СК Полтава в УПЛ: клуб з аматорів, тренер-нащадок репресованих і крах Ворскли
Не було і не може бути більшого ляпаса для Ворскли, ніж те, що відбулося за підсумками сезону-2024/25. Виліт у Першу лігу – болісно саме по собі, але навіть у страшному сні ветерани полтавського клубу не могли уявити, що одночасно в УПЛ вийдуть вічно другі.
СК Полтава ніколи навіть не декларувала великих амбіцій. Клуб був створений у 2011 році спортивним журналістом Станіславом Майзусом і тренером юнаків Володимиром Сисенком, щоб, здавалося б, бути беззастережно третім клубом міста.
Надамо слово одному зі співзасновників Полтави Станіславу Майзусу:
"У лютому 2011 року ми випадково зустрілися з Володимиром Сисенком у культовому полтавському кафе "Чемпіон". Я на той час займався агентською діяльністю, він тренував молодь. Запропонував йому об'єднати зусилля і створити команду, яка б грала в обласному чемпіонаті. Він погодився і став головним тренером СК Полтава, який 13 квітня 2011 року на полтавському стадіоні "Авіатор" зіграв свій перший в історії матч.
То був поєдинок Кубка Полтавщини. Гра проти команди "Молодь" закінчилася внічию 0:0. Хлопці зростали, мужніли й через три роки, у 2014-му ми виграли й чемпіонат області, і Суперкубок Полтавщини. З 2015 по 2018 роки наша команда призупинила виступи, проте хлопці продовжували тренуватися разом усі ці роки, виступаючи при цьому за різні клуби. А потім ми зустріли Сергія Васильовича Іващенка, який дав проєкту новий шалений імпульс".
Іващенко – відомий полтавський забудовник, який у числі проектів має і новий полтавський стадіон.
Так, варто зазначити: той ФК Полтава, який грав в Першій лізі в нульові та десяті й про який так зневажливо відгукувався Ігор Гамула, жодного відношення до СК Полтава не має. Та Полтава була, звичайно, скромнішою за Ворсклу, але все одно мала набагато більші можливості: ставала останнім клубом у кар'єрі Сергія Закарлюки , запрошувала Олександра Ковпака, посідала друге місце у Першій лізі, щоб після цього... припинити існування. Так сильно змінилися часи порівняно з 2018-м: тоді полтавський клуб не допускали до змагань, бо його стадіон (полтавський "Локомотив") не відповідав рівню ліги, а тепер просто вирішили грати в іншому місті, Кропивницькому.
СК Полтава ж перші десять років грала в аматорських турнірах – і, гадаю, навіть представники клубу розсміялися б в обличчя тим, хто почав говорити про УПЛ. Але у 2021-му клуб став грати у другій лізі, після повномасштабного вторгнення, яке за визначенням означало зняття зі змагань багатьох команд із прифронтових областей, вийшли до першої – а зараз піднялися і до еліти.
Хто створив це диво?
Тренер, який тренував їх завжди
У новому сезоні Володимир Сисенко буде головним старожилом УПЛ. Це нескладно: адже ліга, в якій раніше так довго працювали Луческу, Маркевич, Павлов, збожеволіла на змінах тренерів.
Це смішно звучить, але в топі тренерів, які працюють найдовше, вже дуже високо Олександр Шовковський, який на своє місце заступив півтора року тому. Поруч із ним – Василь Баранов, який очолив Кудрівку на початку минулого року. На другому місці – Сергій Нагорняк, який працює в Епіцентрі головним тренером лише три роки.
Це все якісь дитячі рекорди. Тренери старої школи говорили, що потрібно три роки, щоб конкретна команда стала справжньою командою тренера – керованою ним, тою, яка розуміє його ідеї. Окей, ці часи минули, зараз команди та тренер швидше адаптуються одна під одною – але свої Клоппи, Сімеоне, Гвардіоли у топ-лігах нікуди не зникли. А в нас порожнеча...
...Яку спробує розбавити Володимир Сисенко. Формально він працює в СК Полтаві з 2019 року, але цей показник не до кінця відображає його внесок. Насправді Сисенко тренував цей клуб завжди – з моменту заснування у 2011 році (а раніше працював із полтавськими юніорами). Просто у 2015-18 рр., після перемог у чемпіонаті області, СК Полтава призупинив свої виступи. Погодьтеся, приголомшлива історія: тренер завжди працював лише з однією командою, брав паузу разом із нею і повертався з творчої відпустки, коли команда теж піднімалася з небуття.
