17-річна Максименко переписує історію: побила рекорд Харлан, перемогла олімпійську чемпіонку і мріє про Олімпіаду
Анна Максименко сенсаційно виграла Гран-прі FIE в Будапешті
Серед 310 учасниць з 48 країн юна українка стала найсильнішою. Востаннє золоту медаль на Гран-прі для України здобувала шаблістка Ольга Харлан ще у 2020-му.
Магія цифр
Анна Максименко побачила, як фехтувальний апарат (показує час і рахунок) зупинився на "1:23".
Для неї це означало, що бій завершиться на її користь
"Це моя легенда. Я, звичайно, не шукаю спеціально, але якщо випадково десь гляну і побачу, що час зупинився на "1:23", неважливо, чи в мене, чи в когось іншого на годиннику, це до успіху. Коли таке стається – на душі спокійніше".
Свої "1:23" під час Гран-прі в Будапешті Анна бачила декілька разів. Навіть тоді, коли поступалась двома уколами в дуелі за золото проти олімпійської чемпіонки Джулії Ріцці.
"Подумала, ну от, цього разу мої "1:23", напевно, не спрацюють".
Анна наприкінці бою показала, ніби хоче влучити в ногу, італійка відразу ж стала трохи далі, – пригадує перебіг двобою тренер фехтувальниці, Андрій Орліковський. – Цієї дії вистачило, щоб суперниця загубила дистанцію і вже не діставала до Ані.
Завдяки двом вдалим контратакам за 30 секунд до кінця, Анна Максименко зрівняла рахунок. Потім у додаткову хвилину на пріоритеті зробила ще одну вирішальну дію і здобула свою першу індивідуальну медаль на міжнародних змаганнях серед дорослих.
"Хотіла виступити якнайкраще, але такого й уявити не могла, – розповідає спортсменка. – Вже й почала сумніватись у собі, але завдяки підтримці тренера і людей на трибунах, які вболівали за мене, таки змогла виграти".
Ми з Андрієм Вікторовичем розуміємо один одного з пів слова. У деяких моментах він навіть сміявся з моїх помилок. Мене заспокоювало те, що тренер не злиться. Це допомагало видихнути, зрозуміти, що все не так страшно, а пропущені уколи можливо відіграти та виграти бій".
Під час фіналу я сидів в Анни за спиною, – каже Андрій Орліковський, – під час останнього уколу, коли ліхтар загорівся тільки в неї – я не повірив своїм очам. З мого боку здавалось, що це максимум дубль. Та й вона не повірила, аж за голову схопилась.
Складні суперниці під час Гран-прі в Будапешті
Крім драматичного фіналу, Анна відзначає ще дві важкі дуелі. Найпершу в основній сітці – проти кенійки Александри Ндоло, яку перемогла з різницею в один укол. А також складною була 1/8 фіналу проти "нейтральної" спортсменки з Росії, Айзанат Муртазаєвої.
"Анна фехтує ручкою, це захисна манера, – пояснює Орліковський, – росіянка ж закрилася, пішла в захист. Тому Анні довелось атакувати, з кожним уколом спочатку програвала, а потім зуміла наздогнати та змусити росіянку відіграватися".
"Переважно, коли фехтуєш з "нейтральними" спортсменами, є хвилювання, – пояснює Анна, – цього разу такого не було, і напевно, це запорука того, чому в мене вийшло перемогти. Хоч я й поступалась їй на початку".
"Мені подобається, що Анна не має страху, – каже тренер. – Якщо людина боїться, то невпевнено робить свої дії".
Після перемоги на дорослому Гран-прі у Будапешті Анна Максименко піднялася зі 141 на 28 місце світового рейтингу, і стала третьою в національному. До цього її єдиним міжнародним здобутком у дорослому фехтуванні було срібло в команді під час Кубка світу в листопаді 2024-го.
"Зараз моя фехтувальна фішка – це пересування і терплячість, вміння вичікувати потрібний момент, – каже спортсменка. – Я ж на ручці фехтую, це більше контратакувальна робота. Мені багато хто казав, що я не дуже зручна суперниця".
Перехід у доросле фехтування та Олімпіада-2028
Дорослі змагання для Анни Максименко – можливість спробувати свої сили, адже її основна вікова категорія – юніорська. Гран-прі в Будапешті, до речі, було підготовкою до чемпіонату світу серед юніорок.
У цій віковій групі Анна – чотириразова чемпіонка Європи. Також є дворазовою переможницею континентальної й світової першостей серед кадеток. Здобувала й бронзу юніорського чемпіонату світу.
Дівчина не перший рік виступає серед молоді, і серед дорослих. Тут їй не завжди все вдається. Наприклад, за два місяці до тріумфу в Будапешті, під час Гран-прі в Досі, вона навіть не вийшла з групи.
"Поки що від неї можна очікувати як перемог, так і поразок на дорослих змаганнях. Ще немає стабільності, ми поступово налаштовуємося на доросле фехтування. Поспішати не будемо", – попереджає тренер.
Андрій Орліковський вже проходив шлях до олімпійського золота зі шпажисткою Яною Шемякіною у 2012-му. Свою теперішню підопічну теж вважає претенденткою на олімпійський п'єдестал.
