Бондаренко в епіцентрі бурі: чому хавбека збірної України виганяють з Аль-Ахлі
Головна історія останніх днів в українському футболі відбувається далеко від наших кордонів.
Хавбека Шахтаря Артема Бондаренка, що викликався до збірної України, виганяють із саудівського Аль-Ахлі.
Ну де таке бачено?!
І ні, вини українця тут немає. Він професіонал, що просто грає у футбол.
А от за межами поля навколо Бондаренка коїться таке, що місцями на голову не налазить.
***
Зі старту було ясно, що щось не так.
Аль-Ахлі оголосив про трансфер Артема Бондаренка з Шахтаря 20 серпня, але потім видалив новину.
Тоді ж найвпливовіший інсайдер Європи Фабриціо Романо написав, що українець переходить за 18+1 млн євро, але згодом теж стер допис.
Дивина!
Зрештою, лише наступного дня клуби оголосили про угоду, але й тут розсинхрон. Якщо на сайті Шахтаря йдеться про річну оренду з правом викупу, то Аль-Ахлі написав про обов'язковий викуп.
Так само стрімко змінилися цифри – тепер у інсайдерів фігурували вже 6-8 млн.
На високому рівні таких помилок не буває.
Ну, і вже на початку вересня бельгійський інсайдер Саша Тавольєрі накрапав ціле простирадло про корупцію в Аль-Ахлі – зокрема, від спортивного директора клубу з Джедди Руї Педру Браша.
***
Кейс Бондаренка – один з двох описаних.
За інформацією інсайдера, сторона українця, з огляду на його резюме, розраховувала на 1,3 млн євро річної зарплати, проте Браш запропонував йому аж 2,5 млн.
Іншим разом португальський директор домовився з Монако про трансфер 19-річного Папе Кабрала за 12 млн. Transfermarkt оцінює хлопця у 1,2 млн, а за плечами у нього лише 73 хвилини в Лізі 1.
Кому тут що не ясно? Є такі?
Отож.
При тому фанів Аль-Ахлі не вражала й решта трансферної кампанії. Зокрема, клуб придбав лише одну зірку – це Франсішку Трінкау зі Спортинга за 40 млн.
Едуард Сперцян із Краснодара за 22, Абубакар Кінте із Тромсе за 6,5, Наїф Масуд із Аль-Фатеха за 3,5 ентузіазму не викликали – особливо на тлі від'їздів Ріяда Мареза та Франка Кесьє.
Окрема історія – призначення знайомого нам за антирекордом Шахтаря Марино Пушича замість Матіаса Яйссле, що високо котирується у Європі та очолив Ньюкасл.
Вже під час дебюту у Про-лізі 29 серпня Бондаренко міг роздивитися протести на трибунах – частково проти себе, але більше за відставку Браша.
Вимоги стали ще голоснішими 1 вересня після поразки Аль-Хілалю 0:3.
Місцева преса написала, що навіть лідери Аль-Ахлі Айвен Тоуні, Меріх Демірал та Едуар Менді підтримали протест і звернулися напряму до власника.
"Я ніде й ніколи в житті не бачив, щоб директор вів справи подібним чином", – нібито заявив хтось із них.
Ну, і зрештою 3 вересня Браша звільнили.
А вже 4-го Тавольєрі відмінив за все раніше написане – мовляв, обманули мене, супостати, а насправді ті руки нічого не крали.
***
Хтозна, може, й дійсно не крали. Проте певна репутація у Браша є.
У 2021-25 роках він працював спортивним директором Бенфіки, де запам'ятався низкою спірних угод.
Усі ж знають Жоау Невеша, основного хава ПСЖ? Так-от у таланта Орлів була клаусула 120 млн, проте Браш у 2024-му з незрозумілих причин знизив ціну для шейхів до 65 млн.
Ті самі 65 млн Бенфіка взяла з ПСЖ і за Гонсалу Рамуша, який після гарного ЧС-2022 перебував на олівці грандів АПЛ. Торгу по суті не було.
Ну, або скромніший приклад – Браш продав лідера Португалії U21 Паулу Бернарду до Селтіка після вдалої оренди за 3 млн, коли ринок оцінював хлопця у 10-12 млн.
І такого ще дуже, дуже багато.
А за кожним "дивним" продажем, покупкою, навіть продовженням контракту стояв агент Жорже Мендеш, що, як стверджували Record, A Bola та інші отримував величезні комісійні.
Бенфіка ніби потрапила під його повну владу. Інакше як пояснити "дзеркальні пакетні" операції, коли дружні агенту Ноттінгем та Вулвергемптон забирали зірочок зі школи "Орлів", а натомість віддавали ноунеймів?
