"Краще розвалю клуб, ніж дозволю гею грати за Стяуа": головний фрік єврокубків штампує титули і подумує про монастир
Джиджи Бекалі – персона знана у футбольному світі вже понад 20 років.
Спочатку він нагадував братів Суркісів – підхопив головний клуб країни часів соціалізму, вклав у нього зароблені в 1990-х гроші.
Ну, але далі Суркіси зажили степенно, а от Бекалі понесло по повній.
Гомофоб, расист, корупціонер, релігійний фанатик – і це лише те, що на поверхні.
Чемпіон розповідає історію найодіознішого президента клубу з усіх, що беруть участь в поточних єврокубках.
***
"Я звільнив його, бо в ньому занадто багато мусульманства".
"Я краще розвалю клуб, ніж дозволю гею грати за Стяуа. Всі геї мають бути сховані якомога далі".
"Ви знаєте, хто керує Динамо Бухарест? Голубий циган-комуніст. Оце й все".
"На нашому стадіоні буде грати тільки релігійна музика. Чому? Бо мені так подобається. Ніяких We will rock you. Нащо таке? Щоб гравці повбивали один одного? Той, хто це слухає, не має в мене з’являтися".
"Усі румунські журналісти заслуговують смерті. Вони здійснюють найогидніші злочини".
Як вам такі слова? Вражає?
А от румуни за понад 25 років вже звикли.
Джиджи Бекалі здається їм вічним. Ніщо його не бере – ні судові вироки, ні навіть реальне ув’язнення. Його статки сягають сотень мільйонів доларів, а зв’язки такі потужні, що за допомогою звертаються найпопулярніші політики.
Хтозна, може, і сам піде в президенти ближче до 80 років і переможе, як це прийнято в США?
Світові політичні тренди на його боці.
Ну, і ще цей страшний і кумедний Бекалі володіє ФКСБ, який вже ввечері стартує в Лізі Європи. Не пропустіть!
***
Ви ж знаєте, як це розшифровується? Ні?
"Футбольний клуб Стяуа Бухарест".
Колись ця назва гриміла всюди. Сюди мріяв перейти Мірча Луческу, проте, за його словами, не мав прихильності у сім’ї диктатора Чаушеску. Також Стяуа сенсаційно виграв КЄЧ-1986 завдяки генію воротаря Гельмута Дукадама, а згодом ще й здолав Динамо Київ у матчі за Суперкубок УЄФА.
Словом, історичний клуб.
Шкода, що зараз все отак.
Стяуа ж за комунізму заснували як клуб армії, його рахунки оплачувала держава. Ну, але у 1989-му Чаушеску розстріляли, реформи, приватна власність – і хто мав за все відповідати? Армія й сама-то лежала в руїнах; генерали шукали, як збагатитися.
І тут-як-тут підвернувся він.
Джиджи Бекалі був сином пастухів, що, як писали ЗМІ, розбагатів на контрабанді цигарок, джинсів, косметики й іншого ширпотребу з Туреччини. У його бізнес – добровільно чи не дуже – вклався навіть Георге Хаджи, головна румунська зірка, що виступав тоді за Реал і Барселону, уявляєте?
І от у 1998-му група бариг імені Бекалі домовилася із генералами про входження у дедалі більш проблемний Стяуа.
Нащо?
Насамперед нуворишів цікавила земля прямо в центрі Бухареста, що належала клубу.
Бекалі не міг її купити – дорогувато. Та після того, як він виручив армію зі Стяуа, та погодилася на дуже дивний обмін. Джиджи зі свого боку віддав гектари полів казна-де, а от міністр оборони Віктор Бабюк передав йому площі прямо в центрі столиці, які негайно забудували багатоповерхівками.
Вже тоді Бекалі страшно було пускати до мікрофона:
"Я готовий заплатити за Мансура Гує 300 тисяч доларів, але він має відмовитися від ісламу й перейти у православ’я. Якщо він погодиться, я навіть готовий взяти його хресним своїй дитині!"
Дивно, що сенегалець Гує не погодився.
