Ангели і демони Майка Тайсона
30 червня легендарному американському боксеру Майку Тайсону виповнюється 60 років.
"Чемпіон" згадує яскраву історію злетів і падінь одного з найкращих нокаутерів усіх часів та народів.
Перша кров
Ця моторошна сцена потім часто ввижалася Майку уві сні: його обезголовлений голуб б'ється в конвульсіях, а поряд зло посміхається один із ватажків місцевої шпани. Ось тоді все і почалося.
Важко повірити, але в дитинстві Майк був тихонею. Соромився своєї зайвої ваги, беззаперечно зносив знущання однолітків і старшого брата та проводив багато часу в голуб'ятні – єдиному місці, де він почувався комфортно. Але показова страта улюбленого голуба змінила його раз і назавжди. Абсолютно втративши контроль над собою, він накинувся на кривдника...
У когось несподівано виявляється талант до живопису, хтось із перших уроків розуміє суть гри в шахи. У Майка того дня виявився талант до бійки. Хлопець, який убив голуба, був старшим на три роки, сильнішим фізично, досвідченішим у таких справах. Проте його було побито так жорстоко, що з того часу він обходив Тайсона десятою дорогою. А для Майка фактично розпочалося нове життя. На вулиці його раптом почали поважати – усі знали: з Майком краще не зв'язуватися, можна постраждати...
Незабаром він став членом одного з угруповань Браунсвілля (район у східній частині Брукліна), яке становили малолітні злочинці. Хлопець чітко усвідомив: він потрапив у той світ, де виживає найсильніший.
Свій чужий дім
– Ні, Майку, постривай, так ти скоро перетвориш мене на котлету. Дай відпочити!
Колишній боксер Боббі Стюарт, який викладав фізкультуру в одній із нью-йоркських спецшкіл для неповнолітніх злочинців, віддихуючись, кинув лапи на підлогу й учергове уважно подивився на підопічного.
Що за біс?! Хлопцю немає й 14 років, а сили – на двох дорослих чоловіків. Лежачи тисне 100-кілограмову штангу, а удар такий, що може пробити стіну. Минуло всього кілька місяців, як вони на прохання Майка почали тренуватися, а його вже сміливо можна випускати в ринг – серед однолітків рівних не знайдеться.
Боббі Стюарт уже давно думав про те, що треба неодмінно показати цього диявола Касу Д'Амато. Старий тренер, чий зал відкритий для хлопчиків 364 дні на рік, а на 365-й він проводить для них різдвяну вечірку, точно знає, як поводитися з чемпіонським матеріалом. Це хто завгодно підтвердить. Наприклад, легендарний Флойд Паттерсон, якого Д'Амато зробив найсильнішим бійцем на планеті.
Через кілька днів Стюарт привіз Тайсона до знаменитого тренера, який не лише взявся навчати хлопця мистецтву боксу. Кас та його дружина-українка Камілла Евальд, при народженні – Еващук (донька емігрантів із Тернопільщини) фактично замінили підлітку батьків, оформивши над Майком опікунство. Їхній будинок став його домом. Саме тут він уперше в житті пізнав тепло та турботу.
Це був, мабуть, найбезхмарніший період у житті Тайсона. Спочатку його, щоправда, тягнуло в Браунсвілль, і він, бувало, на пару-трійку днів зривався туди, щоб зайнятися своїми кримінальними справами. Але поступово Кас і Камілла остаточно знайшли до нього підхід. Майк навіть почав справно виконувати хатні обов'язки – виносити сміття чи мити посуд.
Українська мама Тайсона. Як українка виховала легенду боксу
А свою агресію тепер Тайсон вихлюпував лише на рингу, де прогресував просто неймовірними темпами. Він двічі виграв Юнацькі ігри та престижний турнір "Золоті рукавички", в одному з боїв установивши дивовижний рекорд – нокаут за 8 секунд! Не вдалося, щоправда, потрапити на Олімпіаду-1984 (писали, що Майка засудили у відбірковому поєдинку), але він не дуже й потребував цього. Його насамперед цікавив професійний бокс, про який він вивчив усе на світі, поглинаючи всіляку літературу та підшивки журналу "Ринг".
