Експерт Чемпіона: На Ломаченка чекає доля прибічниці Януковича Клочкової, про яку вже почали забувати
Кирило Стадниченко вважає, що Василь і досі знаходиться "в полоні" російського православ'я, з якого дуже складно "вирватися".
Нещодавно боксерский інсайдер Майк Коппінджер повідомив, що Ломаченко може завершити кар’єру. Разом із Кирилом Стадниченком ми спробували розібратися, чи час Василю йти, яких помилок він припустився впродовж боксерської кар’єри та що чекає на Ломаченка в майбутньому.
– Пане Кириле, чи варто Василю вішати рукавички на цвях прямо зараз? Чи є сенс провести ще один бій у ранзі чинного чемпіона світу?
– Тут я скоріше буду скептиком. У нього поважний з точки зору професійного боксера вік – у лютому Ломаченку виповниться 37 років. Це, в сукупності з останніми результатами, дає всі підстави говорити, що йому краще завершувати кар’єру саме в ранзі чинного чемпіона, ніж знову наражатися на небезпеку втратити свій титул.
Так, перемога над Камбососом здається впевненою й можна подумати, що Василь переживає другу молодість. Але це може бути оманливим враженням. Один бій він провів добре, а на наступний його вже може не вистачити. Тому що в такому віці кожен наступний бій як останній. Взагалі, після програшу Лопесу в листопаді 2020-го, постійно здається, що у Ломи нібито щось зламалося. Навіть попри дуже впевнені перемоги над Накатані та Коммі
– Ломаченко потрапить до залу боксерської слави, де вже знаходяться Віталій та Володимир Клички? Якщо так, то коли?
– Так, своєю кар’єрою він безумовно заслужив цього визнання. Він не став абсолютним чемпіоном світу. Принаймні, поки що. Тому його введення до залу може відбутися не дуже швидко. Але років за 5-10 ми його цілком можемо там побачити.
– Якщо підсумувати кар’єру Василя, де він себе проявив більше: в аматорському боксі чи на професійному рингу?
– Він своєю кар’єрою довів, що у ринзі завжди знаходився на своєму місці. Так, в аматорах він двічі був на вершині – мав титули олімпійського чемпіона, але й у профі досяг серйозних результатів.
Василь Ломаченко
– Те, що Ломаченко залишився на другий олімпійський цикл (2008-2012) в аматорському боксі, завадило йому продемонструвати кращі результати на професійному рингу? Чи можна сказати, що це була стратегічна помилка Василя з його батьком?
– З одного боку, він хотів зібрати всі титули в аматорському боксі. Чемпіоном Європи та світу він став вже після Пекіна. З іншого, у профі він виграв майже все. Так, він програв другий свій профі-бій Салідо, на самому початку кар’єри, але потім йшов дуже впевнено й врешті-решт до 2020-го вигравав майже все. Й навіть після поразки Лопесу все ж вийшов на бій за титул абсолюту.
Ні, я не думаю, що участь у наступних Іграх у Лондоні-2012 була стратегічною помилкою його або тренера-батька. До того ж, дуже багато суперечок щодо перемоги Хейні, наскільки вона справедлива. Якби Лома тоді став абсолютним чемпіоном, то зараз і не було б таких питань взагалі. Я думаю, в них нормальна хімія, тандем, який досяг дуже великих успіхів.
– Ми пам’ятаємо, як свій другий бій на профі-рингу, на кону якого стояв чемпіонський титул, Василь програв – багато у чому через недосвідченість Анатолія Ломаченка як тренера, який тоді робив свої перші кроки в професійному боксі.
– Так, але після цього він виграв 13 боїв у трьох вагових категоріях. Й цим результатом все всім довів. До того ж, Ломаченко-старший працював не тільки зі своїм сином. Згадаймо, скільки теплих слів про нього й його тренування сказав Олександр Усик. Безумовно, в Ломаченка-старшого є своє его, але я не думаю, що він робив би щось, що може нашкодити кар’єрі сина. І результати Василя це, в принципі, підтверджують.
– Що чекає на Ломаченка в Україні? Він залишиться маргіналом з "православ’ям головного мозку", чи здоровий глузд візьме гору, як це трапилося з початком повномасштабної війни з Олександром Усиком?
– Василь досі знаходиться "в полоні" російського православ'я, тому що з нього дуже складно "вирватися". Насамперед, психологічно, визнати свої помилки. Олександру це вдалося. Мабуть і тому, що він на собі відчув наслідки цього вторгнення, коли постраждав його будинок на Київщині. Як би цинічно це не прозвучало. Але він знайшов у собі сили змінити громадянську позицію.
Василь, безумовно, має змінити позицію, але час йде й навіть майже через три роки після повномасштабного вторгнення він і досі не визнав помилковості своїх поглядів. Звісно, це дратує й відвертає від Ломаченка, попри всі його успіхи. Але сподівань на те, що здоровий глузд візьме гору, на жаль, все менше.
З нинішніми поглядами його не чекає якась перспектива, подібно тій, яку мають великі спортсмени на кшталт мера Києва Віталія Кличка та голови УАФ Андрія Шевченка. А от долю прибічниці Януковича Яни Клочкової, про яку вже починають забувати, попри всі її досягнення у плаванні, він може цілком повторити.
Максим Розенко, Чемпіон
Відповідальний редактор – Денис Шаховець