Джерело - Чемпіон.
Ювентус три роки тому захотів вийти на новий рівень, тому підписання Кріштіану Роналду виглядало непоганим рішенням. Нині Ювентус знову прагне піднятися вище, а тому вже відхід португальця є непоганим та ледь не першочерговим рішенням. Тільки навряд чи зараз Стара синьйора знаходиться саме на тій вершині, яку планувалося підкорити. Кроку вперед зробити не вдалося, назад – так.
Влітку 2018-го в італійських ЗМІ панувала ейфорія. La Gazetta dello Sport створювала опитування, в яких ставила трансфер Кріштіану з Реала до Ювентуса в один ряд із переходом Марадони з Барселони до Наполі (1984) та придбанням бразильця Роналдо Інтером також із Барселони (1997). А Calciomercato запевняло, що домінування Серії А повертається – як тільки трансфер відбувся, акції Юве на біржі підскочили на 20 відсотків.
Про інтерес вболівальників до даної події взагалі годі й казати. Інстаграм Кріштіану Роналду з не однією сотнею мільйонів підписників говорив сам за себе. Було зрозуміло: уваги до Ювентуса зокрема та до чемпіонату Італії загалом стане більше.
Ювентус придбав не просто футболіста – він придбав квиток до абстрактного клубу обраних. В такій ситуації ціна цього квитка у 100 мільйонів євро відразу та по 30 мільйонів євро абонентської плати за рік могла здатися не такою вже й вагомою.
А краси цій історії додавав епізод, що стався у матчі плей-оф Ліги чемпіонів того ж року між Юве та Реалом. Роналду, тоді ще гравець мадридців, забив у Турині неймовірний гол ударом через себе, після чого вболівальники суперника влаштували йому овацію. Кріштіану був вражений, а потім казав, що саме тоді й замислився про Ювентус як про потенційний варіант продовження кар’єри. Дійсно красиво.
Проте так вважали не всі. Працівники концерну FIAT, який є спонсором туринського гранда, обурилися трансферу, адже частину виплат планувалося здійснити саме з резервів заводу. Робітники оголосили страйк, заявивши:
"Це неприпустимо, що компанія витрачає сотні мільйонів євро на покупку гравця, поки співробітники переживають важкі економічні часи. Нам кажуть, що наступили важкі часи, скорочуються соціальні зобов'язання компанії перед співробітниками, в той же час інвестуються величезні гроші в футболіста".
Втім, протест не дуже вдався – участь у ньому взяли лише п’ятеро людей. А саме підприємство на спеціальній пресконференції запевнило про відсутність будь-яких конфліктів.
Побоювання щодо доцільності переходу Роналду були не лише серед робітників FIAT. Ювентус, хоч і вже тоді щорічно входив до переліку головних фаворитів Ліги чемпіонів, був досить сімейним клубом. Наскільки таким може бути клуб подібного калібру.
Домінування в Серії А та два фінали головного єврокубка за короткий час з одного боку, а з іншого – Буффон, К’єлліні, Барцальї, Бонуччі, Маркізіо, а також Недвед в кріслі менеджера. Юве був грандом з ознаками спадковості, в якому особистість не може означати більше, ніж клуб. Справжня команда-династія.
Придбання Кріштіану стало викликом також і для тренера – Массіміліано Аллегрі. Той Ювентус часто (особливо в Лізі чемпіонів) здобував перемоги завдяки терпінню та вмінню дочекатися моменту слабкості суперника. За такої стратегії дуже важливим є командний механізм, в якому кожен максимально працює на оборону, коли м’яч в опонента.
Вбудувати сюди яскравого індивідуаліста без альтруїстичних схильностей до захисту було нелегким завданням. Втім, ходили балачки, що саме обіцянка трансферу португальця змусила наставника залишитися в Турині.
"Я вважаю трансфер Роналду серйозним кроком вперед для команди та клубу. Разом з ним на якісно новий рівень може вийти не лише Ювентус, а й уся італійська ліга", – компліментарно-дипломатично казав тоді Аллегрі.
