А снігу, снігу білого не сипала зима: традиційний зимовий біатлон лихоманить від глобального потепління
Зимові перегони без снігу – майбутнє, до якого ми наближаємося все швидше. Тривожно дзвенить вже давно, а один з останніх, можливо, сигналів – скасування етапу Кубку світу у французькому Ансі в наступному сезоні.
Перенесення були й раніше, але через відсутність снігу етап за рік до його проведення ще не скасовували. Та ще й де – у Франції, де є всі технологічні можливості заготувати штучне покриття. Але проти клімату не попреш. І, зваживши всі тенденції, організатори дали задній хід.
Ба більше, останніми роками навіть на етапах у північних регіонах під час гонок спортсмени були змушені боротися не лише один з одним, а й з негодою – снігові опади все частіше замінюються дощем за плюсової температури.
Не виключено, що скасування етапу в Ансі може стати "ефектом доміно". Однак чи готовий до цього світовий біатлон, який щороку демонструє все кращі фінансові показники, б'є рекорди телетрансляцій та популярності, а також має грандіозні плани на розвиток?
В будь якому разі – головний біль матимуть всі – організатори, атлети, тренери. Згаданий ефект доміно може зачепити і вболівальників. Але ж і будь-який лікар твердо скаже – хвороба, виявлена на ранній стадії, лікується ефективніше. А діагноз – це ще не вирок!
Чи "є сильні карти" в організаторів змагань у боротьбі з природою? "Чемпіон" спробував розібратися, як зміниться клімат протягом найближчих десятиліть та чи залишаться традиційні біатлонні "мекки" придатними для проведення зимових гонок.
***
За умов, коли щороку по всій планеті фіксуються нові температурні рекорди, очевидно, що для збереження високого рівня змагань і популярності біатлону організаторам доведеться комплексно переглянути логістику сезонів, визначати резервні локації та збільшувати інвестиції в штучне покриття та технології підготовки трас.
У Міжнародній федерації біатлону вже готуються до найгіршого сценарію, за якого з часом гонки на лижах можуть стати лише ностальгійним спогадом про безтурботне минуле. У жовтні цього року в Мюнхені була проведена міська шоу-гонка під егідою IBU. Якщо вірити теоріям змови, це і є один з етапів переходу на безсніжний біатлон.
Крім того, є ідея почати наступний, постолімпійський біатлонний сезон раніше, наприкінці жовтня, внісши до офіційного календаря гонку в Німеччині на лижеролерах. Якщо цю ідею реалізують, то фактично частина сезону буде переведена в інший вид – ролерний. Вийде такий собі гібрид літньо-зимового сезону. Та чи не втратить цей вид спорту ту саму зимову атмосферу, яка робить його унікальним?
Зі свого боку, спортсмени вже відчувають наслідки змін клімату та нестачі снігу. Тренування на природному снігу стають дедалі рідкіснішими, тож багато команд готуються на лижеролерах довше, аніж раніше.
"Наразі це гостре питання в зимових видах. Останніми роками через кліматичні умови – відсутність снігу – скасовували етапи, скорочували їх, або переносили. Раніше частково цю проблему могли вирішити етапи у північних регіонах Росії (Ханти-Мансійськ, Тюмень. – ред.).
У центральній і, тим більше південній Європі ситуація скрутна, що вносить дуже серйозні корективи не лише у змагання, а й у тренувальний процес. Звісно треба шукати шляхи вирішення, можливо, проводити більше етапів на Скандинавському півострові. На материковій Європі снігу все менше й менше", – розповів "Чемпіону" французький біатлоніст Ерік Перро.
Щоб зрозуміти, які перспективи бачити звичний біатлон у традиційних місцях проведення гонок Кубку світу, ми звернулися до завідувачки відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Віри Балабух.
Кліматологиня вважає, що світовий біатлон опиняється перед серйозним викликом.
Гохфільцен – тимчасово придатний
Австрійський етап розташований на висоті близько 1000 метрів над рівнем моря. Це один із найбільш сніжних районів Тіролю і на сьогодні він не має суттєвих проблем із природним сніговим покривом. Офіційні звіти ZAMG та локальні snow-reports підтверджують хорошу поточну снігову забезпеченість у стандартні зими.
