греції.
"Яремчук – гравець, який невпинно працював, не висловлюючи заперечень і не вимагаючи нічого. Ніколи не просив більше, ніж отримував. Від нього ми чекаємо не просто гол. Яремчук робить на полі набагато більше. Ми просимо його бути агресивним проти м'яча – і він показує, що вміє це робити", – хвалив Романа Менділібар.
Разом з тим, проблема Яремчука усім прекрасно відома – у нього не буває послідовності.
Це ще з юності почалося. Ви ще не забули, як він забив 5 голів в УПЛ за півроку в Олександрії, а тоді 0 – в Динамо?
Паулу Фонсека в ту пору якраз тренував Шахтар, тож має пам'ятати.
Після прориву в Генті Яремчук провів 5 років в елітних клубах, проте у Бенфіці забив 9 голів в 47 матчах; у Брюгге – 6 в 32; у Валенсії – 4 в 29; у Олімпіакосі – 14 в 49. Фактично він всюди провалився, і лише в збірній України демонструє сяку-таку стабільність.
Якщо додати сюди травми, які з'явилися в останній рік у Піреї, то переїзд до Ліона виглядає дивом.
Уявіть собі, це вже п'ятий шанс Романа проявити себе у великому європейському клубі. Його агенти – генії.
Нащо Яремчук Ліону?
Бо він високий і дешевий.
Спершу щодо зросту – розумієте, команді, яка володіє м'ячем 55% часу, треба іноді навішувати, а у Ліона до переходу Яремчука в атаці були хіба 177-сантиметровий Павел Шульц і 173-сантиметровий Ендрік.
Паулу Фонсека говорив про це ще в середині грудня:
"Якщо подивитися на Ендріка чи Павела, які є двома нашими нападниками, то вони не дуже фізично сильні. Я думаю, що важливо, якщо ми можемо, запросити гравця з такими характеристиками".
І вуаля, 191-сантиметровий Яремчук.
Здебільшого на заміну, зрідка у старт – чим не варіант для "плану Б"?
Ну, а щодо дешевизни, то все дуже сумно, бо Джон Текстор довів Ліон до жалюгідного стану. Фінзвіт за сезон-2024/25 показав 201,2 млн євро збитку.
Понад те, L'Equipe пише, що Ліон отримав вже кілька повідомлень від MCCP Investment Partners щодо боргів за футболістів, які... ніколи не грали в клубі. Наприклад, Ігор Жезус нібито переходив до "Ткачів" у 2024-му за 41,5 млн, але нічого такого не було. А борг є.
Eagle Football Holdings нещодавно відсторонила Текстора, але це не фінал. Справа пахне великою аферою і навіть в'язницею.
Саме через це влітку 2025-го LFP й виганяла Ліон з еліти.
Поновитися у Лізі 1 клубу вдалося завдяки зусиллям нової президентки Мішель Канг, що погодила з чиновниками план виходу з кризи. Зокрема лише за півроку вона скоротила зарплатний фонд на 40%, а капітальні витрати – на 60%. По суті Ліон голодує, щоб якомога швидше віддати борги.
Новий гендир Міхаель Герлінгер – колишній юрист Баварії – з Канг заодно:
"Мішель часто буває в Ліоні, у роботі структурована, її вказівки чіткі. Кожен знає, що вона хоче. Нам не до інтерв'ю, ми зосереджені на управлінні".
Ось чому вони обрали Яремчука, а не когось молодшого і стабільнішого – усе через жорстку економію.
Сезон Ліона – який він?
І ось це найцікавіше, бо він... чудовий!
Ніхто такого не очікував.
Влітку Ліон позбувся легенди клубу Алекса Ляказетта, топталанта Раяна Шеркі, бомбардира Жоржа Мікаутадзе і ще половини команди, заробивши на них 106 млн євро.
Після всіх цих продажів – причому Мікаутадзе йшов до Вільярреала у дедлайн – єдиним центрфорвардом Ліона став 24-річний Мартін Сатріано, що за всю дорослу кар'єру забив 13 голів.
Бідолаха багато бігав на "Люм'єрі", пресингував, але...
"Я завжди стараюся, дуже стараюся. Я розчарований, і мені важко, але я знаю, що обов'язково заб'ю. Нападник має забивати".
І тим не менш, навіть з такого матеріалу Паулу Фонсека побудував симпатичну, бойову команду, що виграла (!) груповий етап ЛЄ, а у Лізі 1 ділить 3-тє місце з Марселем.
Скаути спрацювали ідеально; усі безплатні новачки заграли.
Наприклад, ось так захищався проти Монако Рубен Клюйверт – один з синів Патріка.
А це Павел Шульц – 25-річний чех, що грає без позиції, як колись Томас Мюллер в Баварії. Позаду пів сезону, а він вже назбирав 13 голів та 8 асистів у 31 матчі:
"Коли тренер каже мені, що я сьогодні гратиму праворуч, я не з тих людей, які скажуть: "Ні, я не граю праворуч". Я доводжу тренеру, що можу зробити свій внесок як нападник, на фланзі чи, можливо, на іншій позиції у півзахисті".
В Ліоні впевнені, що ключем до сенсаційного успіху є якраз Фонсека, що виграє більше матчів (64,6%), ніж Жерар Ульє в золоту еру "Ткачів" (63,9%).
"Відвідування його тренувань, а потім його передматчевих розмов – це мистецтво", – каже L'Equipe один з босів. "Так само, як гравець буває митцем, так і Паулу – митець у своїй підготовці до матчу. З ним ми ніколи не втрачаємо можливості".
Ну, і щоб якось допомогти тренеру, в січні клуб з останніх фінансових сил добирає ще новачків. Вони знають – якщо вийдуть до ЛЧ, то все окупиться.
Першим орендували Ендріка, що засидівся на лавці в Реалі – і той вже забив 4 голи.
Другим приїхав з Брондбю Ноа Нарті за 7,5 млн – і відзначився в дебютному ж турі на "П'єр Моруа".
Ну, і заміна безнадійного Сатріано, якого віддали Хетафе, на Яремчука – це третій хід у їхній партії.
Епілог
Доля любить Яремчука – інакше стільки шансів в еліті пояснити складно.
Так, Ліон не бачить в ньому стартера у схемі 4-3-3. Він не посуне з неї Ендріка – за тим майбутнє, може, й світового футболу. Але Роман точно матиме хвилини з лавки, якщо обійдеться без травм.
Для збірної України це, скоріше, гарна новина, бо один Ендрік – це краще, ніж Ель-Каабі та Таремі удвох. У Ліоні, де за нього горою Фонсека, Яремчук має заграти частіше.
Також важливо, що "Ткачі" вміло атакують. Шульц охоче роздає гольові, а Ендрік ще й на пів ставки маг.
І це ще ми не згадали про ветерана-диригента Корентена Толіссо та фланги, звідки Ейнслі Мейтленд-Найлс виріже навіс із закритими очима.
Тобто, шанси будуть.
А далі...
Яремчук вже не юнак, щоб мріяти про топрівень. Він не змінить себе і не видаватиме якісні матчі один за одним.
Має статися щось екстраординарне, аби по завершенні сезону "Ткачі" обговорювали його викуп.
А от забити 3-4 вчасні голи, допомогти Ліону вийти до ЛЧ і нагадати про себе грошовитим туркам та арабам – це абсолютно досяжна мета, над якою і варто працювати. Не забуваймо, Роману вже 30. А кар'єра-то не гумова – навіть з його фартом.
