Все залежить від мене: Юліан Бойко – про підготовку до кваліфікації ЧС, успішний шут-аут та українських колег
Підходить до завершення снукерний сезон-2025/26. У кваліфікації на чемпіонат світу вперше в історії від України буде відразу три снукеристи.
Михайло Ларков отримав це право через перемогу на юнацькому чемпіонаті світу, Антон Казаков через успіхи на чемпіонатах Європи, а Юліан Бойко є учасником мейн-туру.
Перші двоє стартують у першому колі, Бойко потрапив відразу у друге.
"Чемпіон" вирішив поспілкуватися з Юліаном, щоб обговорити процес підготовки до матчів, пригадали минулі роки і успішний для нього турнір шут-аут.
– Як зараз проходить підготовка до кваліфікації ЧС, на чому особливо акцентуєш увагу, як часто граєш спаринги?
– Спаринги граю приблизно чотири рази на тиждень. Я приїхав до Англії десь за десять днів до старту матчів, можливо, навіть трохи раніше – зараз триває інтенсивна підготовка.
Концентруюся на напрацюванні матчевої гри: відіграші, правильний вибір ударів, робота над психологією безпосередньо під час гри. Формат чемпіонату світу довгий – до десяти перемог. Дуже важливо зберігати концентрацію тривалий час: навіть якщо програєш близький фрейм, його потрібно швидко забути й рухатися далі, адже матч довгий і ситуація може змінитися будь-якої миті.
– Спаринги стараєшся проводити до 10 перемог?
– Так, спаринги граю виключно до 10 фреймів. Це завжди так: у якому форматі турнір, так і готуюся. Виняток – шут-аут, але перед ним я взагалі не граю спарингів, бо до такого формату якось спеціально підготуватися неможливо.
– Тебе очікує переможець пари Мітчелл Манн – Вань Сіньбо. Не дивився їхні матчі, не придивлявся до їхніх особливостей гри за столом? Як тобі загалом жереб?
– Я завжди ставлюся до жеребу однаково. Все одно все в моїх руках. Намагаюся налаштовуватися так, що результат залежить передусім від мене.
Я бачив гру Вана Сіньбо – він грав у фіналі чемпіонату світу WSF проти Михайла Ларкова. Манн давно в турі, ще в той час, коли і я, грав у Q-School. Я їх бачив, але якось конкретно під когось не готуюся. Більше працюю над тим, що хочу покращити у своїй грі. Від мене ж не залежить, як зіграє суперник.
– У 2023-му ти пройшов два кола кваліфікації, у 2025-му – теж. Уже втретє за сезон спілкуємося, тому, щоб не складалося враження, що ставлю лише "теплі" питання, згадаємо 2024-й: кваліфікація ЧС, перший раунд, 0:10 від Александра Урсенбахера. Чому тоді не пішло?
– У той період я почав працювати з Кеном Догерті – встигли позайматися десь 3-4 тижні. У мене в голові було багато нової інформації, я вносив зміни в техніку, у гру загалом. Але часу було замало, щоб усе це якісно закріпити.
Тоді я більше думав про забиття й серії, а не про відіграші та тактичну гру. Залишав супернику багато шансів, можна сказати, дарував їх.
До того ж він для мене незручний суперник. Ми й цього сезону грали – і знову не склалося. Є таке поняття – "незручний суперник": здається, я програв йому всі матчі, що ми грали.
Не скажу, що відчуваю психологічний тиск перед грою з ним, але саме проти нього гра не йде. І цього сезону також. Хоча у 2024-му він і сам грав дуже добре, зробив багато серій. Але й мої помилки дали йому можливість розігратися.
– Ти згадав Кена Догерті – це ж той самий чемпіон світу? Як вдалося з ним попрацювати?
– Так, і чемпіон, і фіналіст. Він виграв у Стівена Хендрі (1997 рік) році, а двічі програвав. Так одразу не згадаю, кому і в які роки (Джону Хіггінсу у 1998-му та Марку Вільямсу у 2003-му – прим.).
У нас хороші стосунки, він чудова людина, але має не так багато вільного часу. Мені тоді пощастило, що він зміг його знайти й погодився попрацювати зі мною.
Це людина з величезним багажем знань. Я дуже вдячний йому за цю можливість і за нові ідеї, які вдалося привнести у свою гру.
– Після нашого попереднього інтерв'ю буквально за тиждень був шут-аут. Ти там добре виступив – дійшов до півфіналу. Як тобі цей формат: атмосфера, правила, відмінності від класичного снукеру? Тим більше у тебе й в попередні роки були успіхи в шут-ауті.
– У мене було дві перемоги поспіль на чемпіонатах Європи у шут-ауті.
Це своєрідний формат, його складно описати. Як на мене, найважче – добре почати. Коли виграєш 1-2 матчі, людей стає менше, атмосфера змінюється. А коли лишається 16 або 8 гравців, усі розуміють, що це шанс виграти 50 тисяч або хоча б 20 за фінал – дуже хороші гроші за 2-3 дні. І тоді напруга стає шаленою, трибуни заповнені.
