Фрау у старого лісника. Як жінка очолила клуб Бундесліги – і до чого тут Україна

Причини бурхливих дискусій щодо того, що німецький футбольний клуб Уніон (Берлін) призначив тренером жінку, є глибоко архаїчними і багато в чому неприємними.

Марі-Луїза Ета, яка очолила столичний клуб, провела у футболі все життя. Вона багато грала, потім була відмінницею на тренерських курсах, потім тренувала на такому рівні, як збірні Німеччини. Потім багато працювала з чоловіками, стала допомагати тренеру Марку Гроте в молодіжній команді. Ще два сезони тому, коли берлінці розлучилися з одним із попередніх тренерів, Ета допомагала Гроте в команді професіоналів.

Для такої співпраці подібне призначення не є ані "високою честю", ані проривом. Власне, Ета і клуб навіть не приховують цього: вже відомо, що тренерка з сезону-2026/27 працюватиме з жіночою командою Уніона. Вона прийшла відпрацювати з чоловіками п'ять матчів – у ситуації, коли Уніон точно не проб'ється до єврокубків, а від вильоту, звичайно, не убезпечив себе на 100%, але в гонці може почуватися дуже впевнено.

Історія з "інформаційною бомбою", причому навіть серед тих, хто вперше прочитав таку назву клубу – це більше історія про нас, ніж про них. Ми всі настільки покалічені тоталітаризмом – спочатку у виконанні Радянського Союзу, потім війною – що нас лякає будь-який вихід за рамки. У Німеччині, де посаду канцлера 16 років утримувала Ангела Меркель, жіноча стать – давно такий самий звичайний факт у паспорті, як ім'я чи прізвище.

В Ети дійсно є дані в паспорті, які можуть їй завадити і, ймовірно, заважають зараз – але вони не пов'язані зі статтю. Вона зовсім молода: 34 роки, наймолодша з усіх, кого приймав клуб Бундесліги цього сезону. Футбол, який багато в чому ґрунтується на авторитеті тренера, лідера та беззаперечному виконанні гравців, часто буває жорстоким до таких людей – особливо в Уніоні, де капітану вже 39. Втім, у країні, де збірну тренує Нагельсманн, й це не повинно занадто сильно заважати: Юліан очолив Гоффенгайм у 28.

Багато хто запитає: чому ж у Європі, з її інклюзивністю, перша жінка почала працювати з клубом вищої ліги тільки зараз? Справа в тому, що чоловічий і жіночий футбол – абсолютно різні індустрії.

У жіночому набагато менше професійних ліг, клубів, гравців – тобто місць і людей, через яких може в принципі передаватися наука і ремесло. Жіночий чемпіонат світу з футболу почав розігруватися на 61 рік пізніше за чоловічий – і десь на стільки ж відстає у розвитку. Лише в останні роки великий футбол став збирати великі стадіони – і навіть зараз це, скоріше, наслідок суперпопулярності Барселони, Реала, Арсенала.

Десь 2020-ті роки, коли жіноче "класико" здатне зібрати 60 тисяч глядачів, і повинні стати стартом виходу індустрії під назвою "жіночий футбол" на новий рівень. Більше глядачів – більше грошей, більше грошей – більше охочих працювати в цій сфері, більше охочих працювати в цій сфері – більше талантів і геніїв у всіх професіях. Так працює економіка будь-якого спорту, та й не тільки спорту. Але поки що розрив між статями у футболі величезний, і справа навіть не стільки в рівні, скільки в культурі.

Ви багато чули про те, щоб по стопах зіркового футболіста йшов не (тільки) син, а дочка? Я навіть серед дітей баскетболістів назву більше: футболістка збірної США Трініті Родман народилася у зірки НБА Денніса Родмана. Футболісти дуже рідко одружуються з футболістками, дуже мало цікавляться жіночою складовою спорту – і, загалом, можна бути футбольним уболівальником і навіть не згадувати, що в цей вид спорту грають не тільки чоловіки.

Нічого не поробиш, це різні світи, і жодні успіхи одного нічого не гарантують іншому. Золота жіноча збірна України з біатлону існувала одночасно зі значно слабшим поколінням у чоловіків, а епоха трьох найсильніших тенісистів в історії наклалася на феноменально нудні сезони в жіночому тенісі, коли Серена Вільямс вигравала все. З певного моменту індустрії починають конкурувати, і спортсменам та їхньому "почету" – федераціям, піарникам, маркетологам – стає важливо не втрачати аудиторію.

