Золоті підбори, шедевральні стандарти та акробатичні етюди – як Ротань забивав головні голи в кар'єрі
29 жовтня Руслану Ротаню виповнюється 45 років. На даний момент він – найкращий український тренер нового покоління: якісно відпрацював з молодіжною та олімпійською збірними, привів Олександрію до історичного "срібла", здобув "бронзу" з Поліссям. І зупинятися на цьому явно не збирається…
Втім, ми зараз не про його тренерські досягнення та перспективи. У день народження Руслана Петровича "Чемпіон" вирішив згадати, як ще недавно він радував вболівальників безпосередньо на полі, де умів практично все і теж на високому рівні.
Ротань міг вести гру команди, роздаючи класні передачі. Міг закрити наглухо опорну зону, не шкодуючи ні себе, ні суперника, або підмінити партнера на фланзі, якщо вимагала ситуація. А ще – нерідко забивав: набігло 50+ м'ячів у клубних турнірах і 8 за національну збірну України. От про них і піде мова.
Отже, вашій увазі – найбільш яскраві та знакові голи в кар'єрі одного з головних гвардійців українського футболу.
У польоті до динамівських воріт
Почин забитим м'ячам в УПЛ Ротань поклав на початку літа 2002-го, вразивши ворота Закарпаття. А от перший гол у протистоянні з топовим суперником хавбек Дніпра провів у серпні 2003 року, відкривши рахунок у київському матчі проти Динамо.
До речі, дуже показовий момент. Доводилося чути думку, що гра на другому поверсі – це не до Ротаня з його зростом у 176 см. Але подивіться, як майстерно він відпрацював у цьому епізоді – і відкрився класно, і завершив атаку немов справжнісінький центрфорвард, продавивши захисника в агресивному стрибку і чітко пробивши без шансів для воротаря! Дуже красива атака і дуже красиве завершення.
Для перемоги, щоправда, гола Ротаня тоді Дніпру виявилося недостатньо. Динамівці у підсумку виграли 2:1. Але Руслан, звісно, вразив. Він взагалі в тому сезоні зарекомендував себе з найкращого боку, остаточно закріпившись на перших ролях у команді Євгена Кучеревського, яка в Кубку УЄФА розірвала Гамбург (3:0 з асистом Ротаня) і посіла третє місце в чемпіонаті країни.
Ну і як тут не згадати, що невдовзі Руслан став гравцем Динамо, яке влітку 2005-го виклало за лідера Дніпра 5 млн. доларів. Да, в Києві не склалося, чому завадила травма. Але повернувшись у Дніпро, він наче набув другого дихання і невдовзі став на довгі роки беззаперечним лідером команди.
Спасіння в Казахстані
На старті відбіркового турніру чемпіонату світу-2006 збірній України випав нелегкий календар: спочатку матч у Данії, а вже через чотири дні – у Казахстані. Така собі "спарка". З урахуванням тривалих перельотів у "синьо-жовтих" залишалося обмаль часу для відновлення після гри в Копенгагені (1:1). А тут ще отримав травму Андрій Шевченко – в Алмати він прилетів, але зіграти не зміг.
У підсумку довелося неабияк понервувати. Україна повела в рахунку після швидкого гола Олексія Бєліка, який, до речі, тоді провів перший поєдинок за головну команду країни, і невдовзі була близька до того, щоб забити ще раз, але замість цього дозволила господарям відновити статус-кво.
У другому таймі наша ігрова перевага стала ще більш відчутною. Тільки м'яч вперто не йшов у сітку воріт команди Казахстану.
Здавалося, вже все – не уникнути нічиєї, яка відчутно підірвала б наші шанси на довгоочікувану пряму путівку до фінальної частини ЧС, про яку так сміливо пообіцяв головний тренер Олег Блохін. Але ось тут-то й блиснув Ротань, який вийшов на поле в середині другого тайму замість Андрія Гусіна. На першій компенсованій хвилині зустрічі 22-річний півзахисник опинився першим на підборі після штрафного удару, який прийшовся в стінку, і холоднокровно послав м'яч практично в "дев'ятку".
2:1 – три очки в кишені, а з ними – гарний настрій на наступні матчі кваліфікації. До речі, для Ротаня цей гол став дебютним у складі головної команди країни, за яку він провів рівно сто матчів.
Історичний момент у Грузії
І знову – кваліфікація ЧС-2006, тільки вже заключна стадія. І – другий м'яч Ротаня за національну збірну, причому не менш важливий.
3 вересня 2005 року Україна грала в Тбілісі проти Грузії, а Ротань, знову підкарауливши відскок, відкрив рахунок ефектним обвідним ударом з лівої частини штрафного майданчика. І хоча зберегти переможний рахунок не вдалося (у кінцівці Гахокідзе пробив Шовковского зі стандарту), у підсумку нічия нас цілком влаштувала.
Справа в тому, що у той же вечір наші конкуренти Туреччина і Данія теж розійшлися миром, що гарантувало нашій команді дострокове перше місце в групі. Так що той удар Ротаня на 44-й хвилині сміливо можна називати історичним чи майже золотим. Виходить, він вивів Україну на ії перший чемпіонат світу.
