Роберто Моралес: Буду радий прокоментувати матч Україна – Італія, але заздалегідь у степах Донбасу про це не думав
З початку повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022-го чимало українських спортивних журналістів, уперше в житті взявши зброю до рук, стали на захист Батьківщини у лавах ЗСУ. Та для футбольного коментатора Роберто Моралеса подібний досвід абсолютно не новий. Виконувати свій обов’язок перед державою, як називає службу в армії сам Роберто, йому вперше довелося ще понад вісім років тому, у 2015-му. Тоді 39-річний журналіст був мобілізований у зону АТО/ООС та загалом віддав українському війську майже півтора року.
Коли у війні настала нова, повномасштабна фаза, Моралес знову був змушений взяти у ній участь. У перший день російського нападу його викликали у військкомат для уточнення даних та сказали чекати на свій час. І у травні цього року коментатор на нього дочекався.
– На початку травня 2023-го мене мобілізували. Відразу повезли на Житомирщину у десантно-штурмову бригаду, але відбір я там не пройшов через вік, бо брали бійців віком до 45 років. Потім потрапив на Гончарівський полігон в "учебку", так званий "Гондурас". Звідти вже потрапив до 41-го окремого стрілецького батальйону. Це бойовий підрозділ, який розташований у Донецькій області та зараз тримає бойові позиції у смт Білогорівці, точніше тому, що лишилося від цього смт. Підрозділ піхотний, тому завдання прості та суворі – тримати позиції, – говорить Роберто.
Не так давно журналіст отримав поранення при заході на позиції у Білогорівці. Йому зробили дві операції та витягнули з тіла чотири уламки від снарядів. На щастя, Роберто не зазнав якихось критичних ушкоджень, вже встиг вилікуватися, і після цього повернувся на місце служби. Попри усі пережиті жахи, він розповідає про своє нинішнє життя та обов’язки досить спокійно й стримано, і зовсім не скаржиться:
– Моя участь – це бойові чергування, буденність і марудна робота, яка є невід’ємною частиною війни. Після поранення лікувався – і знову у ППД свого підрозділу. Живемо нормально, до найближчого міста Краматорська трохи більше, ніж пів години їхати.
Спілкуючись із людиною, яка відчула смак війни як на етапі АТО/ООС у 2015-2016 роках, так і на нинішньому, повномасштабному, я просто не міг не попросити у пана Моралеса порівняти свої завдання, емоції та враження тоді й зараз. Роберто констатував, що рівень загрози його життю та життю його побратимів сьогодні значно вищий, ніж 7-8 років тому.
– Порівняно з 2015-2016 змінилася війна, інтенсивність та рівень небезпеки. Змінилися для мене й обставини. Тоді я був у зенітно-ракетному підрозділі, тобто ППО. Його могли обстріляти (і обстрілювали) з далекобійної артилерії. Піхота ж стоїть на позиціях у сотні метрів від окопів окупантів. Тому ризики зовсім інші, та й інтенсивність обстрілів теж в рази більша. Зараз можна йти на позицію та бути обстріляним з усіх можливих для піхоти засобів зброї.
У нашій розмові із коментатором, звісно, йшлося не лише про війну. Сам Моралес нещодавно зазначав, що говорити хоч про щось окрім неї – дуже важливо, тож поспілкувалися ще й про футбол. За улюбленим видом спорту він, як і раніше, продовжує стежити, однак тепер, з очевидних причин, виходить далеко не завжди.
- За футболом, за можливості, стежу. От у 2015 був період апатії інтересу до футболу, зараз ні. Коли є інтернет, то дивлюся Бразилію, Іспанію, часом Україну, ну й Лігу Чемпіонів, – зізнається журналіст.
Однак стосунки Роберто із футболом навіть під час війни не обмежуються лише стеженням за грою. У середині жовтня він коментував важливі матчі збірної України у відборі на Євро-2024 проти Північної Македонії (2:0) і Мальти (3:1), трохи пізніше – єврокубкові матчі "Шахтаря" та "Зорі" в єврокубках. Коли ми спілкувалися, рішення про коментар матчу Україна – Італія ще не було прийнято, але вже тоді пан Моралес не приховував, що хотів би попрацювати на грі, в якій визначиться доля путівки на майбутню континентальну першість.
– Бажання (коментувати матч Україна – Італія – ред.) є. Поки затверджено відпустку, аби прокоментувати матчі "Шахтаря" і "Зорі". Про Італію ще не йшлося. Звичайно, я буду радий, якщо випаде така нагода, але поки в степах Донбасу про це не думаю, – сказав він.
Зрештою, все склалося позитивно: Роберто Моралес отримав ще одну “військову відпустку” й зможе прокоментувати матч. Шанси перемогти Італію в найважливішому матчі року у збірної України, на думку коментатора, є, і так само є бачення, як можна це зробити. А грою національної команди під керівництвом Сергія Реброва він скоріше задоволений.
Фото Павла Кубанова
– З Ребровим команда провела дуже непрості матчі кваліфікації. Не завжди структура гри мала цілісність, але ідея чітко вимальовується. Збірна повертається до футболу часів Шевченка. З Італією треба грати дуже інтенсивно, не закриватися низько. Тоді буде шанс. Такий матч можна виграти лише грою зі ставкою на свої сильні сторони. А в нашому випадку це наші фланги – Мудрик та Циганков, та форвард вістря Довбик.
Щиро бажаємо Роберто Моралесу відпрацювати ще на багатьох матчах після найголовнішої Перемоги України – Перемоги над російськими загарбниками. А усім нашим захисникам – якнайшвидше повернутися додому живими та неушкодженими.
Автор – Михайло Цирук, студент Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
Фото надані Роберто Моралесом