Бондаренко в епіцентрі бурі: чому хавбека збірної України виганяють з Аль-Ахлі
Головна історія останніх днів в українському футболі відбувається далеко від наших кордонів.
Хавбека Шахтаря Артема Бондаренка, що викликався до збірної України, виганяють із саудівського Аль-Ахлі.
Ну де таке бачено?!
І ні, вини українця тут немає. Він професіонал, що просто грає у футбол.
А от за межами поля навколо Бондаренка коїться таке, що місцями на голову не налазить.
***
Зі старту було ясно, що щось не так.
Аль-Ахлі оголосив про трансфер Артема Бондаренка з Шахтаря 20 серпня, але потім видалив новину.
Тоді ж найвпливовіший інсайдер Європи Фабриціо Романо написав, що українець переходить за 18+1 млн євро, але згодом теж стер допис.
Дивина!
Зрештою, лише наступного дня клуби оголосили про угоду, але й тут розсинхрон. Якщо на сайті Шахтаря йдеться про річну оренду з правом викупу, то Аль-Ахлі написав про обов'язковий викуп.
Так само стрімко змінилися цифри – тепер у інсайдерів фігурували вже 6-8 млн.
На високому рівні таких помилок не буває.
Ну, і вже на початку вересня бельгійський інсайдер Саша Тавольєрі накрапав ціле простирадло про корупцію в Аль-Ахлі – зокрема, від спортивного директора клубу з Джедди Руї Педру Браша.
***
Кейс Бондаренка – один з двох описаних.
За інформацією інсайдера, сторона українця, з огляду на його резюме, розраховувала на 1,3 млн євро річної зарплати, проте Браш запропонував йому аж 2,5 млн.
Іншим разом португальський директор домовився з Монако про трансфер 19-річного Папе Кабрала за 12 млн. Transfermarkt оцінює хлопця у 1,2 млн, а за плечами у нього лише 73 хвилини в Лізі 1.
Кому тут що не ясно? Є такі?
Отож.
При тому фанів Аль-Ахлі не вражала й решта трансферної кампанії. Зокрема, клуб придбав лише одну зірку – це Франсішку Трінкау зі Спортинга за 40 млн.
Едуард Сперцян із Краснодара за 22, Абубакар Кінте із Тромсе за 6,5, Наїф Масуд із Аль-Фатеха за 3,5 ентузіазму не викликали – особливо на тлі від'їздів Ріяда Мареза та Франка Кесьє.
Окрема історія – призначення знайомого нам Марино Пушича замість Матіаса Яйссле, що високо котирується у Європі та очолив Ньюкасл.
Вже під час дебюту у Про-лізі 29 серпня Бондаренко міг роздивитися протести на трибунах – частково проти себе, але більше за відставку Браша.
Вимоги стали ще голоснішими 1 вересня після поразки Аль-Хілалю 0:3.
Місцева преса написала, що навіть лідери Аль-Ахлі Айвен Тоуні, Меріх Демірал та Едуар Менді підтримали протест і звернулися напряму до власника.
"Я ніде й ніколи в житті не бачив, щоб директор вів справи подібним чином", – нібито заявив хтось із них.
Ну, і зрештою 3 вересня Браша звільнили.
А вже 4-го Тавольєрі відмінив за все раніше написане – мовляв, обманули мене, супостати, а насправді ті руки нічого не крали.
***
Хтозна, може, й дійсно не крали. Проте певна репутація у Браша є.
У 2021-25 роках він працював спортивним директором Бенфіки, де запам'ятався низкою дивовижних угод.
Усі ж знають Жоау Невеша, основного хава ПСЖ? Так-от у таланта Орлів була клаусула 120 млн, проте Браш у 2024-му чомусь знизив ціну для шейхів до 65 млн.
Ті самі 65 млн Бенфіка взяла з ПСЖ і за Гонсалу Рамуша, який після гарного ЧС-2022 перебував на олівці грандів АПЛ. Торгу по суті не було.
Ну, або скромніший приклад – Браш продав лідера Португалії U21 Паулу Бернарду до Селтіка після вдалої оренди за 3 млн, коли ринок оцінював хлопця у 10-12 млн.
Їй-богу, цей директор ніби брав уроки менеджменту в Суркіса.
А якщо серйозно, то за кожним "дивним" продажем, покупкою, навіть продовженням контракту стояв агент Жорже Мендеш та отримував комісійні.
