Купити католика в Рейнджерс, шахрая в Саутгемптон – і битися, битися, битися. Історія Грема Сунесса
Сьогодні ввечері Ліверпуль у спробах пробитися до чвертьфіналу ЛЧ прийме Галатасарай. "Чемпіон" розповідає про дивовижного персонажа, який залишив слід в обох командах.
Останні 20 років Грем Сунесс спливає в заголовках ЗМІ головним чином завдяки гучним цитатам.
"Я турбуюся за Гарначо. Це просто спостереження, називайте мене старомодним, називайте мене динозавром, але на ньому були дві сережки на розминці. У Манчестер Юнайтед занадто рано отримують дуже багато, така моя думка".
"Джуд Беллінгем останнім часом викликає побоювання. Перший сезон в Іспанії вийшов чудовим, він здавався світовою зіркою, а тепер, боюся, він перестав слухати [потрібних людей]. Сподіваюся, я помиляюся, але цього року він розчаровує, і доводиться ставити собі питання про поведінку Джуда, прояв неповаги, непотрібні проблеми з суддями".
"Це може прозвучати грубо, але Рашфорд – гниле яблуко, що підриває команду. У роздягальні в нього будуть приятелі, але навіть вони дивитимуться на нього і думатимуть: "Чи хочемо ми, щоб такий гравець був із нами?"
Ветерану не подобається сам сучасний футбол. Десь заслужено (з його критикою цін на квитки складно не погодитися), десь ні (він навіть Бруну називав перешкодою для МЮ!), але Сунессу все не так.
Навіть ідеальний Ман Сіті Гвардіоли він поставив нижче за Ліверпуль Пейслі, за який грав сам. Що ж, не перший і не останній приклад людини, у якої все найкраще було в минулому.
Утім, тут як з анекдотом про Тарантіно: "Квентіне, вам не здається, що ви так і не зняли нічого кращого, ніж "Кримінальне чтиво"? – А хто зняв?".
Можливо, життя Сунесса після середини нульових і стало не таким яскравим – але воно взагалі мало в кого було яскравішим і цікавішим, ніж у Грема протягом трьох десятиліть.
Футболіст: найдорожчий, дуже скандальний, весь час перемагає
Сунесс тому й успішний у статусі експерта, що ніколи не соромився бути гучним і не боявся, що про нього подумають щось не те. Ще в юнацькому віці його підписав Тоттенгем – найкращий Тоттенгем в історії, перша англійська команда у XX столітті, яка оформила золотий дубль.
Шотландський півзахисник з дитинства виділявся навичками боротьби й пасу, але вже в 17 років зажадав у тренера гри в основі. Тренер – творець усіх головних перемог в історії "шпор", великий Білл Ніколсон – напевно, очманів від такого нахабства: у 17 і зараз в основі топклубів грають рідко, а вже в ті часи це було чимось неймовірним.
За це Сунессу довелося заплатити: гравець пішов спочатку в оренду в американський Монреаль Олімпік, а потім у Мідлсбро з другого дивізіону. Утім, уже через рік після початку виступів в основі "Боро" Грем вийшов в еліту.
Трохи пощастило з призначенням Джекі Чарльтона (чемпіон світу в складі збірної Англії, майбутній тренер дуже сильної Ірландії вісімдесятих-дев'яностих почав тренувати саме в Мідлсбро), але великою була заслуга і безпосередньо Грема.
Сунесс був монументальною фігурою в півзахисті для цілих поколінь. Вусатий футболіст був "мотором" у центрі поля: завжди зарядженим на боротьбу, водночас він набирав багато голів і передач. Готовим битися він був і за межами поля – і, наприклад, у Мідлсбро, коли його відсторонили від тренувань на тиждень, заявив:
"Мені набридло, я розчарований у грі. Я хочу відпочити від усього цього".
Надворі була зима, але навіть зимове трансферне вікно, статус скандаліста і найвища ціна не відбила інтерес найсильнішої команди свого часу.
Ліверпуль у попередні три роки взяв два чемпіонства і Кубок чемпіонів – і для нього такий конфлікт гравця і тренера послужив приводом виплатити за Сунесса рекордні гроші. 352 тисячі фунтів – стільки на острові раніше не платили ні за кого.
Відбилися ці гроші, за сучасними мірками, вже в травні, коли у фіналі Кубку чемпіонів Кенні Далгліш забив переможний гол із передачі Сунесса. Але вся кар'єра вусаня на Енфілді – це історія нескінченного і навіть у чомусь нудотного успіху.
Шість із хвостиком сезонів принесли йому три Кубки чемпіонів, п'ять чемпіонств, чотири Кубки ліги. То мала, напевно, людина право через десятиліття ставити Ман Сіті Гвардіоли нижче цього Ліверпуля?
Сунесс встиг і капітанську пов'язку отримати, а у фіналі Кубку чемпіонів-1984 реалізував вирішальний пенальті.
Ліверпуль остаточно затвердила в статусі найсильнішої команди Європи "шотландська" закупівля: ще Алан Хансен і Кенні Далгліш приїхали того ж сезону – і цілком можуть вважатися найкращими захисником і форвардом в історії клубу.
