Розчавлений Марадона, юрист Пеп і мумії за Герреро: як зірки футболу справлялися з дискваліфікаціями за допінг
Михайло Мудрик вже п'ять місяців не грає за Челсі через провалений допінг-тест, і досі невідомо, коли українець повернеться на поле.
Чемпіон розповідає, як в минулому зірки футболу виходили з подібних ситуацій.
Вечеря у мами
Перше правило допінгу – правду про нього пишуть хіба в автобіографіях.
Анджело Перуцці – яскравий приклад.
Усі фани Кальчо зі стажем його пам'ятають – потужний, кремезний був голкіпер. До такого нарватися – то високий ризик лишитися без зубів.
Ну, але в 1990-му ще юний Анджело у Ромі раптом попався на забороненому препараті – фентерміні.
"Я вечеряв у мами, сильно наївся і випив таблетки для схуднення", – такою була офіційна версія від тоді ще маловідомого воротаря.
Федерація могла це розслідувати, але повірила – попри навіть те, що разом із Перуцці на фентерміні впіймали зіркового нападника Роми Андреа Карневале.
Їм обом впаяли по року дискваліфікації – і справу закрили.
"Ніякої вечері не було. Таблетку мені дав одноклубник. Я відновлювався від пошкодження, і він пообіцяв, що вона допоможе мені не отримати рецидив. Я був наївним і заслужив покарання своєю тупістю. Я не хотів, щоб у це приплітали мою родину, але мене змусили це сказати. Я був ніким. Вони вирішили пожертвувати мною", – написав вже дорослий і знаменитий Перуцці у 2005-му.
Допінг не завадив його славі – Анджело став видатною фігурою для Ювентуса 1990-х та Лаціо 2000-х.
"Відрізали ноги"
Найепічніша історія з усіх, що ви прочитаєте тут.
Дієго Марадона подолав наркотичну залежність і готувався до ЧС-1994, як проклятий. Важкі тренування, нелюдський графік – за якихось півроку він скинув 15 кіло.
Позаду в Дієго була неоднозначна кар'єра – геніальний ЧС-1986, єврокубки з Наполі, але й 15-місячний бан за кокаїн у 1991-92 роках.
Ясно, що молоді Батистута, Редондо, Сімеоне, Ортега бачили в ньому бога.
В стартових турах вони прибрали з дороги Нігерію та Грецію, а Марадона оформив гол плюс пас, моментами нагадуючи себе молодого. Весь світ стояв на вухах – аж до миті, коли в Дієго взяли допінг-пробу.
Ефедрин, норефедрин, псевдоефедрин, норпсевдоефедрин і метилефедрин – будь-який лікар підтвердить, що цей коктейль не міг потрапити в кров через один випадковий препарат. Дієго свідомо вживав це, аби зігнати вагу й набрати форму.
Вирок – 15 місяців без футболу.
"Мені відрізали ноги. Я більше не хочу помсти, я розбитий", – плакав Марадона, а ще звинувачував у всьому лікаря Даніеля Серріні, який його готував.
Без свого вождя Аргентина розвалилася – програла два поєдинки і безславно вилетіла.
"Я шукав тебе на полі весь матч, але не зміг знайти", – театрально звертався до Марадони Фернандо Редондо.
Дієго на той момент було 33 роки, і він не зав'язав з футболом остаточно. В 1995-97 роках Марадона ще пограв за Бока Хуніорс, проте так погано, що якось не реалізував 5 поспіль пенальті. До всього, він знову підсів на кокаїн. Повноцінного повернення після "відрізаних ніг" на ЧС-1994 у Марадони не вийшло.
Нандролонова епідемія
Ну, а це історія з корупційно-мафіозним шлейфом.
Для розуміння, нандролон – анаболічний стероїд, що стимулює синтез білка. Його ін'єкції провокують ріст м'язової маси, укріплюють сустави, підвищують витривалість.
І уявіть собі, у 2001-му на цьому нандролоні попалося аж 10 зірок італійської Серії А!
Це був неймовірний улов, але й грандіозний пшик теж.
Наприклад, захисника Лаціо Фернанду Коуту дискваліфікували на 10 місяців, але апеляція зменшила термін до 4, повіривши, що нандролон потрапив у кров через... шампунь. В нього дійсно було шикарне волосся.