Однак восени сталася ключова подія. Посаду генерального директора клубу покинув Беппе Маротта. Його роль у побудові Ювентуса-гегемона складно переоцінити. Джузеппе відомий своїм умінням провертати вкрай вигідні, а іноді й безкоштовні, угоди. Зокрема, Відаль, Пірло, Погба та Тевес – це заслуги саме косоокого генія.
Маротта пішов, щоб згодом зібрати чемпіонський Інтер, а просто в той момент це означало одне: Аньєллі (президент клубу) остаточно змінює вектор розвитку та стиль управління. Тільки-от, схоже, Андреа сам до пуття не зрозумів, яким цей стиль повинен бути. Але про це трохи далі.
У свій перший рік в Італії Роналду забив 21 м’яч у чемпіонаті, що стало найгіршим показником результативності для португальця, починаючи з сезону-2008/09. Ювентус звично виграв Серію А, а ось у Лізі чемпіонів вилетів у чвертьфіналі від Аякса, що без шансів розібрав б’янконері у матчі-відповіді, послуговуючись видатною командною взаємодією.
Головний і мало не єдиний момент слави Кріштіану в сезоні-2018/19 – камбек проти Атлетико в 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. Домашній матч став бенефісом виступу португальця: хет-трик та перемога 3:0. Причиною успіху називали тактику Аллегрі у тій грі, орієнтовану на максимальне флангове домінування і, як наслідок, велику кількість подач на Роналду, який довів до ідеалу свої удари головою. Два з трьох м’ячів у тому поєдинку Кріштіану забив саме таким чином. Найяскравіший свій виступ у тій кампанії туринці провели, граючи, мов Сток Сіті Тоні П’юліса.
Після завершення сезону Аллегрі покинув Юве. Частково, бо вважав, що максимуму вже досягнуто, а частково – бо Аньєллі хотів більш "стильного" тренера. Ним став Мауріціо Саррі.
Футбол уродженця Неаполя був цілковитою протилежністю до того, що сповідував попередник. Гравці, які здебільшого підбиралися під бачення Аллегрі, також не дуже пасували під тактику Саррі. Короткий пас, мережива в атаці та феноменальне зазубрення маневру кожним виконавцем – ось тактика Мауріціо. І, звісно, відданість пресингові.
У ці пункти погано вписувався не лише Роналду. Матюїді, Рабіо та Ремзі – теж не зовсім півзахисники для футболу Саррі. А середня лінія у його футболі, як і у футболі будь-кого іншого, є визначальною ланкою.
Тренер відразу після отримання посади заявляв, що перемога – єдине, що має значення. Однак ця заява очевидно суперечила філософії аленаторе. Виглядало, ніби слова невпевненого хлопця на співбесіді, який ладен озвучити будь-що, аби сподобатися роботодавцеві.
Керівництво Ювентуса заплуталося. У них була дорога іграшка, яка привертала увагу всіх інших дітей на майданчику, але увага – це все, чим вміли користуватися. Правильного застосування цій іграшці знайти ніяк не могли і чомусь покликали на допомогу дядька Мауріціо, який, як відомо, більше тямить в цигарках.
"Кріштіану діє інтуїтивно та не зовсім вписується у тактичні рамки", – казав тактичиний гік Саррі. Мабуть, ця вирвана з контексту цитата є найбільш красномовною.
У тому сезоні, розділеному навпіл пандемією, Роналду забив 31 гол в чемпіонаті. Ювентус, авжеж, знову завоював скудетто, але реалізації головної мети (Кубка чемпіонів) завадив усього-на-всього Ліон. Саррі звільнили, так і не зрозумівши, навіщо запрошували.
Вибір наступного тренера взагалі шокував – Андреа Пірло. Культовий в минулому, і не лише для Юве, футболіст, який за плечима не мав жодного досвіду роботи наставником. Навіть у молодіжній команді б’янконері Пірло пропрацював усього десять днів.
