Ман Сіті не забуде Пепа: дуель з Клоппом, найкращий Зінченко, Золотий м'яч Родрі та подертий до крові лоб
Жузеп Гвардіола покинув Ман Сіті після 10 років на чолі команди.
Вплив каталонця на клуб, АПЛ та весь світовий футбол годі переоцінити. Пеп вигадав так багато нового, запалив стільки зірок і здобув стільки трофеїв, що його відхід відчувається як кінець епохи.
А для фанів "Містян" – цілим зсувом тектонічних плит, бо вони вже звикли жити у світі, де рулить Лисий шарлатан.
Вони були впевнені в ньому; знали, що як настане край, Пеп обов'язково щось вигадає.
І ось в історії поставлена крапка.
Чемпіон розповідає її найяскравіші моменти – ті, за якими запам'ятають Гвардіолу в Манчестері.
***
Потім розповідали, що Пеп консультував Ман Сіті ще з Баварії, що страшно дратувало німців.
Офіційно ж "Містяни" представили його влітку 2016-го.
Ось він – загорілий, повний енергії і вже категорично лисий.
Улюблений учень Йохана Кройфа – той, хто вигадав тікі-таку, хоча сам цей термін не вжив ні разу.
І, як зазвичай буває, Англія йому не повірила. На Альбіоні фани ніколи не забувають, що саме їхні предки вигадали футбол, тож до іноземців ставляться з недовірою, якими б геніями ті не вважалися на континенті.
"А чи показав би Мессі те саме на багнюці під дощем у Стоку у вівторок ввечері?" – ось їхній девіз, їхня скрижаль.
І навіть коли Пеп розпочав у Сіті з 10 поспіль перемог в усіх турнірах, вони чекали.
Не даремно!
Вже скоро пішли осічки, бо стиль, який прищеплював Пеп, був складним і підходив геть не всім на "Етіхаді". На той момент хіба Ілкай Гюндоган був повноцінно "його" новачком; всі інші адаптовувалися.
І коли у грудні 2016-го на багнюці й під дощем у Лестері чинні чемпіони розтрощили Сіті 4:2 з хет-триком легендарного Варді...
А потім ще й Евертон за схожої погоди на "Гудісоні" – 4:0...
"Мушу вам сказати, цього року чемпіонами нам не стати", – визнав Пеп.
А ще далі – виліт з ЛЧ від старого Фалькао та юного Мбаппе, де Гвардіолі впав в око мініатюрний, але шалено працездатний правий вінгер з Португалії. Здавалося, Бернарду Сілва міг грати будь-де в його команді. Не встигли гравці прийняти душ, як йому вже зробили пропозицію.
І ще Едерсону, Кайлу Вокеру, Емеріку Ляпорту...
Перший рік Пепа в Англії – це час навчання і поразок; іноді болісних, як-от на цьому фото.
"А чи зможеш ти під проливним дощем у Стоку?.."
***
І Пеп зміг.
Його перша дійсно крута команда у Ман Сіті – центуріони; перші в історії АПЛ, хто набрав 100 очок в сезоні.
Де Брейне, Агуеро, Давид Сільва, Лерой Сане, Стерлінг творили дива у чемпіонаті-2017/18.
Перед стартом того сезону Челсі звертався щодо Агуеро – сині пронюхали про конфлікт нападника з Пепом, який вимагав від Куна більше захищатися. Знаєте, як вони поладили?
"Пеп не міг просто віддати комусь Агуеро, тому перебудував команду так, аби він виконував лише два пресинги за одне володіння. Інші з нас брали на себе складніші ролі.
Все, що слід було зробити Агуеро – це підбігти до найближчого захисника. Ми накривали решту, тож йому залишалося тільки віддати воротареві. Далі Кун мав підбігти ще до воротаря з правильного боку, аби той віддав у потрібний нам фланг. Більш нічого", – розповідає Фернандіньйо.
Пеп розтрощив тоді усіх – Челсі, Юнайтед, Ліверпуль, Тоттенгем, Арсенал. Вже в середині квітня вони були чемпіонами, після чого влаштували величезну гулянку. Знаєте, чим вона завершилася?
Ближче до ранку Пеп зібрав ще п'яних футболістів і оголосив – ніякої паузи, ми маємо набрати 100 очок.
Вони ще толком не розуміли, про що мова!
"Він чинив величезний тиск. Пам'ятаю, остання гра була проти Сотона. Рахунок був 0:0 аж до 90-ї хвилини. Мені було так погано. Ми були чемпіонами, а відчувалося так, ніби програємо усе. А тоді забив Жезус. Хіба не божевілля?" – питає Ляпорт.
Ще й яке божевілля, Емеріку! Лише божевільні здатні висмоктувати з гравців та цілих команд аж так багато.
Ось він, цей епізод.
***
А тоді ось цей сейв Джона Стоунза.
Це вже сезон-2018/19 і, мабуть, найякісніший матч, який коли-небудь бачила Прем'єр-ліга. Ман Сіті та Ліверпуль того вечора видали щось неймовірне. Кожен пас точний, кожна атака продумана, нічого зайвого.