Лише тривала ця ідилія недовго. Восени 1985-го, усього через пів року після дебюту Майка серед профі, Д'Амато захворів на пневмонію якоїсь рідкісної форми. Як лікарі не намагалися, а витягти з того світу 77-річного старого не змогли.
Весь світ у кишені
Тоді, в день похорону Каса, 19-річний Тайсон плакав ридма.
"Я відчув себе так, ніби я знову той маленький хлопчик із Брукліна. Хто тепер мене захистить? Хто вказуватиме мені шлях?" – розповідав згодом боксер у своїй автобіографічній книзі.
А ще, прощаючись із улюбленим тренером, він пообіцяв, що обов'язково стане чемпіоном світу – на пам'ять про Каса.
Слова він дотримав рівно через рік, нокаутувавши Тревора Бербіка у поєдинку за пояс WBC. А 1987-го став абсолютним чемпіоном світу, розібравшись із Тоні Таккером. Цього разу Майк переміг за очками, що, до речі, траплялося вкрай рідко, оскільки витримати його натиск могли лише особливо стійкі.
Майк Тайсон того часу – це неймовірна міць якоїсь тваринної сили і дикий інстинкт убивці. Додаємо сюди непогану техніку, швидкі ноги, відточену до ідеалу своєрідну роботу в захисті, найвищу швидкість рук, уміння блискавично розривати дистанцію та один із найпотужніших ударів за всю історію боксу – і отримуємо справжню машину. Справжнього Залізного Майка.
Так, за загальноприйнятими мірками йому бракувало зросту (178 см), але на це вже ніхто не зважав. На чергового суперника він налітав ніби тайфун, а бив із такою силою та жорстокістю, ніби в ньому знову і знову прокидалася сліпа лють, яку колись пробудила страта улюбленого голуба.
Як писала у 1980-х американська преса, Майку Тайсону для перемоги потрібно всього 13 секунд: дві – на зближення з опонентом, одна – на удар і десять – щоб рефері відрахував нокаут. Воно десь близько до того і було. Просто факт: 15 із 25 перших перемог на підході до титульних боїв він оформив нокаутами в стартовому раунді! Ну й далі, коли пішли серйозніші суперники, рідко кому з них вдавалося дістатися фіналу на своїх двох.
Олімпійський чемпіон Лос-Анджелеса Тайрелл Біггс, легендарний Ларрі Голмс, який виграв 20 титульних боїв (єдиний, хто зміг здобути дострокову перемогу над Мухаммедом Алі), ексчемпіон світу за версією WBA Тоні Таббс, колишній володар пояса IBF Майкл Спінкс… Тайсон одного за одним укладав кращих із найкращих бійців того часу.
Тільки от біда – він абсолютно не розумів, що робити зі славою і величезними грошима, які впали на нього. А тут ще й це невдале одруження…
Бій із тінню, який він програв
На Робін Гівенс, зірку "Плейбоя" та телесеріалу "Мадам із Беверлі-Гіллз", він "запав" із першого погляду. Колишня коханка Едді Мерфі та Майкла Джордана здалася Тайсону справжньою красунею і приголомшливою акторкою. Насправді, акторкою вона була посередньою, а краса – це, як кажуть, справа смаку. Хай там як, у лютому 1988 року Майк одружився. І цей шлюб, що тривав рівно рік, повністю вибив його з колії.
Сімейне життя не залагодилося від самого початку. Робін за активної участі своєї мами лізла буквально в усі справи Майка. Особливо – у фінансові. А невдовзі Гівенс почала скаржитися пресі, що ревнивий Тайсон її б'є. Одного разу нібито побив так, що у неї стався викидень. Але чомусь слідів від кулаків Майка на її тілі так ніхто й ніколи не побачив, що наштовхує на певні сумніви.
При цьому Робін, немов справжній промисловий пилосос, витягувала з нього гроші. Як влучно зауважив перший менеджер боксера Білл Кейтон, "Майк був закоханий, але жінка, яку він так любив, мала свої плани".
