Помсту подають гарячою: як 36-річний Кройф зрадив Аяксу з його найбільшим ворогом

Сьогодні зіграють Де Класікер – головне дербі Нідерландів, в якому зійдуться амстердамський Аякс та роттердамський Феєнорд.

Не пропустіть!

Ці матчі рідко проходять без драми, моря голів, сутичок на трибунах і дивних сюжетних поворотів. Навіть перша їхня гра у 1919-му завершилася скандалом!

Втім, ніщо не зрівняється із сезоном-1983/84, коли до Роттердама прибув Йохан Кройф.

Чемпіон розповідає історію, в яку важко повірити що тоді, що зараз.

***

Він до останнього не вірив, що Аякс не продовжить його контракт.

Та хто вони, зрештою, такі?!

Купка бовдурів.

В останньому матчі сезону-1982/83 Аякс переміг Фортуну Сіттард 6:5, і вболівальники, які прочитали чутки в пресі, закидали VIP-ложу сміттям; босів довелося рятувати поліції.

Ну як, сподобалось?

А проте контракт все одно не продовжили.

Рада директорів Аяксу зібралася й вирішила, що ставку слід зробити на молодих Франка Райкарда, Рональда Кумана та, особливо, 17-річного Марко ван Бастена. Йохан Кройф, якому було 36, міг залишитися лише за умови пониження зарплати з гігантських 1,5 млн гульденів до "стандартної".

Такий варіант він навіть не розглядав.

Це ж він, Йохан, виріс у п'яти хвилинах ходьби від "Де Мер", де його матір працювала прибиральницею, а вітчим доглядав за газоном.

Це він забив за Аякс 266 голів в 275 матчах; виграв три Кубки чемпіонів у 1970-73 роках і став символом найуспішнішої футбольної епохи в Нідерландах.

І що тепер?

"Я чув, як вони говорили за моєю спиною, що я надто старий, товстий і продовжую набирати вагу. Мені доводилося заперечувати усе це. І вони постійно торочили про зменшення зарплати", – Кройф раптом опинився один.

Навіть його вітчим Хенк Анхел підтримав керівництво:

"Йохан вже не той, що був. Він вже недостатньо сильний для Ередівізі". 

Кройфа це розізлило ще дужче.

Його тесть і за сумісництвом агент Кор Костер раптово, але рішуче зателефонував у Роттердам:

"Добрий день. А ви не будете проти, якщо до вас перейде Йохан Кройф?"

***

Він чудово знав, у яке місце вдарити.

Аякс та Феєнорд не просто суперники, а вороги. Вже перше їхнє дербі в 1919-му завершилося скасуванням одного з голів столичних через суд – і надалі градус не падав.

Столиця проти провінції; еліта проти робітників; виставки й вечірки богеми проти прокурених кабаків з докерами найбільшого в Європі порту.

"Поки Амстердам спить, Роттердам працює", – говорять на Півдні.

Перехід Кройфа сюди виглядав, як трансфер Лео Мессі до Реала, проте він не вагався, і угоду уклали швидко.

Феєнорд не вигравав Ередівізі з 1974-го, і керівництво клубу, хоча й шоковане, не могло відмовити. До всього, Йохан грав без фіксованої зарплати. У той час середня відвідуваність "Де Кейпа" не досягала й 20,000 глядачів, і він попросив собі по 5 гульденів з кожного проданого квитка вище цієї межі.

"Якщо Феєнорд нічого не виграє, то й я нічого не зароблю", – все чесно.

Тим не менш, його презентація нагадувала фарс.

На питання преси нервово відповідав тільки Голова правління Херард Керкум, тоді як Кройф по-дурному м'яв в пальцях ручку, а тренер Тейс Лібрегтс виглядав так радісно, ніби їхав до стоматолога рвати зуба.

Ще б пак, його можна зрозуміти!

Владний характер Кройфа, його зарозумілість були не менш відомі за футбольний дар. В Аяксі Йохан ще молодим так дістав команду своїми підказками, що в нього забрали капітанську пов'язку.

Лібрегтс знав наперед – відтепер Йохан буде тренером, а йому доведеться підкоритися або піти.

Аби хоч якось згладити кути, боси запросили до клубу Віма ван Ханегема – партнера Кройфа по збірній-1974 і водночас легенду Феєнорда, що став асистентом тренера.

Ну, і поїхали.

***

"Це було неймовірно. Жодного грама жиру! Під час відпустки Кройф щодня грав у теніс, а під час передсезонки першим пробігав 6 км лісосмугою", – розповідає правий бек Шак Троост.

Команда в тому Феєнорді зібралася не ідеальна, але серйозна.

Передусім вражав 20-річний новачок з Гарлема – потужний, як сама природа. Звали його Рууд Гулліт. 

Андре Хукстра та ван де Корпут щойно прибули з Торіно і взяли на себе основну чорнову роботу. Швидкий і хитрий болгарин Андрей Желязков скорий на дриблінг і асисти. Іван Нільсен – потужний данець, що виставив воротаря Йопа Хіле кращим, ніж той був насправді. Петер Хаутман на вістрі рухався, ніби швейцарський годинник – чітко, вчасно і невідворотно.

Лібрегтс не зміг нічого з ними виграти?

Що ж, тепер Кройф дбав про це – змінив схему з 4-4-2 на 4-3-3; підвищив темп тренувань.

"Передусім мені було цікаво. Йому було 36, і я часто думав: "Ну, зараз я заберу в нього м'яч". А тоді він ніби зникав з поля зору. І я думав: "Ого! А яким же він був у 24?" І він постійно підказував кожному – куди бігти, де стояти, що робити", – розповідає Гулліт.