І Сіті переміг 2:1.
Правду кажуть, для танго потрібні двоє, і парою для Пепа став Юрген Клопп – такий же емоційний, харизматичний, але при тому адепт геть іншого стилю футболу.
І це було не як з Моурінью в Іспанії, коли доходило до образ та ненависті. Ні! Тут між тренерами була повага. Ідеальне спортивне суперництво.
У підсумку ніхто не переміг Пепа частіше за Клоппа (11), і ніхто не переміг Клоппа частіше за Пепа (10).
Гвардіола так ніколи й не здолав Юргена на заповненому "Енфілді". Єдиний його успіх там стався у пандемію, при пустих трибунах, тому його й рахувати якось не з руки.
І коли Клопп пішов у 2024-му, здалося, що разом з ним зникла й частинка його головного опонента. Пеп ніби осунувся – у мові з'явилася ностальгія, підготовка стала менш детальною.
"Він справді назвав мене генієм? Він дійсно так сказав?" – близькі розповідали, що Гвардіола навіть не знав імен журналістів. А от добре слово від Юргена значило для нього все:
"Та ну який Реал. Моїм найбільшим викликом в житті був Ліверпуль Клоппа. Кожен матч з ними – суцільний жах. А ви, хлопці, навіть не помітили".
А той сезон-2018/19 Ман Сіті таки виграв з різницею у 1 очко.
***
Ліверпуль, втім, взяв реванш вже у наступному розіграші.
Тим часом Пеп подався за Лігою чемпіонів.
Ось воно – фото, що найкраще характеризує його ранні потуги в Манчестері. Ви ж не забули ще Олександра Зінченка?
Українець був об'єктивно заслабким для топрівня. Він не міг грати у Сіті ані хавбека, ані флангового захисника. Проте одержимий тактикою і новаторством Пеп все одно втулив його в основу, вигадавши спеціальну роль "фальшивого фулбека".
У той період 2019-22 Гвардіола кого тільки не робив фальшивими – фулбеків, вінгерів, навіть опорних і атакувальних хавів!
Пам'ятаєте фразу "Пеп перемудрив"?
Так-от це воно.
У чвертьфіналі ЛЧ-2020 проти Ліона (1:3) Гвардіола випустив трьох центральних захисників, хоча раніше команда так ще не грала. Тут не витримала навіть Влада Седан!
"Така експериментальна тактика у такий важливий момент – це зашквар. Я не можу критикувати, але ж самі гравці хапаються за голову. Нащо аж три центральні?" – легендарний був допис.
Так само у фіналі ЛЧ-2021 проти Челсі (0:1) Гвардіола "здивував", вийшовши без номінального опорного хава, власноруч зруйнувавши усе, що награвав впродовж сезону.
Томас Мюллер ще в Баварії розповідав, що з Пепом таке траплялося часто:
"Чеснота стилю Гвардіоли – це просто неймовірне домінування над слабкими суперниками. Проти них його команди показують себе краще за всі інші топклуби, бо його футбол дає тотальний контроль, майже виключаючи сюрпризи. Ось чому на дистанції його футбол найкращий.
Натомість у матчах плейоф Пеп надає забагато уваги суперникам та їхнім сильним сторонам. Він розривається між ними і своїм баченням гри. Іноді ми самі не знали на 100%, що він від нас хоче".
От і Ман Сіті в стикових матчах теж часто-густо не знав.
Пеп же дивак, як усі генії.
"Пам'ятаю, якось вранці він увірвався до відеокімнати з величезною енергією. Він довгі 45 хвилин пристрасно пояснював ідею, яка йому прийшла до голови серед ночі.
Далі ми вийшли на поле, аби все опрацювати, але минуло трохи часу – і Пеп все зупинив. Він глянув на нас і каже: "Забудьте все, що почули. Геть усе. Це повна нісенітниця й трата часу", – ділиться Гюндоган.
Ну от що казати, якщо Гвардіола якось планував вийти на Ліверпуль (!) із Бернарду Сілвою в центрі захисту?!
Шалені тактичні рішення – теж важлива частина спадщини Пепа в Ман Сіті. Так, помилок вистачало. Але й знахідок, винаходів було предостатньо.
Унаї Емері в прощальному матчі назвав Гвардіолу "єдиним генієм серед тренерів" – і саме за це.
Не за трофеї – їх багато хто здобуває. А за візіонерство.
***
І він таки виграв Лігу чемпіонів у Манчестері.
Для цього Пепу довелося відмовитися від найкрутіших експериментів і стати прямішим. Його новий нападник Ерлінг Голанд – найменш фальшива дев'ятка з усіх, які тільки існують.
Нащо він? Ну, аби уникнути ось такого перед воротами.
І ще Пеп дав команді більше свободи, що теж підсобило у вирішальні хвилини.
"Він став більш "людяним", розслабленим з нами, гравцями", – каже Гюндоган. "У перші сезони Пеп був напруженим цілодобово, щосекунди націлювався на досконалість. З часом, коли ми виграли стільки титулів, він став більше довіряти команді. Він зрозумів, що іноді нам треба вихідний, а не тактична нарада".
