Селтікс без плану "Б", прорив Пістонс, проблеми Янніса: підсумок Східної конференції НБА

Зовсім скоро стартує плейоф Національної баскетбольної асоціації. Плейоф – це як цікавий фільм. Ба більше – блокбастер.

Щоб дійсно оцінити масштаб події, треба знати, хто там буде, чого від кого очікувати, хто яку роль виконав і ще багато іншого.

"Чемпіон" вирішив пригадати успіх і невдачу кожного колективу Східної конференції.

Ви не вірили в нас? Пф, ми й самі в себе не вірили

Вашингтон Візардз (18–64), Шарлотт Горнетс (19–63), Бруклін Нетс (26–56), Торонто Репторз (30–52)

Відверто кажучи, всі ці клуби фінішували там, де їм і прогнозували. Можливо, певну віру в боротьбі за плейін могли малювати "динозаврам".

У них була ціль отримати високі шанси в лотереї драфту – вони її досягли. Щоправда, Вашингтон і Шарлотт нагадують того самурая, у якого немає цілі, а є тільки шлях.

"Чарівники" непогано інтегрували Сарра, Пул довів, що іноді може показувати гру часів 2022 року (Денвер особливо це відчув), а прихід Смарта і Мідлтона дає шанс на реінкарнацію цим виконавцям. Хоча Візардс уже стали своєрідною Спартою в асоціації, куди скидають слабких і нікому не потрібних хлопчиків.

Шарлотт дав відчути Ламело Боллу себе суперзіркою. Яскраві проходи, циркові кидки, повний карт-бланш щодо контролю м'яча. Така собі реінкарнація Аллена Айверсона кінця 90-х.

Та хайлайти не перемагають у спорті на довгій дистанції. Джей Джей Окоча, Нік Кіріос чи Деонтей Вайлдер це підтвердять. Та що там вони – сам Айверсон це підтвердить.

Бруклін потрапив у колесо сансари: зливають кілька сезонів – колекціонують піки – за ці піки і певну кількість молодих талантів збирають Біг–3 – провалюються – зливають кілька сезонів – *зараз ми знаходимося тут* – за ці піки і певну кількість молодих талан... Ну, ви зрозуміли.

Цей план, надійний, як кросівки Абіблас десь із підвалу Бангладешу, Пакистану чи Китаю, уже двічі провалювався. Але Нетс потрапили в сітки (so ironic) свого підходу до формування ростеру, що не бачать інших варіантів. Лише з крайнощів у крайнощі.

Найцікавішою історією Торонто цього чемпіонату було те, як їхні фанати будуть реагувати на заочну війну Трампа з Канадою. Більше нічим вони не приваблювали.

Скотті Барнс у ролі першої зірки – це як позвати на стрілу з гопниками хлопця який займається боксом 5 років, але йому всього 11. І молодий, і сирий. Тому хай ще росте та набирається сил. Декілька цікавих мувів для формування більш сильної банди зроблені були. Драфт і ринок вільних агентів має довершити розпочате. Вийде? Ну, це вже покажуть дії скаутів і менеджерського стаффу.

Дякую за увагу

Філадельфія Севенті Сіксерз (26–56)

Кожен школяр, студент чи менеджер зустрічався з тим, що треба підготувати презентацію. Останній слайд зазвичай складається з фрази: "Дякую за увагу".

Якби Філадельфія повинна була підготувати підсумок свого сезону, то, напевно, могли б використати лише такий слайд. І більше нічого. Ну або додати червоний квадратик у правий нижній кут на відео з оглядом власних матчів.

Колектив ще в міжсезоння зробив жахливий крок, підписавши на солідні кошти травматика Пола Джорджа. Все було б нічого, але в команді головною зіркою була людина зі ще товщою медичною карткою. І вони обидва весь сезон тільки й робили те, що лікувались (яка сенсація, хто б міг подумати?).

Можливо, все б склалося краще, але 30 поєдинків пропустив і Тайріз Максі, а на початку сезону надовго вилетів головний фанат тіктоку та манікюру в лізі претендент на нагороду "Найкращий новачок" Джаред Маккейн.

