"Гравці мене зрадили": як Челсі та Моурінью видали найгірший захист титулу в історії Прем’єр-ліги

Влітку 2015 року Жозе Моурінью був на вершині.

Невдалий останній сезон з Реалом вже забули, а в Челсі він за два роки збудував нову чемпіонську команду, що грала звично швидко, енергійно, жорстко.

Матич відбирав, Сеск віддавав, Коста забивав, а Еден Азар творив магію – і як було їх зупиняти?

Жоден менеджер в Англії не мав відповіді.

А тоді...

В день повернення Моурінью на "Стемфорд Брідж" Чемпіон розповідає про найнесподіванішу катастрофу, яку бачила англійська Прем’єр-ліга.

***

Було 7 серпня 2015-го, коли Челсі оголосив про новий 4-річний контракт із Жозе Моурінью.

Всі красиві, усміхнені, при параді.

"Коли я повернувся сюди 2 роки тому, то сказав, що маю особливі почуття до цього клубу, і відтоді нічого не змінилося. Це клуб, що найближчий моєму серцю, і я радий, що лишуся тут надовго", – сипав пафосом The Special One.

На ділі то була його єдина гарна новина за літо.

Моурінью знав ціну, яку команда заплатила за чемпіонство – усі страшенно, нелюдськи втомилися.

Аби хлопці якось оклигали, він дав їм аж місяць відпочинку.

Місяць!

Поки всі в АПЛ гарували на зборах, лідери Челсі ще відлежувались на курортах, намагаючись прийти до тями. Три передсезонні спаринги – це все, що встигли і перемогами там не пахло. Нью-Йорк Ред Буллз – і то програли 2:4.

Суперкубок? Який Суперкубок? Його принесли в жертву, а Моурінью навіть не привітався з Венгером. 

Тим часом клуб зі свого боку теж завалював літо. Поль Погба, Рафа Варан і Джон Стоунз так не доїхали. Натомість прибули Абдул Баба Рахман, Асмір Бегович, Папі Джилободжи, Майкл Ектор.

Хто-хто?!

Єдиний топ, який тоді підписався – Педро, що став жертвою Неймара в Барселоні.

Ну, і ще Фалькао в оренду приїхав, чия кар’єра вже летіла шкереберть слідом за хрестоподібними зв’язками.

Ось як воно почалося.

***

А далі 8 серпня, перший тур, Свонсі.

Важкий матч. Челсі явно не в своїй тарілці, і лише на 81-й хвилині відігрався завдяки Дієго Кості.

"Лебеді" відбивалися завзято, жорстко, і коли пора було починати фінальний штурм, хтось вгатив по нозі Едена Азара. На крик бельгійця суддя запросив на поле медиків, і Джон Ферн з Євою Карнейро побігли. 

Цю найбанальнішу сцену Жозе після гри роздмухав до масштабів драми:

"Я незадоволений своїми медиками. Ти можеш бути секретаркою чи лікаркою, але якщо ти на лаві запасних, ти маєш розуміти гру".

Ну, а поза камерами Карнейро почула і про "доньку повії", і "іди з жінками працюй", що негайно опублікувала в Facebook, де яскраву брюнетку підтримали усі поціновувачі рівноправ’я і просто яскравих брюнеток.

От він, перший скандал сезону.

Карнейро відстороняють від роботи; вона натомість подає в суд на клуб і тренера.

І на цьому тлі Челсі 16 серпня їде на "Етіхад", де "Містяни" його просто знищують 3:0, а розлючений Жозе змінює в перерві капітана Джона Террі, над яким познущався Кун Агуеро. 

Як там він раніше говорив про Мануеля Пеллегріні? Що не рівень Реала? Ну-ну.

Лише 23 серпня Челсі таки здобув першу перемогу, та й то 3:2 над Вест Бромом видалися по-справжньому вимученими; Террі ще й червону заробив. Пощастило, що Педро вчасно включився.

А тим часом шум навколо Карнейро не стихав. В неї беруть інтерв’ю, і лікарка розповідає, як народилася в Гібралтарі, і що от-от вийде заміж за полярного дослідника. Та вона суперзірка! 

***

А от Жозе вже не дуже.

29 серпня його Челсі програв вдома 1:2 дуже скромному Крістал Пелас, де хіба Вільфрід Заха виділявся із сірої маси.

Фани синіх в шоці – досі Особливий за дві каденції в Челсі поступався на "Стемфорд Брідж" в АПЛ лише раз.

Добре, що настає пауза на збірні – є час прийти до тями.

Але де там!

Вже наступна гра – і Челсі програє Евертону 1:3, дозволяючи Стівену Нейсміту оформити хет-трик. Для синіх це означає найгірший старт сезону із 1986 року.

"Дивно, бо гра була повністю під нашим контролем", – ляпнув Моурінью, шокувавши пресу.