Трохи раніше, у 2022-му, Пеп зробив свою найкращу заміну в житті, коли випустив Гюндогана на другий тайм матчу останнього туру з Астон Віллою. Два голи Ілкая – у тому числі й переможний – подарувати "Містянам" майже втрачений титул.
Ну, а у фіналі з Інтером ключовою заміною Гвардіоли стала відсутність замін. Ставши мемом, він здався і просто випустив всіх найсильніших.
Пеп добре бачив себе збоку, ніколи не бронзовів: "Перед матчами ЛЧ я завжди забагато думаю, так. Постійно вигадую дурну тактику. Завтра, хлопці, буде ще одна – ми вийдемо з 12 гравцями!"
Десь символічно, що Кубок чемпіонів Пепу приніс удар Родрі.
Саму позицію "півота" переосмислив Кройф на початку 1990-х якраз заради нього, Гвардіоли. Згодом вже Пеп зробив знаменитим на ній Серджі Бускетса. Ну, і Родрі – останній виток еволюції; найдосконаліший півот в історії гри.
Ось він, шкутильгає на милицях після травми за Золотим м'ячем.
Цей епізод – теж епізод Пепа. Без його розуміння цієї позиції нічого б не було.
***
А от роздертий до крові лоб – це вже було значно пізніше. Шкода, але й таким Сіті запам'ятає Пепа теж.
З одного боку, лише 11 перемог у 31 матчі, і найслабша гра за всю каденцію на "Етіхаді" у сезоні-2024/25.
З іншого – все набагато глибше і навіть страшніше.
За роки в Манчестері Пеп окрім команди-чемпіона вибудував навколо себе зону комфорту із сім'ї та однодумців. Але час йшов, і вона поступово розвалилася.
Помічники, як Енцо Мареска, Родольфо Боррель, Хуанма Лільо один за одним покидали клуб. Пішов з директорського поста його старий товарищ по Dream Team Чікі Бегірістайн. Залишив Манчестер навіть Карлес Планшар – останній із асистентів, що супроводжували Пепа від Барси-Б.
Улюблений ресторан каталонської кухні Tast, який Пеп допомагав відкривати у Манчестері, збанкрутував і закрився з 2,5 млн фунтів боргу.
І, головне, його дружина Крістіна, без якої він себе не уявляв, віддалилася настільки, що подала на розлучення.
Він пробував зберегти шлюб – марно.
Персонал Сіті анонімно висловлював занепокоєння станом Пепа, якому не стало до кого йти додому. Він затримував їх допізна чисто щоб не залишатися на самоті.
І вас все ще дивує той лоб?
Мабуть, він би пішов ще у 2025-му, але не хотів залишати команду в кризі, без жодного трофею. Тому й затримався ще на сезон – із міркувань гонору.
На ЛЧ й АПЛ цю версію Пепа вже не вистачило, не та концентрація, зате він здобув наостанок два англійські кубки.
"Відколи він запросив до себе Лейндерса, колишнього помічника Клоппа в Ліверпулі, Пеп поклав на нього додаткову відповідальність не лише за тренування, а й матчі. Дозволив навіть запроваджувати окремі принципи, у які сам не дуже вірив", – стверджує джерело.
Старіння – це передусім втома. Всіх вона наздоганяє, і найвпливовіших тренерів, як Кройф, Саккі чи Пеп з Клоппом, – завжди раніше за решту. Така у дару ціна.
***
Ну, а так виглядає ідеальне прощання.
Повний стадіон, усі найкращі гравці за 10 років, теплі слова.
"І за що ви мене так любите?" – питав Пеп у "Етіхада", добре знаючи відповідь.
593 матчі, 424 перемоги, 6 виграних Прем'єр-ліг, 3 Кубки Англії, 5 Кубків англійської ліги, 3 Суперкубки Англії, 1 ЛЧ, 1 Суперкубок УЄФА та 1 КЧС.
Пеп прийняв Сіті вискочкою, а віддав гегемоном – і це вже не епізод, це спадщина.
І вона ще зміцніє далі, бо нічого й ніколи не закінчується.
АПЛ-2026 виграв Мікель Артета, якого сам же Пеп і вчив тренерству у своєму штабі в 2016-19.
Наступним тренером Ман Сіті став Енцо Мареска – ще один його учень, його колишній асистент.
Екскапітани Пепа Венсан Компані та Хабі Алонсо у новому сезоні очолюватимуть Баварію та Челсі. Ймовірно, знайде роботу і Хаві Ернандес – ще один з його послідовників. Навіть Луїс Енріке, бос найкращого ПСЖ, розпочинав при Пепі тренером Барси-Б.
Настав їхній час – тепер молоді боротимуться за трофеї.
Ну, а Гвардіолі хочеться побажати надолужити втрачене. Йому ж бо лише 55. Він так довго віддавав усього себе футболу, схемам, тактикам, що не встигав жити звичайним життям. А воно ж прекрасне – прямо як вривання Ніко О'Райлі по центру з лівого флангу захисту.
Телеграм-канал автора: Футбольні історії