Українці в погоні за очками, Ріібер – за рекордним титулом. Прев’ю Кубку світу з лижного двоборства
У п’ятницю, 29 листопада у фінській Руці стартує новий, 42-й сезон Кубку світу з лижного двоборства. Цей вид спорту наразі переживає далеко не найкращі свої часи, і незабаром може бути виключений з програми зимових Олімпіад – остаточне рішення буде ухвалене влітку 2025 року.
Проблем вистачає і без цього. Директор Кубку світу Лассе Оттесен скаржиться на те, що не вистачає бажаючих проводити етапи. Це стосується навіть Німеччини, яка протягом багатьох років була та залишається головним джерелом глядацького та спонсорського інтересу до цього виджу спорту. Тому, в календарі сезону-2024/25 заплановано всього 19 особистих стартів і жодного командного.
Вперше за 8 років в Кубку світу заплановані змагання лише в одній німецькій локації – Шонаху. Оберстдорф і Клінгенталь з календаря випали. На початку січня мав відбутися передолімпійський етап у Валь ді Ф’ємме, на аренах майбутніх Ігор 2026 року. Проте італійці запізнилися з термінами реконструкції трампліна, і прийняти змагання Кубку світу не зможуть. У зв’язку з цим, в календарі виникла практично місячна дірка між грудневим етапом у Рамзау (20 – 21 грудня) та змаганнями у Шонаху (18 – 19 січня). Завершиться Кубок світу 23 березня в Лахті.
Варто зазначити, що Міжнародна лижна федерація (FIS) не сидить, склавши руки, а шукає способи виводу двоборства з цієї глибокої кризи. Як і у минулому сезоні, змагання Кубку світу розігруватимуться у трьох різних форматах – класичному Гундерсені, а також у масстарті та новому форматі, компакті, де спортсмени за підсумками стрибкової спроби отримують фіксовані часові відставання на старт гонки залежно від місця у підсумковому протоколі, а не від чистих набраних балів за стрибок. Такий формат більш сприятливий для двоборців із ухилом у бік стрибків, тому дистанція гонки в компакті – 7,5 км замість звичних 10 км. У новому сезоні заплановано 6 стартів у компакті, 4 – форматі масстарту та 9 – у звичному Гундерсені.
Розглядалась також можливість введення на Кубку світу суперспринту: спочатку старт у форматі спринту в лижних гонках, за результатами якої спортсмени, в залежності від підсумкового місця, отримують боніфікаційні бали перед стрибковою спроби. Проте це нововведення вирішили відкласти як мінімум на один сезон. Також у сезоні-2025/26 планують перші в історії змагання двоборців на польотному трампліні.
Є певні нововведення і у технічному регламенті. Для всіх спортсменів ввели ліміт у 5 костюмів, які можна використовувати протягом одного сезону, що поставить малі збірні у більш рівні умови порівняно з фінансово забезпеченими грандами. Також для вирівнювання шансів на етапі в Шонаху буде один загальний сервіс зі змащування лиж для всіх.
Українці в погоні за очками
Перед стартом минулого сезону FIS ухвалив рішення змінити очкову систему в Кубку світу з двоборства, від того моменту бали на кожному старті заробляли не 30, а 40 найкращих. Здавалося б, це мало додати українцям – перш за все, Дмитру Мазурчуку, який часто балансував у районі 40 місця – шансів на очки на Кубку світу. Проте за весь минулий сезон ні він, ні його партнери по команді, Віталій Гребенюк і Олександр Шумбарець, скористатися реформою не зуміли та завершили зимову кампанію із пустими руками.
Дмитро Мазурчук
Влітку Мазурчук і Шумбарець доволі непогано виступили на Літньому Гран-Прі (ЛГП), додали в стрибковому компоненті, проте, склад учасників літнього циклу, як і зазвичай, був далеким від оптимального. Тому, ніхто не здивується, якщо у новому сезоні представники збірної України знову будуть за межами залікової зони на Кубку світу.
Чемпіон і його свита
У статусі чинного чемпіона та беззаперечного фаворита №1 до старту нового сезону підходить Ярл Магнус Ріібер. У минулому сезоні 27-річний норвежець завоював Великий кришталевий глобус (ВКГ) вп’яте в кар’єрі, що зробило його співвласником рекорду, поставивши в один ряд з легендарним німцем Еріком Френцелем. У новому сезоні норвежець націлений на те, щоб стати одноосібним рекордсменом, і важко уявити, що, окрім форс-мажорів, може завадити йому досягти своєї мети.
