Скандал із Зорею, чутки про натуралізацію та дебют за Україну: історія Максима Хланя
Ще кілька років тому кар'єра Максима Хланя могла піти зовсім іншим шляхом. Після непростого періоду в Україні він знайшов себе у Польщі, де виграв перший командний трофей і зрештою дочекався виклику до збірної України.
"Чемпіон" підготував матеріал про несподіваного дебютанта "синьо-жовтих", який міг опинитися в іншій збірній.
Як подарунок тата став справою всього життя
Максим Хлань народився в Житомирі. Футбол увійшов у його життя, коли хлопцеві виповнилося сім років. Тато вирішив зробити синові подарунок на день народження і повів його записуватися до однієї зі спортивних секцій. Перед Максимом постав перший у житті вибір: танці, боротьба чи, можливо, тхеквондо? Щоправда, східні єдиноборства відпали майже одразу.
"Я побачив, як один хлопець "вирубив" іншого з ноги, і вирішив, що це не моє", – згадував Хлань в інтерв'ю АСЖУ.
Дорогою додому батько із сином побачили хлопців у футбольній формі. Так у житті семирічного Максима з'явився футбол.
"Я пам'ятаю, як мені дали якісь кросівки на десять розмірів більші. З того моменту я закоханий у футбол. Тож подарунок тата на моє семиріччя – це зараз справа мого життя", – розповідав футболіст.
Наступні чотири роки Хлань поєднував виступи за дитячі команди Полісся та Динамо. У будні він тренувався в Житомирі, а на вихідні вирушав до Києва, щоб грати за біло-синіх.
Для юного футболіста такий графік був виснажливим, а для його батьків – ще й серйозним фінансовим навантаженням. Родина звернулася до столичного клубу з проханням допомогти розв'язати проблему, однак отримала відмову.
Так завершилася історія Хланя в Динамо. Попереду на нього чекав новий виклик – переїзд до Львова та навчання у футбольному училищі Карпат.
Дебют в УПЛ та початок дорослої кар'єри
У 12 років Хлань фактично розпочав самостійне життя. У Львівському училищі фізичної культури Максим потрапив до групи Олега Родіна – легендарного захисника Карпат 1970-х років, який свого часу виховав Андрія Сапугу, Максима Фещука та Юрія Габовду.
Досвідчений фахівець одразу побачив природні якості Хланя та зрозумів, над чим юному футболісту потрібно працювати, аби вирости у справді класного гравця.
"Олег Дмитрович дуже багато мені дав. Взяти хоча б до уваги його цінну пораду про один-два дотики. До приїзду у Львів я брав м'яч у ноги, опускав голову і летів у бік воріт. Це не зовсім правильно. Тренер вчив мене помічати партнерів і вдосконалюватися. Мій прогрес – його заслуга", – згадував Хлань про співпрацю з наставником.
Запрошення до головної команди Карпат було лише питанням часу. Спочатку Хлань отримував ігрову практику за команду U-19, а наприкінці сезону-2019/20 дебютував у дорослому футболі.
Перший матч припав на львівське дербі проти Львова. 17-річний Хлань вийшов на поле на 75-й хвилині, замінивши Володимира Танчика. Поєдинок завершився з рахунком 1:1.
Втім, саме в цей період Карпати переживали один із найскладніших етапів у своїй історії. Через фінансові проблеми клуб опинився на межі зникнення. За підсумками сезону львів'ян виключили зі змагань Прем'єр-ліги, після чого команда розпочала виступи у Другій лізі.
Для Хланя такий сценарій не був варіантом. Він розумів, що для подальшого розвитку потрібно рухатися далі.
Рекордний трансфер до Зорі та скандальний відхід
Після дебюту в УПЛ Хлань залишався в розташуванні Карпат, але восени 2020 року не мав офіційної клубної ігрової практики. У січні 2021-го Хлань перейшов до Зорі. Колишній виконавчий директор Карпат Ростислав Ящишин називав цей трансфер рекордним в історії Другої ліги. За даними Transfermarkt, сума переходу склала 58 тисяч євро.
У Зорі Хлань переважно виступав за молодіжну команду, а за основу провів лише вісім матчів за три неповні сезони.
Згодом між футболістом і клубом виник конфлікт через контракт та обіцяну ігрову практику. Хлань вважав умови нової угоди кабальними й односторонньо розірвав контракт. Зоря вимагала від нього 10 мільйонів євро компенсації – за словами футболіста, саме така сума була прописана в договорі. Сторони почали юридичне протистояння, але зрештою уклали мирову угоду.
Улітку 2023 року Хлань на правах вільного агента перейшов до Лехії Гданськ, яка на той момент виступала в Першій польській лізі.
"Гданський Мессі" з великим серцем
Перехід до Лехії став ковтком свіжого повітря для Хланя, який після конфлікту із Зорею переживав непростий період у кар'єрі. У Гданську він опинився у сприятливому середовищі, де його партнерами по команді були ще троє українців: Богдан Сарнавський, Іван Желізко та Богдан В'юнник.
У Польщі Хлань нарешті отримав можливість повноцінно проявити себе в дорослому футболі. У сезоні 2023/24 він провів 25 матчів у чемпіонаті, забив десять голів і віддав шість результативних передач, зробивши вагомий внесок у вихід Лехії до Екстракляси. Молодий вінгер поступово позбувався статусу вічно перспективного футболіста, перетворюючись на гравця, здатного стабільно впливати на результат.