Ще кумедніше вийшло з Едгаром Давідсом із Ювентуса, який заявляв, що як антивакцинатор не дозволяє себе колоти:
"Це йде врозріз з моїми переконаннями. Моє тіло – храм мого духу, і я ним дорожу. Через це медперсоналу Юве буває зі мною непросто".
Вину Едгар визнав аж коли запахло тюрмою – і його 16-місячну дискваліфікацію скоротили до 5 місяців, причому 3 з них припали на літо. Він майже нічого не пропустив.
Яп Стам – ще один "нандролонщик" – здав позитивний тест влітку 2001-го. Адвокати наполягали, що все через їжу з високим вмістом холестерину – їм теж повірили і скоротили бан до "стандартних" 4 місяців.
Єдиним, хто тоді повстав проти системи, був Пеп Гвардіола, що догравав у Брешії.
"Але якщо я справді винен, то маю відсидіти два роки дискваліфікації, а не 4 місяці", – наполягав він.
Італійці розгнівалися – навіть впаяли бунтареві умовний термін в цивільному суді. Проте Гвардіола продовжував – і що ви думаєте? Невдовзі римську антидопінгову лабораторію закрили після позачергової перевірки – виявилось, що там прямо на столах лежали пакетики з кокаїном.
Понад те, дослідження 2007 року довело, що людський організм за деяких обставин сам синтезує помірні дози нандролону.
Гвардіола переміг – його виправдали.
Разом з тим, що насправді відбувалося з нандролоном у Кальчо 2000-х – досі загадка.
Таблетки для схуднення
Якщо порівнювати із Серією А, то в АПЛ з допінгом було геть нудно.
Адріана Муту ловили на кокаїні, Ріо Фердинанд пропускав тести – скандали, але трохи не те.
Мабуть, першим дійсно знаменитим допінгістом в АПЛ став Коло Туре у березні 2011 року. Івуарієць, що зробив ім'я в Арсеналі, тоді виступав за Ман Сіті:
"Це був складний період для мене і моєї родини. Я просто взяв щось сечогінне – я завжди уважно стежу за своєю вагою, і навіть зараз зважуюся щодня. Я робив це від початку кар'єри. Моя вага трохи збільшилася, а 2,3,4 зайві кілограми роблять вас іншим гравцем. Я був просто шокований, коли мені сказали, що я провалив тест.
Найбільше боліло, коли 15-річна дочка запитала: "Тату, ти вживав наркотики?" Напевно, хтось із хлопців сказав їй про це у школі. Довелося пояснювати їй, що це не кокаїн чи щось подібне".
Зразкова репутація Туре, якому вже стукнуло 30, скоротила йому дискваліфікацію до 6 місяців – комісія повірила, що це було ненавмисно.
Він повернувся в кінці 2011-го, проте вже не в основу – його витіснив Джолеон Лескотт.
Разом з тим, Туре нормально виходив з лавки у Сіті, Ліверпулі, Селтіку, перш ніж завершив у 2017-му. В футбольному світі він зберіг повагу.
Що ж до таблеток для схуднення, то вони ще раз вийшли на сцену в 2021-му, коли їх у дружини взяв Андре Онана із Аякса. Йому теж повірили, але бан був суворішим – 12 місяців без футболу. Зараз Андре грає за МЮ, куди перебрався у 2023-му за 50 млн євро, тож ніяких репутаційних проблем йому допінг не створив. Помилки прощають – головне, аби це не було свідоме шахрайство.
"Вибачте, ми помилилися"
І таке теж, на жаль, буває.
Мамаду Сако має мало фанів в Україні, адже саме проти наших француз зіграв свій найкращий матч у кар'єрі.
Його неприємності з допінгом почалися в квітні 2016-го, коли Мамаду здав підозрілий тест після матчу Ліверпуля з Ман Юнайтед.
Перший вирок – тимчасове відсторонення на 30 днів. Через нього Сако пропустив фінал Ліги Європи, який червоні програли Севільї, а також не потрапив до заявки Франції на домашній чемпіонат Європи, де "Ле Бле" взяли срібло.
І що ж було далі?
Виявилось, що в лабораторії наплутали, і в крові Сако був гігенамін, який жодними правилами не заборонений. Отже, весь цей час він мав право грати.
Зірка Мамаду й так котилася вниз, і той удар її добив остаточно. Вже скоро він опинився в Крістал Пелас, тоді в Монпельє, а з 2024-го взагалі грає за Торпедо Кутаїсі.
У 2020-му адвокати добилися для Сако вибачення і грошову компенсацію за помилку – єдина його "перемога" над WADA.
