Еволюція Ліги чемпіонів: від експериментального групового турніру – до єдиної ліги
У вівторок, 17 вересня, стартує новий розіграш Ліги чемпіонів. Нинішній турнір відрізняється незвичайним, десь революційним форматом, несхожим на всі попередні. "Чемпіон" вирішив згадати всі етапи еволюції найпрестижнішого єврокубка.
Кубок європейських чемпіонів вперше був проведений у сезоні 1955/56, і майже завжди проводився в одному форматі – турніром на вибування. Там кожен раунд грав кожною парою команд у два матчі (вдома та в гостях), а у розіграші брали участь лише чемпіони країн та чинний володар Кубка європейських чемпіонів. Так тривало понад 30 років, поки на початку 90-х чиновники не дійшли висновку, що назріла пора кардинальних змін.
Ключовою датою новітньої історії європейського футболу стало 19 вересня 1991 року. Саме цього дня делегати Позачергового Конгресу УЄФА у Монтрі (Швейцарія) затвердили турнір, який із сезону 1992/93 став називатися Лігою чемпіонів УЄФА.
Реал – перший переможець Кубка європейських чемпіонів
Група для восьми найсильніших
Перший турнір, проведений за новою формулою, одночасно став останнім розіграшем Кубка європейських чемпіонів. Це сталося у сезоні 1991/92, із сезону 1992/93 турнір отримав назву Ліга чемпіонів. Так ось, у сезоні 1991/92 з'явився груповий етап, в якому вісім клубів, що дісталися до нього, були розділені на дві групи, а переможець кожної з них вийшов у фінал. 32 клуби-чемпіони європейських країн, враховуючи чемпіона СРСР київське "Динамо", визначили найсильніших у 1/16 фіналу (Кияни пройшли фінський "ХІК" – 1:0 та 3:0) та 1/8 (вибило з турніру данський "Брондбю") – 1:1 та 1:0).
На першому в історії груповому етапі ЛЧ кияни потрапимо до квартету з "Барселоною", празькою "Спартою" та "Бенфікою". Динамо виграло домашні матчі у "Бенфіки" та "Спарти", з однаковим рахунком 1:0, але програло решту чотирьох зустрічей – усі гостьові та домашню "синьо-гранатовим". У підсумку команда посіла останнє місце в групі.
А переможцем останнього розіграшу Кубка європейських чемпіонів стала "Барселона", яка у фіналі перемогла "Сампдорію" – 1:0. Єдиний та переможний гол на 112-й хвилині гри забив нинішній тренер збірної Нідерландів Рональд Куман, а за генуезців грав Олексій Михайличенко.
За такою ж схемою пройшов і перший розіграш Ліги чемпіонів, що відбувся у сезоні 1992/93. Єдине. що до 32 клубів чемпіонів (СРСР замінила Росія) додалися чемпіони Литви, Латвії, Естонії та України. І з'явився перший етап. 19 серпня та 2 вересня чемпіони восьми країн з найменшим рейтингом у таблиці УЄФА розіграли чотири путівки та приєдналися до 8 команд в основному турнірі.
І перший чемпіон незалежної України сімферопольська "Таврія" здолала попередній етап, здолавши ірландський "Шелбурн" – 0:0 та 2:1. Щоправда, вже у 1/16 фіналу наша команда була розгромлена швейцарським "Сьоном" із загальним рахунком 2:7 (1:4 та 1:3).
У фіналі першого розіграшу Ліги чемпіонів зійшлися "Марсель" та "Мілан", а єдиний гол на 43-й хвилині забив Базіль Болі – 1:0 на користь французького клубу.
Перше розширення
Вже в сезоні 1993/94 з'явилися півфінали – з одного матчу на полі команди-переможниці групового етапу. А в сезоні 1994/95 з'явилися 8 країн, чиї чемпіони автоматично потрапляли до основного турніру ЛЧ. Інші 16 клубів-чемпіонів своїх країн визначали 8 найкращих розбившись на пари, у кваліфікації.
Головним протистоянням сезону 1994/95 для вітчизняних уболівальників, зрозуміло, стали матчі "Динамо" – "Спартак". І перемога киян у домашній грі – 3:2. Втім, обидві команди опинилися в ролі аутсайдерів у квартеті з ПСЖ та "Баварією". А у плей-офф за тодішнім регламентом виходили по дві команди.
За тією схемою 16 команд були поділені на 4 групи і по 2 найсильніші виходили до 1/4 фіналу. І далі, з матчами вдома та на виїзді визначали півфіналістів та фіналістів, відповідно. Схема з 16-ма командами в основному турнірі проіснувала до сезону 1996/97 включно.
Турнір чемпіонів перетворюється на Лігу
Справжня революція у головному клубному європейському футбольному турнірі відбулася у сезоні 1997/98, коли вперше у турнірі брали участь не лише чемпіони своїх країн, а й другі призери із восьми найсильніших чемпіонатів, згідно з рейтингом УЄФА. Крім того, основний турнір було розширено з 16 до 24 команд. На вирішальній стадії команди були розбиті на 6 груп, а до чвертьфіналу проходили всі переможці груп і дві найкращі команди з тих, що посіли другі місця.
