Українська правда

Талант у Сосьєдаді, зайвий у Барселоні, легенда в Атлетико: Антуан Грізманн – епоха Ла Ліги, що завершується

Антуан Грізманн, Getty Images
Талант у Сосьєдаді, зайвий у Барселоні, легенда в Атлетико: Антуан Грізманн – епоха Ла Ліги, що завершується

Лідер Атлетико Антуан Грізманн влітку переїде до США, де продовжить кар'єру в Орландо.

Ніхто не здивований. У 35 років француз віддав Ла Лізі все, що мав.

Він став зіркою в Іспанії, боровся тут за Лігу чемпіонів, Золотий м'яч, вигравав менші трофеї; провалювався і знову повставав з попелу.

Зрештою, Грізманн ще довго буде найкращим бомбардиром в усій історії Атлетико Мадрид.

Чемпіон віддає данину легенді, яка от-от покине топфутбол.

***

Не так і легко розгледіти в ньому француза.

Навіть коли Грізманн забивав голи за "Ле Бле" на ЧС-2018, він святкував, вигукуючи щось іспанською мовою.

"Він не лише говорить, а й думає, мріє іспанською. Все життя Антуана там", – запевняє його сестра Мод.

Мабуть, це нормально. Зі своїх 35 років він прожив на Піренеях 21.

Франція не була для нього ласкавою матір'ю, хоча й виріс Грізу серед знаменитих виноградників Божоле у Бургундії – більш "французького" місця годі знайти.

Малим він без кінця їздив на дитячі футбольні турніри в регіоні, але, знаєте, що спільного у Ліона, Осера, Сошо, Монпельє та Сент-Етьєна?

Так-от вони всі сказали Грізманну "ні".

Французькі академії шукали тільки фізичних монстрів, а він був низький, субтильний – його пхали, і він падав.  

@copa90 Before he became one of French football’s greats, he was asking them for autographs ✍️🇫🇷 (🎥// YT: actu buzz) #soccer #football #griezmann #frenchfootball ♬ original sound - COPA90

Лише у 2005-му на 13-річного вже Грізманна нарешті звернули увагу, але якось дивно. Незнайомий чоловік всунув йому в руку записку зі словами:

"Не відкривай, поки не прийдеш додому".

І пішов собі геть.

"Я якраз прилетів з Південної Америки, переглядав там одного хлопця. Взагалі такі турніри – не мій рівень. Я був скаутом основи Реала Сосьєдад, а не академії. Я заїхав привітатися з товаришем, та мені вистачило 10 хвилин, щоб закохатися в його талант. Він був інтуїтивно зрозумілим", – розповідав потім Ерік Олатс.

Це він привіз Грізманна до Суб'єти – школи Сосьєдада.

Він же возив на тренування, шкільні заняття; перші пів року Антуан навіть прожив у Олатса вдома.

Зараз Олатс в тюрмі.

У 2022-му шестеро його колишніх вихованців заявили під присягою, що він їх домагався, коли вони були неповнолітніми. Остаточний вирок суду, зачитаний у листопаді 2025-го – 6 років ув'язнення.

Грізманн був на тому процесі і запевнив, що з ним нічого такого не було. При тому з Олатсом вони давним-давно розірвали всі зв'язки, і Антуан ніколи не згадує ті часи.

"Франція, може, мене й народила, але Іспанія мене всиновила", – так він каже.

***

Його дорога почалася у Реалі Сосьєдад – дивному клубі, де й донині 60% гравців старту мають бути з провінції Гіпускоа.

Гіпускоа!

Та Грізу ці селюки полюбили – передусім тому, що закінчив їхню школу.

І ще – бо став надією у часи, коли після продажів Хабі Алонсо, Ніхата, Ковачевича команда вибула в Сегунду і збилася зі шляху.

"Важко пояснити, але в мене зі старту не було жодного сумніву. Те саме я раніше відчував, коли ставив Луїса Суареса. У них є щось спільне – те, як вони бачать речі; наскільки впевнені в собі й тому, куди прямують," – казав тодішній тренер Мартін Ласарте.

Грізманн забив вже в дебютному матчі – у ворота Вески.

Далі – ще 39 матчів та повернення до Ла Ліги, яке Сан-Себастьян святкував, ніби перемогу в ЛЧ. 

Той Антуан був лівим вінгером – не надто забивним, але технічним, щедрим на передачі.

І трохи хуліганом – міг, наприклад, після забитого голу вибігти на бігову доріжку, щоб залізти в машину спонсорів, яку мали того вечора розіграти.

А міг носити труси з Губкою Бобом, які не соромився демонструвати.

