Від торговців дітьми до Манчестер Юнайтед: божевільний шлях Амада Дьялло
Якщо збірна Кот-д'Івуару вийде до плейоф чемпіонату світу-2026, то насамперед завдяки голу Амада Дьялло на 90-й хвилині проти Еквадору.
І ніякої несподіванки в тому нема.
Амад грає за Ман Юнайтед, коштує 45 млн на Transfermarkt, а до збірної викликається з 18 років.
Він зірка.
І мало хто знає його справжню історію, що розпочалася зі знайомства з торговцями дітьми...
***
Маєток Амеда Мамаду Траоре височіє над нетрями Абіджана, як фортеця.
Двоповерхова вілла, басейн, сад, озброєна охорона – він ніби хрещений батько цього місця.
Дорослі підходять до Траоре просто потиснути руку, а натовп дітей біжить поруч із саморобним м'ячем, аби показати дядьку Амеду, що вони вміють. Хтозна, може, він зглянеться і візьме їх до свого клубу Лідер Фут?
Там, щоправда, немає ні трав'яного поля, ні роздягалень, проте Траоре запевняє – справжній талант видно й без них.
Амада Дьялло він роздивився саме тут.
До сьогодні на книжковій поличці "дядька Амеда" стоять численні фото з кубками й медалями юного Амада в Європі.
І в той же час, через цю історію він більше не їде до Євросоюзу, інакше його арештують.
"І що я зробив? Амад та інші хлопці ходили до школи майже до 18 років. Кожен мав свою спальню та проводив вільний час у колі власних друзів. Я ніколи не втручався!" – захищається Траоре.
***
Це все почалося у 2012-13 роках.
Спершу Траоре та його дружина Марина, які вже мали вид на проживання в Італії, перевезли до країни своїх синів – 13-річного Амеда Жуніора та 10-річного Амада.
Згодом за тією ж схемою до країни приїхали сестра Марини з чоловіком, і з ними було ще двоє хлопців того ж віку.
Усі поселилися поруч, в сільській місцевості; зайвий раз не відсвічували.
При тому футбольний агент Даміано Драго швидко взяв хлопців під крило і повіз по найближчих футбольних школах, де ними миттю зацікавилися. У кожного з них – це ж треба! – був неабиякий талант до спорту.
Вже у 2015-му Амада забрала до себе школа Аталанти, а Амеда Жуніора – Емполі.
Інші двоє теж не пропали і заграли в нижчих італійських дивізіонах.
І все б нічого, але що ж за сім'я така, де брати між собою не схожі, не спілкуються і навтіь не підписані один на одного в соцмережах? Ви часто таке бачили?
От і поліція Італії засумнівалася, розпочавши таємну спецоперацію, яку назвали "Слоненя".
Хтось-бо вивозив талановитих дітей з "Берега Слонової Кості".
І першим за дупу взяли Драго, який після допитів зрештою погодився свідчити в обмін на заміну реального терміну ув'язнення на рік і 10 місяців умовно.
***
Так, Траоре ніякий не батько хлопцям.
Так, вони навіть не родина.
Так, це бізнес, бо переїзд до багатої Італії робить дітей боржниками перед торговцями, що дозволяє їм потім роками забирати у тих левову частку заробітку.
Аналіз на ДНК, звісно ж, підтвердив усе сказане Драго, і Траоре не залишалося нічого, окрім як накивати п'ятами.
Вже з Абіджану він клянеться репортеру The Athletic, що є рідним дядьком Амеда Жуніора, якого нібито назвали на його честь.
Що ж до Дьялло, то все складніше:
"Я його всиновив. В мене є папери. Ви не знаєте, з якої він родини, а я знаю.
Багато хлопців прибувають до Європи в трюмах кораблів у жахливому стані. А тепер подивіться на Амада. Він має гарну шкільну освіту, він тренувався на найкращих полях, добре харчувався. Ми про нього піклувалися".
Свідки в Італії підтверджують – Траоре каже правду. Навіть прокурори у висновку написали:
"Це не була торгівля людьми в найгіршому сенсі, оскільки хлопці вели нормальне життя зі своїми фальшивими батьками".
А що самі футболісти?
Ані Амед Жуніор, ані Амад не вимовили жодного слова про свою псевдосім'ю та розслідування, хоча минуло вже 5 років, відколи історія стала відома світу.
Замість слів говорять вчинки. Насамперед Дьялло прибрав прізвище "Траоре" з паспорту, коли йому виповнилося 18.
