Реброва у відставку, а футболістів приземлити: як уболівальники реагують на провал збірної України
Після гри з Албанією команда вже відчула на собі, що таке жорстка критика через незадовільний результат. Однак емоції після поєдинку проти Чехії вже точно ніхто не стримував.
Збірна України вчергове продемонструвала, що включається у гру після перерви — комбінації, атаки, пресинг. Проте цього не достатньо, аби вийти з гри переможцем. Це довів і матч із чехами, який ми програли (3:2).
Обурення фанатів цілком зрозуміле, бо знайти причину такій грі складно. У нас футболісти хорошого рівня, грають у провідних чемпіонатах, але чомусь не можуть це показати в національній команді. Коли емоції вже вщухли, можна глянути на ситуацію тверезим поглядом.
Перший "антигерой" — Сергій Ребров. Як з таким підбором гравців можна демонструвати таку гру? Це питання чи не найчастіше трапляється в соцмережах. Звісно, для фанатів рішення одне — відставка.
Тут накипіло і журналістам, один із них напряму запитав у Реброва, чи не планує він піти. Відповідь під прикриттям посмішки "Ні, не планую, почекайте трішки" змушує замислитися.
Ми всі хочемо бачити результат одразу, коли збірна отримує нового тренера, тим паче Реброва вважали ледь не месією. Він неодноразово вигравав чемпіонати з клубами, а заради національної команди поїхав із Саудівської Аравії. Але нам всім варто зрозуміти, що не може бути все й одразу, час тут вирішує більше, що дратує кожного. Бо скільки можна?
У цьому випадку хочеться сказати: можна і потрібно. Ребров "антигерой", коли поразки, коли перемоги — питання чомусь зняті. Але, коли перемоги?
Якщо з Ребровим питання вирішити легко, на думку фанів, то що робити з футболістами?
У вболівальників є думка, що гравцям варто приземлитися. Я частково готова погодитися, адже їх звикли переоцінювати, а потім розчаровуватися. Настав час знімати рожеві окуляри та гіперболізувати.
Гравці топових команд не можуть знайти своє місце на полі, що і впливає на гру та результат. Тому звідки братися лояльності, якщо кілька матчів поспіль одна і та ж картина?
Шквал гейту знищує збірну на психологічному рівні. Попри це, після гри з Чехією футболісти все ж наважилися поспілкуватися з уболівальниками. Віталію Миколенку дісталося найбільше, бо він спочатку стояв один. Коли підійшов Андрій Ярмоленко, у нього полетів пластиковий стаканчик… Не дивно, що після таких поєдинків зриває дах, але щоб настільки…
Я не вважаю, що збірна заслужила на таке ставлення. Атака в соцмережах зрозуміла, але віч-на-віч потрібно отримувати відповіді на конкретні, врівноважені запитання, а не демонструвати, які всі "вівці" та "закидати каменями". Від цього результат не зміниться, а ось психологічна яма гарантована. Як з неї вибиратися — не легке завдання для тренерського штабу.
Найкраща збірна в історії України є найслабшою в сучасному футболі. Ще до Євро фанати не були задоволені роботою Реброва, заявляли, що у нього немає малюнку гри, ідей в атаці, команда не може нормально зіграти проти суперників нижчого та середнього класу. Чомусь після чемпіонату Європи нічого не змінилося. Досі присутня думка, що Сергій Станіславович ще гірший "фізрук", аніж Петраков, бо за його тренерства хоча б були результати.
Ребров помилився, це варто визнати. Права на помилку в нього не було ще після програного матчу з румунами, а зараз тим паче. Тому обурення фанатів цілком можна прийняти та зрозуміти.
У коуча є час на роздуми та зміни, щоб реабілітуватися не лише йому, а й команді. Ми ніколи не дізнаємося, що відбувається за зачиненими дверима, які конфлікти, розмови, стан команди зсередини. Можливо, проблема результативності випливає саме звідти.
Зараз потрібно змінити своє ставлення та надати "синьо-жовтим" підтримку, щоб отримати бажаний результат. Попереду ще 4 поєдинки, які, я сподіваюся, перевернуть хід наших думок.