Ну, або він міг зателефонувати в офіс бухарестського Динамо, чиє прізвисько "Пси", і після поразки мявкати в трубку:
"Ви не пси! Віднині ви в кращому разі коти!"
***
Розстебнута яскрава сорочка, товсті золоті ланцюги, золотий годинник – знайомий типаж?
Отаким він був.
А в 2004-му, коли Бекалі вперше притиснула податкова за 11 млн євро боргу, який Стяуа накопичив ще до нього, він провернув "фінт Коломойського" – ліквідував FC Steaua Bucureşti, натомість відкривши AFC Steaua Bucureşti, яку записав на племінників.
Мабуть, то був його пік. Джиджи на Майбаху проїздив постраждалі від повені райони біля річки Сірет і курував будівництво бунгало для селян на 4 млн.
Він будував храми, пожертвував 2 млн євро монастирю на горі Афон.
Тим часом його Стяуа у Кубку УЄФА-2005/06 дійшов до півфіналу, де виграв у Мідлсбро вдома, але програв на виїзді. Гарні, бойові вийшли матчі.
"Нам завадив пройти до фіналу диявол. Інших пояснень в мене нема", – бідкався президент.
Неймовірно, як у ньому поєднуються щира віра у надприроднє та тяга до злочинів. Приміром, у травні 2008-го детективи арештували помічників Бекалі із 1,7 млн євро в сумці, яку ті мали передати гравцям Університатя Клуж за потрібний Стяуа результат в останньому турі.
Джиджи спершу заявив, що це гроші "на цукерки для дітей із бідних сімей", а потім – "що збирався купувати землю, от і привіз гроші для розрахунку".
Кумедно, що зрештою у 2012-му суд повірив йому, а не слідству:
"Прокурор був чистим сатаною. Але я тішусь, що в Румунії судді з богом, а бог – зі мною".
***
Бог, однак, відвернувся від Бекалі вже скоро.
По-перше, криза 2007-08 років сильно потріпала румунський бізнес, і Джиджи не став винятком.
Стяуа не виграв жодного чемпіонства у 2007-12 роках.
Ну, а далі антикорупційну політику в Бухаресті очолила знаменита Лаура Кевеші – та сама, що стала генпрокурором Євросоюзу в 2020-му.
Тоді, у 2013-му, вона дуже швидко пригадала Джиджи старі оборудки з землею у 1990-ті. За найскромнішими підрахунками Румунія на них втратила понад 900 тисяч євро. Підписання паперів було змовою бізнесу й міністра Бабюка – до слова, етнічного українця.
Так-от вони обоє пішли під справжній, не бутафорський суд.
Паралельно вийшла в люди й інша справа: у 2009-му охоронці Бекалі незаконно утримували в хаті на околиці Бухареста трьох горе-грабіжників, що намагалися вкрасти той-таки Майбах. За це їх пару днів катували.
Джиджи до останнього не визнавав проблем, хорохорився, і в березні 2013-го ще з презирством відгукнувся про Аякс:
"Нащо мені сидіти за одним столом з президентом Аяксу? У нього туфлі за 200 євро, а мої – за 4000".
Ну, але в травні 2013-го Бекалі таки впаяли 3 роки тюрми. Він вже тікав до Ізраїлю, але не встиг – впіймали в аеропорту.
***
І от як тільки це сталося, то вже й армія згадала, що Стяуа взагалі-то її бренд, який Бекалі вкрав, а не викупив.
Почався новий суд, і в 2014-му він позбавив дітище Бекалі усього – кольорів, емблеми, історії.
Віднині його клуб був... нічим.
На матчі з Яссами замість логотипу клубу на табло був чорний квадрат, а 500 ультрас, що прийшли на матч, іронічно затягували: "Вперед, господарі!"
Лише раз у тому сезоні Бекалі ще дозволили використати назву "Стяуа" – і це було якраз в матчі з київським Динамо в грудні 2014-го. Перемога тоді виводила румунів до плейоф ЛЄ, проте Ярмоленко й Ленс вирішили інакше.
Бекалі дивився цей матч в камері.