Але ще цікавіше для нас, що у той же період Браш десь роззнайомився з Шахтарем та агентом Вадимом Шаблієм.
Ми тоді не звертали уваги, але непопулярні на "Да Луж" трансфери Анатолія Трубіна й Георгія Судакова відбулися за участі одного й того ж директора.
Ну, і в певний момент фанатам "Орлів" усе це набридло.
Їх злило лише 1 чемпіонство за 6 років.
Їх дратували дивні покупки та ще дивніші продажі Бенфіки, що призвели до 208 млн євро чистого боргу до літа 2025-го.
У лютому минулого року хтось анонімно доніс на Браша в прокуратуру. У директора з'явилися 4 об'єкти нерухомості на узбережжі. За документами він придбав їх за 313 тисяч євро, але реальну вартість експерти оцінили в 1 млн. Таку суму не збереш з голої зарплати.
Ба більше, в тій же кляузі йшлося, що відсоток від "сірих" угод отримував і президент Бенфіки – легендарний Руй Кошта.
Яка ганьба!
Слідство, як заведено в країнах, де корупція переможена, триває й досі.
Проміжні підсумки – Кошта поки всидів, прикрившись монументальною фігурою Жозе Моурінью, а от Браш "добровільно" покинув посаду восени 2025-го і тоді ж приєднався до Аль-Ахлі, де й підписав іншого "Гірника" та клієнта Шаблія Бондаренка.
***
По щирості, Артема шкода. Він і гадки не мав, у який вир потрапляє, коли погоджувався на переїзд.
Навіть Браш із його минулим – це ще не вся історія.
Проблема ще й у тому, що Саудівська Аравія награлася у футбол і прикриває лавочку.
Часи безмежних витрат на Роналду, Неймара, Мане, Фірміно, Канте та інших минули. Суверенний фонд PIF скидає клуби з балансу та з помпою "віддає на приватизацію".
Позаяк кожен з них збитковий приблизно на 100%, то реальних покупців, звісно, нема. Натомість Аль-Наср, Аль-Хілаль, Аль-Ахлі та інших "куплять" державні компанії та численні члени королівської родини – люди, ясно, небідні, але безлім на витрати скінчився.
Понад те, сама влада не хоче його зберігати. Вже з сезону-2026/27 клуби зобов'язали витрачати на зарплати не більше 75% згенерованого доходу.
Ось чому цього літа у Саудівській Аравії "по-старому" купував лише гегемон Аль-Хілаль.
Натомість Аль-Наср Роналду за літо витратив 700 тисяч на Кріса Бедіа, Маріуса Маріна, Айдіна Хрустича, Леонеля Вамбу, Веслі Дельгадо та Юсефа Аль-Магаблеха. Ви чули про таких?
І це не лише у футболі. Футуристичне місто The Line скоротилося зі 170 до 2,4 км; гірськолижний курорт Троєна більше не будують; Snooker Masters скасовано, LIV Golf призупинено, як і інвестиції у WTA-тур; заявку на проведення зимових Азійських ігор-2029 відкликано.
Подвійна ірано-американська блокада Затоки та, як наслідок, гігантський дефіцит бюджету повернули Ер-Ріяд з небес на їхню сувору, піщану землю, де футболу ніколи-то й не було.
За великим рахунком, це й погубило Браша та Бондаренка – тільки по-різному.
Артем став жертвою завищених очікувань фанів, які в Джедді уже звикли до суперзірок і не хочуть миритися з новою реальністю. Що їм якийсь українець? Їм Фірміно подавай!
Натомість Браш взявся за старе у момент, коли влада, яка досі закривала на все очі, взялася досліджувати кожну копійку.
Все було не в такт.
***
І що ж далі? Який фінал у історії?
В Ер-Ріяді журналіст Халід Аль-Захрані пише, що Бондаренка викреслять із заявки на чемпіонат, що фактично є пропозицією негайно покинути клуб.
Чи скористається нею Артем? Чи гігантська зарплата візьме гору над бажанням виходити на поле?
Побачимо.
Додамо хіба, що оклад незірковому легіонеру, що потрапив у немилість, в тих краях можуть і не заплатити – Георгій Бущан збрехати не дасть.
Ну, і ще у Бондаренка контракт з Шахтарем до кінця 2028 року. У крайньому разі, якщо з Джедди остаточно турнуть, вернутися буде куди.
Неприємно, так, але ніхто й не обіцяв, що всі легіонерські історії закінчуються хепі-ендом. Зате тепер він буде значно краще розуміти, як працює ринок. Та й ми теж.
Телеграм-канал автора: Футбольні історії