Ставка на людину, яку за ігрової кар’єри називали Маестро, виглядала відчаєм. Адже ніхто не розумів, що таке Пірло-тренер. Пірло, мабуть, теж тоді не розумів. Як і не розуміє досі.
Ідеї молодого аленаторе також не вирізнялися оригінальністю. Андреа казав, що йому подобається атакувальний футбол з м’ячем в ногах та домінуванням на просторі. Таке говорить ледь не кожен наставник-початківець. Ніхто ж не буде казати, що хоче грати, як збірна Греції-2004.
Сезон-2020/21 вийшов найгіршим для Ювентуса за десять років, хоч Роналду й забив свої гросмейстерські 29 голів у Серії А. В Лізі чемпіонів Синьйора вже звично вилетіла від андердога. Цього разу – від Порту. А вирішальний м’яч було пропущено після штрафного, коли Кріштіану єдиним із гравців у стінці не вистрибнув, щоб заблокувати м’яч.
"На жаль, таке трапляється. Оцінимо, чи варто ставити Роналду в стінку", – слова Пірло після тієї гри.
Юве лише в останньому турі Серії А виборов путівку до ЛЧ, а боротьбу за титул було програно Інтеру задовго до розв’язки сезону. Краєвиди порожніх трибун пандемічної кампанії додавали суму та нагнітали. Авжеж, було б кумедно залишати Пірло на ще один сезон. Андреа звільнили.
І ось тепер повернувся Массіміліано Аллегрі, який три роки тому йшов учити англійську, щоб, як часто жартували, відмовляти Арсеналу. Символічно, адже тепер Макс немов прийшов як один із тих, хто пам’ятає рецепт перемог старого Юве. Пам’ятає вогні Берліна та Кардіффа, коли до Кубка чемпіонів було подати рукою.
Кріштіану Роналду приходив як той, хто повинен був навчити Ювентус не лише виходити до фіналів ЛЧ, а й вигравати їх. Б’янконері завдяки португальцеві повинні були нарешті навчитися перемагати кляті Реал та Барсу у фіналах, а натомість почали вилітати від Аякса, Ліона та Порту. Ба більше, було втрачено також і національну корону.
Прощання Кріша вийшло дещо зажованим. У першому матчі сезону-2021/22 проти Удінезе Роналду залишився на лавці. Вийшов на останні пів години, забив у компенсований час та навіть помпезно порадів переможному голу, але його скасували.
За період у Ювентусі Роналду неабияк додав у плані роботи на команду. Це неодмінно мало статися, адже Кріштіану не молодшає і колишні фантастичні швидкість та дриблінг потрібно чимось компенсовувати. Гра на другому поверсі – ще один показник, який португалець відточив до неймовірної автоматичної досконалості. Роналду від трансферу до Турина точно не програв.
Втім, змінювати таки було щось треба. Агент Жорже Мендеш блискуче розіграв карту з переходом до Ман Сіті, щоб викликати інтерес Манчестер Юнайтед до свого колишнього бомбардира. Кріштіану повертається до Англії.
Ювентус не повинен сумувати. У Турині радше навіть полегшено зітхнули. Змучена пандемією зарплатна відомість клубу неабияк розвантажиться, а у тренера тепер не буде футболіста, якого той повинен будь-що випускати в стартовому складі.
З точки зору іміджу, трансфер Роналду до Синьйори став успішним. У соціальних мережах аудиторія Юве збільшилася більш ніж удвічі, приріст спонсорських доходів – у півтора раза. Свою фінансову місію Кріштіану виконав, з індивідуальною ігровою теж упорався, з командною ігровою – ні.
Прийшов Аллегрі, від якого колись відмовилися саме через Роналду, а тепер Роналду йде, бо приходить Аллегрі, який повертатиме успіх на поле Ювентус Стедіум. Коло замкнулося. Крок назад зроблено – час робити два вперед.
Андрій Дунець, Чемпіон
Підписатися на Телеграм-канал автора
Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках champion.com.ua