Ну, і ця назва "ФКСБ" взялася саме тоді – треба ж було якось вийти із ситуації, тому клуб отримав нову айдентику.
Тим часом румунська армія реінкарнувала оригінальний Стяуа і почала шлях з 4-го дивізіону, давши старт розколу. Одна частина ультрас, Peluza Sud, пішла за генералами. Інша, Peluza Nord, переважно лишилася з Бекалі.
Нелегкий вибір, бо в Румунії діє закон, що забороняє державним клубам виступати в еліті – мовляв, завеликі видатки.
Шансів побачити їхнє дербі обмаль – ото хіба в Кубку.
"Боже збав, бо це буде різанина, – каже ексхавбек Стяуа Еуген Тріке. – Це закінчиться так, як в старі часи Стяуа – Динамо, коли північну трибуну підпалили".
***
Сам Бекалі потуги армійців не коментує.
Після дострокового виходу на волю в 2015-му він різко змінив імідж і тепер є насамперед релігійним фанатиком. Ходить весь у чорному – майже в сутані. Будує монастирське місто на 30 га. Кожну промову завершує словами: "Господи, допоможи".
"Це не рішення, але думка, намір. За років 10-15 я хотів би все кинути і поїхати ченцем на гору Афон", – каже Бекалі, якому вже 67.
І все б нічого, але його інтерпретація християнства – це передусім дискримінація усіх на світі. Жінок, наприклад, як арбітриня Юліана Дімітреску:
"Як можна робити щось проти божої волі? Я не роблю нічого проти волі бога. Дівчата можуть грати у гандбол і баскетбол, це гарні види спорту. Жінка була створена з ребра чоловіка для чоловіка. А якщо вони грають у футбол, ми насміхаємось із форм, створених богом, щоб привабити чоловіка. Ми спотворюємо жінок".
Або взяти геїв – реакція Бекалі на вічний гімн всіх переможців We are the Champions стала вірусною на Заході:
"На моєму стадіоні ця пісня заборонена, оскільки її виконував гомосексуаліст – тобто, ненормальний".
Ще одні жертви – африканці. Вони теж, на думку православного Бекалі, якісь не такі:
"Він неймовірний; робить з м’ячем все, що хоче. Але тут прийнято усім робити те, що хочу я! Він навіть сказав мені, що він християнин. Але ж він чорний..."
При цьому вдома у їдальні Бекалі, де золота не менше, ніж у Трампа в Білому домі, висить перероблена картина Тайної вечері, де він сам в образі Христа. Джиджи впевнений, що він його намісник.
***
Неймовірний персонаж.
І ще дивовижніше, що попри всі вибрики загалом-то все у Бекалі дуже навіть непогано.
У 2024-25 його ФКСБ (не Стяуа!) двічі поспіль виграв чемпіонат.
У вересні 2024-го додому до нього за благословенням приїздив фаворит виборів Джордже Сіміон – антиваксер, якому ще в 2011-му заборонили в’їзд в Україну за антидержавну діяльність. Вони з Бекалі через півроку смішно розсварилися – через Анамарію Гаврилу, яку Сіміон вів у депутати.
"Я не погоджуюся, що партія AUR збирає підписи за жінку. Не можу цього прийняти. Це що, розвага якась?" – заявив старий мізогініст.
Дивним чином йому пощастило й тут, бо Сіміон вибори-то програв, а Бекалі ніби й не при справах.
Будує собі церкви й будує.
ФКСБ, щоправда, сезон розпочав препаскудно – лише 7 очок в 10 турах.
На додачу армійський Стяуа оголосив про 12 млн боргу за минулий фінансовий рік. Пишуть, що це може бути фіктивним кроком задля скорішої приватизації клубу і повернення його в еліту, що, ясно, знизить попит на ФКСБ.
Втім, хіба хоч хтось сумнівається, що Бекалі викрутиться?
Таких нема.
Людина, яка спершу оголошує себе "націоналістом з концепцією не купувати іноземців", а далі забиває всю заявку африканцями, просто не може втонути. Його бог обов’язково знайде спосіб ще раз виручити свого намісника серед нас, грішних.