"Як показують дослідження, підвищення температури скорочує доступний період з природним снігом на висотах до 1500 м. Гохфільцен, який знаходиться на висоті 1000 метрів, буде більш вразливий при подальшому потеплінні. Однак до середини століття штучний сніг допоможе зберегти працездатність арени, що потребуватиме додаткових ресурсів. У довгостроковій перспективі працездатність арени залежатиме від сценарію викидів і від обсягу штучного снігу.
Гохфільцен поки придатний для біатлону, але в плануванні потрібно враховувати збільшення потреб у воді та енергії для виробництва штучного снігу, а також можливі провали сезонів в аномально теплі зими", – зазначила Віра Балабух.
Естерсунд – відлига північного сяйва
Це містечко знаходиться в центральній Швеції, на висоті 300-400 метрів від рівня моря. Естерсунд багато років приймав зимові старти біатлону і є традиційно доволі сніжним регіоном для Північної Європи. Як пояснює кліматологиня, у центральній Швеції зими поки що зберігають холодний характер, проте температура в цей період поступово зростає.
"Зимовий сезон у центральній Швеції залишається порівняно холодним, але спостерігається суттєве підвищення температури повітря в зимові місяці, збільшується кількість днів із середньою за добу температурою повітря близько 0 градусів що впливає на характер опадів (дощ/сніг) і, відповідно, на тривалість сезону зі снігом, висоту снігового покриву.
Північні та центральні регіони Скандинавії в цілому будуть менш вразливі, ніж Альпи, при помірному потеплінні, але тривалість снігового покриву скоротиться, збільшиться кількість днів з відлигою. Естерсунд залишиться відносно придатним для біатлону у найближчі десятиліття, але організаторам варто закладати резерви (штучний сніг; оперативні плани на випадок відлиг)", – прогнозує кліматологиня.
Обергоф та Рупольдинг – клімат може закрити курорти
Не краща ситуація і на німецьких трасах, які розташовані на висоті 800-900 та 600-700 метрів. Довгі роки вони вважалися надійними для проведення етапів Кубку світу, однак зараз кліматичні зміни загрожують навіть традиційним аренам передгір'їв Альп, змушуючи організаторів усе більше покладатися на технології штучного снігу.
"Рупольдинг ймовірно матиме високий ризик відсутності природного снігового покриву до середини століття, який збільшиться у другій половині XXI ст. Обергоф – вразливий до короткочасних потеплінь, відлиг, значною мірою залежатиме від штучного снігового покриву.
До кінця століття, якщо глобальне потепління сягатиме +2°C, можлива втрата значної кількості гірськолижних курортів, а при +4°C, майже всіх, якщо вони не будуть використовувати снігові гармати", – прогнозує експертка.
Антгольц-Антерсельва – холодний острів снігового царства
Арена, яка прийматиме біатлонну програму Олімпійських ігор 2026, розташована на висоті 1600-1700 метрів і вважається одним із найбільш надійних снігових майданчиків для біатлону в Європі. Антерсельва традиційно має гарний природний сніг. Розташування на великій висоті дає перевагу в умовах потепління.
"Через розташування на великій висоті Антерсельва буде однією з менш вразливих локацій у середньостроковій перспективі, проте при сильному потеплінні за сценарію RCP8.5 до кінця століття навіть високі долини зазнають скорочення тривалості та стабільності снігового покриву. За даними Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, вищі майданчики залишатимуться "острівками" снігової надійності довше, але не вічно", – пояснює Балабух.
Голменколлен – управління снігом як рятівна наука
Арена розташована на висоті 350-400 м, поблизу міста Осло – столиці Норвегії. Протягом останніх років в регіоні відмічається підвищення температури, зменшення кількості холодних стійких періодів, а міські умови роблять сніговий покрив вразливішим до відлиг, що вимагає більших потреб в технічному забезпеченні трас.
"Північні країни менш вразливі до зміни клімату порівняно з Альпами, але міські, низькогірні майданчики, як Голменколлен – все більш залежатимуть від технологій. МГЕЗК підкреслює, що навіть у холодних країнах зміни в снігу й частіші відлиги створюють операційні виклики.
