Динамо залишилося без Європи: швидкі висновки після вильоту від Карабаху
Київське Динамо завершило євросезон-2026/27 поразкою від Карабаха (0:2) у матчі-відповіді третього раунду кваліфікації Ліги конференцій. "Біло-сині" залишили єдиним представником України в єврокубках донецький Шахтар, якому тепер доведеться набирати коефіцієнт за всіх.
Як Динамо підписало собі вирок
Після першого поєдинку Динамо зберігало непогані шанси на вихід в плейоф раунд Ліги конференцій. Такі враження підкріплювала й гра Карабаху, який не продемонстрував нічого надзвичайного. Це вже не була та команда, яка в минулому сезоні створила фурор у Лізі чемпіонів. Втім, навіть такий суперник виявився не по зубах володарю Кубку України.
Неприємності для Динамо почалися безпосередньо перед матчем-відповіддю, коли один за одним поповнили лазарет Томаш Кендзьора, Назар Волошин та Олександр Піхальонок. Якщо додати до них основного голкіпера Руслана Нещерета, то картина вимальовувалася зовсім непривабливою.
Головний тренер "біло-синіх" Ігор Костюк провів одну вимушену заміну в стартовому складі порівняно з першим поєдинком проти Карабаху: замість травмованого Томаша Кендзьори у пару до Тараса Михавка вийшов Крістіан Біловар. Такі зміни не додавали оптимізму вболівальникам Динамо.
Перший тайм для гостей складався непросто. Кияни досить швидко пропустили гол від Джалі Муаддіба, який виявився спритнішим за динамівців у їхньому штрафному майданчику.
Зауважимо, що до 31-ї хвилини кияни не завдали жодного удару в площину воріт Карабаху, переважно відбиваючи атаки суперника.
Ближче до завершення першого тайму Динамо перехопило ініціативу. Найреальніший шанс зрівняти рахунок було втрачено на 38-й хвилині, коли з вигідної позиції Лонвейк не влучив по м'ячу, а Біловару не вистачило бомбардирських навичок, щоб замкнути простріл Пономаренка.
Початок другого тайму був за Динамо. Завдяки активному пресингу підопічні Костюка створили достатньо нагод, щоб зрівняти рахунок та вийти вперед.
Спочатку Бражко втратив супершанс на початку другого тайму, коли перехопив м'яч у суперника та вийшов на рандеву із голкіпером агдамців Зломисличем. Згодом Пономаренко продемонстрував, що у форвардів Динамо теж є труднощі з реалізацією виходів сам на сам.
М'яч все ж залетів до сітки воріт "скакунів" після удару Дубінчака, але був скасований через офсайд.
Розплата настала за усіма футбольними канонами. Швидка контратака суперника лівим флангом завершилася прострілом, який замкнув українець Олексій Кащук. Кияни мали достатньо часу, щоб бодай скоротити відставання в рахунку, але цього не сталося.
Відсутність лідера на полі
Ще у попередніх сезонах було очевидно, що у разі відходу з команди ветеранів Андрія Ярмоленка та Віталія Буяльського у "біло-синіх" можуть виникнути справжні проблеми. І справа навіть не в різниці майстерності, а саме в лідерських якостях. Точніше, у їхній відсутності у нинішнього покоління динамівців.
Тренерський штаб Костюка в силу різних причин не особливо розраховував на Буяльського та Ярмоленка. За їхньої відсутності в команді мав з'явитися новий лідер, який міг завести партнерів у скрутній ситуації. На жаль, як продемонстрував матч з Карабахом, а також попередні єврокубкові поєдинки, таких гравців у нинішньому складі Динамо немає.
Звісно, один невдалий матч ще не привід робити категоричні висновки. Можливо, у Динамо просто був невдалий день? Але проблема в тому, що подібні висновки підтверджує не лише матч-відповідь із Карабахом – вони простежувалися протягом усієї єврокубкової кампанії.
Прохід зі скрипом скромної Університаті Клуж, яку вдалося здолати лише в серії пенальті. Потім – два беззаперечні програші ПАОКу. Єдиним промінчиком надії стала перемога над Карабахом у першому матчі. Але матч-відповідь розставив усе по своїх місцях.
Що тепер робити Динамо?
Прихід Ігоря Костюка на тренерський місток Динамо мав на меті продовження стратегії клубу на розвиток власних вихованців. Втім, турнірних завдань перед фахівцем ніхто не знімав.
Ранній виліт з єврокубків став повторенням сезону-2023/24, коли команда Мірчі Луческу не змогла потрапити в основний турнір Ліги конференцій. Тоді керівництву Динамо знадобилося ще три місяці, щоб зробити заміну головного тренера.
Цілком ймовірно, що цього разу зміни відбудуться значно швидше. Але якщо Динамо справді вирішить змінювати тренера, це не повинно стати єдиною зміною. Проблеми команди значно глибші за тренерську лаву.
Проте чи зуміє новий тренер щось змінити з нинішнім підбором гравців? Починаючи з 1990-х років клуб не вміє вчасно відпускати футболістів, які втратили мотивацію.
Вони вже нічого нового не могли дати команді, лише стаючи тягарем для бюджету. Динамо потрібна не просто чергова зміна тренера, а рішення щодо того, якою має бути команда через рік-два. Комфортна ванна ще ніколи не ставала стимулом для прогресу.
Чим раніше це зрозуміють у клубі, тим краще буде для Динамо. Втім, це вже зовсім інша історія.