Він ніколи не забуде той сезон.

Не забуде банерів "Кройф, зникни!" та інших, менш цензурних на їхньому дебютному матчі.

Не забуде й 14 голів в стартових 3 турах.

Ну, і вже точно ніхто в Нідерландах не перестане згадувати, як у 4-му турі Ередівізі-1983/84 Феєнорд з'їздив в гості до Аякса.

"Ми швидко пропустили тричі, але тоді повернулися до 2:3. Всі чекали, що ми зрівняємо. Але далі стало 2:4, і все було скінчено", – каже Троост.

Аякс тоді зупинився на рахунку 8:2; ван Бастен оформив хет-трик.

Після гри до преси вийшов не Лібрегтс, а Кройф – самовпевнений, ніби нічого й не сталося:

"Що це було? Це було лише два очки. Трофеї вручаються в кінці змагань, після 34 ігор, тому просто зачекайте. Ви все побачите".

***

І вони побачили.

Передусім він замінив лівого вінгера, прибравши з поля улюбленця трибун П'єра Вермелена і піднявши в атаку захисника Стенлі Брарда.

Шок!

Брард був напіваматором, що тренувався двічі на тиждень, а решту часу працював вчителем фізкультури. Кройф вибрав його за невтомність. Він вже не міг пресингувати, як в молодості, тож шукав помічника.

І хоча Вермелен через те дуже страждав, команда не програла наступні 15 матчів поспіль.

Кройф завжди думав на 3-4 кроки вперед.

"Він налаштував систему, а ми, гравці, пішли за ним. Тренування стали дуже інтенсивними. Він був кістлявим, дуже неприємним у боротьбі, міг зарядити ліктем. І дуже швидким на перших п'яти метрах. Зрозуміти його бувало нелегко", – ділиться Гулліт.

Разом із Хаутманом Рууд був головною забійною силою того Феєнорда, тоді як Йохан грав у глибині, диригував оркестром.

Його єдина невдача того сезону – ранній виліт з Кубка УЄФА від Гленна Ходдла й Тоттенгема, проте здалося, що Кройфа це не сильно розчарувало. Не за європейською славою він приїздив на "Де Кейп".

"Він постійно повторював, що "має завдання". Думаю, йшлося про помсту", – резюмує Троост.

***

І помста відбулася.

В середині лютого 1984-го Феєнорд, що набрав ідеальний хід, вибив Аякс із Кубка Нідерландів – 2:2 в Амстердамі і 2:1 вдома.

Ще за 2 тижні вони зустрілися вже в чемпіонаті, і того дня на "Де Кейп" розкупили аж 58,000 квитків. Усі, хто роками ненавидів Кройфа, прийшли на трибуни в надії, що Містер Аякс виграє для них дербі проти... Аяксу.

Неможливо! 

Вже на 12-й хвилині Рууд Гулліт забив один з найкрасивіших штрафних в кар'єрі.

На 14-й – Кройф добив м'яч в ворота після власного ж удару.

Він відсвяткував цей гол, як будь-який інший – той-таки кулак, піднятий догори. Виклик не клубу, не фанам, а керівництву, яке його списало.

Підсумкові цифри – 4:1.

"Гравці в Аяксі хороші, але у нас краща трудова етика. Ми грали скоординовано, а наші суперники індивідуально. Їхні схеми зникли. Дисципліна зникла", – після матчу Кройф розмазав колишній клуб ще раз.

***

Той сезон став лише третім в історії Феєнорда, коли команда виграла і чемпіонат, і Кубок Нідерландів.

Кройфа у прямому сенсі несли на руках фани, які ненавиділи його впродовж двох десятиліть!

Це був ніби сон для усіх присутніх. 

Керівництво Феєнорда на радощах пропонувало Йохану контракт на будь-яких зручних для нього умовах, проте він був надто розумним для цього.

Його тіло здавало – він це розумів.

До всього, Кройф попри ейфорію від тріумфу не забув, за чим приїздив до Роттердама. Його цікавила не спадщина, не трофеї, а тільки помста – і то максимально болюча для тих, хто його образив.

Коли це відбулося, всякий сенс продовжувати зник.

Кройф попрощався не лише з Феєнордом, а й з ігровою кар'єрою загалом, наостанок давши торбу порад Гулліту:

"Він сказав: "Рууде, у наступному клубі, куди б ти не пішов, люди не любитимуть тебе більше, ніж тут. І кращими вони теж не будуть. Аби додавати на полі, тобі доведеться змушувати інших навколо себе грати краще". Тоді я не зрозумів, але коли перейшов до ПСВ, а тоді до Мілана, все стало на свої місця".

***

І справді – на свої місця.

Вже в сезоні-1984/85 без Кройфа Феєнорд повернувся на 3-тє місце, де й був до нього. 

Стенлі Брард знову заграв в обороні, що із захватом зустріли уболівальники, які так нічого й не зрозуміли. 

Марко ван Бастен повернув собі статус найкращого гравця чемпіонату.

Що ж до Йохана Кройфа, то, зав'язавши з футболом, повернувся до Амстердаму, де пару місяців ходив на матчі як простий уболівальник, перш ніж боси Аяксу – ця купка бовдурів! – наважилися прийти з вибаченнями.

Авжеж, він чекав на них.

Вже з початку сезону-1985/86 Кройф очолив червоно-білих, хоча й не мав тренерської ліцензії. Федерація дала йому рік на її здобуття.

Попереду в Кройфа були 11 сезонів на чолі Аяксу та Барселони, Кубок чемпіонів, два Кубки володарів кубків, каталонська Dream-Team і статус одного з головних візіонерів в історії футболу.

Тренерську ліцензію він так ніколи й не отримав.