Халібертон проти Шая, Карлайл проти Дейно, Індіана проти Оклахоми: анонс Фіналу НБА
Менше 24 годин залишилося до того самого моменту, коли почнеться найважливіша частина всього сезону НБА – фінальна серія, в якій цього року зійдуться Індіана Пейсерс і Оклахома-Сіті Тандер.
Суперники багато в чому схожі один на одного, але водночас вони помітно різняться. Як вони пройшли свій шлях від регулярки до Фіналу НБА, і чого від них чекати в очній дуелі – зараз розберемося.
Індіана Пейсерс: історія вічного андердога
Мало хто думав, що банда Ріка Карлайла дійде до фінальної серії НБА. Але ось вона, молода і заряджена на перемогу, саме там, де очікували побачити інших, але ніяк не її. І все не просто так.
Щоб пройти весь шлях від початку і до кінця, тобі потрібно мати кілька важливих компонентів: уміння, досвід, здоров'я і удача. Якщо хоча б одного з них не буде, дуже складно розраховувати на успіх.
І якщо простежити шлях Індіани по цьому плейоф, не складно помітити, що все це було зібрано воєдино.
Уміння: тут мало про що варто говорити, адже якби у гравців не було скілів, команди не було б у постсезоні.
Досвід: тут теж усе гаразд, Індіана другий рік поспіль грала у фіналі Східної конференції, тож певний досвід у гравців присутній. До того ж, друга зірка в особі Паскаля Сіакама вже є чемпіоном НБА.
Здоров'я: на цьому пункті погоріло багато команд, зокрема суперники Пейсерс, але не вони самі. Індіана зуміла пройти шлях від першого раунду до Фіналу НБА без серйозних кадрових втрат. Але водночас дуже сильно постраждали їхні прямі конкуренти: Мілуокі (Деміан Ліллард і спочатку тромб, потім – ахілл), Бостон (Джейсон Тейтум і його ахілл) і Нью-Йорк (помітна втома, Том Тібодо вичавив із них усе, що можна було).
Удача: цей параметр не характеризує щось логічне, але травми суперників, дивовижні кидки і, часом, рішення суддів – усе це привело Індіану до фіналу.
Два роки поспіль на Індіану не чекали у фіналі конференції, але два роки поспіль вона примудрилася здивувати і заткнути роти критикам (в тому числі нам). Від цього участь команди Карлайла в головній серії року, вперше з сезону-1999/2000, виглядає ще більш приголомшливою.
Оклахома-Сіті Тандер: неідеальний фаворит
Цього року ОКС зробили те, чого від них очікували минулого сезону – боротьба за Кубок Ларрі О'Браєна. Тоді їм завадила відсутність досвіду, через що лідери команди не впоралися з тиском і провалилися в серії другого раунду з Далласом, який у підсумку і дійшов до Фіналу.
Через рік підопічні Марка Дейно повернулися, більш зрілі, більш умілі, більш голодні і більш упевнені в собі, що дуже важливо на пізніх стадіях постсезону.
Деякі американські експерти з ТБ говорили під час сезону, що ця Оклахома ідеально зібрана під регулярку, де вона, очікувано, стала королевою Заходу – ніхто не зумів посперечатися з Оклахомою за першу сходинку.
Але що щодо плейоф? Адже ти можеш скільки завгодно перемагати в регулярці, бути неймовірно міцним і демонструвати феноменальний баскетбол. От тільки якщо ти нічого з цього не зможеш показати в матчах на вибування, то який сенс від усього того, що було зроблено в попередніх 82 іграх?
І після торішнього провалу Тандер явно зробили роботу над помилками. У підсумках регулярки я назвав Оклахому "дозрілим контендером". І зараз вона виглядає саме такою, якою і має бути.
Але вад їй теж вистачає, що прекрасно продемонструвала серія з втомленим Денвером, у якому панував хаос після звільнення Майкла Мелоуна. Оклахомі знадобилося сім матчів, щоб здолати Ніколу Йокича в ролі граючого тренера, нестабільного Джамала Мюррея, Аарона Гордона, який зламався в найневідповідніший момент, і Майкла Портера-молодшого, який через травму плеча кидкової руки був блідою тінню себе.
Протистояння неспинної атаки і монолітної оборони
Тут можна було б навести слова генменеджера Далласа Ніко Гаррісона про "захист виграє титули", що стали вже легендарними мемом, але почекайте, ще прийде час.
Серію Індіани та Оклахоми справді варто розглядати з погляду протистояння атаки й оборони: чий юніт виявиться міцнішим?
Якщо брати цифри тільки плейоф, то Тандер володіють найкращою обороною (104,7 дефрейтингу) і топ-3 нападом (115,9 офрейтингу). Водночас у Пейсерс друга атака (117,7 офрейтингу), але тільки дев'ятий захист (113,6 дефрейтингу).
