Те, що він досі живий, – це диво. Хто такий Сольбаккен – людина, що переписала історію збірної Норвегії
Коли ми говоримо про збірну Норвегії з футболу, то першим на думку приходить найбільш зірковий гравець команди Ерлінг Голанд. Звісно, адже це один з найкращих нападників світу, власник кількох рекордів, переможець Ліги чемпіонів.
Але є ще одна людина, без якої цієї збірної не було б на чемпіонаті світу 2026 – багаторічний головний тренер Столе Сольбаккен.
Сольбаккен не був суперзіркою на світовому рівні, проте для Норегії був важливим гравцем та систематично викликався до збірної – провів за неї 58 матчів. 3 з них – на чемпіонаті світу 1998.
Відтоді норвежці так і не виходили на Мундіаль. Аж поки він не повернувся...
Ця історія про Столе Сольбаккена – людину, яка пережила клінічну смерть, але повернулася до футболу, щоб переписати історію.
***
Хто це такий?
В минулому непоганий футболіст. Тривалий час грав на батьківщині – за Груе, ХамКам, Ліллестрем. З останніми кілька разів виходив у єврокубки та одного разу визнавався півзахисником року, але на тому все.
А роки йшли.
Столе було вже 29 років, коли він вперше поїхав за кордон. То був клуб Англійської Прем'єр-ліги – Вімблдон. Не дивуйтеся, якщо ви про нього не чули, з 2004 року такої футбольної команди не існує.
Останні ж роки кар'єри Сольбаккен провів у Данії. Спершу в Ольборгу, з яким вперше в житті став чемпіоном країни. З нього у 2000 році перейшов до Копенгагена.
І пережив зупинку серця та клінічну смерть...
Це було 13 березня 2001 року. Тренер Копенгагена проводив стандартне тренування. Аж раптом Сольбаккен знепритомнів. Розгублені гравці викликали швидку, допоки лікар команди Френк Одгард робив йому масаж серця.
Швидка прибула через вісім хвилин, але надії було мало.
"Він був у стані клінічної смерті. Те, що він досі живий – це диво. Його серце перестало битися", – говорив згодом Одгард.
Його терміново доставили до лікарні. Сольбаккен провів у комі понад добу. Але таки отямився!
Як виявилося, у норвежця був невиявлений порок серця. Йому встановили кардіостимулятор, а це означало, що він житиме, проте вже поза полем.
"Звичайно, такі речі трохи змінюють тебе, особливо в короткостроковій перспективі. Але з того часу в мене не було жодних проблем, і про мене добре піклувалися.
Моє здоров'я було дуже добрим, тому я думаю, що мені пощастило. Багатьом так не пощастило. Це також привело мене до тренерської роботи, можливо, раніше, ніж інших", – згадував той епізод Сольбаккен.
***
Повернутися до футболу він уже не міг. Як і піти з нього... Тому став тренером. Спершу помічником у рідному ХамКам. Майже одразу і в юнацькій збірній.
На початку 2006 року вперше став головним тренером – і одразу в Копенгагені. У 2011-му вирішив спробувати сили в Німеччині (Кельн). За рік – у Вулвергемптоні (Англія). Але вже невдовзі повернувся до рідного Копенгагена.
Загалом найуспішніше показав себе в Данії, де вісім разів виграв чемпіонат та став 4-разовим володарем Кубку.
Такий послужний список і дозволив йому у 2020-му стати головним тренером збірної Норвегії.
А далі була історія – ідеальна кваліфікація на чемпіонат світу 2026 (8 виграних матчів з 8), зокрема, дві перемоги над Італією; перший Мундіаль за 28 років; одразу ж вихід у плейоф.
І як за них не вболівати?