Динамо б'є рекорди, Карпати знову програли вдома та неспинний Шахтар. Підсумки 13 туру УПЛ
Шахтар перемагає – і робить це гарно, Карпати знову програли у футбол, Полісся подарувало сенсацію зі знаком "мінус", але більше за всіх обговорень викликає, звісно, інша команда.
Після чергової поразки Динамо ділить шосте-восьме місце – і заслуговує, щоб у підсумках 13 туру про нього поговорили докладно.
21 листопада
Полтава – ЛНЗ 0:2
22 листопада
Карпати – Металіст 1925 1:2
Колос – Динамо 2:1
Оболонь – Шахтар 0:6
23 листопада
Кривбас – Верес 2:2
Полісся – Епіцентр 0:0
Рух – Кудрівка 4:2
24 листопада
Що відбувається з Динамо?
Поїздка в гості до Колоса принесла динамівцям чергову поразку. Рекордна 42-матчева серія без поразок у чемпіонаті зникла як туман, змінившись рекордною серією з трьох програшів.
Ніколи раніше Динамо не переживало таку серію саме в чемпіонаті України. Дубль оформив Климчук... але я б, чесно кажучи, приберіг компліменти на адресу Юрія. Він може показувати більше, а в суботу забив, мабуть, найпростіші голи в сезоні.
Погляньте на забиті м'ячі Колоса. Під час першого Михавко просто не звертає уваги на те, що команда намагається підняти високо лінію офсайду. Саме через нього Климчук залишається в грі і реалізує свій шанс дальнім ударом. Другий м'яч просто не потребує коментарів: форварду дали розвернутися і пробити, такі моменти реалізують навіть хороші аматори.
Є штампи "Гра не рівня вищої ліги", "Футболіст не рівня [назва клубу]", але в цьому випадку важливіше, що Михавко грає не на рівні Михавка. Усі ми пам'ятаємо Тараса в минулому сезоні, він став найважливішим аргументом у чемпіонських перегонах. За весь минулий сезон Динамо пропустило 19 м'ячів, зараз, після 13 турів, у його пасиві вже 18.
Динамо грає незрозуміло у що. Зараз це суперпасивна команда, яка провалює більшу частину матчів, "вмикається" на десяток-інший хвилин – і грає з кожним місяцем все гірше. Про незіграність оборони вже сказано, але попереду партнери теж не розуміють один одного.
Катати м'яч із флангу на фланг, без спроб загострити – теж не гра. Шовковський уже й сам зривається (на пресконференцію після матчу в Ковалівці він не прийшов), але зберігає свою посаду – всі інсайдери сходяться на думці, що до зимової паузи тренеру не загрожує нічого.
Терпіння братів Суркісів може напружувати, але не повинно дивувати. За 30 років, які вони керують київським клубом, вони поспішно розлучилися рівно з одним тренером. Це була перша справжня відставка в їхньому житті: Олексія Михайличенка було звільнено після двох чемпіонств, фактично, за два матчі. Домашній програш Трабзонспору у кваліфікації ЛЧ і поразка від Шахтаря в першому турі переповнили чашу терпіння босів.
Таке швидке рішення попрощатися з тренером за ці 20 років визнавав помилкою і сам Суркіс. Але є відчуття, що та помилка налякала керівництво клубу, і відтоді після цього президент Динамо, яке б ім'я він не носив, втрачає момент, коли з тренером пора прощатися.
Газзаєва не звільнили, коли він сам просився піти після програшу Шерифу – потрібно було дійти до програшу Говерлі, щоб його "попросили". З Хацкевичем втрачали цілі сезони, Луческу після четвертого місця в чемпіонаті-2022/23 залишили на початок наступного, достроково позбавивши себе шансів на титул і в наступному сезоні.
Шовковський, який зараз змушений терпіти булінг з боку всіх фанатів, узагалі-то прекрасно працював півтора року. У Динамо могло б бути на один титул більше, якби СаШо почав сезон-23/24 з першого туру.