"Антуан відкривався поступово, і скоро його сором'язливість як рукою зняло. Але мене дивувало не це, а його перший дотик – завжди такий чистий... І було ще дещо. Навіть якщо він зникав на якийсь час, він виникав у потрібний момент", – ділиться легенда Сосьєдада Хабі Прієто.

І саме в Країні Басків Грізу посерйознішав – як водиться, вимушено.

В жовтні 2012-го вони вп'ятьох чкурнули з табору Франції U21 до нічного клубу – Антуан, Янн Мвіла, Кріс Мавінга, Мбай Ньянг та Віссам Бен-Єддер. Набралися – в дрова! І наступного дня вже за 30 хвилин горіли Норвегії 0:3. Країна залишилась без молодіжного Євро.

Коли у Франції дізналися, був великий скандал. Тренера Еріка Момбертса вигнали; п'ятьох гуляк відсторонили від збірних.

Зрештою, ті четверо так і не зробили міжнародних кар'єр. Бен-Єддера, от, недавно знову судили – за насильство над жінками.

І лише Грізманн зумів піднятися.

У сезоні-2012/13 він забив 10 голів і витягнув Сосьєдад на 4-те місце, після чого у кваліфікації ЛЧ шедеврально забив Ліону – тому-самому, за який так вболівав дитиною, а вони його відфутболили. 

І тоді ж Грізу повернули вже до дорослої збірної Франції.

***

На Заході люблять слово "спадщина"; так-от для Сосьєдада він назавжди один з найкращих вихованців в історії Суб'єти.

Ще не зірка світового масштабу, але у Сан-Себастьяні, яку баски називають Доностією, зробили все, аби це сталося.

І він забив за них 52 голи. 

А далі – літо 2014-го, і Грізу за 30 млн купив Атлетико. 

Дивна ставка – технічний вінгер позиціонувався заміною монстру Дієго Кості, що відбув гамселити суперників Челсі. Та Дієго Сімеоне мав план.

Оскар "Ель Профе" Ортега – один з найсуворіших тренерів по фізпідготовці, яких бачила Ла Ліга, – взявся за фізику Грізманна, аби той міг повноцінно заграти в центрі, під нападником.

"З ним мені було важко дихати, а ноги були як свинцем налиті...", – Грізманн майже плакав.

Але саме "майже".

Прорив почався в грудні 2014-го з хет-трика у ворота Більбао, а взагалі його стан легко прослідкувати за матчами проти колишньої команди – Сосьєдада.

Вперше у футболці "Матрацників" Сімеоне довірив Грізу лише 5 хвилин, і Атлетико програв.

Вдруге він вже вийшов у старті, забив гол, а команда вистраждала три очки.

Ну, а свою третю гру проти басків Грізманн прикрасив ось цим голасо. 

Він був тим, ким не став Жоау Фелікс – ніколи не запитував, чому не грає, а просто виконував, що кажуть, удвічі старанніше.

"Мені потрібен такий тренер і такий стиль. Я знав, що коли приїду до Атлетико, мені треба буде вчитися", – ось і все.

Захисник Дієго Годін пригадує, що Грізманна зрештою довелося майже виганяти з оборони:

"Ель Чоло побачив, що він має потенціал і якості, щоб грати між лініями. Антуан – це губка, яка любить вчитися та вдосконалюватися. Всього за кілька місяців він адаптувався, почав забивати голи, розпочинати атаки, допомагати в захисті, заграв по всьому полю. Мені доводилося кричати йому, що своїми голами він теж допомагає!"

***

Епоха Грізманна-суперзірки почалася в сезоні-2015/16, коли він дотягнув Атлетико до фіналу ЛЧ, дорогою вибиваючи Барсу й Баварію.

Мабуть, він би взяв тоді Золотий м'яч, якби не той пенальті... 

Грізу не забив – і Реал знову забрав Кубок.

А вже за рік "Вершкові" були занадто сильні, а Атлетико ослабнув.

Йому, мабуть, треба було йти деінде, він вперся в стелю, але на "Матрацників" якраз наклали трансферний бан, і Антуан залишився із сентиментальності.

А ще через рік, коли виграв чемпіонат світу з Францією та Лігу Європи з Атлетико, – знову залишився, відтворивши знамените Decision Леброна Джеймса.

По-дурному вийшло, якщо чесно. 

Але як там в пісні співається? "I`m only human after all".

Грізманн ще й як буває диваком. От ви знали, що троє його дітей народилися 8 квітня? 

І він грубо помилився, коли в 2019-му таки перейшов до Барселони, де його місце лівші-фантазисти вже 15 років займав Мессі.

