Капітан, герой Каталонії та "затичка": історія Сержі Роберто в Барселоні
Закінчилась історія чергової легенди Барселони. Сержі Роберто офіційно залишив клуб після 15 років перебування у таборі "синьо-гранатових". Багато хто памʼятає його лише за голом в матчі проти ПСЖ, але цей футболіст дав клубу набагато більше ніж звичайний хайлайт.
Сержі Роберто, народжений 7 лютого 1992 року в місті Реус, що в Каталонії, з раннього дитинства проявляв непересічну любов до футболу. Вже у віці чотирьох років він почав грати у місцевій дитячій команді, де швидко став лідером завдяки своєму природному таланту та розумінню гри. Його пристрасть до футболу та мрія грати за рідну Барселону привели його до молодіжної академії клубу, Ла Масії, коли йому було всього 14 років.
У Ла Масії, відомій своєю суворістю і вимогливістю, Сержі швидко зарекомендував себе як один з найперспективніших гравців свого покоління. Його універсальність на полі, здатність грати на різних позиціях і неймовірна працездатність виділяли його серед інших юних талантів. Він чудово розумів гру, мав відмінну техніку володіння м'ячем і завжди був готовий докласти максимум зусиль для досягнення командного успіху.
Розпочавши свою професійну кар'єру в резервній команді Барселона Б у 2009 році, Сержі отримав неоціненний досвід гри в Сегунді, де розвивався як гравець і готувався до більш високого рівня. Його старання і прогрес не залишилися непоміченими, і вже у 2010 році він дебютував за першу команду Барселони. Цей момент став початком його довгого і успішного шляху у великому футболі.
Поступово Роберто утвердився в основному складі, зарекомендувавши себе як надзвичайно універсальний гравець. Саме іспанець зголосився перелаштуватися під крайнього захисника під час важкого періоду команди після відходу Дані Алвеса. Так, було дуже складно, так, він не одразу закріпився в складі, але він пожертвував своїм комфортом заради команди.
Відданість Сержі команді, працелюбність та готовність адаптуватися до будь-яких вимог тренера зробили його одним із найважливіших гравців Барселони, хоч фанати не дуже часто звертали увагу на нього, бо всю увагу на собі збирала зіркова група атаки.
Найвідоміший момент у кар'єрі Сержі Роберто безсумнівно пов'язаний з легендарним матчем проти ПСЖ у Лізі чемпіонів 2016-2017 років. Це протистояння увійшло в історію під назвою "Ремонтанда".
Після першого матчу 1/8 фіналу, де Барселона зазнала нищівної поразки з рахунком 0:4 від ПСЖ, шанси на прохід у наступний раунд здавалися примарними. Проте, у матчі-відповіді на Камп Ноу каталонці створили справжнє футбольне диво. Команда, проявивши неймовірну волю до перемоги, зуміла відіграти це відставання і здобути перемогу з рахунком 6:1, що дозволило їй пройти далі.
Кульмінаційний момент цієї історичної гри настав на 95-й хвилині, коли Сержі Роберто забив вирішальний шостий гол після ідеальної передачі від Неймара. Цей гол не лише закріпив перемогу Барселони, але й став символом неймовірної віри та наполегливості. Роберто миттєво став героєм, і його ім'я назавжди увійшло в історію клубу та Ліги чемпіонів.
Цей епізод залишився в пам'яті вболівальників усього світу як приклад найвищої драми у футболі, а для самого Роберто він став моментом, що закріпив його місце серед легенд Барселони.
Не лише грою проти ПСЖ іспанець запамʼятався фанатам. Усі знають відомий гол Ліонеля Мессі в ворота Реала на останніх хвилинах. Чи лише зірковий аргентинець був героєм епізоду? Аж ніяк.
Саме Сержі протягнув мʼяч через половину поля та знайшов попереду вільних партнерів, що і вигадають пас на Мессі. Цього разу хавбек залишився в тіні, але він і не прагнув слави, бо його мрія була проста — насолоджуватися виступами в футболці Барселони.
Час йшов, а Роберто ставав більш досвідченим гравцем. Згодом, він втратив місце в основі, коли в клубі визначилися з основним гравцем на правий фланг оборони. Наш герой знову почав відігравати не менш важливу роль — універсала, який замінить кого-завгодно та де-завгодно.
З приходом Ханса-Дітера Фліка у Барселоні почалися масштабні зміни. На жаль, під ці зміни потрапив і Сержі. Він виявився непотрібним тренеру та клубу, але і сам футболіст розумів, що час йти і його "мотор" у 32 роки не такий потужний як раніше.
Іспанець йде зі стану "синьо-гранатових" з високо піднятою головою. Він виграв все що тільки можна на клубному рівні, зіграв 373 матчі за одну із найкращих команд світу. Так, забив він мало голів, але вага їх неоціненна. Кожен фанат Барселони, без сумніву, буде сумувати за Сержі Роберто.