Тотальне домінування однієї команди. Символічна збірна Євро-2024
17-й розіграш чемпіонату Європи з футболу закінчився. Турнір упевнено виграла збірна Іспанії, а змагання подарувало безліч незабутніх миттєвостей усім любителям спорту №1.
Час підбивати підсумки, й на черзі — кращі з кращих. Чемпіон підготував символічну збірну Євро-2024, вибравши тих, хто заслужив виділитися з-поміж колег по амплуа.
Воротар. Гіоргі Мамардашвілі (Грузія). Вражаючий показник голкіпера Валенсії у 29 спасінь так і залишився недосяжним для його колег по амплуа. І це — з урахуванням того, що грузинський страж воріт провів на турнірі лише 4 матчі. Важко навіть уявити собі, що було б із захистом Грузії, якби не Мамардашвілі. Не варто навіть сумніватися — вже в липні за воротарем "кажанів" вишикується черга з бажаючих посилити свій склад таким вправним хлопцем.
Правий захисник. Кайл Вокер (Англія). Єдиний представник нового-старого віце-чемпіона турніру провів чемпіонат континенту на рівні. Вокер — найстарший футболіст у заявці "трьох левів". Ще перед початком змагання йому виповнилося 34. Та це не завадило Кайлу провести Євро на винятково високому рівні, стабільно відповідаючи, по суті, за дві зони, й при цьому демонструючи футбол, який гідний наслідування.
Центральний захисник. Емерік Ляпорт (Іспанія). Обидва основні центрбеки збірної Іспанії провели на турнірі по 6 матчів із 7-ми, проте роль колишнього футболіста Манчестер Сіті в успіху команди була все ж трішечки вищою. З літа минулого року Ляпорт виступає за межами Європи, але це аж ніяк не заважає йому тримати високий рівень гри. Так, Емерік не відзначається видатною швидкістю, проте належить до тих футболістів, які відмінно читають гру.
Лівий захисник. Марк Кукурелья (Іспанія). Коли стало відомо, що наставник збірної Іспанії Луїс де ла Фуенте надає перевагу Кукурельї, а не блискучому протягом усього сезону на клубному рівні в складі німецького Баєра Алехандро Грімальдо, такий вибір наставника "фурії" зрозуміли не всі. Проте бек Челсі доклав усіх зусиль, щоб ці сумніви швидко розвіяти. Марк був переконливим протягом усього турніру, а найкраще себе проявив вже у плейоф. А вирішальний асист Кукурельї в фіналі буде назавжди вписаний у історію іспанського футболу золотими літерами.
Опорний півзахисник. Родрі (Іспанія). Півзахисника Манчестер Сіті визнано найкращим гравцем турніру не випадково. Родрі — хребет команди-чемпіона. Пройти повз його зону інколи важко приблизно так само, як сподіватися вижити в двобої з боксером-важковаговиком. Стрижневий футболіст Жузепа Гвардіоли став таким же виконавцем і для своєї національної команди, а його слова про неважливість індивідуальних нагород характеризують його самопожертву задля інтересів команд, кольори яких він захищає, якнайкраще.
Правий центральний півзахисник. Хаві Сімонс (Нідерланди). Півзахисник ПСЖ — другий за успішністю футболіст "ораньє" за системою "гол+пас". 21-річний хавбек записав на свій рахунок 1 гол та двічі асистував партнерам, і був найбільш яскравою фігурою в середній лінії команди Рональда Кумана. Враховуючи, що для Сімонса такий рівень — перше випробування в кар'єрі, з завданнями, які стояли перед ним, він впорався відчутно краще, ніж очікувалося, і в його особі Нідерланди можуть отримати ключового футболіста центру поля на роки.
Лівий центральний півзахисник. Даніель Ольмо (Іспанія). Гравець Лейпцига починав турнір у якості футболіста ротації, проте власна гра та обставини у вигляді травми Педрі зробили з Даніеля невід'ємну бойову одиницю "фурії". За свій шанс Ольмо не просто вхопився, як належить, а використав надану йому можливість на всі 200%. Це саме він розділив із іншим іспанцем звання кращого футболіста турніру за системою "гол+пас", набравши 5 балів.
Центральний півзахисник. Фабіан Руїс (Іспанія). Якщо Родрі у цій Іспанії відповідає за руйнування та дає надійність і впевненість у центрі поля, то Фабіан Руїс визначає напрям думки команди. Футболіст ПСЖ набрав "2+2" за системою "гол+пас", і тривалий час одноосібно претендував на звання кращого футболіста змагання. Втім, враховуючи, що врешті його команда виборола жаданий титул, Руїс відсутністю індивідуального визнання точно не засмутився.
Правий нападник. Ламін Ямал (Іспанія). Футболіст-сенсація турніру. Несподівано надзвичайно яскравий виступ вже 17-річного (день появи Ямала на світ — 13 липня) вундеркінда став справжнім одкровенням. Ламін набрав 5 балів за системою "гол+пас", забив м’яч надзвичайної краси у ворота Франції, і взагалі був однією з центральних фігур у складі "фурії" в кожному з 7-ми проведених на турнірі матчів. Шанувальникам Барселони є з чого порадіти — ось він, "новий Мессі", хвилюватися за "спадщину" вже не варто.
Лівий нападник. Коді Гакпо (Нідерланди). Вінгер Ліверпуля взяв на себе ношу лідера збірної Нідерландів. На рахунку Коді 3+1 за системою "гол+пас", і він — один з 6-ти найкращих бомбардирів турніру. Враховуючи, що Гакпо лише 25, можна не сумніватися — шанс отримати не одну велику перемогу в нього ще буде.
Центральний нападник. Жорж Мікаутадзе (Грузія). Так, нападник збірної Грузії провів на турнірі лише 4 матчі. Так, 2 з 3 голів Мікаутадзе провів із "точки". Однак не варто забувати, що форвард представляв на турнірі не просто найскромніший колектив, а й збірну-абсолютного дебютанта. Грузія не змогла б підкорити таку значну висоту, якби не її вправний бомбардир, який не просто ефективно використав свої шанси, а забив, таке враження, навіть більше, ніж міг.
Тренер. Луїс де ла Фуенте (Іспанія). Луїсу де ла Фуенте 63, і до вчорашнього вечора він не те що не знав, що таке великі перемоги на найвищому рівні — про такі звитяги він лише мріяв. Однак колишній наставник Алавеса йшов до вершини довго, вперто, а головне — наполегливо, і коли інші в успіх Іспанії із ним на чолі не вірили, він лише озброювався думками, ручкою та блокнотом, і записував нові рецепти майбутніх перемог. Важко висловити усі ті "браво", яких заслужив наставник, що зміг здолати усіх без винятку найскладніших суперників на змаганні, й при цьому прищепити своїй команді винятково привабливий футбол.