Свій вовк у зграї. Як і чому Довбик зробив правильний вибір
Трансфер найкращого бомбардира чемпіонату Іспанії й водночас важливого виконавця для збірної України — завжди подія. Артем Довбик поповнив таки обрав Рому, хоча про ризики цього переходу ми попереджали.
Ігор Чернявський має альтернативну думку, і впевнений, що в Довбика у Італії майбутнє зовсім не сумнівне. Чим і спішить поділитися з читачами Чемпіона.
Отже, Артем Довбик перейшов із Жирони в Рому. Попри те, що нападник збірної України став гравцем історично значущого італійського клубу, який щосезону виступає в єврокубках і бореться за найвищі місця в Серії А, вибір Артема зрозуміли далеко не всі. Особливо враховуючи інтерес з боку мадридського Атлетико. Ба більше, 27-річний форвард був у кроці від переходу в команду Дієго Сімеоне, але в останній момент все перевернулося догори дриґом, коли на горизонті з'явилася Рома.
Чимало українських вболівальників, які весь минулий сезон щиро раділи успіхам земляка в Жироні, відреагували на його переїзд у вічне місто, м'яко кажучи, неоднозначно. Основний аргумент — мовляв, Довбик поставив фінансовий аспект вище, ніж спортивні амбіції. Цю точку зору підживлює резонансний коментар агента Олексія Люндовського, якого процитував навіть Фабріціо Романо:
"Атлетико — великий клуб, але ми не побачили тут серйозний проєкт для Артема, і їхня пропозиція у фінансовому плані значно поступається пропозиціям від інших зацікавлених у найкращому бомбардирі Ла Ліги клубів".
Все познається в порівнянні
Так, справді останніх років 10-12 (тобто в епоху Дієго Сімеоне) Атлетико виглядає потужнішою фігурою в європейському футболі, ніж Рома. За цей період "матрацники" двічі виходили у фінал Ліги чемпіонів, тоді як Рома може похизуватися тільки півфіналом у сезоні-2017/18, після якого "вовки" лише одного разу пробивалися до найпрестижнішого євротурніру. В національному чемпіонаті мадридці також почуваються значно краще – з року в рік незмінно фінішують у топ-4, а в хороші сезони нав'язують боротьбу за золоті медалі. У 2014 та 2021 роках ця боротьба для них завершувалася тріумфально. А от Рома востаннє раділа чемпіонству ще в далекому 2001-му.
Здавалося б, розчарування в амбіціях Довбика небезпідставне, але хочеться нагадати, що ще рік тому він переходив із Дніпра-1 у команду-середняк Ла Ліги і лише найбільші оптимісти прогнозували йому той прорив, який він продемонстрував упродовж сезону. Зважаючи на це, чи можна сказати, що перехід у Рому — це крок назад? Питання риторичне.
Активність Роми під час переговорів свідчить про серйозність намірів
Рома увімкнулася в останній момент. Якби представники римського клубу зв'язалися з агентами українського бомбардира на кілька годин пізніше, можливо, ми б уже встигли побачити Артема в товариських матчах за Атлетико. Але італійці відразу підкупили своїм підходом — запропонували хороші умови, головний тренер Даніеле Де Россі постійно "наярював" своєму майбутньому підопічному, а спортивний директор прилетів у Іспанію, щоб особисто зустрітися з гравцем.
Вочевидь, коли клуб так серйозно підходить до підписання гравця, це означає тільки одне — цього футболіста справді розглядають як ключову фігуру проєкту. І, що найважливіше, цей рух був зустрічним — Довбик також доклав максимум зусиль, аби перехід відбувся якнайшвидше. За інформацією Corriere dello Sport, українець відмовився від півтора мільйона євро, які він мав отримати в якості бонусу від Жирони, і таким чином зменшив суму трансферу для Роми — не 40 млн, а 38,5. Цей жест одразу ж закохав у нападника багатомільйонну армію тіффозі Роми та показав, що їхній новий улюбленець готовий іти на серйозні пожертви на благо клубу. Думаю, після такого символічного кроку самовідданість Артема безпосередньо на полі не викликатиме жодних сумнівів.
Довбик стане наконечником зіркової групи атаки
Те, що Рома так націлилася саме на Довбика, не дивує, адже минулого сезону на позиції центрфорварда в команді Де Россі діяв Ромелу Лукаку. Бельгієць — гравець дуже схожого профайлу, адже так само кремезний, потужний, здатний неабияк поштовхатися у карному майданчику або прикрити м'яч своїм могутнім корпусом та скинути на партнера. Але в особі найкращого бомбардира Ла Ліги римляни отримали не просто класичного "стовпа", а покращену версію старіючого ексгравця МЮ. Минулого сезону Довбик забивав голи на будь-який смак — як замикав простріли з кількох метрів, так і розігрував симпатичні "стіночки" з партнерами, а також рвав сітку воріт ударами здалеку.
Звісно, в Жироні у Артема був Віктор Циганков, з яким вони знайшли футбольний конект у першому ж матчі. Нагадаємо, свій дебютний гол в Іспанії Довбик забив саме з передачі земляка. Навряд чи щось впливає на побудову ігрової зв'язки краще, ніж можливість спілкуватися однією мовою та досвід виступів у одній команді. В цьому плані в Ромі буде складніше, адже партнерами по атаці будуть два аргентинці — Пауло Дибала та Матіас Соуле. Це їм буде легко знайти спільну мову, тоді як Довбику буде потрібен час на порозуміння з новими товаришами по команді. Але, благо, що цього часу ще достатньо — до першого матчу Роми в Серії А трохи більше двох тижнів.
Дибала представлень не потребує. Це близький до генія гравець, який міг досягти у своїй кар'єрі набагато більшого, якби не його "кришталевість" — аж надто часто аргентинець страждає від травм. Але навіть попри це, Пауло є головним рушієм атакувальної гри Роми та найрезультативнішим гравцем "вовків" — минулого сезону він забив 16 голів та віддав десять асистів у 39 матчах. У Ромі Пауло відіграє роль фантазісти та діє по всьому полю — ситуативно може стати "хибною дев'яткою", або ж започаткувати нову атаку з глибини.
Матіас Соуле на 10 років молодший за свого аргентинського ментора, й тільки починає будувати успішну кар'єру. Попередній сезон став для нього справжнім проривом — Соуле пішов із Ювентуса в оренду у Фрозіноне і гучно заявив про себе на всю Італію, зробивши 11+3 за системою гол+пас. Не можна оминути увагою й інших гравців групи атаки, які, судячи зі зборів, не будуть залізно основними, але точно отримуватимуть свої ігрові хвилини та будуть в обоймі. Це Стефан Ель-Шаараві (лівий вінгер, грає у Ромі вже понад 7 років), Жоау Коста (19-річний вихованець клубу, діє на позиції правого вінгера) та Томмазо Бальданці (атакувальний півзахисник, за профайлом нагадує Дибалу).
Щодо конкуренції за позицію центрфорварда, то Довбику її може нав'язати Теммі Абрагам, який поки не може знайти себе після важкої травми хрестоподібних зв'язок. Втім, цілком можливо, що вже скоро англійського нападника в Римі не буде — за чутками, він близький до переходу в Мілан. Усе вказує на те, що український нападник одразу ж стане безальтернативним варіантом на своїй позиції, адже буде, по суті, єдиним гравцем відповідного амплуа.