"Вірте в процес". Саме ця фраза останні роки була девізом 76-х. Але кожна віра базується на тому, що рано чи пізно буде результат. Стадія рано закінчилася, напевно, ще з кидком Кавая в 2019. Пізно, схоже, теж. І цей "процес", ймовірно, доведеться перезапускати. І перше, що треба зробити, це обдумати, а чи треба камеруно-французько-американський бігмен на ім'я Джоел команді.

Середній клас. Для когось це межа, хтось тут через збіг обставин

Маямі Хіт (37–45), Чикаго Буллз (39–43), Атланта Гокс (40–42)

Wind of Change

І хай пісня легендарних Scorpions була присвячена розвалу комунізму, а з початку повномасштабної війни була змінена на честь підтримки України, її назву можна використати і для перспектив Чикаго.

Столиця Іллінойса вважається містом вітрів. Чикаго Буллз і Біллі Донован останніми роками асоціювалися з прохолодним вітром, який дме тобі прямо в обличчя, і ти відвертаєшся, бо неприємно.

Влітку клуб залишив Демар Дерозан, а в середині потім вдалося обміняти Зака Лавіна. І ось уже тіло фанатів "биків" почав овівати теплий вітерець, який почав давати надію.

Всі ці кроки пішли колективу лише на користь. По-перше, клуб розвантажив для перспектив на майбутнє платіжну відомість, омолодився, і скинув зі спини тягар відповідальності. Мовляв, у вас же є зірки в ростері на солідних виплатах, де результати!?

І це допомогло. Були, звичайно, неочікувані "вльоти", але були і яскраві перемоги. Лейкерс Дончича та Джеймса, наприклад, шоковані були двічі.

Втім, молодість і відсутність досвіду проявили себе в грі плейін, де Маямі не залишив супернику жодного шансу.

Культура чи контркультура?

З точки зору культурології, контркультура – це течія, яка заперечує цінності домінуючої культури. Цього сезону Джиммі Батлер із рушія HeatCulture перетворився на руйнівника. Невдоволення, спори, відсторонення від команди, повторне відсторонення від команди. Санта-Барбара прийшла до логічного завершення – обмін.

Після цього Маямі програв 10 матчів поспіль, чого франшиза не знала із провального сезону-2007/08. Деякі експерти припускали, що Ерік Споельстра вичерпав себе і, ймовірно, має на рік-два відійти від справ, а вже потім повернутися.

Гіт з горем пополам дійшли до фінішу. Буллз вони уже обіграли, на черзі Гокс.

Яструби війни без сили волі

У американському естеблішменті фразою "яструб війни" характеризується політик, який готовий на радикальні дії, йде до кінця, іноді забуваючи – чи відверто на них плюючи – про наслідки.

Атланта свою тотемну тварину в чомусь виправдала. Повний ран-енд-ган – 118,2 очка і п’ята атака ліги. Непогано, як для команди, що завершила сезон із від’ємним показником перемог-поразок.

Та цього разу в Куїна Снайдера замість праймового Руді Гобера у підпорядкуванні Оньєка Оконгву та Клінт Капела. Ні, вони добре вміють відкриватися під алей-упи від Янга, але чудовими рім-протекторами, та і в цілому захисниками, не є.

Не є таким і Трей Янг чи будь-хто інший, крім Дайсона Деніелса та Джейлена Джонсона. Але один у полі не воїн, а інший у січні вибув до кінця сезону.

Атланта – це така команда, яка "перебігати" може кожного, але якщо зустрінеться з міцним захистом, то буде важкий удар.

Таким ударом став візит до Орландо. Найкращий захист Сходу і загалом другий у лізі без проблем закрив увесь атакувальний потенціал суперника за плейін.

Не буде здивуванням, якщо за схожим сценарієм пройде матч проти Маямі. І все – канікули в Канкуні.

Учасники плейоф

Орландо Меджик (41–41), Детройт Пістонс (44–38), Мілвокі Бакс (48–34), Індіана Пейсерз (50–32), Нью-Йорк Нікс (51–31), Бостон Селтікс (61–21), Клівленд Кавальєрс (64–18).

Магія від травм не рятує

Орландо мав бути значно вище. Якщо на Заході з епідемією травм зіштовхнулися Даллас і Новий Орлеан, то на Сході ідентичну проблему мали флоридці.