При цьому в Індіани й Оклахоми практично паритет у середньому наборі очок (117,4 проти 117,1) і у викинутих триочкових (214 проти 201).
Виходячи з усіх цих даних, хтось може сказати, що насправді дуель Індіани та Оклахоми варто також називати дуеллю двох шикарних атак, і матиме рацію. Але майбутні матчі все ж варто розглядати з первісної назви, адже Оклахома – це, насамперед, про захист, її напад будується від захисту, в той час, як у Індіани все навпаки.
Розглянемо, як і з якою ефективністю вони атакують.
Оклахома – колектив, який шикарно грає через "фарбу":
- топ-1 за очками у швидкому відриві (17,8);
- топ-2 за очками з 3-секундної зони (50,6);
- топ-4 за відсотком очок, набраних у 3-секундній зоні (43,2%).
А ось Індіана більше заточена на кидки з дистанції:
- топ-1 із великим запасом за триочковими (40,1%), в Оклахоми тільки 13-й результат із 16-ти команд постсезону (33,6%);
- топ-1 із середньої дистанції (48,7%);
- топ-1 відсоток влучань із гри (49,7%);
- топ-5 реалізація штрафних (79,8%).
Цікаво, що обидві команди приблизно однаково жахливо набирають очки другого шансу: Індіана з найгіршим показником у плейоф (11,3) проти десятого показника в Оклахоми (13,8).
І тут на сцену виходить оборона:
- підбирання: 44,3 проти 39,6 на користь ОКС;
- блок-шоти: паритет – по 5,6;
- перехоплення: 10,8 проти 7,5 на користь ОКС;
- діфлекшени: 20,8 проти 14,9 на користь ОКС.
Свою елітну оборону Тандер зуміли перенести з регулярки в постсезон. До того ж, статистика грає на боці Оклахоми: за останнє десятиліття тільки два чемпіони виграли титул, закінчивши регулярний сезон не з Топ-10 захистом – це Голден Стейт-2018 і Денвер-2023. А шість з останніх десяти чемпіонів мали Топ-5 оборону.
Більше того, Ворріорз-2015 залишаються останньою командою, яка з найкращою обороною в регулярці, зуміла виграти титул у тому ж сезоні. При цьому у ГСВ-2015 (100,4) і ОКС-2025 (106,6) є одна важлива схожість: обидві команди з топовою обороною в регулярці примудрилися стати ще кращими в плейоф (98,8 і 104,7 відповідно).
Тож, як сказав класик: "Захист виграє титули".
Дуель "переоціненого" і "любителя штрафних"
На старті першого раунду плейоф The Athletic опублікував результати традиційного щорічного опитування гравців НБА. Одне із запитань звучало: "Кого ви вважаєте найбільш переоціненим гравцем у лізі?". Одразу 14,4% усіх гравців НБА назвали Тайріза Халібертона, який очолив цей рейтинг.
"Напевно, я роблю щось правильно, якщо це так. У мене немає великої промови або коментарів з цього приводу. Усе, що мене хвилює, – це роздягальня і перемоги в матчах. ... Я знаю, хто я такий. Я впевнений у собі і не турбуюся про те, що хтось думає".
Так Тайріз відреагував на результат опитування одразу після того, як він подвоїв лідерство Індіани в серії проти Мілуокі. Але всім очевидно, що це не могло не вмотивувати Халібертона довести протилежне. Справедливу реакцію він видав 30 квітня, коли Індіана закрила серію з Бакс 4-1. Тоді Тайріз опублікував твіт, що складається з двох слів: "Переоцініть це".
Під час постсезону Халібертон продовжує, як і вся Індіана, затикати роти всім тим, хто в ньому сумнівався. Він поліпшив свої показники порівняно з регуляркою (очки: 18,8 проти 18,6; передачі: 9,8 проти 9,2; підбори: 5,3 проти 3,5), паралельно видаючи історичні виступи, зокрема за рахунок своїх безпомилкових передач (1,9 втрати на 9,8 передачі – феноменальний результат). Але і провали у нього бували, як і з усіма смертними.
Паралельно з цим Оклахома, ведена Шаєм Гілджес-Александером, йшла до свого першого Фіналу НБА з часів тріо Дюрант-Вестбрук-Харден 2012 року.
Перед сезоном-2021/22 НБА затвердила нові правила, які змушували атаку діяти не так нахабно, випрошуючи фоли за кожної зручної нагоди, ініціюючи контакт із захисником неприродними рухами.
Невідомо, куди поділося це правило, але за його відсутності ШГА став справжнісінькою зіркою Інтернету. І в той же самий час королем хейту з боку фанатів 29 команд ліги.