Він завжди любив епатаж, був гострим на язик, проте ніколи раніше Жозе не був посміховиськом. А тут...

"Результати найгірші в моїй кар’єрі, але я правильна людина для цієї роботи. Я впораюся".  

На щастя для Моурінью, далі почалася Ліга чемпіонів, де в суперниках Маккабі Тель-Авів, якому накидали 4 голи навіть попри нереалізований Азаром пенальті.

Ще далі – домашня гра з Арсеналом на "Стемфорді", де Дієго Коста провокує Габріела Паулісту, того вилучають, а ВАР ще нема. У більшості сині забивають двічі і перемагають 2:0.

Венгер, звісно, руку Моурінью не тисне.

А ще за день Карнейро електронкою подає заяву на звільнення – мовляв, працювати з цим тренером більше не можу.

Ну, і хоча ВАР ще не вигадали, але ж телебачення все знімало, тому АПЛ переглянула епізод, відмінила червону Паулісті і впаяла Кості три матчі дискваліфікації. 

Все, що могло піти не так, пішло не так.

Авжеж, це не могли виправити 4:1 над Волсоллом на стадіоні "Бескот" в Кубку ліги.

***

Вже наступна гра АПЛ проти Ньюкасла – нове розчарування.

Після тих 2:2 відставання Челсі від лідерів зросло до 8 очок, а Моурінью вперше звинуватив в проблемах гравців:

"Я не чарівник. Я замінив у перерві трьох, але хотів замінити шістьох. Я так їм і сказав".

А кого ж саме бажав прибрати Жозе?

Азара, що не виконав з літа жодної гольової дії? Фабрегаса, який віддав 24 асисти у чемпіонському сезоні, а тут і 5 не спромігся? Деградуючого Террі? Може, Бранислава Івановича, що теж почав здавати? Індивідуальний спад лідерів Челсі кидався в очі; місяць відпочинку не спрацював. 

Вже у наступному матчі ЛЧ з Порту Жозе таки посадив Азара в запас, але не допомогло – фіаско 1:2.

Надворі було лише 29 вересня, а Челсі вже програв більше, ніж за весь сезон-2014/15.

Коли на вихідних катастрофа повторилася із Саутгемптоном (1:3), Моурінью остаточно знесло дах. Він видав монолог на 7 хвилин перед журналістами, які реально поглядали на годинники, бо такого ще не чули. Венгер любив поговорити, Аллардайс, Клаф, але тут інше – Особливий топив усіх і вигороджував себе.

Судді виявились винними ("пенальті очевидний"), гравці ("йдеться про індивідуальні помилки й страх грати"), тільки не Жозе:

"Якщо клуб звільнить мене, то він звільнить найкращого тренера, якого Челсі коли-небудь мав".

Що це таке? Несмішний стендап? 

Ще в Мадриді у 2011-му Хорхе Вальдано перед відходом з Реала розповідав, як Моурінью змінювався на його очах:

"Думаю, це сталося саме там і тоді. Він вирішив, що він непогрішний. Ідеальна постать для пихатих, поверхневих часів".

Між тим у Челсі вибору не було. Ніхто не звільняє легенд і чинних чемпіонів на початку жовтня, тож клуб опублікував заяву із 57 слів, якими підтвердив, що довіряє Моурінью.

Шантаж спрацював. Усі знову поїхали в збірні.

***

Ну, і ще до того, як гравці повернулись, ФА присудила Жозе 50,000 фунтів штрафу за наїзди на суддів.

Челсі, здається, це тільки на користь; він спокійно переміг вдома Астон Віллу 2:0.

Ще далі – виїзд до Києва, де Динамо дає бій і втримує 0:0. 

Ну, але 24 жовтня короткий ренесанс Челсі тут же хоронить Вест Гем перемогою 2:1 на "Аптон Парк". Моурінью не з’явився біля поля на другий тайм – виявляється, у перерві він напав на арбітра Джонатана Мосса. Так само не дограв матч і Неманья Матич.

Вже наступного дня суддівський комітет звинуватив Жозе в неправомірних діях; той все заперечив.

Ситуація розпалюється дедалі дужче.

27 жовтня Челсі провалив "холодний дощовий вечір у Стоку", вилетівши з Кубку ліги.

Ну, а 31 жовтня Жозе ще й у підручник потрапив – 3:1 Ліверпуля над його Челсі стали дебютним тріумфом Юргена Клоппа в Англії. Під кінець безнадійної гри португалець лише саркастично посміхався і бубнів під ніс:

"Ми продовжимо боротися, обов’язково, але є бійки, які виграти неможливо". 

А далі знов суди. Карнейро вимагає компенсацію за "повію", а судді – за "бісового слабака" на адресу Мосса. Усе це тягне на сотні тисяч фунтів.