Так, у міжсезоння Ріібер знову мав проблемі зі здоров’ям. Ще у березні він переніс операцію на коліні, після якої відновив тренування лише на початку червня. Восени проблем стало ще більше. У жовтні у Ярла Магнуса розпочався запальний процес у зв’язку з видаленням зуба мудрості, а в першій половині листопада він ще й підхопив шлунковий вірус. Норвежець пропустив відкриття сезону в Бейтостолені, деякий час був під запитанням і його виступ на першому етапі Кубку світу в Руці.
Таке нагромадження проблем зі здоров’ям могло би дуже суттєво підкосити будь-кого, тільки не Ріібера. Негаразди супроводжують норвежця протягом практично всієї його кар’єри, проте це не заважає йому домінувати в двоборстві багато років поспіль. Підозрюю, що не завадить і й новому сезоні – перевага Ярла Магнуса в класі над усіма суперниками занадто велика, щоби такі проблеми зі здоров’ям позбавили його статусу фаворита.
Ярл Магнус Ріібер
Ще важчим було міжсезоння для іншого зіркового норвезького двоборця, Йоргена Гробака. Наприкінці квітня він впав підчас тренування на лижероллерах, і зламав лікоть та передпліччя. З цього проблеми лише почалися: у червні – перелом ключиці, у серпні – перелом ребра. Така низка травм могла би поставити хрест на амбіціях будь-якого спортсмена, проте Гробак, судячи з усього, підходить до сезону в досить непоганій формі. Він пропустив ЛГП, проте в жовтні переміг на Кубку Норвегії, випередивши, зокрема, Крістьяна Ільвеса та Еспена Андерсена.
Сам Йорген оцінює свої шанси обережно, та заявляє про те, що це може бути його прощальний сезон у кар’єрі. І можна не сумніватися, що триразовий олімпійський чемпіон захоче піти на пенсію красиво. Наприклад, із золотом домашнього чемпіонату світу в Тронхеймі.
Не уникнув травм у міжсезоння і ще один зірковий норвезький двоборець, Єнс Лурос Офтебро, який на початку червня зламав руку та на кілька тижнів випав з тренувального процесу. Врахуємо, що і минулий сезон у нього був непростим через наслідки струсу мозку, який він отримав при падінні на трампліні в Рамзау наприкінці грудня. Втім, порівняно з Ріібером і Гробаком, проблеми Єнса несерйозні, тому, не виключено, що на старті сезону йому доведеться брати на себе ношу лідера збірної Норвегії. Тим більше, що Офтебро завжди дуже сильно розпочинає сезон у Руці.
Його рідний брат Айнар пропустив весь минулий сезон через травму. Проте на цьому чорна смуга в його кар’єрі не завершилась: на початку жовтня він переніс ще одну операцію та був змушений пропустити кілька тижнів. Тому його готовність до старту сезону викликає багато запитань. Еспен Андерсен і Еспен Бьорнестад свого часу, здавалося б, були близькими до входу в еліту світового двоборства, проте зараз перетворилися просто на міцних середняків і командних бійців.
Головні суперники
Головна загроза Рііберу виходить з табору збірної Австрії, як у минулому сезоні вперше за 13 років завоювала Кубок націй. Незважаючи на такі успіхи, в міжсезоння в команді відбулася зміна головного тренера: Крістоф Ойген покинув свою посаду, його замінив його асистент, Крістоф Білер. Втім, ця рокіровка була суто формальною: у зв’язку зі смертю дружини Ойген у минулому фактично свої обов’язки головного тренера і не виконував, передавши кермо влади саме Білеру.
Проте, цим зміни у збірній Австрії не обмежилися: у місцевій лижній федерації також змінився керівник напрямку стрибків із трампліна та двоборства. І замість легендарного двоборця Маріо Штехера курувати цей напрямок тепер буде ексстрибун Флоріан Лігль.