Героїня: великий талант, славу якого вкрали травми

Вона пробилася у футбол саме завдяки особливій долі. Вона подавала великі надії як футболістка, завойовувала медалі юнацьких чемпіонатів світу та Європи, але була змушена закінчити кар'єру вже у 26 років через травми. 26 – замало, щоб "наїстися" грою, але більш ніж достатньо, щоб налагодити зв'язки.

Вона грала за такі клуби, як Гамбург і Вердер. Звісно, у жіночому футболі зовсім інша ієрархія: чи багато разів ви чули про ФК Турбіне, який шість разів вигравав Бундеслігу? Та й у нас зовсім недавно домінувала Ворскла... Але Ета грала і за Турбіне, тричі перемагала в чемпіонаті – і, коли очолила збірну Німеччини U-19 майже відразу після закінчення кар'єри, це виглядало якраз як класична футбольна ставка на харизму й авторитет.

Паралельно Ета розвивала кар'єру в клубах – в академії Вердера вона почала працювати одразу після того, як повісила бутси на цвях. Ще будучи футболісткою, Марі-Луїзе вийшла заміж за Бенджаміна Ета: колишнього футболіста, який миттєво став агентом своєї дружини. Ще у Вердері вона сказала:

"Я не пишаюся тим, що я єдина жінка [в академії клубу Бундесліги – примітка автора]. Як особистість, я рада, що можу виконувати цю роботу. Я не бачу жодної різниці, чи працює чоловік, чи жінка в молодіжному футболі. Якість тренера на полі та за його межами має вирішальне значення".

Місце дії: команда-легенда, неймовірна фан-база, сенсація останніх років

Доказом того, що для Німеччини призначення жінки не є тектонічним зрушенням, служить той факт, що Ету призначив один із найконсервативніших клубів ліги. Хоча тут, звичайно, дивлячись з якого боку дивитися.

Уніон – це вболівальники. Той рідкісний випадок, коли подібні слова не звучать як порожній лозунг: без берлінських фанів не було б нічого. Згідно з березневими даними, у Уніон 71 967 членів фан-клубу – і всі вони сплачують членські внески. Лише у дев'яти клубів Німеччини фан-клуб більший – і якщо зараз Уніон приблизно на рівні десятого місця і грає, то майже всю його історію ситуація була зовсім, зовсім іншою.

На самому початку все було чудово, клуб став віце-чемпіоном 1923 року, але... Мало хто постраждав від тоталітаризму так сильно, як Уніон. І у нацистів, і у комуністів (а Уніон опинився в радянській зоні окупації Берліна) були зовсім інші фаворити, і величезну частину історії клуб провів у нижчих лігах. Особливо показовою виглядає ситуація, коли в 1949-му, під час матчу в Гамбурзі, берлінці повним складом втекли і відмовилися повертатися до НДР.

Падіння Берлінської стіни принесло свободу, але не зробило Уніон сильнішою командою. Він опинився у третьому дивізіоні німецького футболу, не міг утримати навіть відкритих зірочок. Нинішній тренер збірної Боснії Сергій Барбарез розкрився саме в Берліні, забив 46 голів – але потім пішов у Бундеслігу, де згодом став найкращим бомбардиром. І все це – з величезною армією прихильників, з підтримкою значної частини населення одного з головних міст Європи.

У 2004 році Уніону загрожувало банкрутство, і тоді армія фанатів для порятунку віддала не тільки гроші. Акція "Витікаємо кров'ю за Уніон" передбачала донорство, і загалом вдалося зібрати 1,46 мільйона євро на оплату ліцензії для участі. Волонтери своїми руками допомагали відбудовувати та перебудовувати стадіон, який навіть називається, м'яко кажучи, провінційно: "У старого лісника" у перекладі.

Тисячі людей звільнялися та брали відпустки на роботі, щоб допомогти в реконструкції "Ан дер Альтен Ферстерай", зробити його таким, що відповідає критеріям ліги. Тоді ж з'явилася й одна з найзворушливіших традицій у світовому футболі: з 2003-го фанати берлінців зустрічають Різдво прямо на стадіоні. Де ж іще збиратися, як не на місці, яке облагородили спільними зусиллями?