Враховуючи, які саме гравці "вилітали", то не все так і погано. Звичайно, хотілося більшого, але Орландо все ще має "вікно можливостей" для побудови більш грізної команди.

Call ambulance but not for me

Агент Сміт у фінальній частині трилогії Матриці видав тираду: "Чому, містере Андерсон, чому? Заради чого? Що ви робите? Навіщо, навіщо встаєте? Навіщо продовжуєте битися? Невже ви вірите в якусь місію чи вам просто страшно гинути? То в чому ж місія, можливо, ви відкриєте?".

Нео відповів: "Тому що це мій вибір".

Детройт останніми роками був стабільним. Стабільним у невдалих результатах, не найкращих виборах на драфті. Влітку вони підібрали Тобайаса Харріса і Тіма Хардувея, які стали локальним мемом ліги. Ці гравці один матч можуть провести на рівні ледь не суперзірки, а наступні п'ять грають наче не найперспективніші учні якоїсь ДЮСШ. І десь поруч ходить Мирон Маркевич і каже своє легендарне: "Де ви набрали цих ...".

Вишенькою на торті стало запрошення Джей Бі Бікерстаффа. Хоч йому було всього 45 років, за 8 сезонів у лізі його команди 5 разів пролітали повз постсезон, а з Кавальєрс "поперли", адже не бачили, що при ньому команда прогресує.

Все було проти Пістонс. Хейтери вже очікували, що будуть нові шанси уїдливо говорити про "поршнів".

Проте команда довела, що вона дійсно команда, де кожен підстрахує і в захисті кошику, і в захисті честі. Інколи навіть були думки, що місто знову отримало своїх Бед Бойз "version 3.0". І хоч результати зараз дуже далекі і від першого випуску BB на чолі з Айзеєю Томасом, і сіквела імені "Біллапса і Ко", але вайби, що з Детройтом кожному буде складно, вже є.

Всі були шоковані, що така композиція із того самого і палиць досить непомітно перевтілилася в міцного горішка. Після кількох місяців відносно непоганих показників на початку у 2025 році Пістонс стали тим, із чим асоціюється місто – мотором. Працювали єдиним механізмом, якого до перемог вів Кейд Каннінгем.

Тому заслужене місце в плейоф і приз глядацьких симпатій абсолютно заслужено дістається саме Детройту.

Грецький напівбог і прості смертні

Янніс нагадує Геракла. Йому треба і перемагати левів, і приборкати Цербера і розчищати конюшні. І з кожним роком це стає робити все складніше.

То головний помічник травмується (Ліллард), то вірний тил старіє (Лопез, Мідлтон), то тренером призначать Дока Ріверса, чиє чемпіонство вже викликає питання – то був міф чи реальність?

Після жахливого старту, коли "олені" були побриті і поголені практично кожним, Бакс прийшли до тями. Навіть виграли Кубок НБА.

Та все ж таки, нічого яскравого в собі Мілвокі не має. Головна зброя – атлетизм Адетокумбо. І, напевно, все.

Минулого року вони відлетіли від Пейсерз у першому раунді. Так, тоді перші матчі пропускали і Янніс, і Даміан. Зараз під питанням лише участь плеймейкера, але тепер Індіана матиме перевагу свого майданчику…

Тепер ми не тільки бігаємо і кидаємо, а й захищаємось (не завжди)

… Але Індіана значно покращила свій захист. Колектив Карлайла набирав 117,4 очка за гру (7 атака), а пропускав 115,1, тоді як минулого року було 120,2.

І не можна сказати, що вони грають лише за рахунок куражу. Цього року з'явилася певна естетичність, послідовність, серійність і холоднокровність.

Рік Карлайл отримував і нагороду найкращому тренеру (хай і більше 20 років тому), і вигравав чемпіонство (хай і 14 років тому), і просто роками добре показує саме в побудові систем, де є відразу кілька лідерів. Сталося це і в команді з Індіанаполіса.

Можливо, Тайріз Халібертон найбільш хайповий, але і Майлз Тернер чудовий гравець під обома кошиками, і Сіакам доводить, що не даремно грав не так давно на Матчі зірок, і навіть Ті Джей Макконнелл нагадує, чому він є одним із улюблених гравців Леброна.

