50 років Ікурріньї: як футбольний матч повернув баскам громадянські права
Атлетик та Реал Сосьєдад офіційно оголосили, що сьогодні перед дербі повторять знамениту "сцену Ікурріньї", причому це зроблять 83-річний Хосе Анхель Ірібар та 76-річний Інаксіо Кортабаррія – точно, як вперше.
Хоча, звісно ж, сьогодні їм за це не загрожують жодні репресії.
А от тоді...
Іспанія пережила темні часи за диктатури Франсіско Франко у 1939-75. Жодні права людини не були гарантовані; незгідні зникали тут і там. Про права меншин, які воювали проти Франко у Громадянську, і мова не йшла. Оголосити себе каталонцем, баском чи галісійцем означало назватися ворогом влади – і прийняти наслідки.
"Вдома, на фермі, ми розмовляли баскською мовою, але її публічне використання переслідувалося", – розповідає чемпіон Європи-1964 та легенда Атлетика Ірібар.
"У коледжі Ла Саль у Більбао один монах навчав нас народних пісень, нічого політичного, так-от його змусили піти. Такий був час".
У відповідь на репресії меншини чинили спротив – майже виключно мирний, культурно-просвітницький.
Проте існували й три страшні букви "ЕТА" – заснована у 1959-му організація баскських радикалів, що зблизилася з КДБ та вела терор по всій Іспанії. У 1973-му бойовики навіть вбили прем'єра Луїса Карреро Бланко. Ну, а скільки гинуло випадкових перехожих від їхніх бомб – того не злічити. Сотні.
Смерть Франко 20 листопада 1975-го за цих обставин була шансом на мир – можливістю знизити напругу, дати більше свободи, аби молодь перестала шукати відповідь у терорі. Але...
"У нас тоді всі соціальні класи оголосили себе басками. Та міністр внутрішніх справ Фрага Ірібарне сказав, що Ікуррінью пронесуть хіба через його труп", – каже колишній лівий захисник Сосьєдада Антоніо де ла Ос Уранга.
Це він усе вигадав та організував. За ту акцію Уранга навіть отримав від одноклубників прізвисько "Троцький".
Так-от...
До 5 грудня 1976-го, коли два найбільші баскські клуби Атлетик та Реал Сосьєдад мали зіграти дербі, Антоніо підготував Ікуррінью – традиційний прапор народу басків, який ще залишався поза законом. У роки Франко якщо його знаходили – це була тюрма, і надовго.
"Ну слухайте, сьогодні їх продають на кожному кроці, але у 1976-му дістати можна було лише нелегально. На щастя, в мене сестра працювала на швейній фабриці в селищі. Я попросив пошити її", – розповідає Уранга.
"Того разу я не потрапив до заявки, тож поїхав на стадіон "Аточі" своїм ходом. Поліція в ту пору ретельно обшукувала кожного баска, я це знав, підготувався. У мого Fiat 128 Sport місце для запаски було важкодоступне, тож пакет з прапором я сховав туди. Поліція шукала, але його не знайшла".
На той момент вся команда Реала Сосьєдад вже знала про акцію, що готувалася, усе було сплановано. Сальва Іріарте забрав пакет у Уранги через вікно роздягальні.
За тим капітан команди Кортабаррія пішов до гравців Атлетика, які ні про що не підозрювали.
"Їх було двоє – Кортабаррія та Лучано Мурільйо. Вони розповіли нам про таку можливість. Я – от капітан, але самотужки таке рішення ухвалити не міг. Я поговорив з командою, і всі – наголошую! – всі погодилися. Зараз або ніколи", – пояснює Ірібар молодим, які роззявили роти.
Авжеж, звідки цим зумерам знати, що у 1976-му офіцери безпеки стояли через кожні 5 метрів у підтрибунному тунелі? Що навколо поля поліція формувала майже суцільну шеренгу?
"Тунель в "Аточі" був надто вузьким, а Цивільна гвардія всюди. Вони би перехопили прапор там, тож Іріарте сховав його у сумку масажиста, де бинти й пляшки з водою. А я сів у перший ряд, прямо над лавкою запасних. Ну, і коли команди вже виходили на поле, я стрибнув вниз, і перш ніж мене схопили, кинув сумку Кортабаррії…" – сміється Уранга.
Авантюрист!
Але саме так народилося оте знамените фото.
"Всі усвідомлювали наслідки, бо це було незаконно. Але ми були певні, що настав правильний момент", – каже Ірібар.
Цивільна гвардія, побачивши Ікуррінью, спочатку рвонула за нею на поле, проте паралельно трибуни приготувалися до ривка у відповідь. 17 тисяч розгніваних фанатів проти сотні поліцейських – хто переможе? Головний офіцер безпеки на "Аточі" зателефонував губернатору (!), і той велів лишити все як є.
Для Країни Басків то був воістину історичний момент. Вже за кілька місяців після безкарної акції футболістів, парламент в Мадриді відмінив заборони на баскську мову, символіку та самоврядування. Репресії лишилися позаду, а попереду – розбудова автономії у межах Іспанії. Перемога!
"Це було наше соціальне зобов'язання як спортсменів. Ми мали пришвидшити процес, зробити внесок у здобуття свободи", – резюмує Іріарте.
Ну, а що стосується, власне, матчу, то Реал Сосьєдад того дня безпрецедентно переміг 5:0.
"Оце так! Я пропустив усе, що тільки летіло в мій бік, та все одно це мій найкращий спогад про дербі", – сміється Ірібар.
Після завершення кар'єри легендарний воротар став укладачем словника спортивної термінології баскською мовою.