Лідер збірної Австрії, Йоханнес Лампартер у минулому сезоні посів лише третє місце у загальному заліку Кубку світу. В 2023 році він завоював ВКГ значною мірою завдяки проблемам зі здоров’ям Ріібера, проте у минулій зимовій кампанії доля норвежця спіткала його самого. Не все гаразд було і з підготовкою Лампартера до нового сезону. Коліно Йоханнеса погано реагувало на великі навантаження, австрійцеві доводилося робити паузи в тренувальному процесі.
Тренерський штаб збірної Австрії стверджує, що лідер команди значно відстає у підготовці до нового сезону та в найкращому випадку вийде на пік форми до чемпіонату світу. Складно зрозуміти, чи це реальна оцінка стану справ, чи просто підстилання соломки, проте шанси Лампартера в новому сезоні варто оцінювати обережно. Сам австрієць заявив, що на початку зимової кампанії його метою буде потрапляння до топ-6 – топ-10.
Йоханнес Лампартер
Більш ніж гідно підстрахував Йоханнеса у минулому сезоні Штефан Реттенеггер, який і став другим у загальному заліку Кубку світу. В минулому сезоні 22-річний австрієць 11 раз підіймався на подіум, проте досі так і не здобув жодної перемоги. У міжсезоння зі здоров’ям у Штефана було все гаразд, восени він виграв два золота на чемпіонаті Австрії, тому в новій зимовій кампанії у нього непогані шанси знову увійти в трійку найкращих у генеральній класифікації та нарешті здобути першу перемогу на Кубку світу.
Його на два роки старший брат Томас Реттенеггер раніше дістався до першого подіуму, проте з часом закономірно опинився в тіні більш талановитого Штефана. Стрибковий рівень Томаса співставний з братом, проте в гонці він все ж значно слабкіший. Наставник австрійців, Крістоф Білер, перед стартом сезону заявив, що літні тренування Томаса була направлені, насамперед, на прогрес у швидкостях гонки.
Колишні лідери збірної Австрії, Франц-Йозеф Рерль і Маріо Зайдль, останніми роками відійшли в тінь молодших партнерів по команді – не в останню чергу в зв’язку з серйозними травмами. Особливо це стосується Зайдля, для якого останні кілька років кар’єри перетворились на суцільну чорну смугу. Проте потенціал обох усім відомий, в оптимальній формі Рерль і Зайдль завдяки класним стрибкам здатні боротися за подіуми на Кубку світу. Франц-Йозеф, як і Томас Реттенеггер, влітку багато працював над своєю лижною гонкою.
Міцними середняками можна назвати Лукаса Грайдерера та Мартіна Фріца. Останній на ЛГП неодноразово демонстрував дуже високі результати, проте повною мірою перенести їх на зимовий сезон йому поки що не вдавалося. Також спортсменом не до кінця розкритого таланту можна назвати і Фабіо Обермейра.
Кризова Німеччина
Для збірної Німеччини минулий сезон вийшов найгіршим у XXI столітті. Легендарний Германн Вайнбух, який очолював команду з 1996 року, подав у відставку, на зміну йому прийшов тріумвірат у складі Хайнца Куттіна, Кая Брахта та легендарного Еріка Френцеля, який одразу по завершенні кар’єри розпочав тренерську діяльність. І ця трійця явно не впоралась: Бундестім вперше за 25 років не здобув жодної перемоги на Кубку світу за сезон.
Наперекір очікуванням, революції на тренерському містку збірної Німеччини влітку не сталося. Свою посаду покинув лише Куттін, який очолив жіночу німецьку збірну з чистих стрибків. Його в тренерському штабі замінив колишній наставник резервного складу Бундестіма Константін Крайзельмеєр, а Френцель і Брахт свої посади зберегли.
Складно сказати, який ефект це принесе, проте варто зазначити, що німці у минулому сезоні не лише не здобули жодної перемоги – навіть особистих подіумів було обмаль: всього три. При чому, всі вони – на рахунку другого ешелону Бундестіма: два у Мануеля Файсста, один – у Давіда Маха. І якщо подіум останнього в Отепя був деякою мірою випадковим, то Файсст і у загальному заліку Кубку світу фінішував найвище з німців – сьомим.