Добре, хоч Вілліан за звичкою забив Динамо і вирвав перемогу в ЛЧ – єдина приємна новина.

***

Так-то листопад у Челсі задався таким же сірим, як і жовтень, і вересень.

Все ще чемпіон Англії здолав Норвіч та Маккабі, проте ще раз поступився Стоку, а завершилося все нудними нулями з Тоттенгемом. Того вечора Моурінью спробував Азара як фальшиву дев’ятку, а Дієго Косту лишив в запасі, і в гніві бразилець при всіх жбурнув манішку в тренера:

"Якби він хотів мене вдарити, то кинув би чимось важчим".

Гарна міна при поганій грі. 

Команда тікає з-під контролю. В ЗМІ з’являються чутки, що якийсь гравець Челсі сказав, мовляв, я краще програю за Моурінью, ніж виграю. 

"Так це ж був Фабрегас, хіба ні?" – розкрив секрет полішинеля ексвінгер синіх Пет Невін на Radio BBC.

У відповідь і коментарі Моурінью щодо гравців стають дедалі агресивнішими. Від єдності, якою славилася команда часів Лемпарда й Дрогба, не лишилося й сліду:

"Минулого сезону я виконав феноменальну роботу. Іноді я ловлю себе на думці, що я виконав таку феноменальну роботу, що вивів гравців на рівень, який не відповідає їхньому справжньому рівню".

Гм, і чому це команда не хоче вмирати за тренера?

В грудні Челсі бездарно програє Борнмуту, перемагає в ЛЧ Порту, і підходить до матчу із сенсаційним Лестером на 16-му місці.

Було 14 грудня 2015-го, коли вони вийшли на поле – чинний і, як виявиться, майбутній чемпіони Англії.

"Я не думаю, що зараз мої гравці можуть відчувати себе суперзірками. Вони мають подивитися на хлопців з Лестера і відчути, що оце справжні зірки, це найкращі гравці. Вони мають сказати: "Ми на одному рівні. Я не чемпіон світу, не найкращий у АПЛ. На даний момент, я на вашому рівні", – колов Жозе перед грою Азара й Фабрегаса, які, за версією The Independent, очолювали кампанію зі "зливу" тренера.

Ну, а на полі – ви, мабуть, не забули ще той Лестер? Нголо Канте, Ріяд Марез та Джеймі Варді зробили все, як слід. 

***

"Гравці мене зрадили. Вони не виконали те, що я від них просив", – заявив Жозе.

Він добре знав, що вибрав погане слово.

Джон Террі не встиг за Джеймі Варді – це не "зрада", а ігрова ситуація. Моурінью міг сказати "погано захищалися" – і це було б виправдано. Але "зрадили" стало знаком для світу, що контакту між ним і гравцями більше нема.

Роману Абрамовичу цим просто не залишили вибору.

Вже 17 грудня Моурінью мав 10-хвилинну зустріч із босом, після чого Челсі оголосив про його звільнення.

Техдир Майкл Еменало, вийшовши до преси, за весь спіч так і не назвав прізвище тренера:

"У нас величезні почуття до людини, що зробила стільки для клубу, але в Челсі проблеми, результати не надто хороші. Останнім часом відчувався розбрат між тренером та гравцями, і ми вирішили діяти.

Новий тренер? Ви не великий клуб, якщо не маєте планів на такі випадки. До суботи все буде добре".

***

Життя показало, що й сам Еменало не був "великим директором", Монако збрехати не дасть.

Та й Гус Хіддінк, який тоді очолив Челсі після Моурінью, не був "великою заміною", а лише заспокійливим для гравців, яких Жозе так дістав, що вони не сприймали жодне його слово.

Ніякого плану – один суцільний форсмажор. 

Той чемпіонат сині у підсумку завершили 10-ми, що мало хто помітив за святкуваннями казки Лестера – вочевидь, найнесподіванішого титулу в топлігах у ХХІ столітті.

Ну, а Моурінью... 

Одне точно – чемпіонства йому більше не далися ніколи. Ман Юнайтед, Тоттенгем, Рома, Фенербахче, тепер Бенфіка, але й вона відстає в таблиці від Порту.

Ніщо не було колишнім після тих 123 днів на "Стемфорді", де Особливий перетворився спочатку на Сварливого, а тоді й на Переможеного. 

"Я не образилася, що він назвав мене повією. Мене більше дратувала необхідність дивитися на футбол його команди", – Єва Карнейро програла бій, але виграла ту війну.

Ну, а вже у 2019-му після рішення Моурінью очолити Тоттенгем сині по-тихому прибрали його пальто Armani із сезону-2004/05 із головної експозиції на задвірки клубного музею.

Сьогодні Бенфіку на "Стемфорд" виведе старий знайомий Челсі, але вже не рідня.