Грали у півфіналі Євро й на Олімпіаді: футболісти "молодіжки" Ротаня чекають на виклик у національну збірну
Вересневі матчі національної збірної України дали зрозуміти, що команді Сергія Реброва потрібна свіжа кров для посилення конкуренції. Бо ж після чемпіонату Європи залучили лише одного новачка – лівого півзахисника Владислава Кабаєва. Хоча позицій, куди можна додати футболістів, є вдосталь, як і кандидатів на виклик. Тут у нагоді мають стати гравці молодіжної та олімпійської збірних України, яких тренував Руслан Ротань. Їм зараз по 23–24 роки і вони повністю адаптувалися до професійного футболу.
Саме з приходом легенди Дніпра до "молодіжки" зародилася стратегія з вертикаллю збірних, тобто коли всі вікові категорії пропагують один стиль гри. Сталося це за часів Андрія Шевченка на посаді головного тренера національної команди. Тоді збірну U-21 розглядали майданчиком, що виховує гравців для першої збірної.
Ротань прийшов тренувати у 2018 році, а через рік розпочав відбір до молодіжного чемпіонату Європи. У його команді були футболісти 1998 року народження та 1999-го (ті, що з Олександром Петраковим виграли чемпіонат світу U-20). Маючи чимало добротної молоді, ту кваліфікацію збірна не пройшла, а свою гру знайшла лише наприкінці.
Руслан Ротань
Уже з 2021-го Ротань зібрав нову команду з гравців 2000–2001 років народження (були й кілька молодших). На початку все складалося погано, бо в шести товариських матчах було 4 поразки і 2 нічиї. Стояло навіть питання про звільнення тренера, але його врятувала успішна гра у відборі на Євро, куди "синьо-жовті" таки пройшли.
Завдяки успіху на чемпіонаті Європи, де українська команда дійшла до півфіналу та отримала путівку на Олімпіаду, Ротань зарекомендував себе фахівцем високого класу. Його тодішні підопічні зараз викликаються до головної команди: Анатолій Трубін, Максим Таловєров, Володимир Бражко, Георгій Судаков, Михайло Мудрик, Владислав Ванат. Сюди можна додати Іллю Забарного, який дебютував за "молодіжку" під керівництвом Руслана Петровича.
Але серед підопічних Ротаня було ще кілька яскравих персон, які зараз можуть сміливо претендувати на запрошення в збірну. Звісно, не всі одразу в "основу", а швидше на заміну. Точніше сказати, на заміну заміні, адже деякі футболісти лави запасних уже досягли свого максимуму. Зараз у національній команді кілька позицій потребують нових імен.
Молодіжна збірна після здобуття путівки на Олімпіаду
Найбільш затребуваною є кандидатура центрального півзахисника, де головний претендент на виклик Артем Бондаренко із Шахтаря. Це гравець із високим інтелектом, а такі потрібні під футбол Реброва, де в пріоритеті контроль м'яча. За плечима "гірника" вже два сезони в Лізі чемпіонів.
У збірній основними зараз є Георгій Судаков і Микола Шапаренко, викликали також Олександра Піхальонка, Олександра Зінченка та Руслана Малиновського. Останній, на жаль, зазнав важкої травми, тому з'явилося вакантне місце. Зважаючи на хороший старт у чемпіонаті, Бондаренко має шанси на виклик вже на жовтневі ігри.
Артем Бондаренко
Друга нагальна позиція – опорний півзахисник. У збірну традиційно запрошували трьох: Бражка та вікових Тараса Степаненка й Сергія Сидорчука. На місце останнього претендує ще один гравець Шахтаря – Дмитро Криськів.
Якщо 34-річний Степаненко є лідером роздягальні та має трохи ігрової практики, то ось у 33-річного Сидорчука лише 30 хвилин у новому сезоні за посередній бельгійський Вестерло. Замало, як на потрапляння в головну команду.
Натомість тренер Шахтаря Маріо Пушич перекваліфікував Криськіва з "десятки" на опорника. Він не є класичним руйнівником, а більше підходить для пасової гри. Тому на підміну Бражку ще одного технічного гравця варто було б спробувати.
Дмитро Криськів
Третя позиція – вінгер. Не чіпаємо Михайла Мудрика і Віктора Циганкова, які викликатимуться в будь-якому стані. А ось Олександр Назаренко з Полісся може нав'язати конкуренцію за потрапляння Владиславу Кабаєву, Олександру Зубкову чи навіть досвідченому капітанові Андрію Ярмоленку.
У команді Ротаня він грав справа, а у своєму клубі діє ліворуч. Передумови для виклику дав успішний старт сезону (6 голів і 3 асисти). Позиція вінгера потребує гравців в ігровому тонусі, а в Назаренка зараз такий є.