І він не один такий. Наприклад, у Бразилії в 2013-му на псевдодопінгу "впіймали" Деку. Йому-то байдуже, він якраз завершував кар'єру, але історія стала знаменитою, коли лабораторію в Ріо, що проводила тести, закрили за порушення процедурних норм, а всі її вердикти відмінили. Тобто, були й інші невинні жертви, чиї кар'єри зіпсували діряві пробірки й непрацюючі реактиви.
Сексуальні медсестри
Найбільш ідіотський допінговий випадок щонайменше в ХХІ столітті.
У 2016-му Самір Насрі посварився з Пепом Гвардіолою і приїхав відновлювати кар'єру до Севільї.
Там під орудою Хорхе Сампаолі повним ходом йшла перебудова, жертвою якої став наш Євген Коноплянка. А от Насрі спочатку прижився, грав добре, жодних проблем.
І от, уявіть, раптом він виставив у Instagram фото із сексуальною медсестрою, від якої начебто отримав "повний спектр послуг".
Якби не той пост, ніхто б і не дізнався, де він був.
Ну, але Насрі розповів – і ЗМІ стали копати, вийшли на американську клініку DripDoctors, де визнали, що робили Саміру переливання крові. У футболі це штука строго дозована, бо це один зі способів приховати допінг, тому дозволяється переливати лише 50 мілілітрів за раз. Насрі ж перелили літр.
Також після недвозначного коментаря від нього зі скандалом пішла його дівчина.
Ну, і на додачу ФІФА дискваліфікувала француза спочатку на півроку, а тоді ще на рік.
Красень!
І ні, у Насрі не вистачило сил повернутися після такого в футбол. Його спроби у Вест Гемі в 2019-му та Андерлехті в 2020-му обернулися абсолютними розчаруваннями. Заново віднайшов себе Самір вже як телеексперт у Франції набагато пізніше.
Мумія як аргумент
Ну, а це випадок найбільш незвичайний.
У 2017-му в крові ексгравця Баварії та легенди перуанського футболу Паоло Герреро знайшли речовину зі страшною назвою "бензоілекгонін".
Лікарі казали, що це стимулятор, який міг потрапити в організм в тому числі з кокаїном. Паоло це люто заперечував. У свої 34 він ще був ого-го і очолював атаку Фламенго. До всього, він був капітаном і найкращим бомбардиром в історії збірної Перу, з якою мріяв поїхати на ЧС.
Річний бан за бензоілекгонін підривав його мрію, і Герреро пішов до суду.
Фінальне засідання зібралось за три тижні до старту Мундіалю – тобто, Паоло підтримував форму сам без жодних гарантій.
Врятували його... мумії дітей інків, які знайшли в Андах на висоті 6000 м. Нещасних принесли в жертву, і в їхніх тілах вчені теж знайшли цей бензоілекгонін. Схоже, він в невеликих дозах присутній у місцевих рослинах, які перуанці вживають в їжу тисячоліттями.
"По вашому, вони теж приймали кокаїн? Чи якийсь інший допінг?" – запитував у суддів Герреро.
Аргумент був таким потужним, що його виправдали негайно, і Паоло поїхав прямо до Росії, аби здійснити-таки свою мрію.
Навіть зараз у 41 рік він продовжує виступати й забивати вдома за Альянс Ліму, адже ніяким допінгістом Герреро зроду не був. Як і з Сако, і з Деку збій дала система, а не гравець.
А що Мудрик?
"Нема нічого нового під сонцем", – це не ми придумали, а Екклезіаст.
Мудрик переживає те, що й інші до нього – ні більше, ні менше.
Як і Перуцці, всю правду Михайло розповість хіба в книжці по завершенні кар'єри.
Він, звісно, не Марадона, проте пости в соцмережах, в яких уболівальники Челсі сумують за українцем, вже збирають тисячі лайків. Команда забиває мало, тож їх ставатиме ще більше.
Чи є тут місце теорії змови, як з нандролоном? Або ж Михайло помилився, як Онана? Чи, може, дров наламала WADA, як із Сако?
Вже скоро все стане ясно.
Головне для Мудрика – не вести себе по-ідіотськи, як Насрі, і продовжувати тренуватися попри все, як Герреро. 5-й місяць поза грою – неприємно, але йому лише 24, і це не легка атлетика. У футболі допінг не вирок, а, швидше, урок, який вчать і живуть з тим далі.