Гол року особливому супернику
У кожного футболіста є свій "улюблений" суперник – так би мовити, "клієнт". У Ротаня таким став Металіст, з яким у Дніпра склалися особливо принципові відносини. У чемпіонатах країни Руслан забив у ворота харків'ян 5 м'ячів. А найпам'ятніший з них припав на 3 листопада 2012 року, коли Дніпро переміг Металіст з рахунком 2:0 і закріпився на другому місці з відривом у шість очок від харків'ян.
У той день Руслан зірвав бурю овацій "Дніпро-Арени", шикарно виконавши стандарт майже з 30-ти метрів. М'яч зняв павутину в девятці воріт Олександра Горяїнова, а відчайдушний, але марний стрибок голкіпера лише додав епізоду краси.
Це був справжній шедевр футбольного мистецтва! Найкращий гол року за підсумками опитування програми "Профутбол".
Ну і як тут не згадати, що тієї осені Дніпро з тренером Хуанде Рамосом і капітаном Ротанем був особливо хороший. Виграв групу Ліги Європи (15 очок із 18-ти можливих у компанії з Наполі, ПСВ і АІКом). А в УПЛ перед зимовими канікулами займав друге місце, поступаючись лише Шахтарю. Шанувальники команди почали мріяти про Лігу чемпіонів. Але навесні, на жаль, Дніпро не витримав тиску і скинув оберти – програв Базелю в першому раунді плей-оф ЛЄ, а в чемпіонаті відкотився на четверту позицію.
Хірургічна точність в особливому матчі
Ротань – єдиний український футболіст, який забивав у фіналі Ліги Європи, куди Дніпро прорвався всупереч усім прогнозам і проблемам.
У вирішальному матчі розіграшу-2014/15 він поклав дуже ефектний м'яч у ворота Севільї, вразивши ціль дивовижним ударом зі стандарту.
Штрафні – це, взагалі, був його коник, візитна картка. Ось і цього разу. З двох кроків, акуратненько над стінкою, майже впритул до стійки…
"Стінка була вибудувана правильно, і я контролював свій кут, – згадував цей епізод воротар Севільї Серхіо Ріко. – Однак траєкторія польоту м'яча виявилася абсолютно ідеальною – дуга пішла різко вниз прямо над головами захисників. Цей удар був хірургічно точним".
Гол Ротаня під кінець першого тайму мав величезне значення – Дніпро зрівняв рахунок (2:2), і, будь Фортуна до нас прихильнішою, напевно, міг би схилити чашу терезів у свій бік. На жаль, не склалося, підопічні Мирона Маркевича все ж поступилися 2:3. Але капітан дніпрян у той вечір зробив усе, що міг.
До речі, подібний удар у виконанні Руслана можна називати фірмовим. Влітку того ж року він поклав аналогічний м'яч Чорноморцю. Наче під копірку.
Ножиці Зорі
Перенесемося у сезон-2016/17, початок якого Руслан пропустив, відбуваючи дискваліфікацію та, напевно, сумніваючись, а чи варто далі грати за Дніпро, господар якого заборгував футболістам і тренерам солідні гроші і явно не збирався їх виплачувати. Просто не хотів.
Ротань, безсумнівно, міг виїхати кудись на заробітки. Чи знайти собі команду в УПЛ. Але все ж залишився у рідному клубі, за який на той момент провів 15 сезонів та зіграв більше 400 матчів. А його повернення на поле в шостому турі вийшло по-справжньому тріумфальним.
Не минуло й трьох хвилин з початку матчу, як Руслан забив гол. Та ще й який – виконавши ножиці в ефектному акробатичному стрибку! Та ще й кому – Зорі, яку знекровлений відходом лідерів Дніпро у підсумку переграв, що далеко не завжди вдавалось у кращі роки! Навіть коли в Дніпрі були гроші і серйозні легіонери.
Додамо, що це був останній сезон Дніпра в УПЛ. Команду залишили практично всі гравці з того складу, який колись вів боротьбу за медалі. Залишалися тільки зелена молодь і Ротань, який, незважаючи ні на що в кожній грі викладався на всі сто. Це вже не лише про футбол та професіоналізм, а й про чисто людські якості. Такі, як порядність та надійність.
Краківська гармата
І насамкінець – його останній гол у складі збірної України. А саме – постріл Руслана 9-го жовтня 2016 року в номінально домашній грі першого кола кваліфікації ЧС-2018 проти команди Косово (3:0).
Хоча підсумковий результат поєдинку до того моменту сумнівів майже не викликав (ми вели 2:0), гол заслуговує на особливу увагу. Все-таки матч був занадто незвичайний і складний… На нейтральному полі в Кракові, на нервах. А після двох нічиїх на старті кваліфікації (з Ісландією і Туреччиною) нам дуже потрібна була перемога, перша перемога з тренером Андрієм Шевченком. Бажано – переконлива. Для впевненості і хорошого настрою. Так що третій гол у цьому матчі теж був важливий.
Ну і потім… Багато знайдеться в Україні футболістів, які можуть з такою силою і точністю запустити м'яч у ворота зовсім без розбігу? А Руслан Ротань міг!