Плюс 1, але за відчуттями мінус 5

Сезон-2023/24 Нікс завершили з показником 50-32. Цього року вони покращили результат на 1 перемогу. Влітку їм вдалося зберегти всіх ключових гравців, а обмін Таунса на Рендла/Дівінченцо виглядав win-ситуацією.

Їм пророкували на 5, а то й на 10 перемог більше, ніж роком раніше, тому й не дивно, що у багатьох покращення результату всього на 1 перемогу не викликає ентузіазму.

Особливо показові 0-10 у матчах проти трьох найкращих команд НБА.

Нічого глобально нового Тібодо не пропонує. Він буде покладатися на минулорічну схему: набір очок за Брансоном, Харт буде збирати по 15 підбирань, іноді лідерство підхоплять Бріджес та Анунобі.

Та все ж, коли як не зараз, робити новий крок Карлу Ентоні Таунсу? Саме його рівень гри буде ключовим у можливому успіху нью-йорського клубу в іграх на виліт.

У нас є план А. План Б?

Бостон у ролі чинного чемпіона пройшов регулярний сезон дуже впевнено. 61 перемога – це майже завжди перше місце в конференції, але цього року стався виняток.

Та все одно Селтікс входять у плейоф фаворитами. Кістяк минулорічної команди зберігся, а дві головні зірки – Тейтум і Браун – тільки досягли того віку, в якому баскетболісти показують свою найкращу гру.

Та вся ця краса руйнується, якщо заглибитися. Селтікс за гру роблять аж 48,2 спроб дальніх кидків. Це на 6 спроб більше, ніж друге місце. Тобто, кожну хвилину є кидок, а якщо умовно розділити ігровий час на двох опонентів, то виходить, що за хвилину гравці Маззулли роблять по два кидки з-за дуги.

Звичайно, кожен стартер, а з лави Прітчард і Хаузер, має поставлену "трьоху", тому можна використовувати цей чит-код. Та одна справа регулярка…

У матчах на вибуття і суперники складніші, і їхній захист буде більш уважним. Треба додавати варіативність. До Джо Маззулли було багато питань у його перший рік. У другий рік ці питання знялися, бо вдалося стати чемпіонами. На третій рік багато чого прощалося, адже вистачило глибини і таланту, щоб впевнено пройти сезон.

Все ж, це не відміняє того факту, що як фахівець in-game він все ще далекий від ідеального. Великі побоювання викликають перспективи Селтікс, якщо канонада триочкових перестане працювати. А що тоді?

Філадельфія, яка змогла…

Кавальєрс після відходу Леброна опинилися в п’ятій точці. Менеджмент не форсував події, методично підбираючи гравців із драфту, робив обміни, робив ставку на молодь, поступово розвиваючи її.

За Бікерстаффа не вдалося показати того, чого хотілося. На ринку були вільні тренери з чемпіонським досвідом (Вогель, Буденхольцер) та довіритися вирішили Кенні Аткінсону. Фахівець зробив кілька своєрідних нововведень. І це стало каталізатором для виходу в топ-рівень всієї асоціації.

Мітчелл не збавив обертів, Даріус Гарленд покращився. Моблі та Аллен допомагали не тільки в атаці, а й стали неймовірною перепоною для гравців нападу суперників. Де’Андре Хантер чудово увійшов у нову команду. Кілька перформансів видав Макс Струс і, особливо, Тай Джером.

Кавальєрс – фаворит Східної конференції не через перемогу в регулярці чи перевагу свого майданчику, а через більшу варіативність та кращий плейбук тренера. І їхній вихід у фінал міг би навіть не обговорюватися. Проте пройти довгу дистанцію на одному темпі занадто складно, особливо, коли й так заткнули всіх скептиків.

У середині березня Клівленд йшов із результатом 56-10. За наступний місяць – 8-8. І ні, ніхто відверто не зливав. Лідери грали звичні хвилини, та не було того руху м’яча, впевненості, бажання.

На горизонті з’являється новий виклик – плейоф. І саме в ньому клуб з Огайо зможе довести свою силу. Всі передумови для цього на папері є. Лишилося довести це на паркеті.