Вболівальники Лехії прозвали його "гданським Мессі". І річ не лише в зовнішній схожості. Хлань вирізняється технікою, вибуховою швидкістю, дриблінгом і вмінням загострювати гру на фланзі. Ці якості допомогли йому закріпитися в основному складі.
У сезоні 2024/25 українець продовжив регулярно виходити на поле в Екстраклясі. Він провів 30 матчів у чемпіонаті, забив п'ять голів і віддав чотири результативні передачі, підтвердивши свою важливість для команди.
Втім, футбольними здобутками діяльність Хланя в Польщі не обмежувалася. Він активно допомагав українським дітям, які постраждали від російської агресії та були змушені залишити батьківщину.
У лютому та березні 2024 року Хланя визнали найкращим гравцем Першої польської ліги. За цю нагороду він отримав премію в розмірі 10 тисяч злотих, яку повністю передав на допомогу українським дітям.
"Мені ніколи не були байдужі долі маленьких дітей, які не зі своєї волі стали сиротами, інвалідами або дітьми війни. Вони заслуговують на таке ж повноцінне життя, як інші діти", – розповідав Хлань в інтерв'ю NV.
Показово, що благодійність не була для футболіста формальним жестом. Він сам ініціював допомогу дітям, використовуючи власні можливості та футбольні досягнення, аби підтримати тих, хто найбільше цього потребував.
Олімпіада-2024: досвід на міжнародній арені
Улітку 2024 року Хлань отримав можливість представити Україну на Олімпійських іграх у Парижі. Він увійшов до складу команди Руслана Ротаня, яка відкрила нову сторінку в історії українського футболу – вперше виступила на олімпійському футбольному турнірі.
На Олімпіаді українець зіграв у всіх трьох матчах групового етапу. Однак збірна не змогла вийти до плейоф, завершивши виступи після поразок від Іраку та Аргентини й перемоги над Марокко.
Участь в Олімпійських іграх стала важливою сторінкою в кар'єрі Хланя. Водночас на молодіжному чемпіонаті Європи 2023 року він не виступав, хоча перебував у резервному списку збірної України U-21. Все через сумнозвістне непорозуміння із Зорею...
Новий клуб та перший трофей
Після двох сезонів у Польщі Хлань отримував пропозиції від клубів з України, Туреччини, Іспанії та Португалії, але вирішив продовжити кар'єру в Польщі. Новим клубом українця став Гурнік Забже.
Важливу роль у переході зіграв Лукаш Подольський, який на той момент завершував кар'єру в Гурніку.
Через те, що Хлань не пройшов із командою передсезонні збори, спочатку він залишався поза заявкою. Згодом українець закріпився в основному складі.
Головним моментом сезону став фінал Кубку Польщі проти Ракува. Гурнік переміг 2:0, а Хлань забив другий гол на 65-й хвилині після індивідуальної атаки. Для українця це був перший великий командний трофей у професійній кар'єрі.
У чемпіонаті Гурніку не вистачило чотирьох очок до чемпіонства, а титул здобув Лех Познань.
Польська збірна чи Україна: принциповий вибір Хланя
У березні 2026 року італійський інсайдер Руді Галетті повідомив, що в Польщі розглядають можливість натуралізації Максима Хланя. За його інформацією, зацікавленість українцем виявив головний тренер польської збірної Ян Урбан, а сам футболіст нібито вивчав перспективи отримання польського громадянства.
Однак Хлань оперативно спростував повідомлення про можливу натуралізацію. Він наголосив, що завжди мріяв виступати за збірну України.
"Я працюю над цим усе життя, усю свою кар'єру – нехай вона і не така довга – щоб отримати виклик до збірної України. Не знаю, як це бачить головний тренер, але вважаю, що заслуговую на цей шанс", – пояснив футболіст.
Попри яскраві виступи в Польщі, за час роботи Сергія Реброва Хлань не потрапляв навіть до резервного списку національної збірної. Шанс дебютувати за головну команду країни він отримав уже після зміни тренера.
У травні 2026 року Андреа Мальдера вперше включив Хланя до резервного списку на товариські матчі проти Польщі та Данії. До основної заявки він тоді не потрапив, однак восени отримав повноцінний виклик і дебютував за "синьо-жовтих" у поєдинку проти Грузії (0:0) у розіграші Ліги націй.
У першому матчі за національну команду Хлань провів на полі 65 хвилин, після чого його замінив Микола Шапаренко. Дебютант не загубився на полі, хоча збірна України так і не змогла здобути перемогу.
Після фінального свистка футболіст не приховував емоцій.
"Неймовірний день для мене. Але враження двояке, тому що ми не виграли. Хоча я б сконцентрувався на своєму дебюті, щоб залишитися більш веселим", – зазначив Хлань.
Так Максим здійснив мрію, до якої йшов упродовж усієї кар'єри. Його шлях до національної збірної виявився непростим, однак наполегливість і вдалі виступи в Польщі зрештою принесли результат. Тепер перед вінгером відкривається новий етап, а стабільна гра за клуб і збірну може стати для нього сходинкою до одного з провідних європейських чемпіонатів.