У першому турнірі революція не вплинула на суто спортивні результати. Чинний чемпіон Іспанії "Реал" обіграв у фіналі чинного чемпіона Італії "Ювентус". Але прецедент було створено – команди, які не є чемпіонами своїх країн, могли поборотися за головний трофей європейського клубного футболу.
Втім, і ця схема виявилася недовговічною. Турнір продовжував розширюватись і вже через два сезони, у розіграші 1999/2000, кількість учасників основного турніру розширилася до 32 команд, а також з'явився другий груповий турнір. По дві найкращі команди виходили до другого групового етапу, що складався з чотирьох груп по 4 команди – 16 колективів. Крім того, треті місця в групах, які вперше посіли, переходили в тоді ще Кубок УЄФА — у третій раунд другого за значущістю єврокубка.
Перемога Манчестер Юнайтед у Лізі чемпіонів-1998/99
Таким чином, за новою схемою команда-переможниця проводила 17 матчів. І це якщо вона не брала участі у попередніх раундах – по 6 у двох групових етапах, по два матчі у чвертьфіналі та півфіналі, і, нарешті, фінал. Водночас у сезоні 1999/2000 вперше Німеччина, Італія та Іспанія заявили по 4 команди-учасниці, Франція, Нідерланди та Англія – по 3, а ще дев'ять країн по дві.
Попри те, що турнір у такому форматі надто перенавантажував провідних гравців Європи, він протримався у такому форматі до кінця сезону 2002/2003.
Старий-добрий формат
З сезону 2003/2004 Ліга чемпіонів набула того формату, який ми знали до сьогодні. 32 команди поділені на 8 груп, а по дві найсильніші з кожної групи – 16 колективів виходять до 1/8 фіналу. І далі за системою з вибуттям визначають найсильнішого. До півфіналу команди проводили по дві гри – вдома і на виїзді, і фінал складався з одного матчу на нейтральному полі.
Єдине, що за цей час змінилося – це система кваліфікації у сезоні 2009/10. З'явилися окремі шляхи для чемпіонів та не чемпіонів країн, які не потрапили до групового етапу безпосередньо. Крім того, було введено додатковий відбірковий раунд – плей-офф, з якого до групового етапу потрапляли десять клубів.
А з сезону 2015/16 переможець Ліги Європи УЄФА отримує путівку до Ліги чемпіонів. Відповідно, максимальна кількість представників однієї асоціації в основній сітці збільшилася до п'яти.
Втім, на форматі основного турніру це не позначилося. Він проіснував без змін із сезону 2003/04 – понад два десятки років, а якщо точніше, 21 сезон. Але тепер він знову кардинально змінюється.
Реформа через Суперлігу?
Цікаво, що вперше про новий формат ліги було офіційно оголошено 19 квітня 2021 року. Того ж дня, коли 12 грандів з Іспанії, Італії та Англії створили Європейську Суперлігу. Зрозуміло, в УЄФА вдають, що це чистий збіг. Але, хай там як, про реформу ЛЧ було оголошено того ж дня. Щоправда, тоді передбачалося, що в оновленій Лізі чемпіонів усім учасникам буде гарантовано щонайменше 10 ігор, що значно збільшить доходи команд. У підсумку гарантований мінімум буде в 8 ігор, а ось доходи команд справді збільшаться.
При цьому проєкт Суперліги виявився мильною бульбашкою, команди пішли назад вже після перших же боязких протестів фанатів. А зараз розмов про якийсь супертурнір взагалі не ведеться. Топ-клуби спокійно грають у турнірах під егідою УЄФА нарівні з рештою.
Від 90 млн за перший сезон
Зараз Ліга чемпіонів – суперуспішний турнір, але на початку 90-х багато клубів прохолодно поставилися до нової ідеї.
1992 року запуск важливого проєкту УЄФА довірив агентству TEAM Marketing – йому досі належать ексклюзивні права на розвиток Ліги чемпіонів. Ключовими налаштуваннями нового турніру займалася група із шести менеджерів. Серед них був американець Крейг Томпсон, який згадує:
"Кубок чемпіонів, який проводили до 1992-го, не приносив клубам значного виторгу, для учасників це були просто кілька додаткових матчів, а для партнерів – бонус, максимум помадка на торті, але точно не самостійний продукт. Його взагалі не продавали окремо, тому і виручка була мінімальною. Але завдяки цьому ми змогли запустити Лігу чемпіонів. не всі ці гроші пішли клубам, частина дісталася УЄФА.
Мабуть, лише "Мілан" та "Марсель", найуспішніші клуби початку 1990-х, висунули особливі вимоги, але навіть вони більше стосувалися не грошей, а бажання контролювати процеси. Переговори з одіозним президентом "Марселя" Бернаром Тапі були найскладнішими: спочатку він, як і багато інших, був упевнений, що наша ідея провалиться, ми спілкувалися до третьої ночі – і змогли переконати його, що концепція спрацює.
