Толерантна до допінгу Англія: промінь надії для Мудрика
Півзахисник Челсі Михайло Мудрик, який провалив тест на допінг, очікує на розкриття проби В і тимчасово дискваліфікований Футбольною асоціацією Англії (FA). Щоб відволіктися від сумних думок, гравець подорожує. Наприклад, минулої суботи він відвідав титульний бій Олександра Усика та Тайсона Ф'юрі.
Чемпіон вирішив згадати футболістів українських та англійських клубів, яких ловили на допінгу. Покарання, які отримували гравці двох ліг, суттєво різняться.
Від Нагорняка до Бесєдіна
За більш ніж три десятки років Незалежності України наші футболісти, на відміну від представників інших видів спорту (тих же легкоатлетів), досить рідко провалювали допінг-тест. Проте кожен такий випадок був досить резонансним. Все-таки, футбол та футболісти у нас на особливому місці.
Першим звинуваченим у застосуванні допінгу гравцем вітчизняного клубу став футболіст Дніпра та збірної України Сергій Нагорняк. Він провалив допінг-тест після матчу плейоф проти Хорватії за право поїхати на чемпіонат світу 1998 року. Півзахисник Дніпра нібито використовував бромантан від запаморочення.
За ці заборонені таблетки Сергій одержав 2-річну дискваліфікацію. Згодом вона була замінена на річну.
Своєю чергою голкіпер Олександр Рибка, який пограв і за київське Динамо, і за донецький Шахтар, став жертвою боротьби із зайвою вагою. Основний на той час голкіпер "гірників" приймав сечогінні препарати для зменшення ваги. А взимку 2012-го на базі команди було проведено допінг-перевірку. Рибку було викрито у застосуванні заборонених препаратів.
Гравець не заперечував провини, переконував, що приймав препарат без відома клубних лікарів. Проте покарання від УЄФА було дуже суворим – дискваліфікація на 2 роки. Це найдовше покарання за допінг в історії українського футболу.
Також гучною вийшла історія з допінг-тестом гравця київського Динамо Артема Бесєдіна. Ця історія виявилася ще й дуже дивною. Спочатку гравцеві загрожувала тривала дискваліфікація, але її термін вдалося зменшити з 4 до 1 року. А винним було визнано лікаря Динамо Леоніда Миронова, який нібито призначив гравцеві препарат, у якому містилися заборонені речовини.
Крім того, у різний час провалювали допінг-тест Ярослав Хома (Карпати, 7 місяців), Дмитро Невмивака (Металург Запоріжжя, 12 місяців), Денис Стоян (Таврія, 4 місяці), Валентин Слюсар та Станіслав Микіцей. Останні двоє, які представляють Металіст та Олександрію відповідно, отримали по 18 місяців дискваліфікації – півтора року.
До речі, був замішаний у допінг-скандалі й український легіонер. Випадок із Романом Зубом, який у 1993-му виступав за польську Легію (Варшава) став першим інцидентом із допінгом в українському футболі. Зуб підписав контракт із польським клубом на початку 1993 року, встигнувши провести за команду лише 10 матчів.
А потім футболіст отримав дискваліфікацію на 1 рік – допінг-тест показав підвищений вміст тестостерону. Клуб опротестував покарання, але це не дало результатів. При цьому повторний аналіз не виявив слідів препаратів.
Півроку для Туре та 7 місяців Муту
Водночас найвідоміші випадки проваленого допінг-тесту в Англійській Прем'єр-лізі показали, що родоначальники футболу більш ніж терпимо ставляться до застосування заборонених препаратів футболістами.
Так, захисник Манчестер Сіті Коло Туре з Кот Д'івуара отримав лише 6-місячну дискваліфікацію після того, як у 2011-му році склав позитивний тест на заборонену речовину, знайдену у таблетках для схуднення. Гравець стверджував, що несвідомо прийняв таблетки для схуднення своєї дружини.
А 2003-го року в Челсі проводили стандартне тестування гравців, під час якого в крові румунського легіонера Адріана Муту виявили кокаїн. Приховувати інформацію не стали. Сам гравець виправдовувався тим, що приймав препарат для додавання собі... сексуальної витривалості. Гравець отримав дискваліфікацію на 7 місяців. А наступного 2004 року з ним розірвали контракт.
