Баскетбольна Суперліга: півфінальні дуелі Дніпра, Черкас, Києва та Рівного

Чемпіонат України з баскетболу – на фінішній прямій. У вітчизняній Суперлізі триває плейоф, де залишилося чотири команди, які й розіграють між собою медалі. Цікаво, що другий рік поспіль квартет претендентів на призові місця незмінний. У цьому превʼю ми проаналізуємо півфінальні протистояння.
Дніпро – Черкаські Мавпи
Перший матч. 14 квітня, 18:00
ПС Венето-Спорт (Київ)
Другий матч. 17 квітня, 18:00
ДЮСШ-4 (Рівне)
Першим анонсуємо протистояння першої та четвертої команд регулярного чемпіонату. На попередньому етапі плейоф Дніпро без особливих проблем здолав Прикарпаття-Говерлу, а черкасці – Кривбас. При цьому, обидві команди вклалися у два поєдинки.
Можна не гаяти часу, заглядаючи у статистику, аби констатувати, що сезонну серію з рахунком 4:0 виграли чинні чемпіони України. Зрештою, дніпряни й взагалі пройшли регулярку без жодної поразки.
Втім 11 січня команда Дмитра Нагорного мала чудову нагоду обіграти підопічних Володимира Коваля, однак атаку на перемогу завершити результативно черкасці не змогли. У підсумку, поразка 70:71. У листопаді "мавпи" також видали з Дніпром конкурентну гру, поступившись всього у 3 очки (77:74). Однак останній очний поєдинок регулярки впевнено "забрали" чемпіони.

Якби не травми Тарасенка та Колдомасова – у Дніпра була б більш ніж солідна перевага за шириною складу. З усім тим, кваліфікованих виконавців у таборі чинного чемпіона і володаря Кубка України й так вистачає.
До символічної збірної чвертьфіналів потрапили Горобченко та Тимофєєнко. Не варто забувати й про збірників Конєва та Сипала, досвідчених Загребу, Закурдаєва та Дубоненка. Серед очевидних переваг Дніпра – перевага домашнього майданчика, ширша лава, більше досвіду на майданчику та на тренерському містку.
В суперника є потужний аргумент у вигляді Андрія Агафонова. Досвідчений, не в’янучий і вічно молодий бігмен черкасців продовжує бути одним з найкращиз гравців чемпіонату. При цьому, Андрій є дуже важливим не лише на майданчику, а й за його межами: Агафонов має значний вплив у роздягальні та на тренувальний процес.
Щодо інших ключових персоналій, то варто відзначити Марченка та Дюпрі. Ексгравець Хіміка Кирило Марченко у цьому ростері черкасців – ключова та системоутворююча фігура, а шутерські здібності українського захисника не піддаються сумніву. Тож якщо у нього полетить – супернику буде непереливки. Дюпрі приєднався до команди Нагорного по ходу сезону і став одним з ключових скорерів та фінішерів команди.
Баскетбольна фортуна мала б "повернути боржок" Черкасам за минулорічне протистояння. Хто зна, якби не ця тривога у Дніпрі, можливо саме "мавпи" були б учасниками фіналу. У пам’яті вболівальників і післяматчеві розбірки з Агафоновим та Натяжком у головних ролях. Хочеться сподіватися, що цьогоріч сильнішого команди визначать суто у спортивній площині. Без сумніву, фаворитом протистояння є команда Володимира Коваля.
Київ-Баскет – Рівне
Перший матч. 13 квітня, 13:00
КСК "Шинник", Дніпро
Другий матч. 16 квітня, 18:00
ПС "Будівельник", Черкаси
Ще одні старі знайомі за торішньою півфінальною серією і за сумісництвом – чинні срібні та бронзові призери Суперліги. Торік Рівне зуміло перемогти киян у півфіналі. Дещо сенсаційно, але закономірно. Цьогоріч у сезонній серії "джмелів" та рівнян – паритет: два матчі виграли столичні баскетболісти, таку ж кількість – суперники.
Команда Забірченка на попередній стадії пройшла Старий Луцьк. І якщо в першому матчі в них виникали перманентні труднощі, то на майданчику суперника Буренко і Ко не залишили супернику жодного шансу.

В контексті Київ-Баскета найчастіше говорять про двох ключових гравців – Сандула і Буренка. Перший – з суттєвим відривом кращий у чемпіонаті за підбираннями, другий – слідом за Бубликом кращий "скорер". Втім йдеться не лише про статистику, а й вплив на командні взаємодії та мікроклімат.
Розігрався під кінець сезону і Сушкін. В контексті протистояння з рівнянами, в яких досить хороший підбір захисників, це хороша новина. Молодий захисник киян прудконогий, має хороші кидкові "скіли" та непогане бачення майданчика.
Клевзуник – все ще серед найкращих гравців чемпіонату в грі у пості, Зайцев – сильний персональник, а Карпюк – хороший аргумент у боротьбі під щитами. Так, команді Забірченка по ходу сезону часто бракує пристойної реалізації штрафних та дальніх спроб. Вірніше, проблеми з цим виникають тоді, коли суперник підштовхує робити ці кидки гравців, в яких інші баскетбольні чесноти. Але бувають матчі, коли у Києва залітає майже все. У переможному матчі проти того ж Рівного у регулярці "джмелі" встановили рекорд сезону у Суперлізі, реалізувавши 17 з 25 кидків з периметра!
На вирішальний відрізок сезону Рівне провело ротацію на тренерському містку, повернуло Шепєлєва та підписало Вільямсона. Подейкують, американець мав бути в команді ще на початку чемпіонату. Хай там як, але наразі захисник з США – один з найяскравіших гравців Суперліги, який встигає не лише багато влучати, а й продуктивно відпрацьовувати у захисті.
Рівне – команда, яка вміє ловити кураж. Особливо, на власному майданчику. Коли у біло-червоних летить – в суперників шансів майже немає. Запоріжжя може підтвердити цю тезу. В третьому, вирішальному матчі чвертьфіналу, підопічні Спиридонова реалізували 53% двоочкових кидків та 52% атак з дальньої дистанції.
Серед потенційних переваг рівнян – ширший ростер та агресивний захист, який змушує суперника втрачати м’яч у невимушених ситуаціях. І, звісно, ж наявність кваліфікованих гравців зі Штатів.
На відміну від попередньої пари, тут шанси більш рівні. Цілком ймовірно, що для визначення фіналісту знадобиться відразу три поєдинки.