Головред LuckyPunch: На Ломаченка в Україні чекає абсолютна відсутність медійності
Олександр Чепілко вважає, що у Василя вже не лишилося "голоду" до перемог у ринзі.
Відомий боксерский інсайдер Майк Коппінджер нещодавно повідомив, що Ломаченко може завершити кар’єру. Чемпіон у розмові з головним редактором та засновником спеціалізованого боксерського проєкту LuckyPunch Олександром Чепілком спробував розібратися, чи час Василю йти, яких помилок він припустився впродовж боксерської кар’єри та що чекає на Ломаченка в майбутньому.
– Пане Олександре, чи варто Василю вішати рукавички на цвях прямо зараз? Чи є сенс провести ще один бій у ранзі чинного чемпіона світу?
– Це питання потрібно розглядати з декількох точок зору. Перша: боксерській бізнес. Для світу боксу Ломаченко – це велике імʼя, яке в поважному для боксу віці має чемпіонський пояс. Його бій з Джервонтою став би великою подією у США, я переконаний, що платні трансляції б показали чудові цифри. Тому, на мою думку, з точки зору боксерського бізнесу, йому варто ще провести 1-2 бої. Заробити і, чому б і ні, здобути нові пояси. Як показав бій з Камбососом, порох ще є.
З іншої точки зору – бажання самого Василя (а точніше, наскільки мені відомо, небажання) – боксувати не варто. Адже виходити до рингу потрібно тоді, коли ти голодний до боїв, до перемог. Лише тоді ти будеш віддавати все задля успіху. У Василя вже цього голоду немає. Ба більше, напередодні бою з Камбососом він сам публічно заявляв, що вже не хотів боксувати. І вийде до рингу лише через прохання батька, якому той бій і титул присвятив.
– Ломаченко потрапить до залу боксерської слави, де вже знаходяться Віталій та Володимир Клички? Якщо так, то коли?
– Точно потрапить. Думаю, традиційно, як відбувається в таких випадках. Раніше це було за пʼять років після завершення карʼєри. За новими правилами – вже через 3 роки.
– Якщо підсумувати кар’єру Василя, де він себе проявив більше, в аматорському боксі чи на професійному рингу?
– На мою думку, Василь проявив себе і в олімпійському, і в професійному боксі, але краще це зробив в аматорському. Неймовірний рекорд 396-1 назавжди залишиться в історії, як і його перформанси на чемпіонатах Європи, світу та двох Олімпійських іграх.
В професійному боксі Ломаченко, як для боксера його рівня і статусу, має забагато поразок. Три програші – це справді багато. Це зіпсований рекорд. Щодо справедливості цих поразок можна багато дискутувати, але цифри є цифри.
Так, Ломаченко у профі-боксі став чемпіоном світу у трьох вагових категоріях, проте якщо порівнювати з двома золотими медалями Олімпіади, то, на мою думку, друге є більш вагомим досягненням.
– Те, що Ломаченко лишився на другий олімпійський цикл (2008-2012) в аматорському боксі, не завадило йому продемонструвати кращі результати на професійному рингу? Чи можна сказати, що це була стратегічна помилка Василя з його батьком?
Думаю, що це справді завадило. Переконаний, що якби він перейшов у профі після першої Олімпіади, то точно став би абсолютом. І, цілком можливо, не в одній ваговій категорії.
Не можу назвати це стратегічною помилкою, адже вони з батьком мали мету здобути друге олімпійське золото. І вони її досягли.
– Чи потрібно було Ломаченку з переходом в професійний бокс змінювати батька-тренера? Ми пам’ятаємо, як свій другий бій на профі-рингу, на кону якого стояв чемпіонський титул, Василь програв – багато у чому через недосвідченість Анатолія Ломаченка як тренера, який тоді робив свої перші кроки в професійному боксі.
– Ні, не варто було. Василь – типаж боксера, якого повністю зробив його тренер, який є його батьком. Таких прикладів у світі боксу дуже багато: в США, Мексиці, Англії. Це не обов'язково може бути дует батька та сина. Це може бути дует дядька та племінника. Яскраві приклади – Мейвезери, Фʼюрі. Або братів – прямо зараз колишній суперник Ломаченка Ентоні Кролла тренує брата Вільяма.
Думаю, тренер з умовних США не знайшов би ключ до Ломаченка, тому я ніколи навіть не задумувався над тим, яким би Василь був боксером під керівництвом іншого спеціаліста.
– Що чекає на Ломаченка в Україні? Він лишиться маргіналом з "православ’ям головного мозку", чи здоровий глузд візьме гору, як це трапилося з початком повномасштабної війни з Олександром Усиком?
– Думаю, на Василя в Україні чекає абсолютна відсутність медійності, яка в нього, в принципі, завжди була. Він боксував у США, ходив там по ефірах і зустрічах з фанами, бо цього зобовʼязував контракт з промоутером, після поєдинків повертався додому, і зникав з інформаційного поля. Після того, як Василь завершить карʼєру, ми про нього будемо чути дуже й дуже рідко.
Стосовно того, чи зміниться риторика Василя стосовно нападу Росії, думаю, якби мала змінитись, вже б майже за три роки повномасштабної війни це давно сталося.
Максим Розенко, Чемпіон