Зараз уже Шовковського "перетримують", хоча немає жодної виразної причини так чинити. Вільний тренер, за мірками нашого фахівця, є просто елітний: Вернидуб якихось півтора року тому приводив до медалей Кривбас, не кажучи вже про більш давні досягнення із Зорею і Шерифом.
Зрозуміло, ніхто не забороняє й іноземця пошукати, але клуб йде шляхом найменшого опору. Пасивний на полі, пасивний і за його межами і, як ми бачимо на прикладі Михавка, деградують навіть найкращі його активи.
До речі, це одна з речей, за які може пред'явити босам і сам Шовковський. Захист захистом, але взагалі його, Шовковського, місце на полі займає людина, чиї чесноти починаються і закінчуються на тому, що він був у команді на момент продажу Бущана. Нещерет помиляється, не виручає, деградує – а Динамо не підписує нових воротарів хоча б для конкуренції. Заміни Забарному немає, Миколенку – теж.
Будь-який клуб рано чи пізно завалиться, якщо з нього вичерпувати найкращі активи і нікого не приводити натомість. Можна пред'явити Шовковському претензії за те, що він не розвиває талантів, але сотні сучасних тренерів, зокрема й дуже успішних, працюють тільки з гравцями, що сформувалися. Не кажучи про те, що взагалі-то прогрес Михавка в минулі сезони – і його заслуга.
Зараз, напевно, найгірший час, щоб співчувати братам Суркісам, але у них об'єктивно складні часи. У нинішньої влади вони в явній "опалі", про розширення впливу навіть не йдеться – швидше варто турбуватися про те, щоб не опинитися в сусідній камері з Коломойським.
Навіть просто привертати увагу великими витратами зараз не найкращий час, не кажучи про те, що і ресурсів у Суркісів стало менше. Як наслідок, клуб проїдає ресурси – живучи на гроші з продажів Миколенка, Забарного, Ваната – і в такій ситуації скоріше повинен дивувати 30-й титул, ніж провал у конкретному сезоні.
Резюмуючи спіч, який вже, напевно, затягнувся, скажу: так, Шовковський заслужив на звільнення, але не варто чекати, що без нього все одразу стане краще. І вже точно "Вічно перший" заслужив повагу, можливо, за всю історію Динамо не було нікого, хто заслужив би її більше.
Шахтар: відхід у відрив із питаннями щодо суддівства
На тлі таких проблем у конкурента Шахтар став грати ніби в окремій лізі. Два останні матчі чемпіонату принесли 13 забитих! Усе логічно: з Полтавою і Оболонню команда таких класу і можливостей десь так грати і повинна.
Треба констатувати, що "гірники" знову стають легіонерською командою. У матчі з Оболонню в "старті" знову вийшли тільки чотири українці і, за всієї поваги до Очеретька, навряд чи б він грав так регулярно без такого дефіциту своїх.
Можна згадати, що після збірних, перельотів і переїздів майже всі українці Шахтаря сильно втомилися, але з Полтавою теж грали сім бразильців і четверо "своїх". Це далеко не збігаються заявки (наприклад, проти полтавців грав Матвієнко, а проти киян Бондар), але факт залишається фактом: Туран випускає мінімальну кількість українців.
Втім, грає Шахтар так, що будь-яка критика недоречна. Конопля не хоче підписувати з Шахтарем новий контракт? Не біда: Вінісіус Тобіас виходить в основі, забиває і не гірше підтримує атаку.
У команді взагалі видатна внутрішня конкуренція: забивають Бондар, Егіналду, Енріке, Невертон, Марлон Гомез, Тобіас, Мейреліш, Ісакі, Еліас, Конопля, Очеретько... Ніхто не може бути впевнений у своєму місці в основі (Матвієнко опинився в запасі в статусі капітана), для кожного критично важлива кожна хвилина.
