Від мегаполісів США до столиці Іспанії: що чекає Олексія Леня в Реалі
Чомусь українським баскетболістам ніяк не вдається досягти стабільності в три представники в Національній баскетбольній асоціації.
Колись там тримався дует Станіслав Медведенко – Віталій Потапенко, потім менш яскраво та не так довго грали Кирило Фесенко й Олексій Печеров. Олексій Лень розпочинав поруч – буквально в одній команді – із В’ячеславом Кравцовим, а згодом тривалий період був зі Святославом Михайлюком. Щоправда, завжди в різних організаціях. Навіть Дмитро Скапінцев встиг зайти на дві гри у найсильнішу лігу світу.
І ось – нова сторінка. На драфті обрано Максима Шульгу. Здавалося, тепер точно три представники України. Не встиг новачок Бостона дебютувати, як найуспішніший українець в НБА залишив лігу.
Хоч Лень помітно прокачав свою трійку і має солідний досвід, епоха більш мобільних та універсальних бігменів настала – а кількість команд не змінилася. Тож українець залишився без контракту.
Та чутки не забарилися: у послугах Леня були зацікавлені Реал, Анадолу Ефес і Партизан. Центровий обрав найвідоміший і, ймовірно, найщедріший варіант.
Тепер подивімося, що чекає українця в складі "бланкос", які його перспективи, хто головний конкурент, а також пригадаємо, хто ще з українців виступав у Євролізі.
Ну якщо в НБА грав, то в Євролізі буде розривати?
Не все так просто. Європейський баскетбол тримається на командній зіграності, комбінаційності, частих змінах схем і широкій ротації. Щонайменше на вивчення плейбуків, акліматизації та інших нюансів Леню доведеться витратити час.
Але і це не ключовий фактор.
Приклади братів Ернангомесів – Хуанчо та Віллі – лише підкреслюють це. Вони мали кращу статистику в НБА, ніж Лень, але й у Євролізі отримали досить скромну роль.
Тренери Реала не будуть будувати гру навколо нового центрового. Зараз у клубах Євроліги диригують гравці задньої лінії, а передня – це більше другорядна роль.
Навряд чи перші матчі в Алекса будуть успішні. Зіркові ексгравці НБА Кендрік Нанн і Лонні Вокер свої перші поєдинки за Панатінаїкос та Жальгіріс провели відверто слабко, навіть із від’ємним рейтингом ефективності.
Тому головне завдання Олексія на старті – чітко виконувати свою роботу, замінити ще одного ексгравця НБА Бруну Фернандо, який не виправдав очікувань тренерського штабу мадридців.
Все інше – потім. Але, звичайно, краще довго не запрягати, адже...
Конкурент – потужний, зірковий, легенда клубу
Сьогодні бігмени рідко є головними зірками Євроліги. Але є винятки – Маттіас Лессор (Панатінаїкос) і Вальтер Тавареш із Реала.
221-сантиметровий гігант із Кабо-Верде також мав короткий досвід у НБА: лише 13 матчів за два сезони, у середньому 2,5 очка за 8 хвилин. Але після переходу до мадридського гранда в 2017-му Тавареш розкрився на повну. За цей час Реал виграв майже 20 трофеїв, включно з двома титулами Євроліги.
Індивідуальні нагороди Тавареша говорять самі за себе:
- MVP Фіналу чотирьох Євроліги-2023
- Триразовий учасник символічної п’ятірки Євроліги
- MVP фіналу чемпіонату Іспанії-2023
- MVP Суперкубку Іспанії-2022
Головна сила Тавареша – ідеальне відчуття таймінгу, блискавичні реакції та майстерна гра своїми руками біля власного кошика. П’ять разів він ставав найкращим блокуючим Євроліги і вісім разів – чемпіонату Іспанії (один раз ще за Гран-Канарію в сезоні 2014/15 перед від'їздом до США). Це справжній еталон рім-протектора.
Але африканець – не просто оборонець. Він чудово використовує свою потужність й у нападі. Так, на відміну від Леня, не володіє кидком із середньої дистанції чи дальньої, зате неймовірно ефективний у "фарбі".
Тож українцю дісталася конкуренція з одним із найкращих бігменів, які грають в Європі – але й можливість грати поруч із ним у такій системній команді, як Реал, може стати найкращим шансом "реанімувати" кар'єру.
Хто тренер?
Влітку Реал очолив легендарний італієць Серджіо Скаріоло. За останні 15 років на клубному рівні він здобув лише Єврокубок (2022) і Суперкубок Італії (2023), але це легко пояснити – більшу частину цього часу Скаріоло працював не з клубами, а зі збірною Іспанії.
Його ім’я – синонім успіху. Це, без перебільшення, найтитулованіший тренер національних команд Європи. Під його керівництвом збірна Іспанії чотири рази вигравала Євробаскет, ставала чемпіоном світу і брала медалі Олімпійських ігор.
