Еволюція Каземіро: злиденний, зарозумілий, фундаментальний
34- річний Каземіро прощається з Манчестер Юнайтед так, що позаздрять легенди.
У своїй останній АПЛ ветеран-хвилеріз забив більше голів без урахування пенальті, ніж Мохамед Салах в Ліверпулі та Букайо Сака – в Арсеналі.
Залишилося фінішувати в зоні ЛЧ, вдало з'їздити на Мундіаль – і фактично кар'єра позаду.
Велика кар'єра!
Ще 25 років тому Каземіро був майже безхатьком. 15 років тому з нього насміхався стадіон. Проте він еволюціонував, пер вперед – і став головним опорником Бразилії нашого часу.
***
Хлопцеві було 5 років, коли батько й матір побилися востаннє. Крик стояв такий, що небо чуло.
Чоловік зібрав речі та пішов; більше вони його ніколи не бачили.
"Я не тримаю на нього зла, бо був занадто малий. Якщо я побачу його на вулиці, то не впізнаю", – зізнався хлопчик, коли подорослішав.
Тоді ж, у 1997-му, в нього залишилися тільки матір та молодші брат з сестрою. Вже в 5 років він – найстарший чоловік у домі.
Дім же – халупа на околиці Сан-Жозе-дус-Кампус, що за пару годин їзди до Сан-Паулу. Навіть поспати місця нема, тож його, найстаршого, часто відправляли на ніч до тітки чи бабусі. Спав, авжеж, на підлозі.
Або й просто неба, якщо десь загрався у футбол.
Футбол!
Він був його порятунком від самого народження, і скоро хлопчика забрала до себе найближча школа.
"Я заснував її у 1997-му. У дівочій команді грала його кузина і розповіла мені про нього. А потім ще й привела. Він був хлопчиною з твердим характером із максимально бідної родини", – розповідає тренер Нілтон Морейра.
І він став допомагати йому – не лише вчив грати, а й жити.
Хлопець-бо ріс без батька в поганому кварталі – весь світ знає, чим це закінчується у нетрях Бразилії.
"Його мама Магда – прибиральниця, у неї ніколи не було багато часу. Вона прийшла до мене й сказала: "Я доручила Карліньйоса вам. Якщо він зверне не туди, скажіть мені". Але цього не сталося.
Зараз я дивлюся на нього, як на сина. Це я виробив йому перше посвідчення особи, перший паспорт. Я возив його на всі перегляди, а на весіллі був йому за батька. Я страшенно ним пишаюся", – каже Морейра.
Світу треба більше таких, як Нілтон – і він став би кращим місцем.
***
А хлопець ріс швидко.
У 2003-му їх вперше сфотографували для журналу із Неймаром – вони були двома найкращими бомбардирами якогось турніру.
Так-так, Карліньйос в ту пору грав нападника; вважався машиною для голів.
Все змінив випадок – перегляд у Сан-Паулу.
"Там було приблизно 300 дітей, і вони планували набрати 50, тому влаштували тести.
Коли вони запитали, чи є воротарі, то руку підняли троє, але коли назвали форвардів, то рук було понад 50. Я злякався і вирішив сидіти тихо. І лише коли тренер оголосив, що шукає опорників, і руку підняли восьмеро, я сказав: "Я – опорний півзахисник". Саме з цього все й почалося", – розповість він через багато років.
Сан-Паулу мав інтернат – скромне місце для хлопців з околиць, але Карліньйосу він здався палацом:
"У мене вперше була ціла кімната з кондиціонером та телевізором. Мене годували. Я почувався багатієм".
То були золоті роки академії Сан-Паулу, де займалися Лукас Моура, Оскар, Ернанес, Родріго Кайо. Він мав от-от до них приєднатися, але спершу здав аналізи, після яких його схопили й повели якомога далі від тренувальних полів.
Гепатит А!
"Я не міг грати й тренуватися. Мене нудило. Я дуже боявся, що більше не зможу вийти на поле, і зі старту зазнав невдачі, тож лише намагався відганяти ці неприємні думки", – він плаче, коли пригадує ті часи.
Йому було складно. Всім дітям батьки привозили гостинці, а його матір могла лише повторити, що "наступного разу точно куплю".
Він зітхає: "Цього наступного разу так ніколи й не настало".
Йому довелося брати усе в свої руки, і вже в 2006-07 роках він двічі поспіль приїздив на "Олд Траффорд", аби грати за Сан-Паулу U15 на Кубку Nike. Першого разу вони вилетіли від мексиканських Чівас, а от другого – дійшли до фіналу, де програли поколінню Серджі Роберто з Барселони.
