Від крадіжки картоплі до 125-мільйонного переходу в Реал: шокуюча подорож Яна Діоманде
Коли Реал Мадрид придбав Яна Діоманде за 125 млн у РБ Лейпциг, Флорентіно Перес радів.
Нехай грошей багато, але який талант!
Діоманде був найкращим гравцем усієї Бундесліги з тих, кого реально було придбати минулого літа. Він забивав, віддавав, організовував.
Ба більше, Ян ще й жив у Мадриді, знав іспанську. Ідеальний новачок!
І геть за кадром залишалася історія цього хлопця, який ще 4 роки тому грав з аматорами за кусок хліба.
***
"Люба Роксано!
Ти пам'ятаєш, як мені хтось подарував підроблену футболку Манчестер Юнайтед, а я дописав на спині "Роналду 7" чорним маркером?
Пам'ятаєш, як 25 людей спали під одним дахом? Як мама хотіла дивитися мильні опери, а я вдавав, що сплю, а потім йшов до телевізора після опівночі? Я вмикав звук на мінімум і дивився його в темряві, ніби бачив сни".
Еге ж, життя Яна Діоманде починалося далеко від вогнів величних стадіонів, де він грає сьогодні.
Нетрі Абіджана – місце, де мрії збуваються рідко.
У цих злиденних, складених із будівельного сміття халупах мільйони людей зайняти передусім пошуком їжі кожного нового дня.
Буває, вони вирушають у далеку подорож через Сахару, аби дістатися до Європи, як колись батьки Іньякі та Ніко Вільямсів із сусідньої Гани.
А буває, що дітей продають багатому дядьку, який обіцяє їх прилаштувати в кращому місці, як-от Амада Дьялло.
Ось як тут живуть.
"Ти ж пам'ятаєш, Роксано, як я вперше поїхав грати далеко від дому? Мені було 9. Інтер Футбол Сюд Комое – це майже на кордоні з Ганою. Я був геть малий, але сам по собі.
Я розповідав тобі, як ми з хлопцями бігали в село й крали картоплю, бо не мали що їсти? Ті картоплини були несмачними, але неймовірними. Це й досі моя улюблена страва – картопля в олії".
І лише футбол врятував Діоманде для кращої долі.
Футбол – і трохи везіння.
***
Після того, як його стратегія "moneyball" дала результат у бейсболі, мексикано-американський бізнесмен Джефф Луноу захотів чогось масштабнішого.
Соккер – ось воно! Адже ним хворіє весь світ.
Луноу збудував та відкрив DME Academy у Флориді, а далі придбав іспанського середняка Леганес.
План очевидний – в одному місці ростиш таланти, а в іншому їх розкручуєш та продаєш втридорога.
От тільки де ті таланти взяти?
У пошуках дешевих, але обдарованих підлітків Луноу прийшов до Африки, де й знайшов партнерів, які, у свою чергу, стали постачати йому "товар". Отак-от і вийшло, що в середні вересня 2022 року 15-річний Діоманде опинився в списках "щасливчиків", яким забронювали рейс до Дейтона-Біч.
"Ти пам'ятаєш, як я переїхав до Америки, Роксано? Як скучив за домом? Як місяцями не розумів, що кажуть довкола? Мене посадили поруч з арабським хлопцем, який намагався мені перекладати те, що говорили вчителі.
Пам'ятаєш, як я тобі зателефонував, аби розповісти, що місцеві діти сваряться з вчителями. Що курять між уроками. Вдома ми б навіть оком на кліпнули в бік старших. А ти сказала, що я ніби потрапив до реаліті-шоу..."
Їй-богу, це й було шоу – особливо на полі.
"Він робив речі не так, як я коли-небудь бачив. Він став жонглювати м'ячем на плечах, витворяв всякі божевільні штуки", – каже його сусід по кімнаті Джеймс Еліуда.
Як і всі у Флориді, він називав Яна просто "Діо". Той був не проти.
А от що йому не подобалося – це коли хтось із суперників зрізав Еліуду підкатом. Діо вклав обох спати прямо на газоні – так, як звик робити на вулицях Абіджану.
"Він був нервовим хлопцем, якому бувало важко контролювати емоції. Постійно переживав за маму, за рідних. Знадобився час, щоб його обтерти", – каже тренер Тодд Ісон.
Він і сам розумів, що небагато міг дати Діоманде у футболі, зате вміло грав роль батька – вчив вибачатися, контролювати емоції, дотримуватися правил і навіть гігієни.
Ну, а в 2023-му вони разом здобули трофей.