Лео не зрозумів цього, його друзі теж. Ніхто не зрозумів. Спроба Грізу зблизитися з Суаресом, як із уругвайцями у попередніх клубах, наткнулася на стіну:

"Хоча він і каже, що наполовину уругваєць, він француз. Він не знає, що таке почуття уругвайця. Він не знає про відданість і зусилля, необхідні для досягнення успіху в такій малій країні".

Він цілував емблему, сміявся з ідіотських жартів Дембеле і всіляко намагався вписатися, але зрештою лише нарвався на звинувачення в расизмі від японців. Все, що могло піти не так, пішло не так.

Із хорошого – хіба фінал Кубка-2021; демо-версія Барси, якої так і не відбулося. 

І тоді він повернувся назад – туди, де все мало сенс.

Повернувся до Сімеоне.

***

Прощальний танець – так тоді всі вважали.

Тим приємніше було отримати значно більше.

Грізманн приїхав в оренду влітку 2021-го, бо Барса лежала в фінансовій руїні, і погоджувалася на будь-що.

Антуан і сам був руїною в сезоні-2021/22, і лише працював в півзахисті, повертаючи форму й впевненість. Він забив тричі в 29 турах! Зате вже через рік знову був собою. 

Або ще пам'ятаєте кумедний момент? Барса тоді прописала обов'язковий викуп за 40 млн, і боси Атлетико змусили Сімеоне ставити Антуана лише на 30% часу, щоб не досягти встановленої каталонцями планки зіграних хвилин.

Це Сімеоне тоді вламав клуб викупити Антуана й припинити цирк. Боси у той час вписувалися за Жоау Фелікса, за якого здуру виклали аж 125 млн Бенфіці.

Авжеж, правим виявився Чоло.

Вже у 2024-му Грізманн офіційно став найкращим бомбардиром в історії Атлетико, побивши рекорд Луїса Арагонеса. 

Зараз у нього 211 голів в 488 матчах за "Матрацників".

Та ще важливіше – як він забиває. Цієї естетики, майстерності, шарму неможливо навчити в академії. Вона або є, або її нема. 

"Стати Грізманном одним із найкращих бомбардирів такого великого клубу, як Атлетико, – це величезна перемога. Так багато зірок грали там багато років. Це дивовижно. Він забиває багато голів, і вражає не лише їхня кількість, а й якість", – каже Дієго Форлан, що й сам творив історію за "Матрацників".

Горою за Антуана і легенди сивої давнини, як-от ровесник Арагонеса Аделардо Родрігес:

"На першому етапі в Атлетико Грізманн грав добре, але на другому те, що він виконує, – це феноменально. Така чудова кар'єра".

***

З цим давно ніхто не сперечається, це істина. Грізманн – з тих небагатьох, кого поважають фани всіх клубів Ла Ліги.

Футбол десь заборгував йому трофеїв, але й що з того?

От Хесус Вальєхо виграв з Реалом дві ЛЧ – ви хоч знаєте, як виглядає? 

Грізманн не вигравав Ла Лігу, Лігу чемпіонів, проте нині його відхід з Прімери відчувається майже як втрата Мессі з Роналду – ніби щось важливе, незамінне йде, щоб більше не повернутися.

"Я вдячний йому за його талант. Легендарний гравець. Легенда клубу, абсолютно", – аплодує йому Дієго Сімеоне. "І він ніколи не створив проблем, бо справжні зірки їх не створюють. Вони розуміють своє місце і просто хочуть грати футбол".

Безумовно попереду й інші красиві слова, аплодисменти, ефектні прощання зі сльозами на очах.

Дуелі проти Барселони – сьогодні в Ла Лізі, а тоді в ЛЧ – не змінять спадщину Грізу, але можуть її ще збагатити.

Як і майбутній фінал Кубка короля проти його рідного Реала Сосьєдад.

Так-так, у нього ще є кілька незавершених справ в Іспанії.

А далі...

Грізманн давній фанат усього американського. Ще після перемоги на ЧС-2018 він вигукував, що любить зірку НБА Дерріка Роуза. У нього є іспаномовний подкаст НФЛ "Grizi Huddle", і він потоваришував з аутфілдером Сіетл Марінерс Хуліо Родрігесом. Він кидав паси тайт-енду Сан-Франциско 49ers Джорджу Кіттлу та відвідав Супербоул LIX у Новому Орлеані.

До всього, в МЛС зараз і Мюллер, і Ройс, і товариш Грізу Де Пауль, і навіть сам Мессі.

Якщо не депортує здичавіла ICE, напівіспанець-напівфранцуз точно не загубиться в США, можете заскрінити.

Телеграм-канал автора: Футбольні історії

Барселона Ліонель Мессі Реал Сосьєдад Антуан Грізманн Дієго Сімеоне Атлетико Мадрид