Шикарний особняк у найпрестижнішому районі та "Бентлі" з "Роллс-Ройсом" у гаражі? Зроблено! Ванна з чистого золота за 2 мільйони доларів? Будь ласка! Соболине манто та найдорожчі прикраси? Без проблем! Закоханий Король боксу витрачав заради своєї королеви космічні суми, зокрема й для того, щоб загладити постійні сварки. Але це не могло тривати вічно.
"Мій перший шлюб був схожий на бій із тінню, у якому я завжди програвав", – резюмував пізніше Майк.
Восени того ж 1988 року Гівенс подала заяву на розірвання шлюбу, звинувативши Майка в домашньому насильстві. При цьому рясно облила його брудом під час телепередачі, на яку вони прийшли разом. Тож це було дуже скандальне розлучення. Воно коштувало Тайсону 10 мільйонів доларів і нервового зриву, який він марно намагався подолати, повернувшись до своєї прийомної матері.
Поворот не туди
Що ж, у ті роки Тайсон не вирізнявся вмінням зберігати психологічну рівновагу. Він виріс у кримінальному середовищі, та й генетика дісталася не найкраща. Батько-п'яниця зник із життя Майка майже одразу після його народження. Мати теж любила прикластися до чарки, і хоч на обліку в психіатричній клініці не перебувала, але, за розповідями сусідів, періодично міцно дивувала. То їй бачилися ангели, то покійні пращури "приходили"…
Загалом не дивно, що у Тайсона почали відмовляти гальма. У нього і до одруження таке траплялося – тим більше, що без зіркової хвороби там не обійшлося.
Наприклад, 22 червня 1987 року Майка заарештували за завдання побоїв співробітнику автостоянки – інцидент вдалося врегулювати лише після того, як боксер виплатив 100 тисяч доларів компенсації.
Ну а коли шлюб почав тріщати по швах, різного роду інциденти посипалися один за одним. Заяви від двох дівчат, яких він трохи помацав в одному з клубів. Автомобільна аварія (врізався в дерево), після якої ЗМІ розповідали, що боксер перебував під впливом наркотиків. Кривава вулична бійка з колишнім суперником Мітчем Гріном, якому Майк зламав носа. Легкий дебош у власному будинку: вигнав дружину з тещею, а слідом почав викидати… меблі.
Природно, все це дуже жваво обговорювалося в пресі. Йому пригадували кримінальне минуле, поповзли чутки про зв'язки з мафією. І поступово чемпіон перетворився на антигероя з міцно приклеєним тавром "недолюдини".
Ну і головна помилка, якої припустився в той період Майк, це розрив із Біллом Кейтоном, який довгі роки працював із Касом і, звісно ж, був надійною опорою для боксера. Цікаво, що новим менеджером та фінансовим радником Тайсона на деякий час став майбутній президент США Дональд Трамп. У ту пору він володів двома казино в Атлантик-Сіті, де регулярно проводилися вечори професійного боксу. Зокрема й за участю Тайсона.
Тайсон прийшов до Трампа і запитав: "Ти спав з моєю дружиною?
Фактично справами Майка тепер заправляв одіозний промоутер Дон Кінг, який умів забезпечувати бійців високими гонорарами, але підписував із ними такі кабальні контракти, що хлопцям залишалося не так уже й багато. У Тайсоні він бачив лише джерело великих грошей. Решта Кінга мало турбувала. Цілком імовірно, що "поганий" Майк був йому цікавішим, ніж "хороший".
Усі ці зміни не могли не позначитися на спортивній кар'єрі боксера. Як наслідок – перша поразка на професійному рингу, що стала найнищівнішим ударом для психіки боксера.
Він, як сам зізнався через роки, відчував чимало страхів: наприклад, дуже боявся, що його ніхто й ніколи не полюбить, боявся самотності. А ще Майк завжди відчував моторошний страх перед можливою поразкою. І ось це трапилося.
У лютому 1990 року, у 38-му за рахунком поєдинку, він несподівано для всіх поступився Джеймсу Дугласу. І треба визнати, що Майк сам винен. Він недооцінив суперника, вирішивши, що на нього чекає прохідний бій. Ну й готувався відповідно – провів недостатню кількість спарингів, ігнорував кроси, не зміг зігнати вагу до оптимальної, натомість устигав між тренуваннями відриватися в нічних клубах. Його новий тренер Аарон Сноуелл, якого Кінг привів замість Кевіна Руні (учня Д'Амато), вплинути на ситуацію не зміг. У підсумку все закінчилося плачевно – нокаутом у десятому раунді.