Їхня команда називалася AS Frenzi та грала у напівпрофесійній всеамериканській лізі UPSL. Їм би нічого не світило, якби не 16-річний Ян – найкращий гравець та бомбардир сезону, що забив 2 голи у фіналі.
"Ти пам'ятаєш, Роксано, як мене возили на перегляди до Борнмута? До Челсі, Рейнджерс, Олімпіакоса, Крістал Пелас?
Ти не забула, як Еберечі Езе та Майкл Олізе підійшли до мене після тренування і сказали, що я грав дійсно добре? Але мене ніхто не підписав. Жоден. Навіть клуби МЛС мені відмовили, і я не розумів причин".
***
Хоча що там розуміти? Все через гроші.
Луноу бачив діамант і не хотів його позбуватися за якісь 1-2 млн.
В МЛС, однак, більше не давали – це б зробило Діоманде "призначеним гравцем"; статус, який колись ввели для Девіда Бекхема, а сьогодні за цією квотою в США грають Мессі, Левандовський, Грізманн.
Європейці ж і поготів не розглядали тинейджера для основи. Максимум – молодіжка, куди приходили хлопці за сотні тисяч, а не мільйони.
А тим часом в Діоманде добігав кінця термін дії робочої візи...
"Коли моя віза закінчилася, з нею зникла і мрія. Мене відправили назад до Африки, і ми, Роксано, плакали удвох.
У той час я ще відчував емоції, мав сльози. Зараз я нічого не відчуваю. Іноді мені здається, що я навіть не людина. Відколи ти померла, всередині сама пустота".
Роксана, молодша сестра, була єдиною людиною в сім'ї, яка щиро вірила в талант Яна. Вона нагадувала йому про тренування, коли той лінувався встати з ліжка, і говорила на ринку, що її брат буде крутішим за Кріштіану Роналду. А всі у відповідь сміялися.
Усе, що вона встигла побачити, – це як Діоманде повернули до Європи.
Луноу згадав про хлопця, коли у його Леганесі запахнуло вильотом. Ян прибув у січні 2025-го – обдертий, нікому не відомий; з єдиною парою бутсів, придбаних ще у Флориді.
Тренер Борха Хіменес не збирався отак одразу ставити ноунейма до складу – є ж субординація, молодіжка. Ну, але якось у лютому він влаштував спаринг між основою та резервом...
Закінчилося все тим, що Діоманде забив купу голів, а свого опікуна проходив усіма можливими у футболі способами – та так, що той завівся, і Хіменесу довелося забирати Яна з поля від гріха подалі.
"Все, він більше не гратиме, а вже з завтрашнього дня тренуватиметься з нами", – оголосив він команді.
А далі, в особистій бесіді, пояснив івуарійцеві, як все влаштовано: "Я сказав, щоб він грав так само, як і напередодні. Але щоб поважав старших гравців. Приходив на тренування першим і йшов останнім. Не забував, що він лише новачок. Він зрозумів усе з першого разу".
***
Хіменес заграв Діоманде в березні 2025-го, а потім ще довго побивався – мовляв, якби зробив це у січні, то Леганес би не вилетів, а грав би у єврокубках.
Діоманде був як ураган – ніхто не знав, що робити.
Дві сильні ноги, необмежений технічний арсенал, прекрасне бачення поля. Ото хіба удари тоді ще кульгали.
І яка впевненість у собі! Першою футболкою, яку він виміняв у дорослій кар'єрі, була футболка Кіліана Мбаппе.
А далі був дзвінок...
"Це як в кошмарі. Я був роздратований, бо бачив багато пропущених поспіль. Вони навіть не спробували якось пом'якшити новину. Просто: "Твоєї сестри більше немає".
Я кричу: "Що? Що ти говориш?!"
А вони: "Хтось підлив їй щось у напій на вечірці. Вона заснула і вже не прокинулася. Нема її більше".
Лише у 15 років.
Діоманде не розповів нікому в Леганесі. Ніколи не проявив слабкість.
Натомість він взявся розривати на полі. Його 6,5 спроби дриблінгу за 90 хвилин були 4-м найкращим показником у Ла Лізі, а 59% успішних фінтів перевершували навіть Вінісіуса (40%) та Ламіна Ямаля (54%).
Леганес не міг вийти з оборони? Не біда. Діоманде завершив сезоном на 3-му місці серед вінгерів за просуванням м'яча вперед і на 4-му – за створеними гольовими моментами.
Тренер Хіменес негайно став його найбільшим фанатом та союзником:
"Ян не нервував. Здавалося, він добре усвідомлював, що кращий за багатьох футболістів. Нам довелося навчити його тактиці, аби він приймав кращі рішення. Йому ніде було навчитися правильному позиціонуванню, руху в захисті. І він виконував усе".
