"Найгірше суддівство, яке я бачив": арбітр, що "вбив" Челсі, став психологом і досі отримує погрози
Челсі та Барселона зіграють сьогодні в Лізі чемпіонів, і фани обох клубів неминуче згадають те, що сталося між ними 6 травня 2009 року.
То був півфінал ЛЧ, матч-відповідь.
Перша гра на "Камп Ноу" завершилася нічиєю 0:0, тож все мало вирішитися на "Стемфорд Брідж".
І вирішилося!
Чемпіон розповідає про Тома Овребо та, можливо, найскандальніше суддівство в історії єврокубків.
***
"Це ганьба! У мене слів нема, щоб описати цього чоловіка! Я не знаю, суддя він чи просто злодій!
Ми нічого не маємо проти голу Барселони, але пенальті, які він не призначив, його спосіб керування грою були неправильні. Цей суддя більше ніколи не має обслуговувати матчі. Це була вирішальна гра, а він прийшов і зіпсував її!", – зривався на крик Жозе Бозінгва після свистка.
Паралельно стюарди, персонал і навіть Гус Хіддінк стримували Міхаеля Баллака та Дідьє Дрогба, які прагнули познайомитися з суддею ближче.
Того вечора Том Геннінг Овребо став світовою знаменитістю.
Фани Челсі так гнівалися, що норвежця зі "Стемфорда" вивозила поліція, а потім його номер в готелі екстрено й таємно змінили, щоб ніхто не знайшов.
Наступного ранку Овребо відвозили до аеропорту "Гітроу" теж в супроводі, і навіть вдома, в Осло, "героя" півфіналу довелося охороняти через погрози, які він отримував поштою.
"Я прийду і вб'ю тебе та твою родину", – це типове повідомлення на його електронці.
Існувала ціла група у Facebook, яка так і називалася "Убийте Тома Геннінга Овребо".
Ще ніколи рахунок 1:1 не призводив до таких наслідків.
***
Як же це сталося?
Відомий французький суддя Тоні Шапрон запевняє, що біда почалася на 23-й хвилині, коли Челсі вже вів 1:0 завдяки шедевру Майкла Ессьєна.
Подивіться ось сюди. Флоран Малуда робить фінт і прокидає м'яч повз Дані Алвеса. Той валить його руками на газон. Овребо все бачить і... призначає штрафний удар, хоча дія відбулася в карній зоні.
"Це ключовий момент гри, тому що Овребо знав, що помилився. Він вказав на фол, але не хотів призначати пенальті. Але такого в правилах нема. Якщо фол в штрафному – то це має бути пенальті. Він добре знав, що зіпсував усе, не призначивши його", – каже Шапрон.
І дійсно, після того стало гірше.
Вже за 2 хвилини Дідьє Дрогба вирвався на ворота, і в спірній ситуації впав у боротьбі з Еріком Абідалем, який точно не дістав м'яча.
"Він міг тут свиснути ще раз, і всі б забули про попередню помилку. Я не вірю, що Овребо мав щось проти Челсі чи що гра була підтасована. Скоріше, його вивели з рівноваги", – пояснює Тоні.
Тим часом Дідьє через кілька років після того матчу зізнався:
"Овребо так жодного разу зі мною і не заговорив впродовж всіх 90 хвилин".
Дивна поведінка, сумні рішення – особливо на тлі домінування Челсі на полі. Барса лише відбивалася, її тікі-така не працювала.
***
Удар Дрогба зі штрафного був гострим. Спроба Террі після кутового трохи розминулась зі штангою.
Втім, найкращий шанс втратив Дідьє по перерві, коли впритул розстрілював Віктора Вальдеса, але кіпер Барси блискуче відбив у шпагаті.
Овребо, що деякий час мовчав, проявився на 55-й хвилині, проігнорувавши брутальний стрибок Яя Туре ззаду в ноги Дрогба...