Після цього Тайсон довго не з'являвся на людях, і лише через два місяці дав пресконференцію, під час якої заявив, що поверне собі титул. Слова він дотримав, тільки чекати довелося досить довго.
Суддя-феміністка та помилка адвоката
Шість років за ґратами?! Почувши вирок судді, Майк не повірив своїм вухам.
Спочатку йому взагалі здавалося, що ця історія не варта й виїденого яйця. Адже очевидно, що ця дівчина просто хоче зірвати куш побільше чи зробити собі кар'єру на імені Тайсона. Вона ж сама почала до нього клеїтися, пускала бісиків та всім виглядом демонструвала свою доступність. Та все ж було за згодою! Невже є люди, яким це незрозуміло?
… У липні 1991-го в Індіанаполісі проходив конкурс "Міс Чорна Америка". Там Майк познайомився з 18-річною Дезіре Вашингтон, яка всім своїм виглядом показувала, що не проти опинитися в обіймах знаменитого боксера. Усі бачили, як вони обіймалися в машині, а портьє готелю підтвердив, що тієї ночі вона піднімалася в номер до Майка зі власної волі і при цьому не знімала з обличчя чарівну посмішку.
Невже Дезіре збиралася в номері боксера просто подивитися телевізор? Навіщо тоді у вона насамперед попрямувала до ванної кімнати, звідки повернулася в одній сукні, без спідньої білизни?
Цей факт, до речі, було підтверджено під час слідства. Дезіре не стала відпиратися і зізналася, що залишила трусики у ванній. Ну і що тут, мовляв, такого? Може, так їй зручніше переключати канали? Ось тільки Майк, ця розлючена тварина, не дав навіть до пульта доторкнутися, накинувшись на неї всупереч усім благанням.
Ще дивнішим виявилося те, що суд і присяжні всі аргументи на користь Майка пропустили повз вуха. З одного боку – багато що вирішила явно упереджена позиція судді Патриції Гіффорд, переконаної феміністки, яка фактично зіграла роль другого обвинувача. З іншого – дуже слабко спрацював адвокат боксера Вінсент Фуллер, який зробив ставку на скандальну репутацію підопічного.
У суді Фуллер довго викладав усі інциденти за участю Майка, які будь-коли з'являлися в ЗМІ, а потім заявив, що Дезіре не могла не знати про те, що порядним дівчатам краще триматися від Тайсона подалі. Логіка, звісно, у такій лінії захисту була. Але яким чином Фуллер, отримуючи 5 000 доларів на день, не прорахував, що саме за цю репутацію Майк і може постраждати, адже боксер давно викликав ворожість у суспільства?
І головне – чому попутно Фуллер не порився у минулому темношкірої красуні, як це зробив Алан Дершовіц, який займався оскарженням вироку? Він відкопав історію про те, як свого часу Вашингтон звинуватила в аналогічному злочині свого шкільного вчителя та була викрита у брехні.
Дізнавшись про це, двоє присяжних навіть публічно пошкодували про ухвалене 10 лютого 1992 року рішення. Ба більше, уже ні для кого не було секретом, що дівчина таким чином намагається продати історію свого "зґвалтування" Тайсоном на телебачення.
Ось тільки скасування вироку домогтися не вдалося. Феміда, навіть американська, вважає за краще не визнавати своїх помилок.
По другому колу
У в'язниці Майк провів трохи більш як три роки. Його звільнили достроково у зв'язку зі зразковою поведінкою. Хоча те, що у виправній установі він не виправився, – це факт.
Спочатку все начебто складалося непогано. Звісно, він повернувся у бокс. Легко виграв два рейтингові бої. Навесні 1996-го знову став чемпіоном світу, нокаутувавши британця Френка Бруно в 3-му раунді поєдинку за пояс WВС. А через пів року забрав собі ще й пояс WBA, розібравшись із Брюсом Селдоном, якого поклав на 109-й секунді.
Це був один із найкрутіших камбеків в історії професійного боксу.
