Без Кличка, центрового Реала та з бойовим настроєм: чого чекати від матчів збірної України проти Іспанії
Після кількамісячної паузи повертається баскетбол між збірними. Лютневе "вікно" відбору на чемпіонат світу 2027 обіцяє багато цікавих протистоянь, але для нас найголовніше – збірна України та її суперник.
Опонент – дуже грізний. Національна команда Іспанії – найтитулованіший європейський колектив XXI століття. Щоправда, всі головні успіхи були здобуті наприкінці 2000-х і протягом 2010-х, коли сяяли брати Газолі, Руді Фернандес, Серхіо Родрігес і молодий Серхіо Юль.
Розбираємося, чого очікувати від команди Айнарса Багатскіса під час зустрічей проти найбаскетбольнішої країни Старого світу, яка зараз проходить процес перебудови.
У збірну доїхали не всі – травми та різні причини
Заявка збірної України: Михайло Бублик (Київ-Баскет), Єгор Сушкін (Київ-Баскет), Віталій Зотов (Капфенберг, Австрія), Олександр Ковляр (Будучност, Чорногорія), Денис Лукашов (Рігас Зеллі, Латвія), Ілля Тиртишник (Катарцано, Італія), В'ячеслав Бобров (Динамо, Румунія), Андрій Войналович (Сабах, Азербайджан), Олександр Липовий (Рапід, Румунія), Іван Ткаченко (Задар, Хорватія), Данило Шеліст (Ов'єдо, Іспанія), Артем Пустовий (Андорра, Іспанія), Данило Сипало (Дніпро), Дмитро Скапінцев (Хапоель Єрусалим, Ізраїль)
Наразі головними зірками українського баскетболу є Святослав Михайлюк і Макс Шульга. Перший – уже майже десять років виступає за клуби НБА, другий – був обраний на драфті-2025 і нарешті дебютував за Селтікс.
Їх не буде. Але це не можна вважати повноцінною катастрофою. Безумовно, такі виконавці точно не завадили б українській команді, однак на своїх заокеанських гравців не може розраховувати жодна європейська збірна.
Через це у листопадових матчах відбору трапилося кілька сенсацій: Словенія без Дончича програла Естонії – 93:94, Франція без свого десанту з Північної Америки склала зброю перед Фінляндією – 82:89.
Олексій Лень восени повернувся до Європи, де став гравцем Реала. Євроліга проводиться під егідою УЛЕБ і не завжди дослухається до ФІБА. Тому під час міжнародної паузи матчі найпрестижнішого клубного турніру продовжаться – і це змусить різні збірні недорахуватися високоякісних баскетболістів.
Звичайно, є кейси на кшталт Торніке Шенгелії – він може відіграти матч Євроліги, а потім чартером прибути до табору команди Грузії, щоб провести два матчі за 24 години. Але це радше виняток, ніж правило.
Лень не має стабільного ігрового часу за "бланкос", до того ж отримував травми – тому поки що в збірній його не буде. Можливо, причини глибші. Все-таки влітку був гучний конфлікт, але наразі обидві сторони поводяться тихо – без публічних заяв і образ. Чекатимемо "Алекса" вже влітку.
Великою втратою в передній лінії стане і відсутність Володимира Геруна та Артема Ковальова, які виступають у Японії та на Тайвані. Центровий уже давно грає в Азії – тому не приїжджає до "синьо-жовтих" ще з 2023 року. Ковальов рік розпочинав у Німеччині, але кілька тижнів тому перебрався до тайванського клубу.
Однозначною втратою є і відсутність Богдана Близнюка – він також грає на Тайвані. Цей форвард – один із найуніверсальніших баскетболістів з українським паспортом. Це підтверджує і його статистика: 22,7 очка, 9,4 підбирання та 6,5 передачі за Гаосюн.