При цьому клуб не любили. FourFourTwo, складаючи рейтинг 50 найбільш ненависних команд в історії англійського футболу, поставив той Ліверпуль на шосте місце й аргументував:
"Успіх породжує презирство. Повсюдна непопулярність всепереможного Манчестер Юнайтед Алекса Фергюсона була відображена двома десятиліттями раніше їхніми великими суперниками.
Головний лиходій: Грем Сунесс. Такий самий агресивний, як Рой Кін, але вдвічі зарозуміліший і самовдоволений, Сунесс був лідером Ліверпуля протягом семи приголомшливо успішних сезонів".
Той Ліверпуль не соромився брати своє обороною, причому воістину елітною. Еталоном "бетону" позаду зараз вважається Челсі Моурінью, але в сезоні-1978/79 "червоні" взяли титул, пропустивши 16 голів у 42 турах.
Звичайно, це було багато в чому завдяки Хансену, прекрасному воротареві Рею Клеменсу – але першим на рубежі атак суперників був Сунесс, який ніколи не соромився битися.
Уже після завершення кар'єри він знявся у фільмі "Жорсткі хлопці футболу", в якому разом із Вінні Джонсом та іншими костоломами розповідав, як правильно ламати суперників. А в цьому в нього був великий досвід: гравцеві бухарестського Динамо, наприклад, він ламав щелепу.
При цьому і грати вмів: досі він залишається одним із дуже небагатьох півзахисників Ліверпуля, які оформлювали в головному єврокубку хеттрик (постраждав софійський ЦСКА), і одним із небагатьох шотландців, які забивали на ЧС. У 1982-му він забив у ворота збірної СРСР – з Балтачею, Дем'яненком, Блохіним, Балем – і допоміг скоттам закінчити 2:2.
Окремих штрихів культовому статусу Сунесса на Енфілді принесло те, що він пішов на піку кар'єри. Проблеми з податками стали приводом перейти до Сампдорії, яку вусач привів до першого трофею в історії.
У фіналі Кубку Італії забив переможний м'яч Мілану. Але роки йшли, і Грему настав час перекваліфікуватися в тренери. Тоді саме такі персонажі вважалися максимально придатними: все виграв, харизматичний лідер, батько солдатам, вибачте, футболістам.
Тренер: наївний, безкомпромісний – і ще більш скандальний
Спочатку все було чудово. Сунесс повернувся на батьківщину, очолив Рейнджерс – але став не просто тренером, а тренером, що грає. Саме в такому статусі вусань привів "джерс" до двох чемпіонств, трьох Кубків ліги – і нікого не напружувало навіть те, що він із зайвою привітністю збирав на "Айброксі" старих друзів.
У першому ж сезоні менеджера Грема до Шотландії переїхав Аві Коен – автор вирішального голу в боротьбі за одне з чемпіонств Ліверпуля. Пізніше приїхав Тревор Френсіс – експартнер Сунесса в Сампдорії, Енді Грей, який раніше грав із нашим героєм за збірну...
Підписував Грем і українців – Олексія Михайличенка та Олега Кузнєцова – але в історію увійшов зовсім іншим трансфером.
Про перехід Мо Джонстона в Рейнджерс на нашому сайті виходив окремий матеріал.
Тут наведу витяги з нього:
"Грем Сунесс, ледь очоливши Рейнджерс у 1986-му, заявив, що неодмінно підпише католика, щоб клуб забув сектантську ворожнечу:
"Я одружений на католичці, наші діти католики. Релігія не є проблемою для мене і не буде в команді".
Дуже довго Сунесс умовляв перейти з Ліверпуля Іана Раша, але той не дався.
Ну, а потім Грем випадково перетнувся у фойє "Айброкса" з агентом Джонстона Біллом Макмердо, який несподівано уважно вислухав і пообіцяв усе передати клієнту слово в слово.
"У клубі був певний опір, інші директори вважали, що вболівальники масово залишать нас на знак протесту, але я стверджував, що Моріс дуже швидко завоює прихильність команди своєю працьовитістю та вмінням забивати голи", – писав потім Сунесс.
Уже ввечері сотні радикальних фанатів "Джерс" прийшли до "Айброкса", щоб спалити свої абонементи.
"Містер Сунесс, можливо, і менеджер, але ми – вболівальники. Немає сумнівів, що Джонстон отримає критику як від фанатів Селтіка, так і від фанатів Рейнджерс. Не сумніваюся, що більшість стадіону його не прийме", – говорив глава фан-руху Девід Міллер."
Більше того, такий стиль керівництва Сунесса навіть приносив успіхи. У 1987 році Рейнджерс у Кубку чемпіонів зіграв проти Динамо Лобановського. Команда, яка щойно виграла Кубок кубків, наводила жах на суперників: Блохін, Бєланов, уся збірна СРСР.
"Джерс" Сунесса відзахищалися в Києві, а вдома пішли на хитрість. Вже після перших тренувань динамівців на "Айброксі" працівники стадіону... звузили на 10 метрів поле! Змінили розмітку, зробили те саме, на перший погляд, місце гри зовсім іншим за суттю.
