Феєрична перемога Динамо в Глазго та Мухаммед Алі, який вболіває за українців
Глазго зустрів автора цих рядків типово шотландською погодою. Але після паризької спеки, де в понеділок температура повітря доходила до 35 вище нуля, +15 °C сприймалися з полегшенням. Останнім приємним бонусом від Франції був зелений коридор, яким кореспондента Чемпіона провів до в аеропорту "Шарль де Голль" стюард. Тут свою роль зіграла журналістська акредитація, з якою я прибув до аеропорту. “Який вид спорту?” — з цікавістю запитав стюард, мабуть, помилково прийнявши мене за чинного олімпійця. Але прочитавши на акредитації “Champion” і “Journalist”, махнув рукою: "все одно проходь".
Першу половину дня у вівторок в Глазго лив звичайний для Шотландії дощ, але після обіду виглянуло сонце. По дорозі на стадіон зайшов в британський магазин Vodafone. У невисокого продавця-консультанта з арабським або індійським корінням на формі було написано прізвище Muhammad Ali. Наперед знаючи відповідь, запитав, який у нього найулюбленіший вид спорту. ”Звісно, це бокс” - відповів продавець. Ми поговорили за бій Усика з Тайсоном Ф'юрі в Ріяді в травні, пригадали, що у вересні на "Вемблі" в Лондоні відбудеться мегафайт Ентоні Джошуа — Денієл Дюбуа, і Усик перемагав обох цих британських боксерів.
А потім я пригадав за бій Джошуа — Володимир Кличко у 2017 році і в Мухаммеда Алі спалахнули очі: "Ти працював на цьому бої?! Як тебе пощастило!". “Взагалі-то не дуже, адже українець програв” — заперечив я. "Так, але це був епічний мегайфайт. Я плакав, тому що 41-річна легенда пішла на пенсію. Брати Клички — це було щось неймовірне. Я стежив за ними протягом 12 років. Це мої найулюбленіші боксери після Мухаммеда Алі" — здивував відповіддю продавець-консультант. Наостанок запитав, чи знає він, що сьогодні в межах кваліфікації до Ліги чемпіонів в Глазго грають Рейнджерс з Динамо. Мухаммед Алі у відповідь махнув рукою "Так, але то таке — мені не дуже цікаво".
Перед початком матчу в пресложе на "Hampden Park" поспілкувалися з шотландськими журналістами. Ronnie Charters з STV оцінив шанси команд на прохід далі як 60 на 40 на користь Рейнджерс, ще пару його колег були більш обережні (або дипломатичні) в прогнозах, обмежившись стандартною фразою "50 на 50".
"Hampden Park", який вміщує 51 866 глядачів, був заповнений на 80 відсотків. Кияни не залишились без підтримки українців. Як розповів Ярослав Гончар, який відповідає в Динамо за роботу з вболівальниками, в гостьовий сектор було продано понад 600 квитків. Всього ж за оцінками Чемпіона на "Hampden Park" Динамо підтримували близько 800 українців. Річ у тому, що квитки в гостьовий сектор, які коштували 29 фунтів (1500 грн) можна було придбати виключно в день матчу за готівку. Для цього потрібно було подати заявку і приїхати в робочий час до каси клубній арені Рейнджерс "Ibrox Stadium", щоб сплатити та забрати квитки. А потім їхати в іншу частину Глазго на "Hampden Park". Для багатьох це було незручно, тому багато українці придбали квитки на офіційному сайті Рейнджерс в інші сектори. Але гостьовий сектор з початку матчу дружньо скандував “Ди-на-мо”, підтримуючи команду протягом усього матчу.
За декілька хвилин до початку матчу на стадіоні традиційно грав Hells Bells AC/DC та Simply the best Тіни Тернер — це обов’язкова програма Рейнджерс на домашних матчах. Шотландці вже на початку гри продемонстрували бажання зняти всі питання стосовно переможця протистояння ще в першому таймі. Господарі мали територіальну перевагу і краще тримали м’яч. Біля воріт Бущана було гаряче! Але Георгій зумів втримати їх на замку в першому половні гри.
А вже на початку другого тайму трапився епізод, за підсумками якого Жефте отримав другу жовту та автоматично червону від арбітра. Джерс лишився вдесятьох. За збігом обставин тільки за столиком українських журналістів не працював монітор, тож роздивитися повтор епізоду у нас можливості не було. Факт в тому, що після цього Динамо потроху перехопило ініціативу. Потрібно віддати належне фанам господарів — вони продовжували підтримувати Джерс — ритмічно плескали команді в десятки тисяч долонь, вигукуючи свої традиційні рядки. Це звучало як музика! Рейнджерс провів декілька непоганих атак. Динамо старалося відповідати. Але ще за 10 хвилин до кінця матчу питання стосовно переможця протистояння було відкритим. До того моменту, як Піхальонок на 82-й хвилині забив перший гол. Після цього вболівальники Рейнджерс потроху почали покидати стадіон. А після голу Назара Волошина це стало відбуватися масово. “Мо-лод-ці” — скандував наш гостьовий сектор. Команда Шовковського приємно дивує і вихід в груповий турнір Ліги чемпіонів вже не здається нездійсненною мрією.
Максим Розенко, Чемпіон з Глазго
Відповідальний редактор — Станіслав Лисак