Ну, а в 2021-му, перед трансфером до Ман Юнайтед, замінив агента. Схоже, що борг було сплачено повністю.
***
Чи живі справжні, біологічні батьки Амада? І чи добровільно вони позбулися сина?
Розслідувач Ед Гокінс запевняє: "Це нормальна ситуація для західної Африки. Сім'ї тут розглядають футбольну славу як єдиний вихід із бідності. І плата за хлопчиків зазвичай невисока".
Ще дешевше обходяться документи – тут за три копійки можна виставити себе батьком навіть Патріса Лумумби.
Тим часом гіди по Абіджану, почувши про Амада, вказують на Аджаме – нібито він саме з тієї окраїни мегаполісу.
Колоритний район; там розкинувся один з найбільших у регіоні ринків, куди з'їжджаються торговці від самої Буркіна-Фасо. Вам м'ясо бабуїна? Змії? Антилопи? Усі "делікатеси", заборонені через Еболу, тут завжди в надлишку.
Старші жіночки пригадують, як юний Амад бігав ринком з кошиками, допомагав мамі.
Вони також кажуть, що батько Амада за місцевою традицією мав кількох дружин, тож сина не виховував.
Ким міг він вирости у такому світі?
"Життя в Аджаме – це боротьба за виживання, що тренує тебе на все життя", – висновує Траоре. Саме там він і наткнувся на малого. Там і визрів у нього план.
***
Амед Мамаду ніколи не скаже, скількох ще дітей він отак відправив до Європи.
Багатьох, мабуть.
Ще у 2013-му благодійна організація Foot Solidaire порахувала, що масштаби "футбольної" торгівлі дітьми в західній Африці сягнули 15 тисяч хлопців на рік.
Місцеві в Абіджані поважають Траоре неспроста – він-бо стримав слово, як мало хто на їхніх вулицях.
Наприклад, інший учасник ЧС-2026 від Кот-д'Івуару Сімон Адінгра став жертвою наглого шахрая, який вдав із себе агента та обманув його матір:
"Вона позичала ті 300 доларів у всього району, аби я міг поїхати до Беніну на перегляд. Коли ж ми приїхали, то там не було турніру, а агент зник з грішми. Ми, десятеро 12-річних хлопців, були кинуті серед вулиці. Ми об'єдналися і виконували важку роботу за їжу, перш ніж нас помітив чоловік, що справді мав стосунок до футболу".
І навіть Адінгра теж пощастило. А як жити Альхассану Бангура зі Сьєрра-Леоне, якого завербували в 16 років нібито для футболу, а насправді для сексуальної експлуатації? Це диво, що він вирвався і досяг-таки АПЛ у 2000-х.
Більшість-от не досягає. Їх кидають серед Сахари; здають в рабство; іноді відправляють мити посуд чи працювати в порту, де вони віддають "борг" роками.
І все одно хлопці їдуть, а рідні батьки їх продають.
Коли 40% населення голодує, і навіть футболіст еліти заробляє 500 баксів на місяць – які можуть бути питання?
"Нашому футболу бракує фінансування. Нам треба, щоб районні очільники разом з власниками клубів інвестували в інфраструктуру, покращували умови для гри. Доки цього не станеться, діти далі тікатимуть до більш розвинених футбольних країн", – констатує прописну істину опозиціонер Лакун Уаттара, якому, звісно, влади не бачити. В цих краях ще та "демократія".
***
Ну, а тим часом Амад Дьялло забиває за збірну на ЧС.
Минулого сезону він набігав 2346 хвилин у АПЛ за Ман Юнайтед, роздав пару класних асистів.
Його "брат" Амед Жуніор після невдачі в Борнмуті переїхав до Марселя, де добре показав себе в оренді. Мабуть, він би теж грав на Мундіалі, якби не прикра травма.
Для Кот-д'Івуару вони напівбоги. Ті, хто вирвався.
"Коли я дивлюся на них, то розумію, що зробив дещо важливе для своєї країни", – запевняє репортера їхній фальшивий батько, після чого настає довга пауза.
Здається, європеєць з диктофоном втратив дар мови і вже не розуміє, на чиєму боці правда, і хто в біса цей чоловік із сигарою в зубах?! Злочинець? Благодійник? Просто бізнесмен?
От якби ж запитати напряму в Амада, але той завжди мовчить.
Всі вони мовчать.
Мовчання – головне правило їхнього світу, аби зрештою хоч один хлопець із тисяч у Аджаме отримав шанс стати своїм на "Олд Траффорд".