Сисенко – нащадок репресованих українців. Він народився в Таджицькій РСР у 1962 році, ще у вісімдесяті грав у Вищій та Першій лігах чемпіонату СРСР – за такі команди, як Памір та самаркандське Динамо. На початку дев'яностих перейшов до Ворскли – і провів у Полтаві два сезони як гравець, щоб потім повернутися як тренер.
Сисенко вже справжня легенда клубу, але найголовніші слова, які прославили команду протягом минулого сезону, сказав його асистент Ігор Тимченко. Після одного із вирішальних матчів сезону він видав:
"Грали гру. Дуже важлива гра для нас – з гарною командою Буковиною, яка намагається показувати структурний футбол, виходити через білдап (поступова організована побудова атаки від своїх воріт, зазвичай через короткий або середній пас – Прим.). Але проблема Буковини, що наші гравці не знають, що таке структура і білдап. Вони знають, що є м'яч – і його треба відібрати, є боротьба – її треба виграти, є свої ворота – в них треба не пропустити, є чужі – в них треба забити".
В принципі, так і вийшли. Дмитро Шербак (вихованець Сисенка!) у сезоні-2023/24 став найкращим бомбардиром першої ліги... Але це не має жодного виразного відношення до сезону, який приніс Полтаві тріумф. У сезоні-2024/25 до списку найкращих бомбардирів Першої ліги не увійшов жоден "полтавець" – жоден гравець не забив понад шість м'ячів. Натомість два центральні півзахисники команди, Плахтир та Даниленко, отримали по 13 жовтих карток кожен. На дистанції у 24 матчі сезону, ще й при суддівстві першої ліги, яка традиційно поблажлива до гри "трохи в ніжку, трохи в м'яч", стільки разів порушити правила ще примудритися треба.
Сисенко не вдає з себе тактичного гуру. Йому, вибачте за ейджизм, вже, можливо, й пізно слідувати за новими трендами: 63-річний тренер буде ще й головним аксакалом УПЛ наступного сезону. Але команда чудово знає свій ігровий план, весь цей склад набирав Сисенко – і відпрацювати сезон стабільніше, ніж 5-7 команд із бюджетами значно більшими, вона змогла.
Герої сезону: люди, яких списали в Інгульці
Хто виділявся з тих, хто виходив на поле ? Найвідоміше прізвище – це, звичайно, Опанасенко. Колишній захисник Зорі, запорізького Металурга та молодіжної збірної провів у Полтаві останні два сезони. Але останнім часом Євген сидить у запасі.
Відмінний сезон провів Валерій Восконян – воротар, який 2018-го навіть викликався до збірної Вірменії, але так і не провів за неї жодного матчу. При цьому Валерію всього 31 рік, тож з міжнародною кар'єрою нічого ще не втрачено. Багато років між 2018-м та 2024-м Валерій провів або на лавках різних команд, або в основі второлиговського. Васта – але сезоном у Полтаві показав, що до збірної його викликали недаремно.
Максим Марусич – футболіст, якому пощастило грати на Батьківщині. У Полтаві він народився і виріс – до того ж виховувався у Ворсклі, але там шансу так і не отримав. Під час своєї довгої кар'єри (а Марусичу теж уже 31 рік) він встиг пограти у чемпіонатах Латвії, Литви, Казахстану – але після повномасштабного вторгнення повернувся до України. Його першим після повернення клубом став Інгулець, але він після підвищення в УПЛ виявився не потрібен – і, транзитом через Верес, перейшов до Полтави. Команді Сисенка форвард віддячив чотирма голами та п'ятьма асистами.
Ну і згадані вище півзахисники, звісно, дуже допомогли. Щербак у Полтаві вже п'ятий сезон, він один із головних старожилів команди – і він дуже допоміг. У сезоні-23/24 він був провідним бомбардиром команди, але після приходу Марусича став грати глибше – і забив "всього" шість разів, але набрав п'ять асистів, зробив атаку більш різноманітною. Плахтир та Даниленко, дуже допомогли у відборі.
Молодих та перспективних гравців у складі СК Полтава немає: серед гравців основи немає нікого молодше 26 (натомість цілій низці гравців за 30) років. Про статусне посилення навіть не йдеться: Полтава поступалася майже половині команд першої ліги по бюджету. Тож на нас чекає сезон участі класичного першолігового колективу в одній лізі з Шахтарем та Динамо. Епіцентр живе амбіціями, Металіст 1925 в принципі опинився у першій лізі випадково – а ось хлопці, які не знають, що таке білдап, готові перевіряти на міцність усі багатомільйонні колективи.