Матч розпочався, у команди Лобановського зовсім не йшли передачі. Вплинула, звичайно, і травма Бєланова, якого винесли з поля в першому таймі (чи варто говорити, що команди Сунесса не цуралися жорсткості?). Рейнджерс виграв 2:0 і пройшов далі. В історію увійшли слова Сунесса:
"Як я розцінюю коментар BBC про те, що в матчі з київським «Динамо» ми порушили принцип чесної гри? На мою думку, це BBC порушує традиційний принцип загальнобританської солідарності…"
Далі був оффер Сунесса в Ліверпуль... і провал. Просто уявіть: у 1972-1991 рр.. Ліверпуль лише один раз (!) посів у чемпіонаті місце нижче другого. Сунесс прийшов якраз у 1991-му – і два його повноцінних сезони принесли шості місця.
Уже тоді почали закрадатися сумніви, що для керівництва командою недостатньо одних харизми й перемог у статусі гравця. Крім того, Сунесс не захотів терпіти нових "Сунессів" у роздягальні: особисто заблокував трансфер до Ліверпуля Еріка Кантона.
Але Сунесс вибрав місце, де емоції цінують, як ніде. Галатасарай до середини дев'яностих уже вмів пройти Монако Венгера і зарубитися з Ромою, але йому був потрібен новий авторитетний фахівець.
Клуб задовольнив навіть запит Грема щодо нового "свого" (з Енфілда переїхав воротар Бред Фрідель), але водночас продав в Італію Хакана Шукюра. Галатасарай посів ганебне четверте місце в чемпіонаті, але обіграв Фенербахче у фіналі Кубку... і тут Сунесс вирішив увійти в історію.
Вирішальний матч ще й проходив на полі Фенера: тоді фінал розігрувався у два матчі, і на "Шукрю Сараджоглу" була гра-відповідь. В овертаймі, на 116-й хвилині, вдалося заштовхати вирішальний м'яч – і після фінального свистка, на очах у десятків тисяч глядачів, Сунесс узяв величезний клубний прапор Галатасарая і встромив його в центр поля.
Гравців Галатасарая виводив з поля спецназ. Від усього, що летіло в них, захищали поліцейські щити. Сунесса все-таки вдарив один з уболівальників Фенера – але для фанатів "Сарая" він став героєм.
Його й донині порівнюють з Улубатлі – легендарним воїном, який встановив перший османський прапор під час взяття Константинополя 1453 року.
Грем пояснював свій вчинок відповіддю одному з керівників Фенербахче. Той після операції Сунесса на серці запитував, чому Галатасарай призначає "каліку".
Усач згадує, що його ніколи не обіймало стільки чоловіків, як того вечора – та й зовсім нещодавно, у 2023-му, його запросили на святкування чемпіонства клубу, щоб винести новий великий прапор.
Той вчинок досі іконічний для фанів Галатасарая
Той успіх був не більше, ніж сном у (майже) літню ніч для тренера Сунесса. У Галатасараї переобрали президента, новий не став робити на Грема ставку – та й не можна, напевно, було продовжувати роботу в місці, де фанати Фенербахче буквально полювали на нього.
З іншого боку, саме відхід Сунесса став приводом призначити Фатіха Теріма, з яким почалася воістину золота ера:
Наступним його місцем роботи став Саутгемптон, де він зганьбився, підписавши афериста-аматора.
Такий собі Алі Діа зателефонував йому, представився племінником Джорджа Веа, запропонував підсилити – і тренер не просто повірив йому, а ще й випустив на поле без найменшої перевірки. Донині той трансфер вважається найгіршим в історії АПЛ.
Сунесс виявився динозавром у лізі, яка стрімко змінювалася. Він ще з'являвся у великих проєктах – таких, як, наприклад, Бенфіка з Прюдоммом, Сергієм Кандауровим і Нуну Гомешем – але результат залишав бажати кращого, а таку складну людину терпіти були готові дедалі менше гравців.
Дуже круто виглядає вчинок, коли Сунесс змусив публічно вибачатися підопічних по Ньюкаслу Кірона Дайєра і Лі Бойєра після бійки під час гри – не здивуюся, якщо він сам не обійшовся без рукоприкладства в роздягальні – але з Торіно, наприклад, його звільнили після 6 турів. При цьому один гравець, якого він тренував, грає досі:
Можливо, у сучасному стерильному світі Сунесс і може бути актуальним тільки як експерт. Можливо, для тренерства він занадто простий і жорсткий. Але в одній справі саме ця людина висловилася пряміше і чіткіше, ніж 99% селебріті.
У січні 2023-го Сунесс сказав:
"Ми маємо пам'ятати, що історії про ракети та дрони, які посилають на українські міста, починають здаватися буденними.
Ми не повинні забувати, що це відбувається щодня за чотири години від нас. Ми повинні допомогти їм відкинути росіян, інакше через 10 років вони постукають у наші двері".
На цих словах, напевно, можна і закінчити.