Напевно, клуб з такою армією за спиною не міг не досягти зірок. У 2019-му берлінці дебютували в Бундеслізі, за два роки вийшли в Лігу конференцій, через рік обіграли Аякс у ЛЄ, а ще через рік зіграли й з Реалом у Лізі чемпіонів. Фанати, при цьому, бурчать через деякі дрібниці: раніше, мовляв, на Різдво приходили тільки свої, а тепер це стало атракціоном, та й Лігу чемпіонів на Олімпіаштадіоні заради більшої відвідуваності грали. Але вболівальники для клубу все одно значать усе: навіть на дебютний матч у Бундеслізі фанати принесли портрети батьків і дідів, які померли, не дочекавшись цього дня.

Тут і зараз: втрачений блиск, проблеми в грі – і шанс для українця?

Матч з Реалом відбувся у сезоні-23/24, але зараз здається, що це було в минулому житті. За цей час Ліга чемпіонів встигла змінитися (і навіть пройти паралельно) з боротьбою за виживання – щоб, у свою чергу, перетворитися на ситуацію, коли клуб перебуває в середині таблиці і може експериментувати.

Історичною постаттю для Уніона став Урс Фішер. За його часів клуб пройшов весь шлях від другого дивізіону до найважливішого єврокубка. За його часів клуб розвалився саме тоді, коли почалися матчі з Реалом (Брагою, Наполі) – до гри на два фронти берлінці не були готові і не могли бути готові. Зараз Фішер робить чудову роботу в Майнці, але в листопаді 2023-го він пішов у відставку – а клубу треба було думати, як жити далі.

Саме тоді Ета вперше вийшла на авансцену. Через лічені дні після відходу з жіночої юнацької збірної та призначення в клуб їй настав час працювати з гравцями за мільйони, представниками національних збірних. На той момент ще в статусі асистентки: вона прийшла працювати з юніорами Уніону, допомагати тренеру Марко Гроте – як раптом на підвищення покликали тренерів дублю.

У 2023-му Ета увійшла в історію вперше: як перша жінка-асистентка в клубі Бундесліги, Ліги Чемпіонів. Тепер, коли Уніону доводиться звільняти третього тренера за два з половиною роки, клуб дає більший шанс людям системи.

Нинішній Уніон, як і личить берлінському клубу – неймовірно багатонаціональна команда. Гравці представляють 16 різних країн! Цікаво, що тунісець Рані Хедіра – не однофамілець, а рідний брат чемпіона світу Самі Хедіри, але він обрав іншу збірну. Є "У старого лісника" і шотландський форвард Олівер Берк, який до 29 років змінив більше десяти команд, і легенди (той самий 39-річний гравець Крістоф Тріммель ще у Другій Бундеслізі), і навіть серб з хорватом (Андрій Іліч мирно співіснує з Йосипом Юрановичем).

При цьому на склад Берліна дивитися цікавіше (а на трибуни – набагато-набагато цікавіше!), ніж на гру команди. За володінням м'ячем Уніон посідає останнє місце в Бундеслізі (38,3%), сильно відстаючи навіть від передостаннього. Це їхній стиль, вони й у ЛЧ пробивалися з 16-м володінням у чемпіонаті, але останнім часом схоже, що старі трюки перестали спрацьовувати.

Попередні сезони Уніон закінчив на 15-му та 13-му місцях, поточний добре розпочав, але з останніх 14 турів виграв лише два. Штеффен Баумгарт – майстер контратакувальної гри, який, мабуть, дав берлінцям усе, що міг, і був звільнений. Жоден гравець Уніону не забив більше п'яти м'ячів, та й команда в цілому у 2026-му забиває менше гола в середньому за гру. У інтерв'ю вона робить акцент на сучасній грі, високому пресингу – і, мабуть, таким чином клуб вирішив спробувати пограти по-новому.

А ще в цій історії є український слід. Від Ети, яка багато років присвятила юніорам, чекають і довіри молоді – а один із гравців Уніону 2007 року народження має український паспорт. Форвард Дмитро Богданов на початку сезону встиг відзначитися асистом у Кубку, але в Бундеслізі у нього досі смішна одна хвилина. Що ж, чекаємо на більше довіри до нього: з атакою у берлінців об'єктивні проблеми, а Богданов забивав і за юнацьку збірну.

"Однією з сильних сторін Уніона завжди була наша здатність об'єднувати всі ресурси в подібних ситуаціях", – сказала на прес-конференції Марі-Луїзе.

Ще б пак: сама назва передбачає об'єднання! Берлінський клуб ніколи не соромився виділятися і писати красиві історії. Дуже класно, що він вирішив написати нову – і, здається, для України ця навіть важливіша, ніж для Німеччини.