Підтримка топ-клубів була нам необхідна, тому що важливо було зберегти єдиний рівень виплат. Якби тоді "Марсель" зажадав більше грошей, то довелося б збільшувати суми для всіх. Але ми домовились. До речі, у результаті саме "Марсель" виграв перший розіграш ЛЧ, перемігши у фіналі "Мілан".
Пам'ятаю, ми довго пояснювали, що найкращий слот для Ліги чемпіонів – вечір середи, щоб команди мали час відновитися після попередніх матчів чемпіонатів у вихідні та підготуватися до наступних. Таких деталей, які зараз здаються звичними та очевидними, у процесі виникало багато. Сила нашої позиції була в тому, що жоден клуб не міг вважати себе господарем того, що відбувається, тому що кожному потрібно було щороку в нього кваліфікуватися, місце не було нікому гарантовано – а отже, вони могли лише висловлювати думку, але не забороняти нам діяти. .
"Кубок чемпіонів, який проводили до 1992-го, не приносив клубам значного виторгу, для учасників це були просто кілька додаткових матчів, а для партнерів – бонус, максимум помадка на торті, але точно не самостійний продукт. Його взагалі не продавали окремо, тому і виручка була мінімальною. Але завдяки цьому ми змогли запустити Лігу чемпіонів. не всі ці гроші пішли клубам, частина дісталася УЄФА.
Мабуть, лише "Мілан" та "Марсель", найуспішніші клуби початку 1990-х, висунули особливі вимоги, але навіть вони більше стосувалися не грошей, а бажання контролювати процеси. Переговори з одіозним президентом "Марселя" Бернаром Тапі були найскладнішими: спочатку він, як і багато інших, був упевнений, що наша ідея провалиться, ми спілкувалися до третьої ночі – і змогли переконати його, що концепція спрацює.
Підтримка топ-клубів була нам необхідна, тому що важливо було зберегти єдиний рівень виплат. Якби тоді "Марсель" зажадав більше грошей, то довелося б збільшувати суми для всіх. Але ми домовились. До речі, у результаті саме "Марсель" виграв перший розіграш Ліги чемпіонів, перемігши у фіналі "Мілан".
Тріумф Марселя у першій Лізі чемпіонів
Пам'ятаю, ми довго пояснювали, що найкращий слот для Ліги чемпіонів – вечір середи, щоб команди мали час відновитися після попередніх матчів чемпіонатів у вихідні та підготуватися до наступних. Таких деталей, які зараз здаються звичними та очевидними, у процесі виникало багато. Сила нашої позиції була в тому, що жоден клуб не міг вважати себе господарем того, що відбувається, тому що кожному потрібно було щороку в нього кваліфікуватися, місце не було нікому гарантовано – а отже, вони могли лише висловлювати думку, але не забороняти нам діяти. .
У лютому 2024-го Європейський союз футбольних асоціацій представив нову систему розподілу грошей серед учасників єврокубків на три найближчі сезони (2024-2027 роки). Так, починаючи з наступного сезону, коли в основній сітці ЛЧ вперше зіграє 36 клубів, призовий фонд турніру складе 3,3 мільярда євро (2,4 млрд із цієї суми розподілять між собою учасники основного турніру та фіналісти Суперкубку УЄФА).
Крім того, тепер лише за вихід до основної сітки змагань кожен клуб отримає 19 мільйонів євро (раніше було 15,6 млн). А ще кожна перемога в групі оцінюватиметься у 2,6 млн євро проти колишніх 2,1 млн. Вихід до 1/8 фіналу ЛЧ принесе команді 11 млн євро, до чвертьфіналу — 12 млн, до півфіналу — 15 млн. Невдаха вирішального матчу може розраховувати на 20 млн, а тріумфатор турніру – на 25 млн.
Іншими словами, з урахуванням бонусів, переможець Ліги чемпіонів тепер зможе заробити за сезон до 200 мільйонів євро.
Раніше таке суттєве підвищення призових було перед стартом турніру сезону-2018/19 – гарантована виплата всім 32 командам-учасницям групового етапу становила 15,25 млн. У тому році УЄФА запланувало збільшення доходів одразу на 1,1 млрд євро.
Зараз же прибутки оновленої ЛЧ зростуть до 5 мільярдів євро. Так, прибуток УЄФА від продажу прав на трансляції єврокубків у США подвоїться коштом шестирічного контракту з Paramount/CBS/Viacom на 1,35 млрд євро, а також трирічної угоди з іспаномовним мовником Univision на 205 млн євро.
Крім того, з нового сезону Amazon розділить з BT Sport мовлення у Великій Британії. Угода гарантує онлайн-платформі вибір найкращих ігор вечорами вівторка. BBC уклав з УЄФА трирічну пакетну угоду на хайлайти та "матч дня" у середу. Сумарні доходи від британського ринку зростуть на 20 відсотків - до 600 млн євро на рік.