Однак невдовзі все пішло по другому колу. І знову все почалося з поразки – від Евандера Голіфілда у листопаді 1996-го. Супергонорар у 30 млн доларів став слабкою втіхою. Майк знову злетів із котушок і почав робити все можливе, щоб максимально відповідати іміджу дуже поганого хлопця.
У матчі-реванші з Голіфілдом він у пориві люті... відкусив супернику шматок вуха. Так, багато хто розумів: ця неадекватна витівка – реакція на черговий удар суперника головою під час зближення (Евандер, треба визнати, бодався постійно, на що рефері чомусь не звертав уваги). Але це було слабке виправдання. Скандал вийшов грандіозний.
Ну а далі – більше. Нокаутуючий удар, яким Майк звалив арбітра під час поєдинку з Лу Саварезе (рефері завадив добити суперника). Сліди марихуани в допінг-пробі після бою з Анджеєм Голотою. Побиття двох громадян після невеличкої ДТП. Знову звинувачення у зґвалтуванні (цього разу, на щастя Майкла, не доведені). Напад на Леннокса Льюїса під час пресконференції перед боєм та жахлива обіцянка вирвати серце британця і зжерти його дітей. Другий невдалий шлюб – із лікаркою Монікою Тернер, яка просто втомилася терпіти його численні зради та подала на розлучення, попри те, що у них підростали двоє дітей.
Одне слово, протягом кількох років Майка добряче "штормило". Збоку створювалося враження, що Тайсон наче мститься усьому світу, який одного разу відвернувся від нього. Хоча лікар, який підписував Майку боксерську ліцензію наприкінці 1990-х, дав усьому досить просте пояснення: "Він – запеклий психопат. Його треба лікувати".
Нокаут як ліки
Невідомо, які пігулки виписували Майку, але, схоже, найсприятливіший вплив на нього справило рішення завершити кар'єру.
Улітку 2002 року Тайсон практично без шансів поступився Ленноксу Льюїсу, який на той час вважався першим номером у гевівейті. Це був найбільш довгоочікуваний і рейтинговий мегафайт на стику тисячоліть, який, до речі, зібрав рекордну касу з платних переглядів (106,9 млн доларів).
Поєдинок пройшов за сценарієм, який прогнозувала більшість експертів: Майк був дуже активним у дебюті, але Леннокс витримав пресинг і далі спокійно контролював ситуацію, домінуючи завдяки фірмовому джебу. Тайсону треба віддати належне – він пропускав важкі удари, але тримався на морально-вольових, поки у 8-му раунді остаточно не видихався. Ну і все – нокаут року.
Так от: цей нищівний правий крос Льюїса немов підмінив Тайсона. Після бою він кілька разів вибачився перед Ленноксом за образи, назвав його великим чемпіоном і навіть обійняв та поцілував його матір. Це було дуже нетипово для Тайсона. Наче він просто скинув маску, нарешті зрозумівши, що втомився від боксу й усього того, що було з ним пов'язано. І, можливо, Майк завершив би кар'єру вже тоді, у 2002-му, якби не… повне банкрутство та борги на понад 20 мільйонів доларів.
Його фінансове падіння – це, звісно, окрема історія. Заробити близько 400 мільйонів і залишитися ні з чим – для цього треба було добряче постаратися. Але Майк жив аж надто на широку ногу. До того ж пристойно "допоміг" спритний Дон Кінг, який поцупив у підопічного величезну суму (у них, до речі, дійшло до суду: Тайсон подав позов на 100 млн, але задовольнився в результаті 14-ма).
Власне, тому і довелося йому битися далі, оскільки інакше заробляти він не вмів. Майк провів ще три бої, два з яких програв. І, чесно кажучи, дивитися на нього було вже сумно. Особливо показовий момент – розв'язка поєдинку з абсолютно пересічним ірландцем Кевіном Макбрайдом у червні 2005 року, коли 38-річний Тайсон після 6-го раунду відмовився продовжувати бій, хоча вів за очками.