Можливо, відсутність Богдана не була б настільки помітною, але через травму не зіграє й Іссуф Санон. Агресивний комбогард – справжній згусток енергії. Так, іноді надмірна активність призводить до хаосу на паркеті, але загалом Санон – ключовий захисник для латвійського тренера збірної. Недаремно саме його Айнарс покликав у польський Шльонськ, який очолив минулого літа.
Максим Кличко – все ще молодий. У матчах за збірну він отримував обмежені хвилини. Цього разу все могло змінитися – адже, як писали вище, з різних причин не прибули Лень, Герун і Ковальов. До того ж останні кілька місяців пропустив і Ростислав Новицький – найкращий блокуючий латвійсько-естонської ліги сезону-2024/25. Але і сина мера столиці України також не буде – пошкодження.
Що робити в екстреній ситуації?
При всій повазі до капітана команди Артема Пустового та головного таланта Дніпра Данила Сипала – відіграти 40 хвилин проти іспанських бігменів їм було б надзвичайно складно. А це означає одне – потрібна допомога.
Зняти тягар з їхніх плеч покликали Дмитра Скапінцева – ще одного учасника літнього конфлікту. Вихованець Черкаських Мавп не грав за національну збірну з Євробаскета-2022. На початку осені він став гравцем Хапоеля з Єрусалима – не є лідером, але свою роль виконує сумлінно і стабільно.
Дебютантом збірної стане Данило Шеліст – і для нього це особлива історія. З юних років він виступає саме в Іспанії. Успішна гра проти збірників "Фурії Роха" – шанс гучно заявити про себе. Баскетбольний клуб Ов'єдо – це чудово, але все ж лише другий іспанський дивізіон. Ще однією мотивацією для баскетболіста буде те, що матч Іспанія – Україна відбудеться саме в Ов'єдо.
Для глибини задньої лінії повертається Денис Лукашов – 36-річний плеймейкер, який є частиною збірної ще з 2010 року. Останні півтора року були для нього турбулентними, але після переходу до латвійського Рігас Зеллі він знову отримав стабільну ігрову практику. Досвід, холодна голова та бачення майданчика – саме те, що може знадобитися у матчах проти Іспанії.
Хто лідер?
Звичайно, варто очікувати перформансу від Олександра Ковляра – саме він нині виглядає головною атакувальною опцією збірної. У матчах проти Грузії та Данії захисник сумарно набрав 59 очок – і зробив це впевнено, без страху, з холодною головою в клатчі. З огляду на його скорерські вміння, є всі підстави сподіватися, що він продовжить феєрити й проти іспанців.
Артем Пустовий проводить в іспанській лізі вже 11-й сезон – і це колосальний досвід. Клас і розуміння гри при ньому. Капітан однозначно має що сказати гравцям, з якими неодноразово перетинався на майданчику. Для нього це буде не просто матч – це принципове протистояння на добре знайомій території.
В'ячеслав Бобров і Олександр Липовий наближаються до позначки 35 років – але в матчах за збірну їхня віддача ніколи не викликала запитань. Досвід, характер, жорсткість у захисті – усе це залишиться з нами. Додаткове навантаження впаде й на атлетичного Івана Ткаченка – його енергія та фізика можуть стати важливим фактором у боротьбі під кільцем.
Загалом це далеко не найоптимальніший склад. Саме тому ключовим фактором стане командність – взаємодія, дисципліна й максимальна концентрація з першої до останньої секунди.