Хлопець – вже підліток! – розлютився після поразки.
"Перемігши Шальке у півфіналі, я замовив усім піцу, щоб це відзначити.
Коли ж нас перемогла Барса, я побачив, що Карліньйос насуплений, і запитав: "Що не так? Адже ми здобули чудовий результат". А він такий: "Не треба було наїдатися тією піцою перед грою!" – пригадує тренер Бруно Петрі.
Сан-Паулу підхід сподобався – і вже в 16 років хлопцеві дали професійний контракт.
Він не вагався зі своєю першою великою покупкою:
"На перші зароблені гроші я купив матері будинок. Я добре пам'ятаю цей момент. Вона думала, що я граю у футбол лише для задоволення, але я чітко дав зрозуміти, що це все, аби допомогти".
***
Ну, а далі – мабуть, це було неминуче.
У хлопця ні освіти, ні виховання, ні хоча б Нілтона поруч – лише повні кишені грошей посеред мегаполіса із тисячею спокус. В Сан-Паулу вже не раді були, що дали той контракт – так погано все обернулося.
"Він вважав себе крутішим за інших і ображався, коли йому не давали стільки часу на полі, скільки він хотів. Навіть скаржився журналістам, що я випускаю Лукаса Моуру частіше за нього", – пригадує тренер команди U20 Емерсон Леао.
І це було б ще пів біди.
Карліньйос в ту пору розтовстів, не вилазив з борделів, колекціонував штрафи за перевищення швидкості.
Дійшло до того, що він зібрав пресу, аби повідомити, що... хоче такий же контракт, як у Моури!
"Що Лукас зробив такого, чого не зробив я? Які трофеї виграв, які я не виграв?" – він навіть не усвідомлював, як жахливо це виглядало.
Рада директорів Сан-Паулу лютувала, але терпіла з останніх сил, бо навіть у такому стані хлопець давав результат. У 2011-му він був головним руйнівником у збірній Бразилії, що виграла чемпіонат світу U20.
Ну, і вже на тому турнірі він грав під чужим іменем.
Взагалі-то за паспортом він Карлос Казіміро, але трохи раніше в Сан-Паулу переплутали й написали "Каземіро". Він не помітив – і провів шикарну гру, після чого вирішив, що так звучить навіть краще. Зрештою, батька він все одно не знав – що йому до його прізвища?
Ну, а для трибун "Морумбі" він тоді ж став "Каземарра"; від португальського "marra" – зарозумілий.
Ба більше, репортери писали, що Неймар, Дані Алвес, Робіньйо та інші зірки на Копа Америка-2011 супроводжували кожну претензійну дію реплікою:
"Ти що, Каземіро?"
У 19 років він став знаменитим – і негайно отримав урок, що це буває боляче. Ніхто не любить зазнайок, і навіть хороша гра не аргумент. Ультрас Сан-Паулу якось "ховали" його прямо на трибуні, оголосивши "хвилину мовчання за Каземіро, що помер", уявляєте?
Якби не забиті мідні труби, він би перейшов у основу топклубу за 25-40 млн, це точно.
Натомість у січні 2013-го Каземіро поїхав в оренду (!) до дубля Реала (!!) із правом викупу за скромні 6 млн євро (!!!), бо у Мадриді знали про всі його загули, і теж не бажали ризикувати.
***
Вони вголос сміялися з нього після першої зустрічі у Вальдебебасі.
Каземіро прибув із явною зайвою вагою, проте говорив так, ніби він зірка в якомусь середняку:
"Дайте мені 5 матчів, і я покажу, що заслуговую на місце в основі".
Ну, звісно.
Вони відправили його в дубль, Кастілью, де Карлос нарешті вгомонився, глянув по сторонах та зрозумів, де насправді перебуває. Роналду потрапив сюди, вигравши все з Ман Юнайтед; Модрич роками тягнув на собі Тоттенгем; Кроос вже мав трофеї з Баварією. А хто був він?
"Спершу Каземіро було складно, бо він приїхав до нас із зайвою вагою. Але він так старався, що скоро скинув зайві 4 кіло і набрав форму. Тоді ми зрозуміли, що він дуже різноплановий та грамотний гравець", – пригадує екстренер реалівського резерву Альберто Торіль.
Перша ж зустріч з Жозе Моурінью відбулася через 3 місяці після приїзду. Тоді якраз вибув Лука Модрич, і тренери шукали заміну на гру з Бетісом.