І все ж з Оболонню Шахтарю довелося непросто. "Пивовари" виставили просто триповерховий автобус (дев'ять гравців "старту" мають досвід гри в обороні!) і майже весь перший тайм стримували лідера. Вирішальний гол було забито за кілька секунд після зіткнення за участю Федорівського і, якщо зважати на те, що він і після падіння тримався за голову, можна припускати, що без того "стику" зреагував би на удар Бондаря краще.
Оскільки на початку другого тайму ще й Суханова було вилучено за не такий і явний фол, можна сказати, що арбітр поставився до гранда з великим пієтетом.
Полісся оступилося з Епіцентром
З чотирьох представників України в єврокубках цього сезону виграв тільки Шахтар. Про Динамо сказано вище, осічки Олександрії вже нікого не дивують, а ось Полісся піднесло сюрприз зі знаком мінус.
Полісся створило кілька моментів, могло і виграти – але, в першу чергу, підвела атака господарів. Креатив команди працював відмінно, Брагару і Андрієвський створили моментів і на розгром, але забити не вдалося жодного разу.
З огляду на те, що Ротань і Ко навіть зараз на чистому третьому місці, бити на сполох рано. Усі матчі не виграє і Реал, а безпрограшна серія Полісся тягнеться з 4-го туру, це рекорд сезону. Але, можливо, Гайдучику краще виходити на заміни.
Проти Епіцентру Микола змарнував щонайменше два стовідсоткові моменти, відкривався то раніше, то пізніше за необхідний, а коли він міняв Філіппова в другому таймі, виходило краще.
Присвята туру
"Насамперед, ми присвячуємо цю перемогу нашому другу, товаришу, тренеру – Андрію Вікторовичу Полуніну. Ця перемога для нього. Сьогодні була дуже важлива гра. Ми не мали права зіграти внічию або програти. Були настрій команди і зарядженість на гру" – сказав автор дубля у ворота Карпат Денис Антюх.
Андрій Полунін – легенда українського футболу. Він був одним із лідерів дуже сильного Дніпра дев'яностих років, забивав збірній Італії, грав за Нюрнберг і Санкт-Паулі.
У 2025 році він став шеф-скаутом "Металіста 1925" і став одним з ініціаторів запрошення Антюха до харківського клубу. У листопадовому матчі ветеранів у Полуніна відмовило серце.
На матч проти Карпат харків'яни вийшли у футболках із зображенням Полуніна.
Форвард туру
На тлі таких проблем у Динамо, Полісся, Карпат головним переслідувачем Шахтаря стає ЛНЗ. Про перегони за чемпіонство говорити все ще смішно (хоча, з іншого боку: всі пам'ятають, як закінчилася очна зустріч команд?), але від Карпат, наприклад, у черкасців, відрив уже у вісім очок.
Від Динамо "+6", на Колос можна і не дивитися – ЛНЗ просто грає краще. З огляду на те, що черкасці і в Кубку залишилися чи не єдині з вищої ліги – невже ми побачимо цю команду в єврокубках наступного року?
Ще один крок уперед у турнірній таблиці вона зробила в матчі, де перемоги, за великим рахунком, не заслуговувала. Полтава контролювала м'яч, грала першим номером і нічию заслужила точно. Але якого ж класного форварда підписав влітку ЛНЗ!
Проспер і потужний, і швидкий, а з Полтавою він показав і реалізацію, і гольове чуття. Перший гол більярдним ударом у дальній кут, другий після ідеального вибору позиції на штрафному і зараз він ділить перше місце в бомбардирських перегонах.
"Перестрілка" туру
Рух показав, що його рано ховати, за очками наздогнавши Олександрію. Перемогу над Кудрівкою викували легіонери: Фаал оформив дубль, а Клайвер відкрив рахунок.
Дуже стильний атакувальний футбол – можливо, механізм Федика нарешті запрацював?
Гол туру
Верес зміг узяти нічию в Кривому Розі, хоча на перерву йшов за рахунку 0:2. Владислав Шарай гарматним ударом застав зненацька Маханькова.