Ось як це було, ось що він витворяв.
Діоманде міг навіть врятувати Леганес від вильоту, якби забив Севільї на фініші сезону. Фани майже знищили його за той промах, а от коуч знову заступився:
"Який це в біса втрачений шанс, якщо він був єдиною людиною на полі, що була здатна його створити?!"
Якраз після цих слів Діоманде таки почав забивати.
Хіменес, як і директор Чема Індіас клянуться, що не знали анічогісінько про сімейну трагедію. Ян тримав це в собі, поки вони ліпили з нього профі:
"Якщо тренування починалося о 10 ранку, гравці мали приходити о 9 ранку, щоб виконати вправи з профілактики травмам. Він жив за 10 метрів, але іноді приходив о 9:30. Слід було пояснити йому ці моменти".
Коли ж пояснили, а сезон завершився, до Леги постукав РБ Лейпциг із 20 млн євро.
Чема запевняє – єдине, що цікавило німців, це особистість Діоманде. Щодо футбольних якостей "Бики" запевнили, що вже бачили достатньо.
***
"Найдивніше знаєш, що? Ми всі знали, що до нас приїхав особливий гравець. Але не усвідомлювали, наскільки", – каже Хіменес зараз.
Те, що показав Діоманде у Лейпцигу...
Якби не Олізе, він би став найкращим креативником усієї Німеччини.
Найбільше спроб дриблінгу в Бундеслізі (7,7 за 90 хвилин) та 4-й найкращий показник успішності фінтів (55,4). Найкращий у лізі за вдалими спробами просування м'яча вперед на 10+ метрів (174). Середня відстань, на яку Діоманде протягував м'яч впродовж сезону, склала 12,4 метра.
У контратаках він 32 рази віддав під удар і ще 20 разів пробив сам – тобто, абсолютно не жадібний.
Подивіться на цю мапу – Ян амбідекстр, як Усман Дембеле.
"Знаєш, Роксано, у Лейпцигу все було дивно. Я постійно спізнювався. І не те, щоб справді. Просто у Німеччині приходити вчасно означає дуже сильно спізнитися. Я став приходити за 90 хвилин, як решта, щоб стати німцем.
Я дуже стараюсь, Роксано. В мені геть нема спокою. Ти завжди це казала. Футбольне поле – єдине місце, де я наче вдома. Шкода, що ти не бачиш..."
Ще й як шкода, бо подивитися було на що.
Неважливо, як глибоко сідав Лейпциг, Діоманде однаково добре вривався до штрафного на дриблінгу (21, найбільше в лізі) та обігрував безпосередньо в ньому (30, більше лише в Луїса Діаса).
За очікуваним показником асистів "з гри" (10,1) його перевершив лише Олізе (15,9).
За точністю передач – 84% – жоден з вінгерів у чемпіонаті.
І коли РБ Лейпциг, озброївшись Яном, повернувся до ЛЧ, на горизонті миттю з'явилися Реал, ПСЖ, англійці...
***
Ред Булл не гаяв час і влаштував аукціон, де Мадрид дав найбільше.
125 млн євро – і тепер його нові партнери по атаці Мбаппе, Вінісіус та Беллінгем, а очолює всіх Моурінью.
Паралельно почався суд між колишніми та нинішніми агентами за комісійні, через який ФІФА ледь не скасувала трансфер.
З розуму зійти можна! Йому з народження не вистачало грошей, але тепер їх нестерпно багато.
"Знаєш, Роксано, в одному я помилився. Я більше не хочу бути багатим. Я надивився, що це робить з людьми. Навіть з нашою сім'єю.
Коли я грав у Леганесі, то заробляв мало і відправляв їм усе. Та вони просили знову й знову. А у мене й житла-то не було. Тільки футбол і сон, сон і футбол".
Його по щирості шкода.
Якщо в Реалі хочуть успіху, то мають прочитати його лист. Він їм не Кіліан. Клуб-то виклав гігантські гроші, але не за загартованого в боях чоловіка, а за юнака, якому складно.
Досі щороку він на голому таланті змінював навіть не клуби, а світи. Знадобиться час, підхід, добре слово – усе, що вміє Жозе.
"Люба Роксано! Ти завжди казала, що я можу бути кращим за Кріштіану. Ще до того, як у мене з'явилися справжні бутси, ти казала: "Мій брат стане найкращим у світі". Клянусь, я зроблю все, що ти обіцяла. Зроблю, або помру прямо на полі, намагаючись".
Телеграм-канал автора: Футбольні історії