Олександр Назаренко
Четверта позиція – правий захисник. Зараз у розпорядженні Реброва тільки Олександр Тимчик та Юхим Конопля, на підміні 32-річний Олександр Караваєв. Для конкуренції потенційно підходить Олексій Сич із Руха.
Руслан Ротань відзначав Сича як робоспроможного футболіста, який швидко схоплює всі настанови. Фулбек уже кілька сезонів поспіль стабільно грає в чемпіонаті й готовий до кроку вперед.
Олексій Сич
П'ята позиція – центральний нападник. Тут по душу Романа Яремчука йде Данило Сікан, адже це гравці схожого типажу. Останніми роками у 28-річного футболіста пішла на спад клубна кар'єра – він мало забиває, програючи в цьому компоненті Артему Довбику та Владиставу Ванату, які стали кращими бомбардирами Ла-Ліги та УПЛ відповідно.
Натомість форвард Шахтаря Сікан сильно спрогресував і остаточно виборов місце в стартовому складі свого клубу. Нападник додав у верховій боротьбі та вмінні обирати позицію в штрафному майданчику. Данило не новачок, бо має сім матчів у "синьо-жовтій" футболці. Його виклик напрошувався вже на жовтневі ігри, втім футболіст отримав перелом носа, тому навряд встигне відновитися.
Данило Сікан
Крім того, у збірній є ще дві позиції, які потребують гравців, що мають робочу ліву ногу. Такі були серед підопічних Ротаня і нині досі виступають за "молодіжку" під керівництвом Уная Мельгоси. Щоправда, мають проблеми у своїх клубах.
Першочергово йдеться про центрбека-шульгу на підміну Миколі Матвієнко. Сюди варто розглядати Арсенія Багатова. Головна чеснота 22-річного оборонця – перший пас, що часто демонстрував у матчах.
Футболіст уже давно перебуває на радарах головної команди. Тільки от після переходу в турецький Трабзонспор не зіграв жодного матчу, що віддаляє його від виклику. Подивитися на пару Забарний-Батагов, де перший відповідає за відбір, а другий за просування, у майбутньому було б надзвичайно цікаво. Обоє вказані функції виконують відмінно.
Арсеній Батагов
Другий шульга потрібен на лівий фланг оборони. Прогрес Віталія Миколенка нанівець знищив перспективи його найближчих конкурентів, якими були Віктор Корнієнко, Едуард Соболь та Богдан Михайличенко. Зараз лише останній має стабільну ігрову практику, хоча й не без провальних поєдинків.
Відтак виникає потреба в пошуку резервіста для футболіста Евертона. Таким у перспективі має стати "динамівець" Костянтин Вівчаренко. У нього схожий із Миколенком профайл. Але зараз у київському клубі йде боротьба за місце в старті між Вівчаренком та Владиславом Дубінчаком, яка поки не на користь Костянтина. З переваг 22-річного одесита – вік, адже він молодший, а тому може принести клубу гроші.
Костянтин Вівчаренко
Виклики будь-кого з вищезгаданих гравців дозволить Сергію Реброву освіжити лаву запасних, залучити мотивованих людей, і головне – пояснити їм свою філософію. Частина нинішніх футболістів уже досягли свого максимуму як у клубній кар'єрі, так і в збірній. Залучення до тренувального процесу умовних Криськіва, Бондаренка, Назаренка чи Сича – це підготовка виконавців на наступні роки.
А щодо Руслана Ротаня, то він є ідеальним кандидатом на посаду тренера збірної України, якщо раптом у Реброва щось десь не вийде. По-перше, він знає всіх гравців, бо зі старшими перетинався як футболіст, з молодими – як тренер.
Руслан Ротань
По-друге, він чудово ладнає з підопічними, тримає позитивну атмосферу в колективі. По-третє, Ротань далеко не ноунейм у тактиці. Він довів, що може підлаштовуватися під конкретного суперника, працювати з наявним ресурсом гравців. У грі його команд не контроль заради контролю, а швидкі виходи в атаку з пошуком вільних зон. До такого футболу пристосовані значна частина гравців збірної і кандидати на потрапляння туди. Тому на ринку вітчизняних тренерів важко знайти більш підходящий варіант.
Однак, зараз у роботі наставника збірної Сергія Реброва надважливий період. У жовтневих матчах Ліги націй проти Грузії та Чехії потрібно довести, що він здатен реагувати на поразки. Треба нові ідеї та мотивація для гравців, щоб до відбору на ЧС українці підходили з радістю від перемог, а не гіркотою поразок. Поки наша збірна ще має шанси в Лізі Націй, то розмови про зміну Реброва лишень теоретичні.
Дмитро Климчук