"Коли Жозе викликав, я злякався. Я спитав себе: "Що я цього разу зробив неправильно? Я ж нічого такого..." Але він сидів біля тактичної дошки, глянув на мене й сказав: "Ти вийдеш в старті".
Він порадив, типу, віддай все, що маєш у перші 15 хвилин, "Бернабеу" таке любить. І покажи себе. Вдар здалеку. Грай без страху.
Я вам клянуся, після зустрічі з Жозе я відчув себе найкращим опорником в світі. Я вийшов – і виконав все, що він просив. Я пішов all-in. Після гри Жозе глянув на мене і сказав: "Добре, малий. Ти будеш в складі на ЛЧ".
***
І тоді ж Реал його викупив.
Жахлива угода для Сан-Паулу – якраз через такі продажі "Триколірні" й опинилися по вуха в боргах.
Тим часом Каземіро змінювався на очах. Хлопчика вже не було, підлітка – теж. У ньому проявлявся зрілий чоловік, що перевіз до Європи Нілтона, Петрі та всіх, хто допомагав йому в роботі, а дурні знайомства обірвав.
Вже наступного сезону в оренді в Порту Карлос дійшов до чвертьфіналу ЛЧ, а "Драгау" прозвав його "Восьминогом".
"Каземіро виграє 9 єдиноборств із 10. Він дуже розумний, такий інтелект приходить зі смиренністю. Він тонко відчуває тактику, його люблять центральні захисники: вони почуваються набагато спокійніше, коли він поряд. Ще він корисний у позиційному нападі, коли за лінією м'яча перебувають 9-10 суперників – він конструктор", – дивувався Хулен Лопетегі.
Коли ж прийшла пора вертатися до Мадрида, Зідан сказав просто: "Одного дня ти вийдеш грати – і відтоді гратимеш постійно".
Так воно й вийшло.
Каземіро прижився на "Бернабеу" завдяки рівню гри та – ще більше! – ненависті до поразок, що була основою їхньої роздягальні. Ви ж не забули ту піцу?
"Я скажу вам дещо, чого не казав раніше. Ми сиділи разом після фіналу ЛЧ у Мілані, святкували 11-й кубок, коли до нас підійшов Модрич і тихо, своєю характерною іспанською, сказав: "Друзі мої, тепер ми повинні виграти Лігу чемпіонів ще раз".
Ми відповіли: "Лука, ми вже здобули два титули", на що він відповів: "Ні, ні, з такою чудовою командою, яка в нас є, ми повинні переписати історію, вигравши щонайменше дві ЛЧ поспіль". В підсумку ми виграли 12-й кубок у Кардіффі та 13-й – у Києві. Лука мав рацію".
Отакими були ті "Вершкові". Саме тому здобули так багато.
Зараз їх майже не залишилося у топлігах – ото хіба Модрич ще дограє в Мілані, Карвахаль завершує вдома, Іско зрідка асистує за Бетіс.
Ну, і він – хлопець, чиї батько та матір страшно побилися, коли йому було лише 5.
***
Каземіро не надто звертав увагу на біди МЮ раніше – мабуть, не вважав їх своєю відповідальністю. Лише зараз, коли настала пора прощатися, він востаннє нагадує, що вміє.
Майкл Каррік сам був елітним хавбеком, тож вловив цей настрій і допомагає дуже влучно. Він зменшив відстань, яку пробігає ветеран, із 10,7 км до 10,2; знизив навантаження із 12,6 дуелей до 9,5, що дозволило підвищити ефективність із 51% до 59% виграних єдиноборств.
Ну, і ось – Ман Юнайтед йдем 3-м в АПЛ, а Каземіро знову "фундаментальний".
"Форма минуща, а клас вічний", – краще за Пола Скоулза і не скажеш.
А оскільки за роки, що минули, кращого опорника Бразилія не виховала, то він ще й буде в старті Селесао на ЧС-2026 – до великої радості Карло Анчелотті, який навіть плакав, коли бразилець покидав Реал у 2022-му.
Ось кого варто остерігатися, а не примхливого Вінісіуса чи травматичного Рафінью.
Тепер вже не "Каземарра" і навіть не "Каземіро", а "Каземіто" – людина-міф, яку щодня згадують матері у фавелах, аби наставити на істинний путь власних дітей. У тих місцях Карліньйос герой назавжди – той, хто спав з ними на вулиці, але вирвався; хто не мав нічого, як кожен з них, але важкою працею підкорив цілий світ.
Телеграм-канал автора: Футбольні історії