...А потім ще раз на 78-й, коли той же Яя не встиг за Ніколя Анелька і просто швирнув його перед собою.
В обох випадках уболівальники Барселони могли вигадати виправдання арбітру, і навіть нейтральні глядачі – засумніватися, хоча однобокість свистків все ж перевищувала всяку межу.
А от на 81-й хвилині вже й "Кулес" стало трохи смішно.
Анелька прокинув м'яч повз Жерара Піке, який ледь помітним рухом руки його перехопив, і Овребо це проігнорував.
"Рефері розмахував руками, що фолу не було – отже, він бачив епізод, але вирішив, що це не пенальті. Не варто судити гру такого масштабу, якщо боїшся приймати рішення", – резюмував Дрогба.
Перед моментом з рукою Піке Овребо зібрався й вилучив Еріка Абідаля за фол останньої надії. Тоді могло здатися, що він опанував себе.
Проте ні.
Небажання Овребо реагувати на явні фоли призвело до того, що рахунок 1:0 залишався на табло, аж поки Барса не вибігла в атаку, і Андрес Іньєста – найбільший в Іспанії майстер ключових голів – виконав ось це.
Блискучий удар, а якщо врахувати час, місце й характер гри, то й поготів геніальний.
Ну, і оскільки правило виїзного голу ще діяло, то тепер до фіналу проходила вже Барселона, адже Челсі-то на "Камп Ноу" не забивав.
***
Синім стало не до Овребо – вони побігли на останній штурм, заробили стандарт.
Міхаель Баллак загалом-то не хуліган, а трудяга, проте коли він пробив з-меж штрафного у виставлену руку Самуеля Ето'О, яка абсолютно точно збільшувала об'єм тіла, а Овребо побіг геть від епізоду...
Ці фото стали мемом ще до настання ночі.
Коли ж пролунав фінальний свисток, почався хаос.
Наддосвідчений Гус Хіддінк намагався зупиняти своїх, щоб не нарвалися на довжелезні дискваліфікації, але на пресконференції і він визнав:
"Нелегко аналізувати гру, коли адреналін ще кипить. Ми повинні були забити більше. Сьогодні нам не дали чотири пенальті. Чотири! Хлопці відчувають, що це несправедливо. Я розумію їх розчарування і захищатиму їх. Це найгірше суддівство, яке я бачив".
Навіть зранку британська преса, як от Генрі Вінтер з The Telegraph, не втрималися від звинувачень рефері:
"Незалежно від того, чи подобається вам Челсі чи ні. Можете ви терпіти грубість деяких їхніх фанів чи ні. Подобається вам їхній силовий футбол чи ні. Гус Хіддінк та його працьовита команда не заслуговували на таку жорстоку долю: півфінал Ліги чемпіонів вирішився некомпетентністю судді, а не майстерністю гравців".
Ось чому Овребо переховували, а тоді вивозили таємно, ніби диктатора з країни, де відбувся переворот.
Його реально могли щонайменше покалічити.
Англійці вважали матч помстою УЄФА за успіхи, бо в попередніх 4 фіналах ЛЧ аж 5 команд з 8 представляли АПЛ. Коментар делегата УЄФА Руне Педерсена, який похвалив Овребо, хіба що долив олії в вогонь.
Знадобилися дні, щоб полеміка затихнула, і тижні – на повне примирення.
За надмірну агресію Дрогба тоді відсторонили на 2 матчі. Бозінгву – на 3, а Челсі оштрафували на 85,000 фунтів.
Барса, у свою чергу, виграла фінал Ліги чемпіонів у Ман Юнайтед 2:0 з диво-голом Мессі в стрибку між Видичем та Фердінандом.
Команди Пепа Гвардіоли завжди краще грали фінали, ніж півфінали.
***
"Одна справа, коли мене ображали як арбітра. Я певною мірою був до цього готовий. Але коли почали стукати у двері, це було негарно.