Тільки після цього він пішов із боксу. А разом із боксом з його життя пішла й агресія. До речі, я дуже добре пам'ятаю візит Майка Тайсона до Києва наприкінці літа-2005. Віталій Кличко тоді влаштував йому екскурсію Києво-Печерською лаврою. Американець посміхався, жартував, із величезним інтересом фіксував якісь історичні факти, захоплювався підкованою блохою в музеї мініатюр… Слухайте, ну не справляв він враження небезпечної людини, якою в Америці лякали неслухняних дітей. Такий собі кремезний дядько з трохи сумними очима, у поведінці якого простежувалася навіть деяка схильність до сентиментальності.
Жінка, яка надихає
Її звуть Лакія "Кікі" Спайсер. Вони познайомилися наприкінці 1990-х після одного з боїв Тайсона, коли дівчині було всього 18 років. З часом між ними зав'язався бурхливий роман. Потім стосунки згасали, знову спалахували… І так – кілька разів.
В одному з рідкісних інтерв'ю Лакія зізналася, що ніколи не могла викинути Майка з голови.
"Я намагалася забути його, але ми знову сходилися. Він єдина людина, в яку я змогла по-справжньому закохуватися заново кілька разів".
Саме Лакія опинилася поруч із ним у період чергової глибокої депресії у другій половині нульових. Й саме вона допомогла Майку повернути душевну рівновагу та знайти себе. Та що там – майже врятувала його від самознищення!
"Коли я був на самому дні, жирний, накачаний наркотиками, без цента у кишені, вона не відвернулася, – згадує ексчемпіон. – Вона дивилася на мене і бачила того Майка, яким я можу бути, а не ту нікчему, на яку я перетворився. Кікі змусила мене повірити, що я ще чогось вартий, й пройшла зі мною крізь усе моє пекло".
Цікаво, що Лакія свого часу теж відбувала термін у в'язниці – шість місяців у 2008 році за податкові махінації, пов'язані з бізнесом її родини. Причому за ґрати вона потрапила, будучи вагітною від Тайсона. Наприкінці 2008-го вона народила ексчемпіону доньку Мілану, влітку наступного року вони одружилися, а у 2011-му в пари народилася ще одна дитина – син Марокко. Разом із цим і фінансові справи Майка поступово пішли вгору.
У США всі сходяться на думці, що Лакія – надзвичайно мудра жінка. І що Майку з нею ой як пощастило. Адже вона не лише допомогла йому зав'язати з наркотиками та алкоголем. Фактично саме Лакія розробила план і стратегію, які дозволили Майку вирішити фінансові проблеми завдяки монетизації його імені та історії.
Величезний успіх мав гранично відвертий та іронічний моноспектакль "Майк Тайсон: незаперечна правда", з яким він виступав на Бродвеї та проїхав із турне по всій Америці. Автобіографія (яка більше нагадує сповідь), що вийшла у 2013 році й була перекладена 15 мовами, отримала статус світового бестселера. Трохи пізніше боксер запустив власний подкаст, запрошуючи в гості знаменитостей, – і знову тріумф. Виявилося, що він – дуже цікава людина, яка має, що сказати.
Додайте сюди зйомки в кіно, участь у різноманітних шоу та рекламні контракти. Так чи інакше Тайсон став вельми затребуваною медійною персоною.
На цій хвилі Майк та Лакія придумали проєкт Legends Only League, у межах якого зірки спорту минулих років отримують можливість проявити себе у виставкових матчах-турнірах і заробити солідні гроші. Як це зробив і сам Тайсон, отримавши топові гонорари за поєдинки з Роєм Джонсом та Джейком Полом (10 та 20 мільйонів доларів).
Проте головний актив їхньої родини – це плантація марихуани в Каліфорнії та виробництво різноманітної продукції на основі канабісу під брендом Tyson 2.0. Фішка лінійки – мармеладні цукерки у формі надкушеного вуха (з яких, до речі, свою частку має й Евандер Голіфілд).
Зрештою, сьогодні Майк – люблячий і надійний чоловік, зразковий батько та успішний бізнесмен, чий статок оцінюється у 30 мільйонів доларів. Америка, яка обожнює історії падінь та злетів, давно вибачила йому темне минуле. Він знову в зеніті слави і знову улюбленець публіки.
Коротше кажучи, все просто чудово, особливо як для людини, яка кілька разів стояла на краю прірви.