Незважаючи на це, Шай продовжував робити те, що в нього виходить найкраще – грати в баскетбол. А ще встановлювати нові рекорди, яких цього сезону зібралася ціла дюжина. Він опинився в таких солідних компаніях легенд, що мимоволі говориш спасибі Кліпперс за той самий обмін, який дозволив Шаю стати тим, ким він став, а саме MVP НБА.
Гілджес-Александер показує себе справжнім лідером, тим самим альфою, яким не став Ентоні Едвардс у фіналі Західної конференції. Навіть демонструючи часом провальні результати (а від них ніхто не застрахований), канадець завжди виходить на наступну гру і робить так, щоб про попередню навіть не згадували. До слова, цього року подібних прикладів було мало – самих провалів було не те, щоб багато, їх можна перерахувати на пальцях однієї руки.
Дуель Халібертона і ШГА буде видатною. На нас чекає битва двох розігруючих, які помітно відрізняються за стилем гри: один зациклений на передачах, не роблячи водночас втрат, інший робить акцент на наборі очок, що дало йому змогу стати найкращим скорером регулярки.
Битва старого і молодого поколінь
У певний момент результат серії може почати безпосередньо залежати від тих чи інших дій тренерського штабу команд. Коли (або якщо) гравці перестануть робити різницю, на сцену вийде майстерність наставників, Ріка Карлайла і Марка Дейно. Один із них – навчений досвідом ветеран, інший – відносний новачок.
65-річний Карлайл був асистентом у команді Ларрі Берда, коли Індіана востаннє виходила у фінал 2000 року.
40-річний Дейно тоді ще навчався в середній школі в Леомінстері, штат Массачусетс, і задовго до цього готувався до тренерської кар'єри, будучи чотири роки студентом-менеджером в Університеті Коннектикуту.
У тренерській кар'єрі Карлайла є свої особливості: його результат у регулярному сезоні становить 993-960 (.536), і він посідає 11-те місце за кількістю перемог, а також 83-83 у плейоф. Він є одним із семи чинних тренерів, які виграли чемпіонат, коли в 2011 році Даллас обіграв Маямі. Він був названий тренером року у свій перший сезон на посаді головного тренера в Детройті 2002 року і ще тричі потрапляв до п'ятірки найкращих за свої 23 сезони.
Дейно ж почав тренерську кар'єру в коледжі в командах Холі Крос і Флорида, потім 4 роки працював асистентом в Оклахомі та тренував її фарм-клуб у G-Лізі. У 2020 році йому довірили посаду головного тренера Тандер. Він був названий тренером року в НБА в сезоні-2023/24 і ще двічі потрапляв до п'ятірки найкращих за п'ять сезонів. З показником 211-189 (.528) він посідає 93-тє місце серед тренерів НБА за відсотком перемог у регулярних сезонах. А в невеликих за розміром вибірках він посідає 2-е місце в плейоф – 18-8 (.692).
За цим показником Дейно випереджає Філа Джексона, Стіва Керра, Пета Райлі та Грегга Поповича. Для порівняння, перше місце в цьому списку посідає колишній тренер Клівленда Девід Блатт, який у своєму єдиному плейоф на чолі Кавс виграв 14 із 20 матчів (.700).
Хто ж отримає перевагу? Обирайте самі: досвід чи молодість. Кожен із тренерів фізично, ментально й емоційно пов'язаний зі своєю командою. Кожен із них точно знає, коли потрібно натиснути на кнопки, які дадуть додатковий імпульс.
Підсумки
Ми можемо стати свідками головної прелесті баскетболу – рівне протистояння атаки і захисту на обох половинах майданчика. Ні Пейсерс, ні Тандер не є слабаками в захисті або нападі, відповідно. Але їхні стилі засновані на тому, що Індіана грає швидко і набирає очки, в той час як Оклахома бере за рахунок фізичної переваги і грамотного захисту.
Якби цей матч відбувся п'ять, шість або сім років тому, задовго до того, як НБА дозволила контактну і навіть силову гру, яку ми бачимо зараз, Пейсерс могли б мати перевагу. Зараз же час інший, час агресивності та напористості Тандер.
Це може бути історія Давида і Голіафа, але виходячи з усіх даних, складно повірити в те, що Давид поб'є Голіафа. Звичайно, хотілося б помилятися у своїх судженнях, але все виглядає як те, що казка Індіани завершиться досить-таки швидко. У цієї Оклахоми занадто багато сильних сторін, та й статистика ніби як натякає, що Тандер вперше у своїй новій історії стануть володарями Кубка Ларрі О'Браєна. Тож мій прогноз – перемога Оклахоми в п'яти матчах.