Якби я мав коротку пресконференцію чи щось подібне, аби розповісти про свій досвід та дзвінки, які отримував, – мабуть, стало б легше. Можливо, це б трохи заспокоїло шум, який був дуже жорстоким. Але УЄФА виступав проти", – бідкався Том.
В історію можна увійти, а можна вляпатися – і йому дісталося друге.
Навіть досвід не допоміг, хоча норвежець мав його безліч – судив-бо матчі ФІФА з 1994 року.
"Я вперше спробував судити у 14. Мама перепитала, чи не хочу я почекати, але я наполіг. І тато мене підтримував. Для мене тоді суддівство означало кишенькові гроші та можливість відвідувати матчі", – так-то його історія навіть трохи сентиментальна.
Вже в 20 років Овребо поступив в Осло на факультет психології, де й здобув диплом.
Він прагнув зусібіч підготувати себе до тиску топфутболу, проте...
"Я не пишаюся своїм виступом тоді на "Стемфорді". Це був справді не мій найкращий день. Але таких помилок може припуститися суддя... А іноді й гравець чи тренер. Бувають дні, коли ти не на тому рівні, на якому маєш бути".
За останні 15 років у нього взяли не менше десяти інтерв'ю, намагаючись витягнути конкретику щодо тих пенальті, але Овребо мовчить:
"Було кілька помилок. У кожного своя думка, і ця дискусія вічна. Але я наполягаю, що коли арбітр так помиляється, його кар'єра завершена. А якщо гравець чи тренер – вони продовжують. Для них це ніби подряпини. Коли та Ліга чемпіонів закінчилась, я вже не проводив матчі такого рівня".
Насправді Овребо трохи лукавить.
У березні 2010-го йому попри все довірили гру плейоф ЛЧ між Фіорентиною та Баварією, і Том зарахував переможний гол Міро Клозе з явного офсайду.
"Я прийняв рішення його зарахувати. Хоча, зрозуміло, ми мали б побачити, що там було поза грою", – і ось лише тоді його остаточно списали.
***
Овребо посудив норвезьку лігу ще трохи, але у 2012-му отримав травму, і невдовзі пішов з футболу.
"Після цього я відкрив свій кабінет психолога", – веде він далі. "Я працював з людьми, які мали різні психічні проблеми, допомагав їм справлятися з ситуаціями тощо. Мені це було цікаво. Пізніше я поринув у спортивну психологію і 10 років тому отримав можливість працювати психологом в Олімпійському спортивному центрі".
Ба більше, Овребо їздив зі збірною Норвегії на Олімпіади як командний психолог – і щоразу та вигравала неофіційний командний залік.
Том зізнається: "Мені подобається моє нове професійне життя".
Ото хіба журналісти надокучають, бо їх завжди цікавить одне й те ж.
І ще листи.
"Навіть зараз я можу отримати 1-2 повідомлення з погрозами на свій ящик", – зізнається колишній арбітр, але вже без страху. Звик-бо за стільки років, як і до хейту від уболівальників.
"Немає проблем, якщо люди хочуть використати той матч як приклад поганого суддівства. Мене це влаштовує".
Зрештою, його ляпи послужили і хорошому, ставши аргументами для ФІФА при імплементації ВАР перед ЧС-2018.
"Ех, було б добре мати таку систему на матчі Челсі – Барселона, чи не так?" – Овребо сміється і запевняє, що негатив залишив у минулому.
Сьогодні він, успішний психолог з Осло, знову зануриться в протистояння синіх та синьо-гранатових вже без директив УЄФА, шуму стадіону, а по телевізору, як вболівальник зі стажем:
"Впевнений, вівторковий матч буде чудесним для перегляду. Чи хотів би я його судити? Хаха, так, але, думаю, я вже застарий для такого. Проте я точно дивитимуся. Може, буду навіть трохи судити зі свого крісла вдома".
Хороша ідея, Томе.
За таку форму суддівства тебе вже точно вдруге не наздоганятимуть.