Голменколлен ймовірно буде зберігати здатність проводити міжнародні старти внаслідок інвестицій. У Норвегії вже розвивають програми сталого управління снігом (проєкти IBU та національні ініціативи)", – розповіла кліматологиня.
Контіолахті – стратегічна підстраховка
Ця місцевість у Фінляндії розташована на висоті лише 200-300 метрів над рівнем моря. Утім, для цих полярних широт характерні холодні зимові умови. Кліматологи вважають, що подібні місця будуть стратегічною "підстраховкою" для національних команд на випадок скасування етапів в інших місцях.
"Попри підвищення температури й окремі теплі зими з меншим сніговим покривом, Контіолахті зберігає робочі зони для біатлону через розташування у полярних широтах.
Фінські майданчики залишаться відносно надійними значно довше, ніж арени в Центральних Альпах, але тривалість і якість покриву теж знизяться за підвищення температури, зменшення тривалості сезону та збільшення відлиг. За даними МГЕЗК, північні локації будуть важливими "переселенцями" заходів у майбутньому", – каже Віра Балабух.
Нове Место – не все те золото, що блищить
Чеський етап розташований на висоті 600-700 метрів. Тут спостерігається скорочення тривалості сезону, збільшення кількості відлиг, нестійкий природний сніговий покрив в окремі роки.
"До середини століття значне зростання ризику нетривалого та нестійкого природного снігового покриву, особливо якщо глобальне потепління перевищить 2°C. Для Нове Место це означає більшу залежність від штучного снігу та перенесення частини підготовки в більш високі або північні локації".
Поклюка – "вбивча" висота не вбиває сніг
Плато у Юлійських Альпах на висоті 1 200-1 400 метрів є традиційною біатлонною ареною. Поклюка розташована відносно високо і зазвичай має достатній сніговий покрив. За словами кліматологині, відмічається тенденція до зменшення середньої висоти покриву на ділянках плато, розташованих нижче:
"Поклюка завдяки розташуванню на висоті вище 1000 метрів належить до менш вразливої групи, але підвищення температури скорочує тривалість сезону й збільшує кількість періодів з відлигою. У довгостроковій перспективі може знадобитися більше технічних заходів для гарантування якості трас".
Україна – не було б війни, а сніг знайдемо
В Україні сніжні зими стають дедалі рідшими й лишаються переважно в спогадах старших людей. У нас і до війни не проводилися міжнародні біатлонні змагання, та й спортсмени були змушені більшу частину підготовки проводити за кордоном.
Однак все ж національні чемпіонати в нас відбуваються з року в рік, хоч без форс-мажорів через негоду не обходилося. Близько 15-20 років тому замість гонки чемпіонату України було проведено змагання з дуельної стрільби.
За останні 30 років в Україні суттєво скоротилась тривалість періоду зі сніговим покривом: на більшості території кількість сніжних днів зменшилася на 5-15, а середня висота снігу також знизилась.
За словами Віри Балабух, порівняння кліматичних норм 1991-2020 і 1961-1990 років показує, що зимова температура зросла майже на 1,4°C, а на північному сході – понад 1,5°C. Найбільше потепління відбулось у січні – близько 2°C.
Мінімальні температури зростають швидше за максимальні. Через це холодний період із від'ємними середньодобовими температурами скоротився майже на місяць. Внаслідок потепління змінилася структура опадів: взимку побільшало дощів і поменшало снігу, що прискорює танення. Кількість днів із мінімальною температурою -5°C і нижче, потрібною для стійкого снігового покриву, різко падає.
"До 2050 року українські біатлонні бази на висотах менш як 900-1000 метрів не матимуть стійкого снігового покриву без технологій 100 % штучного покриття. Скорочуватиметься сезон, який починатиметься пізніше (у грудні-січні) і закриватиметься у березні", – зазначила кліматологиня.
***
Світовий біатлон стоїть на порозі епохи адаптації: традиційні зимові локації залишаться важливими, але лише за умови технологічної підтримки, а північні місця проведення змагань стануть критичною "страховкою" для стабільності календаря. Хочеться вірити, що, попри виклики, біатлон зберігатиме видовищність і конкурентність, але вже в умовах, де клімат диктує нові правила гри.