У мене є своя тактика на шут-аут, і, здається, вона працює. Тому продовжуватиму діяти так само, ще наполегливіше. Сподіваюся, що в мене буде довга кар'єра – 10-15, можливо, і 20 років. І вірю, що зможу виграти шут-аут уже на мейн-турі, адже маю доволі хорошу статистику в цьому форматі.
– В одному з матчів був епізод, коли після твого удару куля вилетіла за межі столу. Був близький рахунок, фол, удар перейшов до суперника. Не сильно нервував у той момент?
– Якось дивно зіштовхнулися кулі. Буває, що б'єш і сильніше, а вони залишаються на столі. Так, я вдарив досить сильно, але не на повну силу. Просто так склалося, що після зіткнення биток вилетів. Далі мені пощастило, що й Юань Січжунь помилився.
Загалом у шут-ауті я зрозумів: ніколи не можна опускати руки, бо ти не знаєш, коли суперник у цьому однофреймовому форматі припуститься помилки.
Вважаю, що саме це завадило мені в півфіналі зі Стюартом Бінгемом. Можливо, цього не видно зі сторони, але наприкінці гри я зробив невдалий удар, він забив дальній, у нього була проста позиція. Я подумав: "Ну все, шансів більше не буде, я свій уже змарнував". І раптом він помиляється.
І в цей момент напруга мені завадила. Я ніби відпустив ситуацію, перехвилювався, бо вже не очікував повернутися до столу. Потрібно завжди вірити, незалежно від обставин. І коли шанс з'явиться – бути готовим зробити все необхідне для перемоги. Бо якщо "вимкнувся", повернутися в гру дуже складно.
– Бінгем був чемпіоном світу. Цього сезону ти його обігрував, потім – півфінал шут-ауту. І за сіткою кваліфікації ЧС, якщо все складеться, ви знову можете зіграти.
– Тут усе залежить від того, як піде гра. У третьому колі вступають гравці з 17-32 місць світового рейтингу. Там уже немає різниці, хто саме випаде – всі дуже сильні.
Слабких у мейн-турі взагалі немає, але ці гравці – особливо високого рівня: багато хто з них у різний час був у топі, вони тримаються біля вершин снукеру. Легко не буде ні з ким.
Я роблю все, щоб підійти до турніру в хорошій формі, щоб мати реальні шанси нав'язати боротьбу топ-суперникам і перемагати. Чому б і ні? Усе залежить від мене.
– У середині лютого ти був у Дубаї. Як загалом провів час і чи вдалося виїхати до загострення ситуації на Близькому Сході? Була інформація, що ти встиг, а батьки трохи затрималися.
– Я встиг виїхати до початку війни, мені пощастило – проблем не було. Батьки трохи затрималися, але, на щастя, все обійшлося. Вилітали із затримками: тато мав летіти до Варшави, але зрештою вилетів до Стамбула. У підсумку все завершилося добре.
Я там ніби й відпочивав, але водночас тренувався. У Дубаї є академія снукеру, де займаються Джадд Трамп, Ронні О'Салліван, Меттью Селт. З ними зіграти не вдалося – на той момент їх не було в місті.
Якщо ситуація стабілізується, постараюся частіше туди літати. Іноді важливо перезавантажитися ментально. Там чудові умови, особливо восени й узимку – ідеальна погода.
– І не можу не запитати про успіхи Міші Ларкова та Антона Казакова. Як давно знаєш хлопців, що б відзначив у їхній грі? Можливо, дав би якусь пораду?
– Зважаючи на їхній рівень на юніорських турнірах, це мені в них варто брати поради (посміхається – прим.). Неймовірний рівень снукеру, особливо у фіналах, коли максимальна напруга і все на кону.
Хлопці виступили чудово й перемогли абсолютно заслужено. Антон виграв два чемпіонати Європи поспіль – це щось неймовірне, справді видатне досягнення. Мої вітання їм.
Ми досить тісно спілкуємося. З Мішею у нас спільний тренер – Кевін Джонстон, зараз разом готуємося до матчів чемпіонату світу. Антон живе у Шеффілді, тренується в Академії Вікторії.
Якщо говорити про поради, то треба розуміти, що мейн-тур – це зовсім інший рівень. Антон уже має цей досвід, а для Міші це буде щось нове.
Тому потрібно піднімати свою гру на ще вищий рівень і працювати ще більше. Я знаю, що хлопці працьовиті, тому будуть розвиватися. Якщо ми в трьох зможемо закріпитися в мейн-турі, то в Україні підніметься зацікавленість у снукері, бо завжди цікаво й приємно спостерігати за земляками, які грають на топ-турнірах, прогресують.
Підписуйтеся на телеграм-канал "Контрова партія (снукер на Champion.com.ua)".