Бенфіка ніби потрапила під його повну владу. Інакше як пояснити "дзеркальні пакетні" операції, коли дружні агенту Ноттінгем та Вулвергемптон забирали зірочок зі школи "Орлів", а натомість віддавали ноунеймів?
Також у той-самий час Браш роззнайомився з Шахтарем та агентом Вадимом Шаблієм – до слова, він веде й справи Бондаренка теж.
Роман Яремчук, Анатолій Трубін, Георгій Судаков – ми тоді не звертали уваги, та скрізь не обійшлося без участі одного й того ж директора.
Ну, і в певний момент фанам "Орлів" набридло.
Їх злило лише 1 чемпіонство за 6 років.
Їх дратували дивні покупки та ще дивніші продажі Бенфіки, що призвели до 208 млн євро чистого боргу до літа 2025-го.
У лютому минулого року хтось анонімно доніс на Браша в прокуратуру. У директора з'явилися 4 об'єкти нерухомості на узбережжі. За документами він придбав їх за 313 тисяч євро, але реальну вартість експерти оцінили в 1 млн. Таку суму не збереш з голої зарплати.
Ба більше, в тій же кляузі йшлося, що відсоток від "сірих" угод отримував і президент Бенфіки – легендарний Руй Кошта.
Яка ганьба!
Слідство триває й досі.
Проміжні підсумки – Кошта поки всидів, а от Браш "добровільно" покинув посаду восени 2025-го і тоді ж приєднався до Аль-Ахлі, аби купити в Шахтаря Бондаренка.
***
По щирості, Артема шкода. Він і гадки не мав, у який вир потрапляє, коли погоджувався на переїзд.
Навіть Браш із його минулим – це ще не вся історія.
Суть ще й у тому, що Саудівська Аравія награлася у футбол і прикриває лавочку.
Часи безмежних витрат на Роналду, Неймара, Мане, Фірміно, Канте та інших минули. Суверенний фонд PIF скидає клуби з балансу та з помпою "віддає на приватизацію".
Позаяк кожен з них збитковий приблизно на 100%, то реальних покупців, звісно, нема. Натомість Аль-Наср, Аль-Хілаль, Аль-Ахлі та інших "куплять" державні компанії та численні члени королівської родини – люди, ясно, небідні, але безлім на витрати скінчився.
Понад те, сама влада не хоче його зберігати. Вже з сезону-2026/27 клуби зобов'язали витрачати на зарплати не більше 75% згенерованого доходу.
Ось чому цього літа у Саудівській Аравії "по-старому" купував лише гегемон Аль-Хілаль.
Натомість Аль-Наср Роналду за літо витратив 700 тисяч на Кріса Бедіа, Маріуса Маріна, Айдіна Хрустича, Леонеля Вамбу, Веслі Дельгадо та Юсефа Аль-Магаблеха. Чули про таких?
І це не лише у футболі. Футуристичне місто The Line скоротилося зі 170 до 2,4 км; гірськолижний курорт Троєна більше не будують; Snooker Masters скасовано, LIV Golf призупинено, як і інвестиції у WTA-тур; заявку на проведення зимових Азійських ігор-2029 відкликано.
Подвійна ірано-американська блокада Затоки та, як наслідок, гігантський дефіцит бюджету повернули Ер-Ріяд з небес на їхню сувору, піщану землю, де футболу ніколи-то й не було.
За великим рахунком, це й погубило Браша та Бондаренка – тільки по-різному.
Артем став жертвою завищених очікувань фанів, які в Джедді уже звикли до суперзірок. Що їм якийсь українець?
Натомість Браш взявся за старе у момент, коли влада, що досі закривала на все очі, взялася досліджувати кожну копійку.
Все було не в такт.
***
І що ж далі? Який фінал у історії?
В Ер-Ріяді журналіст Халід Аль-Захрані пише, що Бондаренка викреслять із заявки на чемпіонат, що фактично є пропозицією негайно покинути клуб.
Чи скористається нею Артем? Чи гігантська зарплата візьме гору над бажанням виходити на поле?
Побачимо.
Додамо хіба, що оклад незірковому легіонеру, що потрапив у немилість, в тих краях можуть і не заплатити – Георгій Бущан збрехати не дасть.
Ну, і ще у Бондаренка контракт з Шахтарем до кінця 2028 року. У крайньому разі, якщо з Джедди остаточно турнуть, вернутися буде куди.
Неприємно, так, але ніхто й не обіцяв, що всі легіонерські історії закінчуються хепі-ендом. Зате тепер він буде значно краще розуміти, як працює ринок. Та й ми теж.
Телеграм-канал автора: Футбольні історії