З 2018 по 2021 рік Скаріоло працював у тренерському штабі Торонто Репторз. Саме тоді він допоміг Ніку Нерсу привести канадську франшизу до першого й поки єдиного титулу чемпіона НБА. Там він, до речі, перетинався і з Олексієм Ленем.
Українець тоді провів у складі Репторз лише 13 матчів (з листопада 2020 по січень 2021 року), але знайомство з тренером – важлива перевага. Скаріоло вже знає, чого очікувати від Леня, а отже, адаптація має пройти легше.
Перша їхня особиста зустріч відбулася ще раніше. У вересні 2018-го у Києві збірна України сенсаційно здолала "Фурію" з рахунком 76:65. Лень тоді набрав 8 очок і зібрав 5 підбирань.
Ще одним добре знайомим для Олексія є Трей Лайлз. Американський форвард був його одноклубником у Сакраменто з 2022 року до кінця січня 2025-го – тоді "королі" обміняли українця.
Лайлз швидко став своїм у Мадриді: другий у команді за набраними очками і перший за підбираннями. Тож у Реалі Лень потрапив у середовище, де не бракує знайомих облич.
У складі з досвідом виступів у НБА також є: Чума Океке, Факундо Кампаццо, Маріо Хезонья, Тео Маледон, Габріель Дек, Усман Гаруба, а молодий Ізан Альманса має досвід гри у G-лізі. Колектив – справді інтернаціональний, але англійською володіють практично всі, тому мовний бар’єр точно не стане проблемою.
А українську мову в Мадриді Лень теж почує – від Андрія Луніна. Голкіпер Реала та його дружина можуть допомогти землякові освоїтися у столиці Іспанії.
До речі, футболісти "вершкових" часто відвідують матчі своїх баскетбольних колег. Михайло Мудрик свого часу ходив у Лондоні дивитися Прометей, тож і Лунін цілком може стати частим гостем на баскетбольних вечорах у Палаці спорту "Візінк Центр".
Життя в Європі після НБА
Останніми роками трапляється все більше історій, коли спроба реінкарнувати кар’єру в Європі має подвійний ефект.
Для когось (як Гершон Ябуселе чи Данте Екзам) повернення до Європи стало новим стартом. Для інших (Кендрік Нанн, Еван Фурньє, Ян Весели, Шейн Ларкін) – нагодою отримати зірковий статус і стабільність. А деякі (Денніс Сміт-молодший, Кенет Фарід, Кемба Вокер) так і не змогли знайти себе навіть у Старому Світі.
У Леня в контракті прописано опцію повернення до НБА наступного літа. Однак у червні 2026-го йому вже виповниться 33 роки. Після не найвдалішого періоду в Лейкерс акції українця на ринку НБА впали, тому навіть гра на рівні Тавареша не гарантує нового контракту за океаном. Але шанс – є.
Українці в Євролізі
Євроліга – найпрестижніший клубний турнір Європи, і, на жаль, українські гравці там – рідкі гості. Востаннє наш представник виходив на паркет у сезоні 2020/21. Це був Артем Пустовий, який тоді грав за Барселону.
Кількома роками раніше шанс зіграти за каталонців мав Володимир Герун. Він потрапив до заявки на матч, але на паркет так і не вийшов.
У сезоні 2013/14 Будівельник став єдиним українським клубом, що коли-небудь грав у Євролізі. Тоді за команду виступали Артур Дроздов, Андрій Лебедінцев, Костянтин Анікієнко, Олександр Неруш, Олександр Тищенко та Сергій Горбенко.
Артур Дроздов мав солідний досвід і за межами України – він тривалий час виступав за французький По-Ортез, який тоді був домінуючою силою у Франції та стабільно грав у Євролізі.
Серед інших українців, які залишили слід у головному європейському турнірі, – В’ячеслав Кравцов, Сергій Ліщук, Сергій Гладир, Олександр Окунський та Олександр Волков.
Однак найяскравішим залишається приклад Григорія Хижняка – легендарного центрового, який, на жаль, пішов із життя у жовтні 2018-го. Він двічі поспіль ставав найкращим блокуючим Євроліги (у сезонах 2000/01 та 2001/02).
Також варто згадати Юджина Джетера: у сезоні 2009/10 він провів три матчі за іспанську Унікаху, а вже через три роки отримав український паспорт і представляв Україну на Євробаскеті-2013 та чемпіонаті світу-2014.
Останні два літа чутки активно "сватали" до клубів Євроліги Святослава Михайлюка, але вихованець черкаського баскетболу щоразу знаходив варіант у НБА. Навесні також з’являлася інформація, що Барселона цікавиться Іссуфом Саноном, але до підписання справа так і не дійшла.