"Три з половиною роки швидко пролетять. Анна навіть не помітить, як буде в топі дорослої збірної та боротиметься за олімпійські медалі".
– А що вам потрібно, щоб потрапити на Олімпіаду-2028?
– Спонсори, – миттєво відповідає Андрій. – Фінансова підтримка позбавить додаткового тиску. Щоб не думати про те, чи є гроші на квитки, на фехтувальний костюм, на шпаги.
Наприклад, на сезон треба мати 10 клинків. Анна фехтує одними й тими ж на тренуваннях і на змаганнях.
Наразі ми маємо чотири шпаги в зборі. Вони не нові, можуть в будь-який момент зламатись. Анна фехтує "ручкою", а більшість у збірній "пістолетами". Навіть якщо в неї зброя зламається, то в колег позичити не вийде.
Також іноді потрібні додаткові кошти на поїздки й перебування на міжнародних змаганнях.
Яна Шемякіна vs Анна Максименко: схожості та відмінності
Востаннє золото у жіночій шпазі на турнірах Гран-прі FIE здобувала Яна Шемякіна в лютому 2013 року, теж у Будапешті.
Андрій Орліковський бачить схожість між Яною та Анною. Обидві фехтують на "ручці", кожна має свої сильні сторони.
"Яна дуже сильно прийомами в ногу колола. У неї були серйозні захисти, ніхто й не думав, що ручкою можна їх брати. У Анни ж потужна атака, дуже сильний випад, вона не боїться це робити з будь-якою суперницею, не має авторитетів. Просто любить фехтування".
17-річна Анна Максименко стала наймолодшою українською фехтувальницею, яка вигравала доросле Гран-прі.
До цього віковий рекорд належав Ользі Харлан. А ще раніше Яні Шемякіній. Ольга вперше перемогла на дорослому Гран-прі у 18, Яна у 24. Раніше, у березні минулого року, Анна стала наймолодшою переможницею дорослого чемпіонату України – тоді дівчині було всього 16.
"Це було велике досягнення для мене. Здається, тоді я вперше на дорослих змаганнях в особистому заліку увійшла в трійку. Заявила про себе. Ця перемога додала мені впевненості. Я думаю, в будь-якому віці можна досягнути високих результатів. Головне, як ти тренуєшся, як ставишся до цього спорту. Мені хочеться досягти ще більших висот у фехтуванні".
З народних танців у фехтування
Анна часто приходила у фехтувальний зал подивитись на тренування друзів. Всього за рік у цьому спорті вони здобули багато медалей і їздили на змагання в інші міста. Вона ж, хоча вже три роки займалась народними танцями, мала лише один кубок за участь і три нагороди. Хотіла більшого. Тому одного дня, у 2017-му, замість спостерігати, теж вирішила спробувати взяти шпагу до рук.
З фехтуванням у життя Анни прийшло те, чого вона хотіла – медалі, поїздки на змагання в інші міста, нові друзі.
"Вона як колись, так і зараз вирізняється своєю працездатністю. Я вважаю, що це одна з рис, яка допомагає їй досягати успіху. Анна завжди хотіла медалей", – пригадує її тренерка, Зоряна Семеряк.
За рік дівчина почала здобувати нагороди на дитячих лігах, а з часом очолила рейтинг у своїй віковій категорії. Хоча на дебютних змаганнях розгромно програла більш досвідченій подрузі.
"Анна швидко відходить від поразок, – каже Андрій Орліковський, – дехто плаче. Я ж прошу не плакати на очах у суперників. Не треба показувати їм свою слабкість. Накрилася рушником чи пішла в роздягальню, де ніхто не бачить, і там можна виплакатись".
"Програвати – неприємно, – визнає Анна Максименко,– але без цього ніяк. У моїй кар'єрі ще не було жахливих поразок, коли хотілось все кинути. Хіба після насиченого сезону є бажання відпочити. А так, щоб кидати спорт через програші – зарано про таке думати".
Підготовка до чемпіонату світу
Зараз Анна Максименко – першокурсниця Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського. Тренується у залі, де й починала 8 років тому – у Львівській академії фехтування.
Щовечора тут гамірно. Багато дітей різного віку. Дзвенять шпаги, пищать фехтувальні апарати. На помітному місці у залі портрет олімпійської чемпіонки, Яни Шемякіної з автографом.
Зараз тут тренується нове покоління шпажистів. Крім Анни Максименко, чинна чемпіонка України серед молоді й переможниця кадетського Євро – Аліна Дмитрук, також володарки командних золотих медалей кадетського чемпіонату Європи – Поліна Спиридонова і Валерія Білоус-Гріджак. Чемпіон Європи серед кадетів у команді – Максим Гула.
На початку квітня Анна Максименко з трьома одноклубниками вирушить у Китай на один із головних стартів сезону – чемпіонат світу серед юніорів. Золота з юніорської світової першості Анна ще не має.
"Я пройшла свій шлях не дарма, результати ростуть, все ще попереду, головне не зупинятись", – каже дівчина.
А її тренер додає:
"Анна зуміла показати усім фехтувальним богам, що цей спорт їй дійсно потрібен".