Зірки іспанського чемпіонату та Ліги чемпіонів
Заявка збірної Іспанії: Ізан Альманса (Реал Мадрид), Франсіс Алонсо (Ріо Бреоган), Ферран Бассас (Манреса), Пеп Бускетс (Жирона), Альваро Карденас (Перістері), Луїс Коста (Гранада), Хайме Фернандес (Тенеріфе), Мігель Гонсалес (Сарагоса), Фран Герра (Тенеріфе), Серхі Мартінес (Жирона), Айзек Ногес (Валенсія), П'єр Оріола (Манреса), Оріоль Паулі (Леріда), Алекс Рейес (Манреса), Ерік Віла (Гран-Канарія), Санті Юста (Сарагоса)
Головний тренер Чус Матео обрав саме таких виконавців. Він не зможе розраховувати на Санті Альдаму з НБА, євролігових баскетболістів Барселони, Реала та Валенсії, Хуанчо Ернангомеса з Панатінаїкоса. Через травми відсутні капітан Альберто Діас, досвідчений форвард Мікель Сальво та ветеран Дані Дієс.
Після тривалої паузи до лав національної команди повертається П'єр Оріола – бронзовий призер Євробаскета 2017 та чемпіон світу з баскетболу 2019. Айзек Ногес та Ізан Альманса представляють клуби Євроліги, але ні у Валенсії, ні в Реалі не є ключовими фігурами – саме тому їх і відпустили до збірної.
Інші виконавці – теж дуже солідного рівня. Хайме Фернандес, який буде капітаном у цьому "вікні", та Фран Герра представляють Тенеріфе. Цей клуб за останні чотири роки вигравав Лігу чемпіонів ФІБА та ще раз ставав фіналістом. Так, у баскетболі ЛЧ – лише третій за силою турнір Європи, але легше "синьо-жовтим" від цього точно не стане.
Відповідальність за побудову атак ляже на 33-річного Феррана Бассаса – свого часу він ставав переможцем Ліги чемпіонів у складі Тенеріфе, а нині є одним із найкращих асистентів іспанської ліги. Це диригент, який вміє тримати темп і карати за найменшу помилку.
Інші гравці також мали свої злети – але найкраще про їхній рівень говорить стабільний ігровий час в іспанському чемпіонаті. А це – найсильніша ліга Європи з великим відривом.
Що треба для виходу далі?
До другого раунду кваліфікації проходять одразу три команди. Тобто навіть поразки від Іспанії не стануть катастрофою. У липні можна буде поступитися Грузії чи Данії – але з "правильною" різницею очок.
Проте виходити на паркет без бажання перемогти – неправильно. Кожен матч зараз – це інвестиція в майбутнє. Чим вище місце буде на цьому етапі – тим більше впевненості команда отримає далі. До того ж очки, здобуті проти збірних, які пройдуть у наступний раунд, збережуться.
Другий етап відбору стартує в серпні 2026 року. Якщо Україна подолає перший бар'єр, то гратиме проти трьох найкращих збірних квартету B – ймовірно, це будуть Греція, Чорногорія та Португалія. І це вже зовсім інший рівень напруги.
Варто нагадати – збірна України за всю історію лише раз виступала на світовій першості. Сталося це у 2014 році. "Синьо-жовті" тоді оминули кваліфікацію, адже на Євробаскеті-2013 фінішували шостими.
На Чемпіонат світу з баскетболу 2014 команда Майк Фрателло не вийшла з групи. Були перемоги над Домініканою – 73:62 та Туреччиною – 64:58. Але поразки від Фінляндії (76:81), Нової Зеландії (61:73) та США (71:95) залишили українців без плейоф.
Україна – Іспанія. Історія протистоянь
За всю історію збірні провели 7 поєдинків. Наразі перевага іспанців солідна – 6:1.
Єдина перемога "синьо-жовтих" відбулася у вересні 2018-го. У Києві здолала зіркових гостей з рахунком 76:65.
Коли матчі та де дивитися?
Номінально домашню гру цього "вікна" кваліфікації Україна проти Іспанії проведе в Ризі – на майданчику "Xiaomi Arena". Матч відбудеться 27 лютого о 15:00 за київським часом.
Другий поєдинок між Україною та Іспанією відбудеться 2 березня в Ов'єдо – старт о 21:30.
Пряму трансляцію обох матчів заплановано на телеканалі Суспільне Спорт.