Цікаво, що 2010-го румун знову попався на допінгу під час виступів за Фіорентину. У його сечі виявили сибутрамін (психостимулятор). Цього разу Муту було дискваліфіковано терміном на 9 місяців.
Повертаючись до АПЛ, варто зазначити, що щонайменше 15 футболістів англійської Прем'єр-ліги провалили тести на заборонені речовини в період з 2015 по 2020 рік. І жоден із них не був дискваліфікований, повідомляло Daily Mail у 2022-му році. За даними джерела 12 із 15 гравців, які провалили допінг-тести, склали позитивні тести на заборонені речовини, що підвищують працездатність. Жодних санкцій до футболістів також не було застосовано.
Випадки в англійській Прем'єр-лізі також включали чотири позитивні результати на стимулятор риталін та один на хронічний гонадотропін людини (ХГЛ), що підвищує тестостерон.
Втім, про випадок із Мудриком уже стало відомо. І уникнути покарання він зможе, хіба що якщо проба В покаже негативний результат. Остання гучна історія з Полем Погба, який отримав 4-річний термін дискваліфікації (пізніше термін скоротили до півтора року – 18 місяців), яскраве підтвердження цього.
Інша річ, яким буде цей термін, що насправді може загрожувати Мудрику, і як це позначиться на його подальшій кар'єрі. Погодьмося, для 23-річного футболіста, 5 січня 2025 року йому виповниться 24 роки, це вкрай важливе і водночас болюче питання.
"Футболісти, зрештою, за все відповідають самі"
Відомий спортивний лікар, який свого часу попрацював у командах німецької Бундесліги та українському Дніпрі Микола Ліневич, говорячи про те, як відбувається робота в клубі з недопущення застосування гравцями допінгу, зауважує:
"Клуб проводить дуже велику роз'яснювальну роботу. Дуже важливо, щоб футболісти розуміли, що зрештою за все відповідають вони самі. Навіть якщо, наприклад, лікар команди каже, що ці ліки не є допінгом, вони взагалі не стоять у допінг-листі, а насправді вони є допінгом, то все одно лікар не несе жодної відповідальності. Гравець повинен розуміти, що він вживає в їжу, які препарати, бо інакше дуже складно щось якось контролювати.
Крім того, тут багато юридичних моментів. Звичайно, гравець повністю отримує від клубу юридичну підтримку, коли це відбувається. Але... Юристи оцінюють ситуацію загалом. Наприклад, мельдоній – це поширений на території колишнього Радянського Союзу препарат. Це кардіологічний препарат, який покращує функціональну здатність організму людини переносити серйозні навантаження. Цей препарат тривалий час був під наглядом WADA, а потім його внесли до списку препаратів, заборонених для застосування”.
Також Микола Ліневич додає:
Чи міг Мудрик, скажімо так, випадково прийняти цей препарат у Челсі? Я думаю ні в Челсі, ні в Британії загалом він не міг такий препарат навіть десь знайти, не кажучи вже про те, щоб вжити. Це вкрай малоймовірно.
Взагалі, тут складно щось сказати, тому що тут дуже багато нюансів, багато спекуляцій, багато моментів. Але в основному цей препарат використовують люди, які мають якесь відношення до радянського спорту. Тому що негласна доктрина радянського спорту свідчила: приймайте все, що не можна виявити, навіть якщо воно є допінгом. У Європі ж на ці речі дивляться, вірніше дивилися зовсім по-іншому. І в цьому випадку, звісно, не можна виключати, що йому цей препарат хтось кудись підкинув, додав у якийсь розчин.
Свідомо ніхто в сучасному світі, хто хоч трохи дотичний до спортивної медицини, застосовувати цей препарат не буде. Усім відомі історії з тенісистами, тому що цей препарат був широко використаний при підготовці спортсменів у цьому виді. Та ж Шарапова, яка попалася на цьому допінгу. Так, це не такий жахливий допінг, як анаболіки, це препарат, від якого краще грати у футбол не зможеш. Але, разом з тим, ти будеш швидше відновлюватися і зможеш витримати більш серйозні функціональні навантаження".