Втім, у цілому для збірної Німеччини минулий сезон був не настільки жахливим, як може здатися виходячи з наведеної вище статистики перемог і подіумів. Багаторічні лідери команди, Вінценц Гайгер, Йоханнес Ридцек і Юліан Шмід, на трьох так жодного разу і не побували у топ-3, проте безліч разів бували поруч з трійкою найкращих і в цілому провели біль-менш стабільний сезон.
Вінценц Гайгер
Проблемою головних зірок команди були слабкі результати на трампліні – саме тому тренерський штаб і покинув Куттін, який відповідав за цей компонент. І Гайгер влітку заявляв, що при підготовці до нового сезону робив акцент саме на стрибковій складовій. Складно сказати, яких успіхів він добився у цьому, проте Ридцек виграв загальний залік ЛГП і в стрибках виглядав непогано – звісно, роблячи поправку на неоптимальний склад учасників.
Ризикнемо спрогнозувати, що від дна збірна Німеччини вже відштовхнулася, у новому сезоні багаторічні лідери Бундестіму повернуться на подіум на Кубку світу, можливо, навіть здобудуть декілька перемог. Проте в загальному заліку сподівання хіба що на більш молодого Юліана Шміда: Ридцек і Гайгер в останні декілька років не були здатні тримати пік форми тривалий час.
З молодого покоління збірної Німеччини головні сподівання пов’язані з іменем багаторазового призера юніорських чемпіонатів світу Трістана Зоммерфельдта, якому перехід на дорослий рівень дається нелегко. Стабільно набиратимуть непогані очки Теренс Вебер, Якоб Ланге та Венделін Таннхаймер.
Інші
Хто може кинути виклик трьом топзбірним у новому сезоні? Перш за все, це Крістьян Ілвес. Хоча естонця двоборцем з-за меж трійки топкоманд можна називати лише суто формально. Вже другий сезон поспіль він тренується зі збірною Норвегії, і на внутрішніх норвезьких стартах регулярно обігрує всю основу скандинавів.
Ілвес тричі поспіль замикав топ-5 загального заліку Кубку світу, проте після початку співпраці з Норвегією став набагато збалансованішим дворборцем, суттєво додавши у гоночних швидкостях – хороша база для переходу на якісно новий рівень. В новому сезоні чекаємо від Крістьяна боротьби за топ-3 загального заліку та довгоочікуваної першої перемоги на Кубку світу після 11 подіумів, які вже є в активі у естонця.
Крістьян Ілвес
Після блискучого сезону-2023/23 розчарували у минулій кампанії французи Маттео Бо та Лоран Мюлеталер. Втім, великий потенціал обох сумнівів не викликає – особливо це стосується 22-річного Бо, у якого є задатки вирости у зірку світового двоборства першої величини.
Невдалим був минулий сезон і для багаторічного лідера збірної Фінляндії Ілкки Хероли, проте, вирішивши усі свої проблеми зі здоров’ям, він здатен повернути собі статус одного з найсильніших двоборців світу. В минулому сезоні в ролі лідера збірної Фінляндії його гідно підстраховував Еро Хірвонен, який замкнув топ-10 загального заліку. Проте, він на відкритті сезону в Руці не виступить. Еро говорить, що його стрибки зараз жахливі, і в такій ситуації виступи на Кубку світу не мають жодного сенсу.
Не може занести собі в актив минулий сезон і збірна Японії. Рьота Ямамото помітно здав у стрибках, а легендарний ветеран Акіто Ватабе продовжує пошуки своєї другої молодості. 36-річний японець збирається продовжувати свою кар’єру щонайменше до зимової Олімпіади 2026 року.
Збірна Італії у міжсезоння втратила Самуеля Косту, який завершив кар’єру. Проте, після річної паузи, пов’язаної з травмою, повернувся іменитий ветеран Алессандро Піттін. Окрім нього, "Скуадра адзурра" може розраховувати, перш за все, на Раффаеле Буцці та Арона Костнера. Влітку збірну Італії очолив Давід Їроутек, який минулий сезон провів на посаді головного тренера резервного складу стрибкової збірної Польщі. Зазначимо, що рідний брат чеського фахівця, Якуб, працює зі стрибковою збірною Італії.
Перспективний двоборець з’явився у складі збірної США. Йдеться про 20-річного Нікласа Малачінскі, який у минулому сезоні вже добирався до топ-15 на Кубку світу. Його прогрес пов’язаний багато в чому з роботою зі збірною Норвегії.